Рішення

від 14.07.2010 по справі 27/52-10-1983

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

          

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2010 р.

   Справа  № 27/52-10-1983

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Телесистеми України”;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення  20227,06 грн.

                                                                                                   Суддя  Невінгловська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;  

від відповідача: не з’явились;

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Приватне акціонерне товариство „Телесистеми України”  звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, в редакції заяви 27.05.2010р. №10/50/0534 (вх. ГСОО № 13818 від 31.05.2010р.), просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  грошові кошти у розмірі 20 227,06 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на на те, що 01.11.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Телесистеми України” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 були укладені  дилерський договір № ДД/2-11 та договір поставки №ДП/2-11

Відповідно до проведеної звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 27.05.2010р. за відповідачем рахується заборгованість за зазначиними договорами у розмірі 20 227,06грн.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, між тим про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видана станом на 21.04.2010 року.

Згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення, були повернуті із відміткою поштової установи „за закінченням терміну зберігання”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,  суд встановив.

01.11.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Телесистеми України”,  правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Телесистеми України”, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено дилерський договір №ДД/2-11 (далі за текстом договір 1) та договір поставки №ДП/2-1 (далі за текстом договір 2).

Відповідно до п. 1.1 договору 1 відповідач зобов’язався здійснювати від імені та за дорученням позивача за винагороду певні юридичні дії:

- документально оформляти від імені та за дорученням позивача право підключення фізичних і юридичних осіб до мережі мобільного зв’язку позивача в тарифні пакети позивача, доступні для оформлення відповідачем шляхом заповнення відповідних реєстраційних документів і укладення договору про надання телекомунікаційних послуг позивачем;

- укладати від імені й за дорученням позивача додаткові угоди до договору про надання телекомунікаційних послуг позивачем з фізичними та юридичними особами при оформленні їм права підключення до мережі мобільного зв’язку;

- представляти інтереси позивача перед фізичними і юридичними особами з питань, що стосуються умов підключення до мережі мобільного зв’язку позивача й надання послуг мобільного зв’язку позивача;

Згідно з умовою п. 1.2. договору 1 позивач також доручає, а відповідач зобов’язується виконувати інші юридичні дії, повноваження на здійснення яких надані відповідачу даним договором та/або додатками й додатковими угодами до нього, як існуючими, так і здатними виникнути в майбутньому.

У п. 2.4.7. договору 1 зазначено, що відповідач зобов’язаний регулярно виконувати встановлений позивачем щомісячний план продажів, а також відповідно до п. 2.4.15. щотижня, кожного понеділка, надавати оригінали договорів, додаткових угод укладених з фізичними та юридичними особами та документи від клієнта, необхідні для укладання договорів та додаткових угод в регіональний підрозділ позивача спеціалісту групи непрямих продаж. Разом з договорами, додатковими угодами повинен надаватись у двох екземплярах реєстр наданих документів скріплений печаткою відповідача.

Згідно до умов п. 2.4.16 договору 1 відповідач протягом 3 банківських днів повинен перерахувати на рахунок позивача отримані від фізичних та юридичних осіб кошти у розмірі початкового авансового платежу за підключення до мережі позивача.

Позивач має право, відповідно до п. 2.1.5. та 2.1.6., щомісячно встановлювати й переглядати план продажу для відповідача, змінювати рівень, систему й схему оплати винагород, додаткових винагород, надбавок, а також інших умов даного договору, про що сторони підписують додаткові угоди до даного договору.

За договором 2 від 01.11.2008р. позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався оплатити та прийняти обладнання для мобільного зв’язку, ваучери (картки з кодами поповнення рахунку), електронні ваучери (коди поповнення рахунку в електронному вигляді) та стартові пакети (далі - товар) на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору 2 позивач здійснює поставку та передачу партій товару на умовах EXW (франко-склад), відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів „Інкотермс - 2000” (відповідний регіональний склад позивача).

Пунктом 2.2 договору 2 передбачено, що поставка та передача партії товару здійснюється протягом 5 робочих днів з дня затвердження позивачем заявки відповідача, який діє на підставі оригіналу довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, встановленого зразка. Датою передачі товару є дата оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

Відповідно до п. 2.3. право власності та ризик випадкової загибелі товару переходить до відповідача одночасно з передачею товару.

Відповідно до п. 6.1. оплата кожної партії товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або іншим способом не забороненим діючим законодавством України протягом 60 календарних днів з дня поставки відповідної партії товару позивачем.

31.05.2010р. позивачем надано до суду належним чином завірену копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 27.05.2010р., який підписано та скріплено печатками сторін по справі, з якого вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 20 227,06грн. Крім того, позивачем надано до суду копію гарантійного листа відповідача згідно до якого   відповідач зазначає, що визнає борг у сумі 20 227,06грн., в підтвердження чого вже почав сплачувати борг та  від сплати судових витрат не відмовляється.

На момент вирішення спору за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість за  дилерським договором № ДД/2-11 та договором поставки №ДП/2-11  від 01.11.2008р. у сумі 20 227,06 грн.

Згідно до статуту, затвердженого протоколом загальних зборів №20 від 23.11.2009р. зареєстрованого 25.11.2009р. номер запису 10671070033002976, Приватне акціонерне товариство „Телесистеми України” є господарським товариством, яке створено шляхом перетворення ЗАТ „Телесистеми України” ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 22599262 та є правонаступником його прав та обов’язків, що підтверджує належні повноваження для звернення з даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов’язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача заборгованості за договорами.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального Кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки дилерський договір № ДД/2-11 від 01.11.2008р. договір поставки №ДП/2-11  від 01.11.2008р.  були укладені з дотриманням чинного законодавства, судом встановлена наявність заборгованості відповідача за зазначеними договорами та відповідач її визнає, суд вважає уточнені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Телесистеми України” про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у сумі 20 227,06 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.  44, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства „Телесистеми України” (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Плеханова,7А              р/р 26008050202604 в ПАТ „Приватбанк” м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 22599262) основний борг у сумі 20 227/двадцять тисяч двісті двадцять сім/грн. 06 коп., державне мито у сумі 314/триста чотирнадцять/грн. 20 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                        

Рішення підписано 19.07.2010р.