Постанова

від 26.09.2023 по справі 120/10777/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10777/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук К.О.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

26 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Смілянець А. Е.,

представника позивача: Лосік Ю.В.

представника відповідача: Дубіцької Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 5983/02-32-09-04/38254077, що прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 15 вересня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка проведена без достатніх на те підстав. Неправомірність наказу про проведення фактичної перевірки є підставою для визнання акту фактичної перевірки недопустимим доказом та, як наслідок, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення теж є протиправними і підлягає скасуванню.

Окрім того, в діях товариства відсутні порушення, що передбачені підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" отримало 07 липня 2020 року ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а 30 травня 2022 року ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі. Після отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, товариство не здійснювало оптову торгівлю пальним, що не заперечується Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, а придбане товариством пальне використовувалося ним виключно для власних потреб, тобто здійснення власної господарської діяльності, що відповідає умовам отриманої ліцензії. Отже, прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" здійснює діяльність з оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

22 липня 2022 року начальником управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області О. Морозом сформовано доповідну записку № 945/02-32-09-03 та подано її виконуючому обов`язки начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області. У такій доповідній записці начальник управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області просив надати дозвіл на проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю Гранпостач Україна за адресою місця здійснення діяльності (отримання пального): Вінницька область, Калинівський р-н, с.Грушківці, вул.Інтернатська, будинок 11.

26 липня 2022 року виконуючим обов`язки начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області на підставі згаданої вище доповідної записки та відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України видано наказ № 1907к "Про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна". Вказаним наказом вирішено провести фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" з 27 липня 2022 року терміном 10 діб за період з 01 січня 2020 року.

На підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 26 липня 2022 року № 1907к посадовим особам Головного управління ДПС у Вінницькій області видано направлення № 2384 від 27 липня 2022 року та № 2385 від 27 липня 2022 року на проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" за адресою: Вінницька область, Калинівський район, село Грушківці, вулиця Інтернатська, будинок 11.

В період з 27 липня по 05 серпня 2022 року посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна".

За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від 05 серпня 2022 року № 4671/02-32-09-04/38254077.

Актом фактичної перевірки від 05 серпня 2022 року задокументовано порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями), а саме: товариство з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" протягом періоду з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року здійснювало господарську діяльність з отримання, зберігання та використання дизельного пального в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) та у період з 12 травня 2022 року по 27 липня 2022 року, зареєструвавшись платником акцизного податку з реалізації пального, здійснювало господарську діяльність з отримання та зберігання дизельного пального на території складу ПММ (Вінницька область, Хмільницький р-н, с. Грушківці, вул. Інтернатська, будинок 11) без реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ).

30 серпня 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" подано заперечення на акт фактичної перевірки від 05 серпня 2022 року № 4671/02-32-09-04/38254077.

Листом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 12 вересня 2022 року вих. №19026/6/02-32-09-01-19 позивача повідомлено про те, що заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" на акт фактичної перевірки від 05 серпня 2022 року залишено без задоволення, а висновки акту без змін.

В подальшому на підставі акту фактичної перевірки контролюючим органом 15 вересня 2022 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 5983/02-32-09-04/38254077, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1000000 гривень.

Таке рішення прийнято відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 128-1.2 статті 128-1 Податкового кодексу України.

29 вересня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю Гранпостач Україна оскаржило податкове рішення до Державної податкової служби України.

Проте рішенням Державної податкової служби України від 22 листопада 2022 року № 15051/6/99-00-06-03-02-06 подану товариством скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення №5983/02-32-09-04/38254077, що прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 15 вересня 2022 року, без змін.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульованоПодатковим кодексом України(далі -ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, яка визначає права контролюючих органів, такі органи наділено зокрема правом проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом75.1 статті 75 ПК Українипередбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК Українифактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентованостаттею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст.80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3 п.80.2 ст.80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК Українипосадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місціадреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом86.8 статті 86 ПК Українипередбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченомустаттею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевіркиз дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведених приписів свідчить про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов зокрема необхідно провести перевірку з дотриманням вимог податкового законодавства.

Положеннями ПК України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2018 року у справі № 1570/7146/12, від 24 жовтня 2018 року у справі № 808/1746/15, від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14 та ряду інших.

При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності оскаржуваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки, про що також неодноразово висловлювався Верховний Суд у своїх постановах (зокрема у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 160/8859/18, від 30 червня 2019 року у справі № 825/1747/17 тощо).

Таким чином, недотримання контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки - прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає скасуванню.

Водночас у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Так, суд встановив, що як підставу для проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" у наказі Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26 липня 2022 року № 1907к зазначено підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України та доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області № 945/02-32-09-01 від 22 липня 2022 року.

Тобто, видаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган обмежився посиланням на норми податкового законодавства та на доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав чітку мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Крім того, у доповідній записці № 945/02-32-09-01 від 22 липня 2022 року, на яку посилається відповідач у наказі про проведення фактичної перевірки, зазначено, що листом ДПС України від 09 червня 2022 року вих. № 4911/7/99-00-09-03-02-07 з метою відпрацювання суб`єктів господарювання, якими отримано пального більше 1 млн. літрів і не зареєстровано акцизний склад, зобов`язано провести фактичні перевірки (у такому списку міститься і товариство з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна").

В листі Державної податкової служби України вих. № 4911/7/99-00-09-03-02-07 від 09 червня 2022 року зазначено, що за 2021 рік 288 суб`єкта господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) отримали протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливнороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії); з них: 7 суб`єктів, якими відповідно до статті 15 Закону № 481 не отримується ліцензія на право зберігання пального на місця зберігання пального; 33 суб`єкта зареєструвались платниками акцизного податку з реалізації пального та зареєстрували 51 акцизний склад, ними ж отримано 11 ліцензій на зберігання, 7 - оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі та 121 - зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Решта 255 суб`єктів не зареєстровано платниками акцизного податку - розпорядниками акцизного складу та не зареєстровано жодного АС, при цьому отримано 43 ліцензій на зберігання, 516ліцензій на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), та оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

За таких обставин виконуючий обов`язки директора Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України просив Головні управління ДПС в областях, м.Києві провести фактичні перевірки зазначених в переліку суб`єктів господарювання.

Однак, як з`ясовано зі змісту вказаного листа, наведена в останньому інформація є загальною та не вказує на жодні порушення податкового законодавства, вчинені конкретно товариством з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна".

Водночас суд зауважує, що підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України застосовний лише у разі якщо наявна або отримана інформація свідчить про можливі і разом із тим конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Верховний Суд у постанові від 5 березня 2019 року у справі № 820/4893/18 зазначив, що інформація, яка надходить до податкових органів, може бути підставою для проведення фактичної перевірки згіднозі статтею 80 ПК України, лише у тому випадку, якщо в такій йдеться посилання на конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Подібні висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 у справі №440/6887/20.

Проте в наказі про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" від 26 липня 2022 року № 1907к відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. У наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти, що свідчать про можливі порушення товариством вимог податкового законодавства.

Вкотре варто наголосити на тому, що зазначення в наказі щодо проведення перевірки лише приписів податкового законодавства, на підставі яких така проводиться, з посиланням на доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Вінницькій області без конкретизації обставин, не є підставою для проведення фактичної перевірки.

За наведених обставин суд доходить висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав належних доказів, які б підтверджували, що підставою для видання наказу про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" була інформація про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відтак призначення та проведення фактичної перевірки було здійснено без належної на те правової підстави, а тому суд погоджується з доводами позивача про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог податкового законодавства щодо призначення та проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпостач Україна" свідчать про відсутність правових наслідків такої.

Подібні висновки містяться й у сталій судовій практиці Верховного Суду (зокрема у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а).

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2022 року № 5983/02-32-09-04/38254077 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки вищенаведені мотиви безпосередньо свідчать про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення та є самостійними підставами для його скасування, тому суд першої інстанції не давав оцінку іншим підставам позовних вимог (зокрема й щодо суті зафіксованих перевіркою порушень вимог податкового законодавства).

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 вересня 2023 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.