Рішення

від 27.09.2023 по справі 400/7101/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 р. № 400/7101/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005,

до відповідача:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНГО-С», вул. М. Морська, 108, офіс 504,Миколаїв,54020,

про:стягнення 39 230,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2023 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНГО-С» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальна сума заборгованості 39230,89 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 37693,24 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1537,65 гривні.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік складає 39230,89 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 37693,24 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1537,65 гривні.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив аргументовано тим, що у період з 27.10.2017 по 31.03.2023 відповідач забезпечив робоче місце особі з інвалідністю на посаді кур`єра, що забезпечило виконання ним нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особа за 2022 рік. Крім цього, він наголосив на тому, що адміністративно-господарські санкції можуть застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення. Тому факт виправлення відповідачем допущеної помилки в уточнюючому податковому розрахунку спростовує наявність у нього вини у порушенні Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач заперечив проти тверджень відповідача, наведених у відзиві, зазначивши, що уточнююча звітність була подана 14.07.2023, а позовна заява 07.06.2023. В електронному кабінеті відповідача розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій був розміщений 17.04.2023. Крім того, станом на 10.03.2023 в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування не було жодних даних про працевлаштовану у відповідача особу з інвалідністю протягом 2022 року. Тому розрахунок адміністративно-господарських санкцій був сформований автоматично, а позивач мав всі підстави для звернення до суду. Також позивач вказав на те, що протягом 2022 року відповідач не подавав до центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

14.06.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію ухвали від 05.06.2023 суд надіслав відповідачу на поштову адресу місцезнаходження, яку він не отримав у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 5400501562501 (Ф. 119) і довідкою про причини повернення / досилання (ф. 20) від 24.07.2023. Отже, зазначена копія ухвали суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Однак, 12.07.2023 представниця відповідача подала заяву про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, до якої додала документи, що підтверджують її повноваження.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 25.07.2023, тобто у п`ятнадцятиденний строк, встановлений судом для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а тому він був долучений судом до матеріалів справи.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до штатного розпису відповідача на 2022 рік, затвердженого наказом від 27.12.2021 № 01/2022, його штатна чисельність становила 20 штатних одиниць.

Наказом відповідача від 28.09.2022 № 02/2022 «Про зміну у штатному розписі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО-С» з 01.10.2022 року» з 01.10.2022 введено штатний розпис в кількості 13,0 штатних одиниць.

Згідно з наказом відповідача від 26.10.2017 № 16-К «Про прийняття на посаду» на посаду кур`єра з 27.10.2017 прийнято працівника, який є особою з інвалідністю з дитинства 1 групи, що підтверджується посвідченням від 13.10.2004 серія НОМЕР_1 і Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.09.2014 серія 10 ААВ № 356180.

27.10.2017 між цим працівником і відповідачем укладено трудовий договір № ТД-25.

На підставі заяви вищезазначеного працівника відповідно до наказа відповідача від 29.04.2022 № 9-К «Про надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану» йому надано з 01.05.2022 відпустку без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану з 01.05.2022.

Наказом відповідача від 28.07.2022 № 3007 «Про призупинення дії Трудового договору № ТД-25 від 27.10.2017 року» відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено з 30.07.2022 дію Трудового договору № ТД-25 від 27.10.2022 до відновлення можливості Товариства надати, а Працівника виконувати роботу або до припинення чи скасування воєнного стану.

Згідно з наказом відповідача від 31.03.2023 № 3-К «Про звільнення з займаної посади кур`єра ТОВ «МАНГО-С» працівника відповідача, який є особою з інвалідністю, 31.03.2023 звільнено з посади кур`єра за власним бажанням.

Відповідно до поданих відповідачем Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність за звітні періоди становила:

у І кварталі 2022 року і І кварталі 2023 року одна особа (вищезазначений кур`єр);

у ІІ, ІІІ і IV кварталі 2022 року жодної особи (дані про працевлаштування кур`єра відсутні у відомостях про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам з травня по грудень 2022 року включно).

13 і 14 липня 2023 року відповідач подав уточнюючі Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за звітні періоди за травень-грудень 2022 року, в яких містяться дані про вищезазначеного кур`єра, який є особою з інвалідністю.

За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників у 2022 році 12 осіб, відповідач повинен був працевлаштувати 1 особу з інвалідністю. Натомість середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача в 2022 році становила 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 39230,89 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 37693,24 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1537,65 гривні.

17.04.2023 розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік було розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Порядок обчислення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік встановлений Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286).

Пунктом 2.1 Інструкції № 286 встановлено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Відповідно до підпунктів 2.5.7 і 2.5.14 пункту 2.5 Інструкції № 286 в облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин відповідно:

перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;

відсторонені від виконання повноважень.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин (абзац третій частини першої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Із системного аналізу вищенаведених правових норм слідує, що працівники, дія трудового договору з якими призупинена у зв`язку із збройною агресією проти України, включаються в облікову кількість працівників як відсторонені від виконання повноважень.

Суд встановив, що у відповідача на посаді кур`єра з 27.10.2017 працювала особа з інвалідністю, що підтверджується наказом відповідача від 26.10.2017 № 16-К «Про прийняття на посаду», трудовим договором від 27.102.2017 № ТД-25, посвідченням від 13.10.2004 серія НОМЕР_1 і Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.09.2014 серія 10 ААВ № 356180.

Зазначений кур`єр у періоди:

з 01.05.2022 по 29.07.2022 перебував у відпустці без збереження заробітної плати згідно з наказом відповідача від 29.04.2022 № 9-К «Про надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану»;

з 30.07.2022 по 31.03.2023 тимчасово не виконував обов`язки, передбачені трудовим договором, у зв`язку з призупиненням трудового договору відповідно до наказу відповідача від 28.07.2022 № 3007 «Про призупинення дії Трудового договору № ТД-25 від 27.10.2017 року».

З наведеного слідує, що працівник відповідача, який обіймав посаду кур`єра, підлягав включенню до облікової кількості працівників відповідача у періоди:

з 01.01.2022 по 30.04.2022 на підставі підпункту 2.4.1 пункту 2.4 Інструкції № 286 як працівник, який фактично з`являвся на роботі;

з 01.05.2022 по 29.07.2022 на підставі підпункту 2.5.7 пункту 2.5 Інструкції № 286;

з 30.07.2022 по 31.12.2022 на підставі підпункту 2.5.14 пункту 2.5 Інструкції № 286.

Тобто весь 2022 рік з відповідачем у трудових відносинах перебував один працівник, який є особою з інвалідністю.

З огляду на те, що середньооблікова чисельність штатних працівників, які працювали у відповідача, за 2022 рік склала 12 осіб, один з яких є особою з інвалідністю, суд прийшов до висновку про дотримання у 2022 році відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлено частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Як наслідок, у Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з травня по грудень 2022 року відповідач вказував невірні дані про працівників, які є особами з інвалідністю.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

З наведеної норми слідує, що Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» юридична відповідальність у виді адміністративно-господарської санкції встановлена саме за фактичне недотримання роботодавцем нормативів, передбачених статтею 19 цього Закону, а не за подання з недостовірними відомостями Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ: 20917114) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНГО-С» (вул. Мала Морська, 108, офіс 504, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 40089351) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальна сума заборгованості 39230 (Тридцять дев`ять тисяч двісті тридцять) гривень 89 копійок, з яких адміністративно-господарська санкція 37693 (Тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто три) гривні 24 копійки та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1537 (Одна тисяча п`ятсот тридцять сім) гривень 65 копійок - відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 27 вересня 2023 року