Ухвала

від 27.09.2023 по справі 600/6057/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 вересня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/6057/23-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Буковинської конференції церкви адвентистів сьомого дня в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з позовом до Буковинської конференції церкви адвентистів сьомого дня в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 284495,29 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року позовну заяву Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Буковинської конференції церкви адвентистів сьомого дня в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду й доказів поважності причин його пропуску.

Згідно матеріалів справи, вказану ухвалу суду 12 вересня 2023 року направлено на електронну адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві.

До цього, суд вважає за необхідним зауважити, що якщо учасник справи надав суду, зокрема, свою електронну адресу, зазначивши її у позовній заяві, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому, слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 26 жовтня 2022 року у справі №761/877/20.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач був належним чином повідомлений про залишення його позовної заяви без руху, а строк, встановлений судом, для усунення недоліків позову сплив 22 вересня 2023 року.

З матеріалів позову вбачається, що виконання ухвали суду від 12 вересня 2023 року у встановлений судом строк позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що у зв`язку з воєнним станом в Україні, нехваткою коштів в Державному бюджеті, кошти на судові витрати позивачу надійшли лише 10 серпня 2023 року.

Крім цього, зазначено, що Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю позов по даному відповідачу було подано вчасно, проте у зв`язку з несплатою судового збору позов повернуто позивачу.

У зв`язку з наведеним, просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.

Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали позову, суд зазначає таке.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

При перевірці матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю заявлено вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, складеного 17 квітня 2023 року, а відтак підстави для пред`явлення даного позову виникли у позивача з 18 квітня 2023 року.

Отже, строк, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом якого Чернівецьке обласне відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю могло звернутися до адміністративного суду з позовом до Буковинської конференції церкви адвентистів сьомого дня в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені тривав з 18 квітня 2023 року по 18 липня 2023 року.

Проте з указаним позовом Чернівецьке обласне відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до адміністративного суду лише 07 вересня 2023 року (як вбачається з штампу вхідної кореспонденції Чернівецького окружного адміністративного суду), тобто із значним пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що даний позов подано до адміністративного суду з пропуском строків звернення до суду.

Вказана позиція суду щодо строку звернення до суду у цій категорії справ узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 08 серпня 2019 року у справі №809/1931/16, від 06 листопада 2020 року у справі №160/8707/19, від 21 листопада 2022 року у справі 3400/3957/21 та в ухвалі від 03 березня 2021 року у справі №280/5341/20.

Надаючи ж оцінку доводам заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, варто зазначити наступне.

Так, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі № 320/2915/20 та ін., які суд враховує у відповідності до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, згідно з якою причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю посилається на те, що цей строк пропущено у зв`язку з затримкою фінансування на сплату судового збору.

Однак вказана причина пропуску строку звернення до суду не є поважною, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку звернення до суду.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 року у справі №560/15534/21, від 15.05.2018 року у справі №804/2979/17 та від 07.06.2018 року у справі №822/276/17.

Суд зауважує, що сама по собі затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 24.07.2023 року у справі №200/3692/21.

В контексті доводів представника позивача про поважність причин пропущення строків звернення до суду з даним позовом з підстав надходження фінансування Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю для звернення з позовами до суду лише 10 серпня 2023 року у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, суд зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що затримка фінансування відбулась саме через введення на території України воєнного стану.

При цьому суд звертає увагу, що позивач, з огляду на зміст позову, володів інформацією з 15 квітня 2023 року про порушення відповідачем вимог ч. 4 ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, та був обізнаний про необхідність дотримання тримісячного строку звернення до суду. Однак не надав суду доказів того, що з указаного часу вживав заходів для виділення додаткових коштів на сплату судового збору.

Суд зауважує, що будь-які зволікання забезпечення позивача, як суб`єкта владних повноважень, що виконує владні (управлінські) функції, коштами для сплати судового збору не можуть бути виправданням його невчасного звернення до суду з позовами.

Виділення позивачу коштів на сплату судового збору у цій справі лише 10 серпня 2023 року не може бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропущення строку звернення до суду.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не надав до суду доказів на підтвердження того, що в період з 18 квітня 2023 року по 18 липня 2023 року у позивача були відсутні кошти на сплату судового збору та ним в цей період вживалися заходи щодо виділення коштів на сплату судового збору.

Водночас у поданій позивачем заяві не зазначено про причини неможливості звернутися до суду одразу ж після отримання з бюджету коштів на судові витрати, тобто з 10 серпня 2023 року, як і не зазначено про обставини, які зумовили звернення позивача до суду лише 07 вересня 2023 року.

Отже, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не вказано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з даним адміністративним позовом в межах розумного строку після отримання 10 серпня 2023 коштів на оплату судового збору.

Поряд з цим в заяві про поновлення строку звернення до суду позивач також посилається і на ту обставину, що ним 11 липня 2023 року, тобто в строк, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, було подано позов про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені до цього ж відповідача. Однак у зв`язку з несплатою судового збору такий позов було залишено без розгляду.

Проте суд зауважує, що залишення позову без розгляду з підстав невиконання ним вимог ухвали суду про відкриття провадження в частині зобов`язання сплатити судовий збір не перериває та не зупиняє встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкту владних повноважень строк звернення до суду.

Також суд звертає увагу на те, що згідно інформації із системи Діловодство спеціалізованого суду ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №600/4889/23-а відкрито спрощене позовне провадження за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Буковинської конференції церкви адвентистів сьомого дня в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року адміністративний позов Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Буковинської конференції церкви адвентистів сьомого дня в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишено без розгляду.

Отже, зважаючи на наявність у позивача станом на 10 серпня 2023 року коштів для сплати судового збору у справі №600/4889/23-а, тобто маючи можливість заплатити судовий збір, позивач свій процесуальний обов`язок не виконав, натомість 07 вересня 2023 року звернувся до суду з новим (цим) позовом.

Суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі №9901/546/19 акцентувалась увага на тому, що нормами статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу, зокрема позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Зважаючи на наведене в сукупності, первісне звернення позивача до суду з позовом до цього відповідача у встановлений законом строк та повернення такої позовної заяви у зв`язку з не усуненням недоліків, зокрема несплатою судового збору, за наявності у позивача можливості усунути такі недоліки, на думку суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Оцінюючи доводи позивача про ведення на території України воєнного стану як на підставу пропуску строку звернення до суду, то суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 жовтня 2022 року по справі №280/10126/21, в якому наголошено, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи, що правовий режим воєнного стану введено на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, а підстави для пред`явлення даного позову виникли у позивача в квітні 2023 року, то сама по собі наявність воєнного стану в Україні в даному випадку не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інших обставин, які б обґрунтовували причини пропуску строку звернення до суду, в тому числі звернення до суду лише 07 вересня 2023 року, позивачем у поданій заяві не вказано.

Відтак, суд приходить до висновку, що зі змісту доводів, наведених позивачем, не вбачається обставин, які були б пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на звернення до суду з даним позовом у встановлений законом строк.

Не звернення до суду з адміністративним позовом через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Тому, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

2.Позовну заяву Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Буковинської конференції церкви адвентистів сьомого дня в Україні про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені повернути позивачу.

3. Роз`яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк