Ухвала

від 27.09.2023 по справі 400/4092/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4092/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

-Кравченка К.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрігрейн» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення № 7964752/34034074 від 28.12.2022 р., зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 134 від 14.09.2022 року за датою фактичного подання 14.09.2022 року, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрігрейн» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області - задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Головне управління ДПС у Волинській області, Державна податкова служба України подали апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2023 року первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв`язку з невиконанням ухвали суду в частині сплати судового збору. Зазначена ухвали суду на адресу ГУ ДПС у Волинській області не надходила. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, а тому апелянт, користуючись своїм правом, повторно звертається з апеляційною скаргою.

Перевіривши подану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого Судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 320/2061/20.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Щодо посилань апелянта на постанову Верховного Суду від 28.12.2020 року (справа № К/9901/33595/20), колегія суддів зазначає, що у вказаному судовому рішенні судом було застосовано наведений вище підхід в частині надання оцінки тим обставинам, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, періоду часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, та яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. У наведених скаржником справах підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги слугувала відсутність доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу. Суд врахував, що повертаючи апеляційну скаргу з наведених підстав, остання без руху не залишається і у скаржника в силу вимог закону відсутній час на усунення недоліків апеляційної скарги.

Натомість, у цій справі повернення вперше поданої апеляційної скарги зумовлене несплатою судового збору у встановленому законом розмірі. При цьому апелянтом не надавались належні докази неможливості такої сплати або вчинення ним усіх можливих і залежних дій задля своєчасного виконання вказаного процесуального обов`язку.

Відтак, постанова Верховного Суду, на яку послався скаржник, ухвалена за відмінних обставин справи та не є релевантними до обставин цієї справи.

Крім цього, вказана апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Так, слід зазначити, що згідно до вимог ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Згідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімумі для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Під об`єкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір»), апеляційна скарга не підпадає. Дані, які б свідчили про те, що апелянт має пільги щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону України «Про судовий збір») в апеляційній скарзі не наведені.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, за правилами ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684 грн.

Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака « 81» (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA678999980313101206081015758, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код за ЄДРПОУ отримувача 37607526 в сумі 4026 грн.

У квитанції про сплату судового збору необхідно вказати: «Судовий збір, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрігрейн», П`ятий апеляційний адміністративний суд, справа №400/4092/23».

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про поновлення процесуальних строків.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко