11/485/07
У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.11.07 Справа №11/485/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Мірошниченко М.В. , Яценко О.М.
при секретарі: Лолі Н.О.
За участю представників сторін:від позивача – не з'явився
від відповідача – Сілецький Ю.І. – (довіреність б/н від 15.02.2007 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів» (м. Запоріжжя)
на рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2007 р. у справі № 11/485/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТУ-1» (м. Запоріжжя)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів» (м. Запоріжжя)
про стягнення суми,
27.06.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТУ-1» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів» про стягнення 60807,66 грн. основного боргу за виконані роботи, 634,73 грн. – 3 % річних, 3553,50 грн. пені та 850 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.08.2007 р. у справі № 11/485/07 (суддя Гончаренко С.А.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 60807,66 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи, 634,73 грн. – 3% річних, 793,15 грн. збитків, а також 622,36 грн. державного мита та 111,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано приписами ст.ст. 526, 625, ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», існуванням заборгованості за договором підряду та фактичними обставинами справи.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів» (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою: просить рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2007 р. у справі № 11/485/07 скасувати.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Посилається, зокрема, на те, що позивач не повністю виконав взяті на себе господарські зобов'язання, оскільки загальна вартість прийнятих відповідачем за актами робіт менша, ніж сума робіт по договору. Зазначає, що оскільки підрядні роботи на суму 25873,33 грн. залишилися невиконаними, то остаточної здачі об'єкту не відбулося. Заявник вважає, що у зв'язку з цим у нього ще наступив обов'язок здійснити остаточний розрахунок з позивачем, оскільки статтею 854 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену договором ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. Також заявник вказує, що роботи виконані позивачем з порушенням строку (на 26 календарних днів пізніше, ніж передбачено договором), і не погоджується з висновком суду про те, що несприятливі погодні умови (опади у вигляді дощу) є поважною причиною для прострочення позивачем виконання робіт. Крім того, заявник посилається на те, що в період з 21.08.2007 р. по 31.08.2007 р. йому не надавалась можливість ознайомитись з матеріалами справи.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.09.2007 р. апеляційна скарга ТОВ «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.11.2007 р.
Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2975 від 07.11.2007 р. справу № 11/485/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Мірошниченко М.В., Яценко О.М., якою справу прийнято до провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надіслав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що за результатами виконання підрядних робіт фактично змонтував навіть більший об'єм, ніж було передбачено кошторисом, але при підписанні актів виконаних робіт між сторонами було узгоджено зменшення ціни за виконані роботи. Вказує на те, що роботи були прийняті відповідачем за актами без жодних заперечень ще в лютому 2007 р., претензій щодо строків та якості робіт відповідач не пред'являв. Не погоджується і з доводами відповідача про несвоєчасність виконання робіт. Підкреслює, що в договорі сторони визначили строк виконання робіт – 60 робочих днів, без урахування несприятливих для виконання робіт погодних умов. Вказує, що в період строку виконання робіт мали місце такі несприятливі погодні умови (в т.ч., опади), які виключали можливість проведення робіт. У зв'язку з викладеним позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника відповідача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Колегія суддів задовольнила усне клопотання представника відповідача про надання пояснень російською мовою.
В судовому засіданні представник відповідача (заявника апеляційної скарги) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Заявив, що позивачем роботи виконані на меншу суму, ніж передбачено договором, отже, не в повному обсязі. У зв'язку з цим вважає, що строк для остаточного розрахунку у відповідача не наступив, оскільки згідно ст. 854 ЦК України він настає лише після остаточної здачі робіт. В той же час заявив, що ті роботи, які не були виконані позивачем, відповідач вже виконав самостійно.
За згодою присутнього представника відповідача в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
06.10.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЗТУ-1” (підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів (замовником) було укладено договір № 0610/01-06 (надалі – Договір).
Згідно ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до п. 1.1 Договору замовник (відповідач у справі) доручив, а підрядник (позивач у справі) зобов'язався виконати роботи по виготовленню:
- поясу монолітного ПСм-1;
- майданчиків обслуговування технологічного обладнання.
Вартість робіт визначається кошторисом і договірною ціною і складає 213362,00 грн., в т.ч. ПДВ – 35560,33 грн. (п. 2.1 Договору).
Пунктом 3.1 Договору сторони встановили наступний порядок розрахунків: передоплата 50 % суми Договору – протягом 5 банківських днів після підписання даного Договору (п.п. 3.1.1 Договору). Остаточний розрахунок здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів з дня підписання Акта здачі-приймання робіт (п.п. 3.1.2 Договору).
Відповідач перерахував позивачу у якості передоплати за Договором 09.10.2006 р. платіжним дорученням № 1029 грошові кошти в сумі 106681,00 грн., а також 18.01.2007 р. платіжним дорученням № 31 – ще 20000,00 грн. (арк. справи 19, 20).
Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що позивач починає виконання робіт не пізніше 15 днів з моменту отримання на розрахунковий рахунок передоплати у кількості 50% від суми Договору і виконує роботи протягом 60 робочих днів, без урахування несприятливих для проведення робіт погодних умов.
Позивач виконав вказані в Договорі роботи, які були прийняті відповідачем без зауважень за двома Актами приймання виконаних робіт за лютий 2007 р. (форми КБ-2в) від 12.02.2007 р. (на суму 14050,62 грн. та на суму 173438,04 грн.). Загальна вартість виконаних робіт становить 187488,00 грн. (арк. справи 21-26).
Відповідач остаточну оплату виконаних позивачем робіт не здійснив, з урахуванням здійсненої ним передплати несплаченими залишаються роботи на суму 60807,66 грн.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.
Згідно приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, в т.ч., обов'язок замовника прийняти та оплатити виконану підрядником роботу.
Відмовляючись оплатити виконані позивачем роботи, відповідач порушує умови Договору та вимоги чинного законодавства.
Колегія суддів вважає хибною думку відповідача про те, що в нього ще не настав строк для виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, оскільки сторони в Договорі встановили, що остаточний розрахунок здійснюється відповідачем протягом 5-ти банківських днів з дня підписання Акта здачі-приймання робіт, а матеріали справи свідчать, що такі Акти були підписані сторонами 12.02.2007 р.
Посилання заявника на ст. 854 Цивільного кодексу України є необґрунтованим, оскільки зазначена стаття не звільняє замовника від виконання обов'язку щодо оплати прийнятих від підрядника робіт.
Не відповідає фактичним обставинам справи і твердження заявника апеляційної скарги про те, що позивач порушив умови Договору щодо строку виконання робіт.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи (зокрема, довідкою Державної гідрометереологічної служби № 1627 від 10.07.2007 р.), в період строку виконання робіт мали місце несприятливі погодні умови, в т.ч. опади, які виключали можливість проведення робіт. Підрядні роботи за Договором передбачали монтаж металоконструкцій монолітного поясу на робочих майданчиках, не захищених крівлею, а Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими Наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 р. № 4, зареєстрованими в Мін'юсті України 10.02.1998 р. за № 93/2533, забороняється обробляти електроінструментом обмерзлі та мокрі деталі; забороняється працювати електроінструментами, які не захищені від дії крапель або бризок, в умовах дії крапель і бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду, дощу (п.п. 6.7.18., 6.7.19 Правил).
Як вбачається з п. 5.1 Договору, сторони узгодили, що проміжок часу, протягом якого існували несприятливі для проведення робіт погодні умови, не враховується при обчисленні встановленого Договором 60-денного строку для виконання робіт.
Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що позивач прострочив виконання робіт за Договором.
Треба також відзначити, що до червня 2007 р. відповідач навіть не звертався до позивача стосовно строків виконання робіт, а претензії щодо обсягів виконаних позивачем робіт відповідачем взагалі не заявлялись: в своєму листі (вих. № 315) від 14.06.2007 р. відповідач лише вказує, що підрядні роботи мали бути у повному обсязі виконані та здані в строк до 24.01.2007 р., але фактично були здані 12.02.2007 р., і пропонує позивачу письмово повідомити про причини прострочки виконання та здачі підрядних робіт за Договором (арк. справи 72).
Стаття 853 Цивільного Кодексу України визначає обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Акти приймання виконаних підрядних робіт від 12.02.2007 р. підписані обома сторонами. Зауважень та претензій замовником підряднику заявлено не було.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 60807,66 грн. заборгованості.
Заперечення заявника апеляційної скарги щодо стягнення заборгованості не приймаються до уваги з огляду на вищенаведене.
Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 634,73 грн. – 3% річних.
Колегія суддів погоджується також з висновком господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення пені заявлені необґрунтовано і не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено законом, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 231 ГК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Однак, як вбачається з п. 7.1 Договору, сторони лише обумовили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором позивач та відповідач несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Тобто, сторони не лише не визначили конкретного розміру пені, а навіть не дійшли згоди щодо виду штрафних санкцій за порушення умов Договору.
Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення пені на ст. 3 ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” є необґрунтованим, оскільки зазначена стаття не встановлює розмір пені, а лише визначає, що він не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Таким чином, господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені, оскільки відповідальність у вигляді пені Договором не передбачена.
В той же час, колегія суддів вважає, що господарський суд безпідставно задовольнив лише частково позовні вимоги про стягнення 850 грн. збитків, з огляду на наступне.
Згідно Договору № 43 юр від 20.06.2007 р., укладеного між позивачем та ТОВ „Юридичне агентство „Проксім консалтінг”, останній прийняв на себе зобов'язання по наданню замовнику (позивачу) послуг консультаційно – правового характеру при підготовці та розгляді господарської справи за договором підряду № 0610/01-06 від 06.10.2006 р.
На виконання договору № 43 юр платіжним дорученням від 25.06.2007 р. № 58 позивач перерахував ТОВ „Юридичне агентство „Проксім консалтінг” 850,00 грн. за вказані в договорі послуги.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)…
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 850,00 грн. збитків заявлені обґрунтовано.
Господарський суд не обґрунтував застосування положень ч. 2 ст. 616 ЦК України до заявлених позивачем вимог про стягнення збитків та не вказав підстав, з яких він дійшов висновку, що стягненню підлягають збитки пропорційно розміру заявлених позовних вимог.
Колегія суддів не вбачає підстав для зменшення суми збитків, що стягуються з відповідача, у зв'язку з чим рішення в цій частині слід змінити.
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про порушення господарським судом його права знайомитись з матеріалами справи, колегія суддів зазначає, що заявником не надано доказів того, що судом першої інстанції відмовлялося йому в наданні матеріалів справи для ознайомлення.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача у справі, а за позовом – на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів» (м. Запоріжжя) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2007 р. у справі № 11/485/07 змінити.
3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
« Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ “Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів” (69084, м. Запоріжжя, вул. М. Краснова 10, п/р № 26002301291214 в ОФ АКБ “Національний кредит”, МФО 313775, ЄДРПОУ 33011391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗТУ-1” (69600, м. Запоріжжя, вул. Курганна, 20, п/р № 26000257201 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582, ЄДРПОУ 30663631) 60807,66 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи, 634,73 грн. – 3% річних, 850,00 грн. збитків, 622,92 грн. державного мита та 111,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.».
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Мірошниченко М.В. Яценко О.М.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2007 |
Оприлюднено | 27.11.2007 |
Номер документу | 1137679 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Зубкова Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні