Постанова

від 27.09.2023 по справі 440/1217/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 р. Справа № 440/1217/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/1217/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава 2009"

до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті , Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава 2009", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.11.2022 №190690 в сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що документи, визначені пунктом 2 частини другої статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", у повному обсязі були в наявності у водія, який в свою чергу надав їх посадовій особі Укртрансбезпеки при здійсненні останнім рейдової перевірки. В свою чергу, у постанові №190690 від 28.11.2022 відсутні конкретні обставини її прийняття, не відображено який фактичний вираз мало порушення, за вчинення якого контролюючим органом накладено стягнення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Полтава 2009" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення дотримання вимог чинного законодавства у сфері перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом. Зокрема, нормами чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок із забезпечення, а на водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

В свою чергу, відсутність визначених законом обов`язкових документів або ненадання їх для перевірки становить склад порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №2344-III.

Порушення норм, визначених положеннями Закону №2344-III, на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті №251643 від 21.11.2022.

За змістом Акту проведення перевірки №251643 від 21.11.2022 посадовою особою виявлено порушення ТОВ «ЛЮКС-ПОЛТАВА 2009» вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме «надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за міським автобусним маршрутом №50 «Левада-Огнівка»: водієм порушено встановлений замовником транспортних послуг розклад руху та схему маршруту, порушено ст. 40 ЗУ «Про автомобільний транспорт». У водія на момент перевірки відсутні документи на т/з (реєстраційні документи та посвідчення водія), про що свідчить факт ненадання цих документів під час перевірки», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III - надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за міським маршрутом за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій транспортного засобу правом на надання пояснень/заперечень щодо виявленого порушення не скористався, від ознайомлення зі змістом та підпису складеного акту перевірки відмовився, про що посадовими особами Укртрансбезпеки зроблено відповідну відмітку в акті.

З огляду на зазначене та зважаючи на допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, 28.11.2022 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову №190690 про застосування до ТОВ «ЛЮКС- ПОЛТАВА 2009» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Звернув увагу, що як на момент розгляду справи про порушення, так і під час особистого отримання копії винесеної постанови позивачем не надавалося жодних пояснень щодо виявленого порушення та/або заперечень щодо притягнення до відповідальності, так само як і не надавалося жодних документів/доказів на спростування факту виявленого порушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 21.11.2022 під час проведення перевірки, місце перевірки: м. Полтава, вул. Колективна, 6, відповідно до направлення на рейдову перевірку №008172 від 18.11.2022, інспектором Укртрансбезпеки був перевірений транспортний засіб марки РУТА 25, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Люкс-Полтава 2009", за кермом перебував ОСОБА_1 (відповідно до доповідної записки, доданої до позову).

За результатами перевірки Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області складено акт від 21.11.2022 №251643 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким під час перевірки виявлені порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за міським маршрутом за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області 28.11.2022 прийнято постанову №190690 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з яким ТОВ "Люкс-Полтава 2009" притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що водієм надано інспектору документи, визначені статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Акт №251643 складений без участі водія. Ненадання водієм чи будь-ким іншим пояснень, не знімає з відповідача, як суб`єкта владних повноважень, обов`язку перевірити всі обставини, які стосуються оформлених матеріалів перевірки. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із абзацом четвертим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпункту 2 пункту 5 Положення № 103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно із пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті.

Частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначається Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Так, стаття 39 Закону №2344-III визначає документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Так, статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, як зазначено в частині першій статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Як свідчать матеріали справи 21.11.2022 під час проведення перевірки, місце перевірки: м. Полтава, вул. Колективна, 6, відповідно до направлення на рейдову перевірку №008172 від 18.11.2022, інспектором Укртрансбезпеки був перевірений транспортний засіб марки РУТА 25, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Люкс-Полтава 2009", за кермом перебував ОСОБА_1 (відповідно до доповідної записки, доданої до позову).

За результатами перевірки Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області складено акт від 21.11.2022 №251643 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким під час перевірки виявлені порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": надання послуг з регулярних пасажирських перевезень за міським маршрутом за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області 28.11.2022 прийнято постанову №190690 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з яким ТОВ "Люкс-Полтава 2009" притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у розмірі 17000,00 грн.

У відзиві на позов та в апеляційній скарзі представник відповідач зазначив, що підставою для накладення штрафу стала саме відсутність на момент перевірки обов`язкових для здійснення перевезень пасажирів документів, визначених відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, в матеріалах справи наявні відеозаписи процесу перевірки з портативного відеореєстратора інспектора, зокрема у відеозаписі NOR_000000_000000_20221121112857_AA_N0170 зафіксовано пред`явлення водієм на вимогу інспектора схеми маршруту, розкладу маршруту, реєстраційних документів на транспортний засіб, посвідчення водія та квитково-касовий лист. Наявність та зміст зазначених документів зафіксовано в даному відеозаписі.

Крім того, у відеозаписі NOR_000000_000000_20221121112857_AA_N0170 після перевірки вищевказаних документів інспектор зазначив про їх наявність та виразив припущення про відхилення водієм від маршруту. У відповідь на твердження водія про відсутність відхилення від маршруту, інспектор зазначив, що перевірить зазначене.

У відеозаписі NOR_000000_000000_20221121113420_AA_N0172 зафіксовано, що приблизно через 2 хвилини цим ж інспектором зупинено транспортних засіб марки РУТА 25, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зазначено, що водієм порушено схему маршруту, інспектор запропонував надати реєстраційні документи для перевірки. Водій зазначив, що вищезазначені документи вже було надано та відмовився надати документи з огляду на відсутність порушення з боку водія.

Отже, наданими відеозаписами (з огляду на дату та час обох перевірок) підтверджено факт надання водієм на вимогу інспектора документів, визначених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та обізнаність посадової особи відповідача стосовно наявності у водія цих документів та їх змісту.

Крім того, суд звертає увагу на те, що акт №251643 складений без участі водія. В акті не викладено пояснення водія стосовно дотримання схеми маршруту.

Водночас, суд зауважує, що ненадання водієм чи будь-ким іншим пояснень, не знімає з відповідача, як суб`єкта владних повноважень, обов`язку перевірити всі обставини, які стосуються оформлених матеріалів перевірки.

В свою чергу, у постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу міститься лише загальне формулювання: «ТОВ «ЛЮКС-ПОЛТАВА 2009» 21.11.2022 р., м. Полтава, ТЗ РУТА, д.н. В12089ЕН, Акт № 251643 допущено перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Зі змісту постанови неможливо встановити, за вчинення якого саме порушення відповідачем притягнуто позивача до відповідальності (відсутність саме яких документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення).

При цьому, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за характером є актом індивідуальної дії, на яку поширюються загальні вимоги до такого виду актів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

У постанові Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Натомість, у спірній постанові № 190690 від 28.11.2022 відсутні конкретні обставини її прийняття, не відображено який фактичний вираз мало порушення, за вчинення якого контролюючим органом накладено стягнення.

Недотримання відповідних вимог, призводить до протиправності прийняття постанови.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.11.2022 №190690 та, відповідно, необхідність її скасування.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року по справі№ 440/1217/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 по справі № 440/1217/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва