Рішення

від 22.09.2023 по справі 308/12861/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12861/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатсьої області

головуючого-судді- Дегтяренко К.С.,

при секретарі судового засідання - Чейпеш В.В.

за участю учасників справи:

представника позивача адвоката Буришин В.В.

представника відповідача Маляр Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Буришин Віталія Васильовича до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Буришин Віталій Васильович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у період з 02.01.2020 на умовах цивільно-правового договору виконувла повноваження заступника головного бухгалтера на підприємстві відповідача. Наказом від 15.03.2021 року за № 26-к її було призначено на посаду заступника головного бухгалтера за сумісництвом на умовах трудового договору . Наказом відповідача від 29.12.2022 року за № 145-к її звільнено з 30.12.2022 року з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, наказано бухгалтерії нарахувати їй компенсацію за 56 календарних днів невикористаної відпустки за відпрацьований період. Записи у трудову книжку не вносились оскільки вказана робота виконувалась за сумісництвом. Починаючи з червня 2022 року і до моменту звільнення роботодавець не здійснював виплату заробітної плати, не було здійснено з нею розрахунку як в момент звільнення так і поцей час. Внаслідок вказаних дій відповідача утворилась заборгованість по заробітній платі та компенсації за невиористану відпустку, яка склала 70936, грн. 29 коп. по 05.12.2022 знаходилась у трудових відносинах з Дочірнім підприємством «Закарпатський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Враховуючи, що відповідачем не здійснено повний з нею розрахунок по заробітній платі, відповідно дост. 117 КЗпП України, позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш ніж як за шість місяців.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 388,14 грн.

Відтак, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні складає: 80344,98 грн. (207 робочих днів х388,14 грн.).

Відзив у встановлений судом строк не пред`явлено.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін.

В судовому засіданні 22.09.2023 року:

позивач не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, скористалась своїм правом приймати участь у судовому засіданні через свого представника.

представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об`ємі просив такі задовольнити;

представник відповідача віжносно задоволення позову заперечив, зазначив, що він є виконувачем обов`язків директора, не так давно, відповідача на роботу не приймав, однак вважає, що така працюючи за сумісництвом не могла отримувати таку заробітну плату та у нього є питання щодо її прийняття на роботу, однак він ще не встиг розібратись із усіма документами.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:

Позивач ОСОБА_1 з 15.03.2021 року перебувала у трудових відносинах з КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» , перебувала на посаді заступника головного бухгалтера за сумісництвом.

Наказом відповідача від 29.12.2022 року за № 145-к позивача ОСОБА_1 звільнено з 30.12.2022 року з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, наказано бухгалтерії нарахувати їй компенсацію за 56 календарних днів невикористаної відпустки за відпрацьований період.

Згідно довідки КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» № 33 від 25.08.2023 року сума заборгованості по заробітній платі складає 57270, 89 гривень без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Станом на день розгляду справи вказана заборгованість позивачу не виплачена.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 34ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Відповідно до абз. 4 ч. 1ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно достатті 24 Закону України "Про відпустки".

Відповідно дост. 115 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до вимогстатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно дост. 117 КЗпП Україниу разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 20Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Скрутне матеріальне становище, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не звільняють останнього від відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП України.

Аналогічний правовий висновок зазначений в Постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №337/6455/15-ц, провадження № 61-3683св18.

Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини справи, є достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Пред`явивши на вимогу суду довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за період з червня 2022 року по день звільнення 30.12.2022 року, відповідач фактично визнав наявність такої заборгованості .

Щодо посилання представника відповідача, про неправомірність нарахування саме такого розміру заробітної плати, а також сумніви щодо правомірності прийняття ОСОБА_1 на посаду на пілприємстві відповідача, суд до таких ставиться критично, оскільки по-перше вони спростовуються вищезазначеною довідкою про розмір заборгованості по заробітній платі, яка видана самим відповідачем, по-друге не підтверджкються будь якими іншими належними та допустимими доказами, яких суду не подано.

Враховуючи викладене,суд,прийшовши допереконання,що звідповідача стягненнюпідлягає заборгованістьпо заробітнійплаті врозмірі 70936гривень 29копійок.

Крім того суд прийшов до всиновку, що стягненню підлягає середній заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.12.2022 року по 26.07.2023 року (388,14 х 207 (кількість робочих днів затримки розрахунку).

Згідно ч.1ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Нормами п.171.1 ст. 171та 14.1.180 ст.14 Податкового Кодексу Українита ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування врегульовано порядок утримання податків з будь-яких виплат на користь громадян України, і суди не є суб`єктами, уповноваженими надавати тлумачення вимог чинного законодавства.

Оскільки, суд не є податковим агентом, тому обов`язок відрахувати зазначені податки і збори закон покладає на роботодавця.

Відповідно до листа ДФС від 09.06.2016 року № 12817/6/99-99-13-02-03-15 оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника, здійснюється звільненому працівнику і не пов`язана з відносинами трудового найму, то такий дохід оподатковується податковим агентом як інші доходи податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором - 1,5 відсотка у місяці його фактичного нарахування.

Крім того, особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановленіКодексом податковийрозрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу (п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Кодексу).

Суд роз`яснює, що у разі задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки та збори із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відповідно до абз. 1, 5 п. 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»удам належить мати на увазі, що відповідно до загальних положень статей 1 і 2 Закону розмір заробітної плати за працю на підставі трудового договору залежить від професійно-ділових якостей працівника, складності й умов виконуваної ним роботи, результатів останньої та господарської діяльності підприємства і що за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави, від сплати якого на підставі Закону України "Про судовий збір" звільнена позивач при предявленні позову. Стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1512, 82 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13,81,141,161,263-265,268, 430 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Вимоги позовної заяви задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» (ЄДРПОУ 01992201) в користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість по заробітній платі за період із 15.03.2021 року по 30.12.2022 року у розмірі 70 936 (сімдесят тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 29 копійок (сума визначена без утриманням податків й інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» (ЄДРПОУ 01992201) в користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 80 344 (вісімдесят тисяч триста сорок чотири) гривні 98 копійок (сума визначена без утриманням податків й інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» (ЄДРПОУ 01992201) судовий збір в користь держави в розмірі 1512 (одну тисячу п`ятсот дванадцять) гривень 82 копійки.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення виплати заробітної плати за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» (ЄДРПОУ 01992201), місцезнаходження за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, наб. Незалежності, 8.

Повний текст рішення складено 25.09.2023 року.

Суддя К.С. Дегтяренко