Постанова

від 26.09.2023 по справі 710/1298/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1091/23Головуючий по 1 інстанціїНомер провадження 22-ц/821/1090/23 Справа №710/1298/21 Категорія: 302090000 Щербак О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіНовіков О.М., Сіренко Ю.В.секретар Широкова Г.К.

учасники справи:

позивач (скаржник) ОСОБА_1 ,

відповідач ФГ «Ольвія»,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги позивача на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 11.05.2023 (повний текст складено 19.05.2023, суддя в суді першої інстанції Щербак О.В.) та додаткове рішення від 01.06.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Ольвія» про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 увересні 2021року звернуласядо судуз позовом,яким просила, із урахуванням збільшених позовних вимог, розірвати договір оренди землі, укладений 01.12.2008 щодо земельної ділянки площею 2,3316 га, кадастровий номер 7125787600:02:001:0130, між ОСОБА_1 та ФГ «Ольвія», припинити речове право оренди ФГ «Ольвія» на вказану земельну ділянку.В обґрунтування позову зазначила, що відповідач, як орендар, не виконує своїх обов`язків зі сплати орендної плати з 2008 року. Тому вважає, що наявні підстави для розірвання договору у зв`язку із порушенням відповідачем його істотних умов.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 11.05.2023 позовні вимоги у справі залишено без задоволення. Суд вказав, що позивач не довів істотного порушення орендарем умов договору, а саме систематичної несплати орендної плати.

Додатковим рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 01.06.2023 стягнуто з позивача на користь відповідача 10000,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, понесених при розгляді справи судом першої інстанції.

Не погоджуючись з таким рішеннями суду, позивач подала 09.06.2023 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. Скаржник наголошує на тому, що суд протиправно прийняв до уваги видатковий касовий ордер відповідача про виплату орендної плати у 2008 році на весь строк дії договору, за формою, яка була затверджена лише в 2017 році, що свідчить про його підроблення та складення пізніше ніж дата, вказана в акті.

Також позивач просить скасувати додаткове рішення суду від 01.06.2023 у даній справі з підстав обґрунтованості позовних вимог та відсутності, у зв`язку з цим, обов`язку відшкодовувати витрати відповідача на правову допомогу за рахунок позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - ФГ «Ольвія» просив суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що 01.12.2008 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФГ «Ольвія» в особі Кравченка І.В., який діє на підставі Статуту, укладено договір оренди землі б/н (том 1 а.с. 9-13).

Договір зареєстрований у Шполянському відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 07.09.2009.

Сторонами 10.09.2009 підписано акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки), який є невід`ємною частиною договору від 01.12.2008, та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без дати (том 1 а.с.14,15).

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 217513532 від 23.07.2020 до Реєстру 21.06.2017 внесений запис про інше речове право: право оренди земельної ділянки за договором між сторонами від 01.12.2008 (том 1 а.с.16).

Згідно умов наведеної угоди предметом та об`єктом договору є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Станіславчицької сільської ради Шполянського району Черкаської області, площею 2,33 га.

Відповідно п. 3.1 договору , такий укладений на 49 років.

Указаний у позовній заяві та договорі оренди правовстановлюючий документ до матеріалів справи не долучався, разом із тим, належність вказаної земельної ділянки позивачу на праві власності на підставі вказаного у договорі державного акта серія та номер ІІІ-ЧР 029024, виданого 19.02.2003, підтверджена інформаційною довідкою № 217513532 від 23.07.2020, відповідно якої за позивачем 21.06.2017 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 2,3316 га кадастровий №7125787600:02:001:0130, номер запису 21100999, та відповідачем не оспорювалось.

Відповідно до п. 4.2 договору розмір орендної плати за рік становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Пунктом 4.4 установлено, що орендна плата вноситься: грошовими коштами на рахунок орендодавця, або сплачується готівкою; натуральною платою (передача продукції) та відробітковою (надання послуг, виконання робіт), що оформлюється відповідною накладною та/або актом. Пунктом 4.5 визначена періодичність внесення орендної плати у грошовій, натуральній, відробітковій, формах один раз на рік. Розрахунки закінчуються не пізніше 30 грудня поточного року (п.4.6).

При цьому згідно видаткового касового ордеру від 01.12.2008 на виплату орендної плати ОСОБА_1 , їй виплаченого 42813,00 гривень у рахунок орендної плати за договором оренди землі від 01.12.2008, б/н, за період 2008-2057 роки, на якому є підписи керівника, головного бухгалтера ФГ «Ольвія» та ОСОБА_1 (том 1 а.с. 101).

Згідно інформації Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.04.2023 та відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них доходу ФГ «Ольвія» у період 2008, 2009, 2012 - 2016, 2018-2020, 2022 задекларовані показники зокрема за ознакою 106 «Дохід від надання земельної частки ( паю) в лізинг, оренду або суборенду» на користь фізичної особи ОСОБА_1 .

Позивач виявила бажання розірвати укладений з відповідачем договір оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати за землю, зазначаючи про відсутність належної сплати орендної плати, починаючи з 2008 року.

Правовідносини, наявні між сторонами у справі на підставі наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до вимогстатті 124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно достатті 1 ЗУ «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 ЗУ «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Устатті 21 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннямистатті 24 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першоюстатті 32 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗакону (тобто, в тому числі, в разі несплати орендної плати) та умовами договору (в даному випадку п.38 договору оренди землі).

Водночас у пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Далі, згідно зі статтями13,21 ЗУ «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другоїстатті 651 ЦК України договірможе бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Вказані висновки відображено у постанові ВС від 31.07.2020 у справі №479/1073/18-ц.

У даному випадку з матеріалів справи вбачається, що згідно видаткового касового ордеру від 01.12.2008 на виплату орендної плати ОСОБА_1 , їй виплаченого 42813,00 гривень у рахунок орендної плати за 2008 2057 роки (том 1 а.с. 101).

При цьому згідно погоджених сторонами приписів п.4.5 договору визначена періодичність внесення орендної плати один раз на рік. Розрахунки закінчуються не пізніше 30 грудня поточного року (п.4.6 договору).

Відтак для належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати орендар має здійснювати відповідну проплату один раз на рік до 30 грудня поточного року.

За обставин цієї справи такі свої зобов`язання орендар належним чином не виконав, адже орендна плата ним була сплачена за весь строк оренди одним платежем, тобто наперед.

Так згідно зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій статтею 14 ЗУ «Про оренду землі».

Такі висновки містяться у постанові ВС від 22.01.2020 у справі №387/193/19.

Оскільки у визначеній законодавством письмовій формі (ст. 14 ЗУ «Про оренду землі») сторони правовідносин не погоджували можливість сплати орендарем орендної плати наперед одним платежем, що фактично мало місце, такі дії є порушенням умов договору щодо періодичності сплати орендної плати та свідчать про обґрунтованість доводів позивача про систематичне невиконання орендарем його зобов`язань щодо внесення орендної плати.

Більш того, згідно до умов вищевказаного договору оренди землі, а саме п.4.2, вбачається що розмір орендної плати за рік становить 3% нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за землю обчислюється з урахуванням індексу інфляції, а у п.4.3 передбачено ще і обов`язкове врахування при виплаті орендної плати індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розмір якої не є сталим і змінюється щорічно.

Однак доказів того, що при виплаті ОСОБА_1 орендної плати за договором були враховані вищевказані умови договору та орендна плата сплачена з урахуванням індексу інфляції та індексації нормативно - грошової оцінки земельної ділянки відповідачем суду не надано, що дає підстави прийти до висновку про те, що позивач систематично не доотримував належні йому платежі за договором оренди землі.

Відтак наявні підстави для розірвання спірного договору оренди, визначені ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», чого суд першої інстанції при вирішенні спору у справі належним чином не врахував.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач у 2008 році згідно до наданого відповідачем видаткового касового ордеру жодних коштів в якості орендної плати не отримувала і підпис на даному ордері їй не належить, не заслуговують на увагу оскільки взагалі не обґрунтовані належними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 11.05.2023 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, задовольнивши вимоги апеляційної скарги, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у справі.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відсутні умови, визначені ст. 141 ЦПК України, для відшкодування відповідачу понесених при розгляді справи в суді першої інстанції витрат на правову допомогу за рахунок позивача, отже додаткове рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 01.06.2023 у даній справі слід скасувати.

На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 3632, грн. судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій. Також з відповідача на користь державного бюджету за розгляд справи судом першої інстанції слід стягнути 908 грн. у зв`язку з несплатою відповідного судового збору позивачем, враховуючи, що предметом судового розгляду є дві вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги позивача задовольнити.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 11.05.2023 та додаткове рішення цього ж суду від 01.06.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Ольвія» про розірвання договору оренди землі скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі у даній справі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 01.12.2008 щодо земельної ділянки, площею 2,3316 га, кадастровий номер 7125787600:02:001:0130, між ОСОБА_1 та ФГ «Ольвія».

Припинити речове право оренди ФГ «Ольвія» щодо земельної ділянки, площею 2,3316 га, кадастровий номер 7125787600:02:001:0130.

Стягнути з ФГ «Ольвія» на користь ОСОБА_1 3632 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Стягнути з ФГ «Ольвія» на користь державного бюджету 908 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 27.09.2023.

Суддя-доповідач

Судді