Ухвала

від 27.09.2023 по справі 753/17079/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17079/23

провадження № 2-о/753/694/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ», про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Брижатого С.В. звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 володіє 100% корпоративних прав у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» в розмірі 11 979 907,04 грн.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить установити та з якою метою і причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

Саме мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне за собою правові наслідки.

В порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, 18.01.2022 між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 було укладено договір дарування частки корпоративних прав в статутному капіталі Товариства № 18-01/2022. На підставі цього договору був складений акт приймання-передачі корпоративних прав, який був підписаний сторонами, підписи сторін на акті завірені помічницею присяжного нотаріуса Сарміте Орловською, яка виконує обов`язки нотаріуса за її відсутності. Акт та Договір були легалізовані електронним апостилем.

05.05.2023 представник ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора із заявою про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» - зміни засновника Товариства з додаванням Акту та інших необхідних документів.

08.05.2023 державний реєстратор виніс рішення про відмову у державний реєстрації в ЄДР, основною причиною якої зазначено порушення вимог ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а саме справжність підписів на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням бланків нотаріальних документів.

Як передбачено ч. 4 ст. 83 ГК України, зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яким визначені, зокрема, підстави для державної реєстрації, перелік документів, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, та вимоги до таких документів, порядок і строки проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, підстави для відмови у державній реєстрації.

Частиною 1 статті 34 цього Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

З урахуванням наведеного питання встановлення фактів належності та достатності документів для проведення державної реєстрації і, як наслідок, внесення змін до відомостей про юридичну особу повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

Отже, встановлення юридичного факту належності особі корпоративних прав не входить до компетенції суду, оскільки для підтвердження набуття та припинення корпоративних прав існує певний порядок, який включає внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і встановлення такого факту судом підміняло б по суті дії державного реєстратора.

Схожий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року у цивільній справі № 127/16567/17 (провадження № 14-305цс19).

Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Частинами першою та третьою статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Оскільки заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності їй корпоративних прав у статутному капіталі товариства, такі правовідносини на думку суду пов`язані із набуттям корпоративних прав, а тому вимоги позивача підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що із цієї заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.

Керуючись статтями 19, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ», про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.С.Мицик