Рішення

від 26.09.2023 по справі 755/992/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/992/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Яценюк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Спецтехніка», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», про зобов`язання вичинити дії, -

у с т а н о в и в :

23.01.2023 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про зобов`язання вчинити дії, у якому просить зобов`язати відповідача виключити квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з числа службового житла.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що у 1987 році на підставі ордеру №05102 батько позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав в користування службове житло (квартиру), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала до службового житлового фонду підприємства «СУ механізації» (сьогодні ПрАТ «Спецтехніка»), працівником якого був батько позивачки. Разом з ОСОБА_3 право на користування квартирою було надано матері позивачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та самій позивачці. Прізвище позивачки змінене на « ОСОБА_5 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. На теперішній час в квартирі залишилась проживати лише позивачка і оскільки вона є спадкоємцем після смерті її батька, то майнові права на зазначену квартиру перейшли до неї. 16.02.2004 року ВАТ «Спецтехніка» (сьогодні ПрАТ «Спецтехніка») подало до Дніпровської РДА клопотання за вих №34 про виключення вказаної вище квартири з числа службового житла та закріплення її за ОСОБА_3 . У клопотанні було зазначено, що потреба у використанні квартири як службової, відпала. 07.07.2004 року ВАТ «Спецтехніка» (сьогодні ПрАТ «Спецтехніка») подало до Дніпровської РДА клопотання за вих №180 про виключення вказаної вище квартири з числа службового житла та закріплення її за ОСОБА_3 . У клопотанні було зазначено, що потреба у використанні квартири як службової, відпала. Натомість Дніпровська РДА всупереч закону, не розглянула вказані клопотання, не виключила зазначену квартиру з числа службових, що на теперішній час перешкоджає позивачці в реалізації її права на приватизацію житла. При цьому, листом за вих. №116 від 15.11.2022 року ПрАТ «Спецтехніка» повідомило, що на теперішній час квартира на балансі підприємства не числиться. Посилаючись на положення ст.ст. 47, 48 КУ ст. 1 ЖК України та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» позивачка вказує, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді поданих йому клопотань про виключення квартири з числа службових є протиправною, тому відповідача слід зобов`язати розглянути це питання та прийняти рішення про виключення зазначеної квартири з числа службових. Також сторона позивача посилається на положення ст.ст. 118, 119, 121, 122 ЖК України, Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 та ст. 19 КУ і зазначає, що враховуючи, що ВАТ «Спецтехніка» (сьогодні ПрАТ «Спецтехніка») було надано клопотання про виключення квартири з числа службових, то відповідно у відповідача відсутні законні підстави для відмови у задоволенні клопотань від 16.02.2004 року та від 07.07.2004 року поданих ВАТ «Спецтехніка» (сьогодні ПрАТ «Спецтехніка»). У постанові Верховного Суду від 22.12.2020 року в справі №750/8002/19 сказано: «…унаслідок бездіяльності відповідача позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб». Подібні за змістом висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 13.02.2020 року в справі №750/13081/18, від 27.05.2020 року в справі №750/1063/19, від 09.10.2020 року в справі №750/3925/18 та від 12.11.2020 року у справі №750/967/19.

Ухвалою суду від 21.02.2023 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання, а також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПрАТ «Спецтехніка» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва».

Ухвалою суду від 12.05.2023 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

20.30.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених до нього позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що відповідно до матеріалів справи, 16.02.2004 р., 07.07.2004 р. головою правління ВАТ «Спецтехніка» до голови Дніпровської РДА були направлені клопотання про виключення з переліку службових кв. АДРЕСА_2 , оскільки відпала потреба у використанні квартири, як службової, однак у Дніпровській РДА будь-яких відомостей з приводу розгляду зазначених клопотань немає. Поряд із цим, зі змісту рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 та розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 №787 не вбачається, що Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація є правонаступником ліквідованої Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. На момент розгляду справи в суді квартира рахується службовою, але вже не перебуває на балансі ПрАТ «Спецтехніка» та з 16.05.2015 року закріплена за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» на праві господарського відання. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і у спірній квартирі зареєстрована лише позивачка. Поряд із цим, позивачка не зверталась до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з приводу виключення квартири зі складу службових приміщень.

24.04.2023 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи у справі ПрАТ «Спецтехніка», у яких третя особа просить розглядати справу без участі їх представника, а також зазначає, що із відповідними клопотаннями про виключення зазначеної квартири із переліку службового житла, ПрАТ «Спецтехніка» неодноразово зверталось до голови Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, підтвердженням чому є наявні в матеріалах справи клопотання №34 від 16.02.2004 р. та №180 від 07.07.2004 р. На даний момент ПрАТ «Спецтехніка» відношення до квартири не має та на балансі підприємства квартира не перебуває. За вказаних обставин третя особа вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, і не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Третя особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» своїм правом на подання письмових пояснень з приводу поданого позову або відзиву не скористалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просить позов задовольнити і додатково пояснив суду, що позивачка проживає у квартирі з 1987 року, оскільки це помешкання було виділене її батьку як службове, підприємством на якому він працював водієм. Коли батько помер позивачка звернулась до підприємства та дізналась, що підприємство зверталось з клопотаннями про виключення квартири з числа службових, а на теперішній час квартира на їх балансі вже не перебуває. Позивачка зверталась до відповідача з питанням виключення квартири з числа службових, однак їй незаконно відмовляють у цьому. У матеріалах справи наявні докази, які вказують на законність позовних вимог, крім того, під час розгляду справи позивач також зверталась до відповідача, однак знову відмовили. Також представник зазначив, що докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України протягом 5 днів від дня ухвалення у справі рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що квартира є службовою і з питанням виключення її з числа службових зверталась мати позивачки, а не позивачка. Квартира була на балансі ПрАТ «Спецтехніка», а тепер на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва». Наявні листи покійного батька позивачки до адміністрації у 2004 році, але не відомо які були відповіді, не відомо які рішення були і ці листи в адміністрації не збереглись. Дніпровська РДА прав позивачки не порушувала, а тому слід відмовити у задоволенні позову. Взагалі не відомо чи доходили ці клопотання до адміністрації, відповідач побачив ці листи лише в матеріалах справи. Крім того, попередня Дніпровська РДА ліквідована. Як вказала свідок, батько позивачки вживав спиртні напої і не довів до кінця виключення квартири з числа службових, тож можливо ці клопотання до адміністрації не доходили. Дніпровська РДА не є правонаступником ліквідованої РДА і навіть розуміючи всю ситуацію не можна порушувати встановлений законом порядок, до відповідача має бути подане клопотання ПрАТ «Спецтехніка» про виключення квартири з числа службових, оскільки саме у цьому підприємстві квартира належала до фонду службового житла.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду показала, що позивачка є її донькою. Квартира отримувалась як службова на трьох осіб (свідок, її донька та батько позивачки). Після смерті батька позивачки вирішили переоформити квартиру на позивачку, оскільки тільки вона там зареєстрована. Свідок допомагає своїй дочці оформлювати документи, оскільки позивачка зайнята маленькими дітьми. Свідок вказує, що зверталась до Дніпровської РДА як представник позивачки за довіреністю, в її інтересах, але позитивного результату не було. Всі комунальні платежі по квартирі сплачуються вчасно і більше ніхто окрім позивачки на квартиру не претендує. На думку свідка, оскільки покійний батько позивачки вживав спиртні напої, то можливо він до кінця не довів питання виключення квартири з числа службових.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в матеріалах справи наявне клопотання третьої особи ПрАТ «Спецтехніка» про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.1987 року ОСОБА_3 був виданий ордер №05102 на право зайняття службового житлового приміщення - кв. АДРЕСА_2 , як водію автомобіля СУ механізації, зі складом сім`ї: він ( ОСОБА_3 ), дружина ( ОСОБА_6 ) та донька ( ОСОБА_7 ) (а.с. 16).

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 11).

В подальшому ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 12).

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є однією і тією самою особою, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 15).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 17).

Позивачка ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 з 26.05.2005 року, що підтверджується копією її паспорту, довідкою про реєстрацію місця проживання особи та Витягом з реєстру територіальної громади м. Києва (а.с. 9, 13-14).

За змістом наявної в матеріалах справи копії клопотання ВАТ «Спецтехніка» від 16.02.2004 року за вих. №34 на ім`я Голови Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва п. Шевчука О.С.: «ВАТ «Спецтехніка» порушує клопотання про виключення з переліку службових двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 29,7 кв.м. Вказана службова жила площа була надана ОСОБА_3 , який працював в ВАТ «Спецтехніка» /раніше мало назву «СУ механізації», а при його звільненні з роботи мало назву «Державне комунальне автотранспортне підприємство»/ водієм прибиральної техніки з 19.04.1985 року по 20.07.1994 року, тобто 9 років 3 місяця 1 день та був звільнений за власним бажанням у зв`язку з відсутністю постійної роботи, а перевести його на інше робоче місце немає можливості /відсутні вакантні робочі місця/. Зараз на цій житловій площі мешкає одна особа - ОСОБА_3 . Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що він не може бути виселений без надання іншого жилого приміщення, а надати таке підприємство не має можливості у зв`язку з відсутністю обмінного житлового фонду, просимо виключити з переліку службових двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 29.7 м.кв. та закріпити її в установленому порядку за ОСОБА_3 . На даний час використання зазначеної квартири, як службової, відпала потреба» (а.с. 18).

За змістом наявної в матеріалах справи копії клопотання ВАТ «Спецтехніка» від 07.07.2004 року за вих. №180 на ім`я Голови Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва п. Шевчука О.С.: «ВАТ «Спецтехніка» порушує клопотання про виключення з переліку службових двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 29,7 кв.м. Вказана службова жила площа була надана ОСОБА_3 , який працював в ВАТ «Спецтехніка» /раніше мало назву «СУ механізації», а при його звільненні з роботи мало назву «Державне комунальне автотранспортне підприємство»/ водієм прибиральної техніки з 19.04.1985 року по 20.07.1994 року, тобто 9 років 3 місяця 1 день та був звільнений за власним бажанням у зв`язку з відсутністю постійної роботи, а перевести його на інше робоче місце немає можливості /відсутні вакантні робочі місця/. Зараз на цій житловій площі мешкає одна особа - ОСОБА_3 . Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що він не може бути виселений без надання іншого жилого приміщення, а надати таке підприємство не має можливості у зв`язку з відсутністю обмінного житлового фонду, просимо виключити з переліку службових двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 29.7 м.кв., та закріпити її в установленому порядку за ОСОБА_3 . На даний час використання зазначеної квартири, як службової, відпала потреба» (а.с. 19).

Згідно листа ПрАТ «Спецтехніка» №116 від 15.11.2022 року: «ПрАТ «Спецтехніка» на Ваше звернення про клопотання виключення з переліку службового житла за адресою АДРЕСА_1 повідомляє, що на нашому балансі квартира не числиться» (а.с. 20).

В матеріалах справи наявна довідка щодо всіх перейменувань ПрАТ «Спецтехніка» від 15.11.2022 року (а.с. 21).

Відповідно до листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.03.2022 року на звернення ОСОБА_4 відповідач зазначив, що сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації. Тому заявниці необхідно звернутись до керівництва підприємства (або його правонаступника), до числа службових якого було включено зазначене приміщення, з відповідною заявою. Після надходження до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації клопотання підприємства про виключення квартири з числа службової житлової площі, воно буде розглянуто відповідно до вимог чинного житлового законодавства (а.с. 22а-23).

Відповідно до листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.05.2022 року на звернення ОСОБА_4 відповідач зазначив, що сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації. Тому заявниці необхідно звернутись до керівництва підприємства (або його правонаступника), до числа службових якого було включено зазначене приміщення, з відповідною заявою. Після надходження до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації клопотання підприємства про виключення квартири з числа службової житлової площі, воно буде розглянуто відповідно до вимог чинного житлового законодавства (а.с. 86-87).

За змістом відповіді Дніпровської РДА від 31.05.2022 року на ім`я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, листами Дніпровської РДА від 17.03.2022 року та від 11.05.2021 року ОСОБА_4 були надані ґрунтовні роз`яснення щодо необхідності надання клопотання від організації, до числа службової житлової площі якої, була включена зазначена вище квартира. Станом на 27.05.2022 року відповідне клопотання до Дніпровської РДА не надходило. У разі надходження вищезазначеного клопотання, звернення ОСОБА_4 буде розглянуто в установленому чинним законодавством України порядку (а.с. 24-25).

Згідно листа представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.08.2022 року на ім`я ОСОБА_4 , Дніпровською РДА були надані ґрунтовні роз`яснення щодо необхідності надання клопотання від Приватного акціонерного товариства «Спецтехніка», до числа службової площі якої, була включена квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідного клопотання від ПрАТ «Спецтехніка» до Адміністрації не надходило. Представник порекомендував звернутись до ПрАТ «Спецтехніка» з заявою щодо подання клопотання до Адміністрації про зняття зазначеної вище квартири з-поміж службових (а.с. 26-28).

Міністерство розвитку громад та територій України своїм листом від 07.06.2022 року поінформувало ОСОБА_4 , що виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті ради. Тобто, для виключення житлового приміщення з числа службових підприємство, установа, організація у віданні якої це приміщення знаходиться, та за рішенням якої працівникові це приміщення надано, звертається з клопотанням про виключення житлового приміщення з числа службових до виконавчого органу місцевого самоврядування на території якого знаходиться це підприємство, установа, організація (а.с. 29-31).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2023 року позивачка звернулась до відповідача із заявою, у якій просила виключити квартиру АДРЕСА_2 з числа службової житлової площі, та у заяві вказала наступне: «На підставі ордеру №05102 від 23.03.1987, моєму батьку - ОСОБА_3 , надано в користування службове житло (квартиру) АДРЕСА_2 . Дана квартира належала до службового житлового фонду підприємства Спеціалізоване управління механізації тресту «Київжитлорембудмонтаж» Міськжитлоуправління (на сьогоднішній день ПрАТ «Спецтехніка», код ЄДРПОУ 04590228), працівником якого був мій батько. Разом з ОСОБА_3 право на користування квартирою надано моїй матері ОСОБА_8 , та мені - ОСОБА_9 (сьогодні - ОСОБА_5 ). ІНФОРМАЦІЯ_3 мій батько ОСОБА_3 помер. На даний момент в квартирі проживаю та зареєстрована тільки я, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади №111685743. 16.02.2004 року ВАТ «Спецтехніка» (сьогодні ПрАТ «Спецтехніка») подало до Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва клопотання за вих. №34 про виключення вказаної вище квартири з числа службового житла та закріплення її за моїм батьком ОСОБА_3 . Було вказано, що потреба використання квартири, як службової відпала. 07.07.2004 року ВАТ «Спецтехніка» (сьогодні ПрАТ «Спецтехніка») подало до Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва повторне клопотання за вих. №180 про виключення вказаної вище квартири з числа службового житла та закріплення її за моїм батьком ОСОБА_3 . Було вказано, що потреба використання квартири, як службової відпала. Також, листом за вих. №116 від 15.11.2022 ПрАТ «Спецтехніка» повідомило, що вказана квартира на балансі товариства не числиться. Відповідно до п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого Постановою РМ УРСР від 04.02.1988 №37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли у встановленому порядку воно виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів» (а.с. 114-115).

Згідно переліку додатків до вказаного звернення позивачка додала: копію паспорту та податкового коду заявника; копію свідоцтва про народження заявника; копію свідоцтва про одруження № НОМЕР_1 ; копію ордера № НОМЕР_2 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копію Витягу з Реєстру №11685743; копію клопотання вих. №34 від 16.02.2004; копію клопотання вих. №180 від 07.07.2004; копію листа вих. №116 від 15.11.2022; копію довідки вих. №116 від 15.11.2022; копію довіреності, бланк НРВ 095131.

На вказане звернення позивачки відповідач своїм листом від 21.07.2023 року «Про розгляд звернення» повідомив наступне: «Ваше звернення від 17.07.2023 №103/І-747 з питання виключення квартири АДРЕСА_2 , в якій проживають члени вашої родини, з числа службової житлової площі, в Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації, розглянуте. За результатами опрацювання, в межах компетенції, повідомляємо наступне. У відповідності до п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації. На підставі викладеного вище Вам необхідно звернутися до керівництва підприємства (або його правонаступника), до числа службових якого було включено зазначене приміщення, з відповідною заявою. Після надходження до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації клопотання підприємства про виключення квартири з числа службової житлової площі, питання буде розглянуто відповідно до вимог чинного житлового законодавства» (а.с. 125).

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному мати право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Згідно зі статтею 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Частиною першою статті 118 ЖК України встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Згідно із частиною другою статті 121 ЖК України, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншого громадського об`єднання.

Статтею 122 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно із пунктом 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР, затвердженого постановою ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення» (далі - Положення) жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У цій справі судом достеменно встановлено, що третьою особою ПрАТ «Спецтехніка», до службового фонду житла якого належала спірна квартира, двічі порушувалось питання про виключення квартири з числа службового житла у зв`язку із тим, що відпала потреба у його такому використанні, шляхом прийняття відповідних клопотань спрямованих до виконавчого органу місцевого самоврядування.

Натомість матеріали справи не містять даних про результати розгляду цих клопотань виконавчим органом місцевого самоврядування, якому такі клопотання були адресовані. Однак це не відміняє того факту, що відповідні клопотання дійсно були і у них зазначена законна підстава для виключення квартири з числа службового житла - відсутність потреби у такому його використанні.

Обставини щодо того чи фактично надходили до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації відповідні клопотання не можуть бути спростовані посиланнями відповідача та показами свідка, адже таке є лише припущенням, натомість клопотання адресовані голові Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, яка на теперішній час ліквідована, а зміст пояснень ПрАТ «Спецтехніка» свідчить про те, що саме вказана третя особа неодноразово зверталась до голови Дніпровської РДА.

Суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача про те, що відповідачем не порушувалось прав позивача і відповідач не є правонаступником ліквідованої Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, оскільки судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 як сама позивачка, так і її мати звертались саме до відповідача з питанням виключення квартири з числа службових приміщень, натомість відповідач на всі звернення відповів необхідністю подання клопотання підприємства про виключення квартири з числа службових.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачка звертаючись із наведеного питання до відповідача додавала до свого звернення обидва клопотання ПрАТ «Спецтехніка», а відповідач своїм листом фактично відмовив позивачці у розгляді таких клопотань, хоча як ліквідована Дніпровська РДА так і відповідач є належним виконавчим органом місцевого самоврядування до компетенції якого належить прийняття рішення про виключення житла з числа службового на підставі клопотання підприємства.

Натомість відповідач вчергове зазначив про необхідність подання відповідного клопотання, при цьому достеменно знаючи, що знов надати клопотання ПрАТ «Спецтехніка» не може, оскільки квартира вже не перебуває на їх балансі.

Така поведінка відповідача має наслідком унеможливлення реалізації права на житло, передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України, адже до зняття з квартири статусу службового житлового приміщення, позивачка не має можливості реалізувати своє право на приватизацію житла.

Спірне житло не є вільним, у ньому зареєстрована та проживає позивачка, наявні клопотання підприємства про виключення квартири з числа службового житла із вказанням підстави для зміни статусу квартири, яка прямо передбачена Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР, затвердженого постановою ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення» (відпала потреба в такому його використанні).

Натомість у зв`язку із тим, що відповідач на звернення позивача вимагає надання клопотання підприємства, хоча відповідні клопотання подавались позивачем для розгляду і фактично самим відповідачем були проігноровані, позивачка позбавлена можливості отримати житло як постійне, що порушує права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту в обраний позивачем спосіб, адже умови, визначені нормативно-правовими актами для виключення квартири з числа службових, дотримані.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, орган державної влади чи місцевого самоврядування має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Крім того, позивач, як особа, права якого були порушені, не має іншої можливості, ніж звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, тобто, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у цього органу за законом не існує, суд має право зобов`язати відповідача вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

Внаслідок бездіяльності відповідача, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», яке набуло статусу остаточного 02 березня 2011 року, визнано, що в цій справі мало місце порушення прав заявників, гарантованих статтею 8 Конвенції. Зокрема Європейський суд з прав людини констатував, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло. Пунктом 51 вказаного Рішення встановлено, що з огляду на ненадання державними органами належного обґрунтування для відхилення доводів заявників ... Суд вважає, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло».

Суд вважає, що рішення відповідача не розглядати клопотання ПрАТ «Спецтехніка» подані позивачем та й надалі вимагати подання клопотання підприємства - є позбавленням адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем, тому за встановлених судом обставин позивач як особа, права якої порушені, не має іншої можливості, ніж звернутися до суду з цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

В оцінці спірних правовідносин суд виходить з того, що суд має право зобов`язати орган вчинити певні дії, які б гарантували захист прав і свобод людини, оскільки Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України. ст.ст. 47, 48 Конституції України, ст.ст. 6, 118, 121, 122 ЖК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в УРСР, затвердженим постановою ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення», суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Спецтехніка», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», про зобов`язання вичинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з числа службового житла квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 27.09.2023 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (м. Київ, бул-р Івана Котляревського, 1/1, код ЄДРПОУ 37203257);

Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Спецтехніка» (м. Київ, вул. Каунаська, 13, код ЄДРПОУ 04590228);

Третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, 9г, код ЄДРПОУ 39606435).

Суддя -