Постанова

від 20.09.2023 по справі 520/8184/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 р.Справа № 520/8184/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.12.22 по справі №520/8184/22

за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2021 №00208000702 формою Р, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на 4007971,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2021 №00209000702 формою Р, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 4808043,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про помилковість висновків контролюючого органу, викладених в акті документальної позапланової виїзної перевірки на підставі яких винесено оскаржувані рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.11.2021 №00208000702 формою Р, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на 4007971,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.11.2021 №00209000702 формою Р, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 4808043,75 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» судовий збір у сумі 24810,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП «Жилкомсервіс» щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість січень-лютий 2019 року, квітень-грудень 2019 року, січень 2020 року та податку на прибуток за 2019 рік, І квартал 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» (код за ЄДРПОУ 40216114), результати якої оформлені актом перевірки від 19.10.2021 №383/35-00-07-02-05/34467793.

У висновках акту перевірки встановлено наступні порушення: п. 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід», норми параграфу 15 розділу «Призначення фінансової звітності - Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1)». підпункту 134.1.1 п. 134.1 ст. 134. п. 135.1 от. 135 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 3221357 грн. в тому числі по періодах: за І квартал 2019 року на 304 049 грн., за 1 півріччя 2019 року на 1085749 грн., за 3 квартали 2019 року - 2162993 грн., за 2019 рік - 3146459 грн., за І квартал 2020 року - 74898 грн.; п. 198.1., п. 198.3., п.198.6 ст. 198. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3846435 грн., у тому числі по періодах: у червні 2019 року у сумі 333319 грн.; у липні 2019 року у сумі ПДВ 337832 грн., у серпні 2019 року у сумі ПДВ 487736 грн., у вересні 2019 року у сумі ПДВ 928309 грн., у жовтні 2019 року у сумі ПДВ 666498 грн., у листопаді 2019 року у сумі ПДВ 561669 грн., у грудні 2019 року у сумі 531072 грн.

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення: від 08.11.2021 №00208000702 формою Р, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на 4007971,75 грн. та від 08.11.2021 №00209000702 формою Р, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 4808043,75 грн.

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження прийнятих Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкових повідомлень-рішень, проте, відповідна скарга залишена без задоволення, а рішення - без змін.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996-XIV), що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 року, до внесення змін Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (надалі - Положення) в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин)), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п. 198.3 ст. 198 ПК України). До внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відтак, господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Зі змісту акту перевірки судовим розглядом встановлено, що доводи контролюючого органу про заниження податку па прибуток та податку на додану вартість ґрунтуються на дослідженні господарських взаємовідносин КП «Жилкомсервіс» з ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» (код ЄДРПОУ 40216114), що виникли на підставі договорів від 10.04.2019 № 9-ВТ/19, від 07.05.2018 №11-ВТ/18, від 12.08.2019 № 17-ВТ/19.

Колегія суддів зазначає, що зміст та обсяг первинної документації, що стала предметом перевірки, відповідачем під сумнів не ставиться.

Враховуючи зміст акту перевірки, колегія суддів зазначає, що податковий орган дійшов до висновку про нереальність здійснення господарських операцій на підставі вказаних договорів, в обґрунтування чого відповідач посилається виключно на відсутність у контрагентів ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для надання послуг і усунення аварійних конструктивів.

Разом з цим колегія суддів зазначає, про направлення в ході проведення перевірки ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» відповідних листів про проведення зустрічних звірок контрагентів, проте результати перевірки оформлені актом без отримання окреслених результатів.

Отже, в основу здійсненних донарахувань покладено дослідження не безпосередньо господарських взаємовідносин між КП «Жилкомсервіс» та ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА», а взаємовідносин ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» з контрагентами третьої, четвертої ланки.

Стосовно доводів відповідача про наявність у Єдиному реєстрі судових рішень процесуальних ухвал у кримінальних провадженнях, у описовій частині яких згадуються контрагенти ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА», то наявна виключно констатація окресленої інформації.

З урахуванням вказаного податковий орган прийшов висновку про безоплатне отримання послуг від невстановлених постачальників на загальну суму 17896431 грн. та на підставі п. 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід» Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вважає, що КП «Жилкомсервіс» повинно було відобразити вказану суму у складі доходу, що вплинуло б на фінансовий результат до оподаткування та відповідно збільшило б податок на прибуток на суму 3221357 грн..

Вказані доводи Північним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків також покладено в обґрунтування висновку про заниження податку на додану вартість на загальну суму 3846435 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, відповідно до яких при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення.

Таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу.

Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове-повідомлення рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, то необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання відсутня.

З урахуванням вказаних висновків Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що пунктом 52-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), крім перевірок, згідно з переліком.

Документальні позапланові перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не віднесено до виключень, закріплених у вказаному пункті, що свідчить про відсутність законодавчого механізму та підстав для призначення такої перевірки до завершення дії карантину.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 01.09.2022 по справі №640/16093/21.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу Департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 18.01.2018 № 43, КП «Жилкомсервіс» проведено закупівлю послуг за кодом ДК 021: 2015-70330000-3 «Послуги з управління нерухомістю, надавані та платній основі чи на договірних засадах (послуги з усунення аварійних конструкти вів на підставі ст. 2 та ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» та наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення процедури закупівлі».

Між КП «Жилкомсервіс» та переможцем відкритих торгів ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» 07.05.2018 укладено договір № 11 -ВТ/18.

У 2019 році на підставі наказу Департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 05.01.2019 № 1 КП «Жилкомсервіс» було проведено закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015-70330000-3 «Послуги з управління нерухомістю, надавані на платній основі чи на договірних засадах (послуги з усунення аварійних копструктивів)» на підставі ст. 2 та ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» та наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України віл 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення процедури закупівлі».

Між КП «Жилкомсервіс» та переможцем відкритих торгів ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» 10.04.2019 укладено договір № 9-ВТ/19.

Крім того, між КП «Жилкомсервіс» та переможцем відкритих торгів ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» 12.08.2019 укладено договір № 17-ВТ/19.

За умовами вказаних договорів ТОВ «БУДПРОМСИСТЕМА» надано КП «Жилкомсервіс» послуги за кодом ДК 021:2015:70330000-3 «Послуги з управління нерухомістю, надавані на платній основі чи на договірних засадах (послуги з усунення аварійних конструктивів)», на підтвердження чого до перевірки надано: безпосередньо договори про закупівлю послуг від 10.04.2019 № 9-ВТ /19, від 07.05.2018 № 11-ВТ/18 та від 12.08.2019 № 17-ВТ/19 із всіма додатками (калькуляції, технічні завдання, протоколи погодження ціни, переліки житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкові: тощо) та додатковими угодами; акти виконаних послуг; виписки по рахунках; платіжні доручення; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 у справі № 826/2325/14 вказав, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту і податку на додану вартість необхідно підтвердити, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Колегія суддів звертає увагу, надані до перевірки первинні документи повною мірою розкривають суть господарської операції та свідчать як про фактичне надання послуг, так і про беззаперечний факт сплати повної вартості за такі послуги. Факт понесення витрат внаслідок списання коштів з рахунку КП «Жилкомсервіс» у якості оплати придбаних послуг повністю спростовує доводи податкового органу про намір отримання безпідставної податкової вигоди з боку позивача.

Стосовно доводів податкового органу про неможливість надання відповідних послуг з огляду на недостатність трудових ресурсів як у самого позивача, так і у його контрагентів, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагента добросовісного платника податків матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Крім того, акт перевірки податкового органу не містить інформації про те, що ним досліджувалась можливість залучення додаткових трудових ресурсів за договорами цивільно-правового характеру, відповідних пояснень з боку уповноваженого представника податкового органу в ході розгляду справи не надано, в письмовій правовій позиції не відображено.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, слід зазначити, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься, а відповідачем не в ході проведення перевірки, не в ході розгляду справи не надано.

За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій та як наслідок зміни їх майнового стану.

Первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Доказів спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами ґрунтуються, на результатах опрацьованої зібраної податкової інформації.

Однак, платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб.

З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 по справі №520/8184/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.С. РєзніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 27.09.2023 року