Рішення

від 27.09.2023 по справі 580/4725/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року справа № 580/4725/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиліспром до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Черкасиліспром (18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 209, кв. 1) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 19 травня 2023 року №8845908/45037203 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.04.2023 № 1;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.04.2023 № 1, датою її фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено про порушення відповідачем вимог законодавства при відмові у реєстрації податкової накладної, оскільки зміст первинних документів позивача достовірно підтверджує факт реального виконання господарських операцій.

Головне управління ДПС у Черкаській області просило в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві. Зокрема представником зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем копій документів щодо придбання сировини.

Державна податкова служба України відзив на позов не подала.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю Черкасиліспром зареєстроване як юридична особа з 08.02.2023, за основним видом діяльності: 16.10 «Лісопильне та стругальне виробництво».

Судом встановлено, що 15.03.2022 між ТОВ Черкасиліспром та ТОВ Юро Ламбер укладено договір поставки №OCS-2023 щодо постачання пиломатеріалів в асортименті по цінам встановленим у додатках.

На виконання умов даного договору позивачем було поставлено товар (пиломатеріали дубові обрізні) згідно видаткової накладної №1 від 06.04.2023 на загальну суму 591986,63грн. та здійснена оплата (виписка по рахунку).

Доставка товару здійснена згідно товарно - транспортної накладної №1 від 06.04.2023, автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 , у вказаному документі також міститься інформація про автомобіль, якими здійснювалися перевезення, водій, пункт навантаження та розвантаження, маса та отримувач вантажу.

06.04.2023 ТОВ Черкасиліспром складено податкову накладну №1 на загальну суму 591986,63грн., в тому числі ПДВ 98664,44грн.

Вказану податкову накладну №1 від 06.04.2023 ТОВ Черкасиліспром 02.05.2023 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до квитанції №1 документ прийнято. Реєстрація зупинена. Обсяг постачання товару перевищує величину залишку/поставчання, що відповідає п. 1 Критеріїв.

05.05.2023 позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення (пояснення).

В поясненні вказано, що закупівля лісу кругляку (сировини) проводилося в Філії «Чигиринське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарства «Ліси України» надано «ТТН-ліс» серії ЮВВ №960052 від 24.02.2023. Вказано, що платником ПДВ позивач став 01.04.2023 до закупівлі сировини, а оскільки позивач є виробником, залишка вхідного товару по коду « 4407» не має.

19.05.2023 комісією ГУ ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглянуте надане повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої було зупинено і прийнято рішення №8845908/45037203 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.04.2023.

Рішення вмотивовані тим, що позивачем не надано документів та пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у ПН.

Позивачем подано скаргу щодо прийнятого рішення за результатом розгляду якої залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

Не погоджуючись з рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Спірні відносини регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України) та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана відповідно до п. 49.9 ПК України зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Крім того, пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а)порядковий номер податкової накладної;

б)дата складання податкової накладної;

в)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е)опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є)ціна постачання без урахування податку;

ж)ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з)загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і)код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й)індивідуальний податковий номер.

У заявлених спірних правовідносинах порушень щодо оформлення ПН не встановлено.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

ПН згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзацом першим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, дії позивача, як виконавця послуг, щодо реєстрації в ЄРПН, ПН є виконанням встановленого законом обов`язку.

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 ПН електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані ПН/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з п. 201.16 ПК України, реєстрація ПН/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

У податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно з п. 7 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Отже, у разі зупинення реєстрації ПН зі вказаних підстав подальші дії платника полягають у спростуванні виявлених ознак ризиковості операції та зазначеної процедури відповідачем дотримано.

Згідно з п.п. 25, 26 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520.

Відповідно до п. 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу згідно з п. 44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Отже, відповідні Комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН, та мають обов`язок перевірити їх достовірність, тобто дійсність посвідчуваних ними правочинів.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Оскільки позивач надав відповідачу достатньо доказів щодо ПН відповідно до укладеного договору та первинно-бухгалтерських документів, зокрема щодо закупки деревини кругляка дуба (сировини) в Філії «Чигиринське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарства «Ліси України» надано «ТТН-ліс» серії ЮВВ №960052 від 24.02.2023 та вказано, що платником ПДВ позивач став 01.04.2023 до закупівлі сировини, а оскільки позивач є виробником, залишка вхідного товару по коду « 4407» не має, суд дійшов висновку, що спірне рішення, не відповідає нормам законодавства.

Відповідно до підп.14.1.242 п.14.1 ст.14 ПК України технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.

Отже, саме Державна податкова служба України уповноважена забезпечити прийняття ПН та реєстрацію її в ЄРПН.

Тому, обґрунтованими є доводи позивача, що належним і ефективним способом судового захисту є зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну датою її прийняття для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За правилами частини першої ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в повному розмірі.

При цьому суд зауважує, що у даному спорі є два відповідачі, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача - Головне управління ДПС у Черкаській області, позаяк саме останній прийняв спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, яке в подальшому судом визнано протиправним та скасоване. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на відповідачу 1, в той час як відповідач 2 у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов`язком є лише реєстрація податкових накладних.

Тому, судові витрати понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає що між ТОВ Черкасиліспром та адвокатом Дон В.О. укладено договір №300-юр від 07.06.2023 про надання правничої допомоги, згідно додаткової угоди до якого від 07.06.2023 передбачено, що вартість послуг адвоката становить 20000грн.

До позовної заяви наданий акт наданих послуг, а саме: підготовка позовної заяви - 15000грн.; підготовка відповіді на відзив 5000 грн.

Суд звернув увагу, що доказів перерахування коштів позивачем адвокату за надану правничу допомогу до суду не надано.

Враховуючи викладене, беручи до уваги надані позивачем в обгрунтування своєї вимоги документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не доведено ні факту надання правничої допомоги ні отримання грошових коштів за надану правничу допомогу.

Таким чином, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, які були прийняті позивачем та як наслідок, визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу останнім, не підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №8845908/45037203 від 19.05.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.04.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 06.04.2023 №1 датою її направлення для реєстрації.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь ТОВ Черкасиліспром (код ЄДРПОУ 45037203) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР