Постанова

від 27.09.2023 по справі 280/4087/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 280/4087/20

касаційне провадження № К/9901/34232/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (головуючий суддя - Прасов О.О.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Добродняк І.Ю.; судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)

у справі № 280/4087/20

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до Офісу великих платників податків ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ПАТ «Запоріжсталь», позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 березня 2020 року № 0000705104 та № 0000715104.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що відповідачем порушено порядок оформлення результатів перевірки, оскільки акт перевірки не підписаний однією із посадових осіб контролюючого органу. Позивач наголошував на неправомірності висновку відповідача про завищення бюджетного відшкодування за листопад 2019 року на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 2 774 673,00 грн за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «МАШЗАВОД ХОЛДИНГ» (далі - ТОВ «МАШХАВОД ХОЛДИНГ»), оскільки вказана сума ПДВ не була сплачена постачальнику та не заявлялася до відшкодування. Крім того, зауважив, що висновки акта перевірки не стосуються предмета перевірки. Також, неправомірними та безпідставними є висновки про відсутність реальності здійснення господарських операцій з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОАТІС» (далі - ТОВ «ЕНЕРГОАТІС»), Товариством з обмеженою відповідальністю «АМЗ ГРУП» (далі - ТОВ «АМЗ ГРУП»), Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТЕХ-ІНВЕСТ-БУД»» (далі - ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТЕХ-ІНВЕСТ-БУД»»), Товариством з обмеженою відповідальністю «СК ТРЕЙД КОМПАНІ» (далі - ТОВ «СК ТРЕЙД КОМПАНІ»), Товариством з обмеженою відповідальністю «МАШЗАВОД ХОЛДИНГ» (далі - ТОВ «МАШЗАВОД ХОЛДИНГ»), оскільки такі доводи контролюючого органу ґрунтуються на аналізі електронних баз даних, без дослідження усіх первинних документів за ланцюгом постачання, без проведення зустрічних звірок постачальників та без проведення виїзних документальних перевірок контрагентів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з визначеними в акті перевірки контрагентами. Наголошує, що судовими інстанціями не враховані правові висновки Верховного Суду щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладені у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 808/846/16 та від 06 лютого 2020 року у справі № 813/761/15.

Ухвалою від 22 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

12 листопада 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Cудами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ «Запоріжсталь» з питань достовірності декларування суми від`ємного значення з ПДВ із задекларованою сумою від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 000,00 грн (рядок 19 - 618 534 172,00 грн) за декларацєю з ПДВ за листопад 2019 року, з урахуванням декларацій за попередні періоди, показники яких мають вплив на декларування від`ємного значення листопада 2019 року (а саме, декларації: за квітень 2019 року від 19 травня 2019 року № 9103693263; за травень 2019 року від 19 червня 2019 року № 9130975516; за червень 2019 року від 19 липня 2019 року № 9157934143; за липень 2019 року від 19 серпня 2019 року № 9185720748; за серпень 2019 року від 20 вересня 2019 року № 9215688769; за вересень 2019 року від 19 жовтня 2019 року № 9244689079; за жовтень 2019 року від 19 листопада 2019 року № 9275541649, із задекларованими сумами від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 000,00 грн) з урахуванням уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 18 лютого 2020 року № 15/28-10-51-04/00191230.

Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог підпункту «а» пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, підпункту «б» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28 січня 2016 року № 21, у зв`язку із завищенням суми податкового кредиту (рядок 17) та, як наслідок, суми від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (рядок 19) на 3 843 081,00 грн, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, (рядок 20.2) на 3 169 262,00 грн, а також завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, (рядок 21) за листопад 2019 року на 673 819,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган зазначив, що згідно з наданими до перевірки первинними документами, податковою звітністю та даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено документальне оформлення ПАТ «Запоріжсталь» нереальних господарських операцій з придбання товарів (послуг) у вказаних в акті перевірки контрагентів, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару (реальний надавач послуг), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податку, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операціях до позивача.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 05 березня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000705104, яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 3 169 262,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 584 631,00 грн;

№ 0000715104, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 673 819,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Разом з тим, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судами попередніх інстанцій встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме:

щодо взаємовідносин з ТОВ «ЕНЕРГОАТІС»: акта проміжного огляду виробу; видаткової накладної; податкової накладної; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників; рахунку на оплату; товарно-транспортної накладної; прибуткового ордеру; платіжного доручення; паспорта на клапан зрівняльний ДУ-300;

щодо взаємовідносин з ТОВ «АМЗ ГРУП»: видаткової накладної; рахунка на оплату; податкової накладної; коригуючого рахунка на оплату; товарно-транспортної накладної; прибуткового ордера; платіжних доручень; сертифіката якості про відповідність придбаної у ТОВ «АМЗ Груп» алюмінієвої дроби ДСТУ 3753-98.

щодо взаємовідносин з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТЕХ-ІНВЕСТ-БУД»»: актів приймання виконаних будівельних робіт; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; відомостей ресурсів; розрахунків загальновиробничих витрат; податкових накладних; розрахунків коригування кількісних і вартісних показників; рахунків на оплату; звіту про входи-виходи співробітників ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТЕХ-ІНВЕСТ-БУД»» за період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року на територію товариства; платіжних доручень;

щодо взаємовідносин з ТОВ «СК ТРЕЙД КОМПАНІ»: видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; платіжних доручень; сертифікатів відповідності; протоколу випробовування; прибуткових ордерів; актів на фактично використані матеріали, конструкції, запчастини та деталі під час проведення робіт; актів здачі-прийняття виконаних робіт; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3); відомостей ресурсів; розрахунків загальновиробничих витрат;

щодо взаємовідносин з ТОВ «МАШЗАВОД ХОЛДИНГ»: видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; податкових накладних; паспортів на товар (обладнання); сертифікатів відповідності; протоколу випробовування; рахунків на оплату; платіжних доручень; прибуткових ордерів.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не наведені та не встановлені відповідачем обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару, виконання робіт меті та цілям діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами.

Судами встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем вказані контрагенти мали статус юридичних осіб, платників податку на додану вартість, що свідчить про наявність у них спеціальної податкової правосуб`єктності.

В свою чергу, висновки контролюючого органу щодо відсутності реального характеру спірних господарських операцій базуються на дослідженні інформації з баз даних Державної податкової служби України. При цьому, податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, має виключно інформативний характер.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обґрунтованість оскаржених податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами є неприпустимим, оскільки негативні наслідки настають лише до особи, яка допустила порушення податкового законодавства, а не до його контрагента.

Доводи контролюючого органу про те, що контрагенти позивача не мали в достатній кількості необхідні ресурси для провадження господарської діяльності правильно відхилено судами попередніх інстанцій. Адже, відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 808/846/16 та від 06 лютого 2020 року у справі № 813/761/15, оскільки за результатами касаційного перегляду справ, на які посилається відповідач, встановлені інші обставини. Відповідні висновки сформовані за різних фактичних обставин з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами в підтвердження/відсутності складу податкових правопорушень.

При цьому колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду мають враховуватись, виходячи з конкретних обставин справ, які встановлені судами за результатами оцінки відповідних доказів.

За таких обставин доводи судових інстанцій про необ`єктивність висновку відповідача про неправомірність відображення позивачем даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова