Рішення

від 18.09.2023 по справі 585/3433/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/3433/23

Номер провадження 2/585/842/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу № 585/3433/23, провадження № 2/585/842/23,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Приватне підприємство «Еверест М»

предмет позову: визнання припиненими трудових відносин.

Представник позивача ОСОБА_2 , який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ №1040448 від 23.08.2023.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «Еверест М» про визнання припиненими трудових відносин.

В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі наказу № 2 від 01.10.2020 позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду старшого продавця ПП «Еверест М» з 01.10.2010. Наказом № 12 від 28.04.2012 ОСОБА_1 з 29.04.2012 переведена на посаду продавця продовольчих товарів. У зв`язку із народженням у позивачки 15.05.2018 року сина ОСОБА_3 , їй за місцем роботи було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а Управлінням захисту населення позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Щомісячна виплата допомоги по догляду за дитиною припинена з наступного дня після досягнення сином позивачки трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 . З довідки Управління соціального захисту населення РМР від 24.08.2023 № 1026 вбачається, що позивачка з 22.07.2019 по 14.05.2036 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення РМР, одержує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям інвалідам, а саме на ОСОБА_3 . На дитину з інвалідністю ОСОБА_3 призначена державна соціальна допомога, законним представником дитини з інвалідністю є позивачка ОСОБА_1 , державну соціальну допомогу призначено з 01.12.2019 по 14.05.2036 у розмірі 1638,00 грн.

ПП «Еверест М» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.09.2010, номер запису: 16311020000000727. Одноособовим засновником (учасником) ПП «Еверест М» був ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), розмір частки засновника (учасника): 998600,00 грн., 100%.

Під час перебування позивачки ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною одноособовий засновник та власник ПП «Еверест М» ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перед закінченням відпустки по догляду за дитиною позивачка з`ясувала, що фактично після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 власника ПП «Еверест М» ОСОБА_4 зазначене підприємство припинило свою господарську діяльність і у його штаті відсутні керівник чи будь-яка інша уповноважена особа, яка б мала повноваження на вчинення адміністративно-господарських функцій у ПП «Еверест М». Час роботи позивачки у ПП «Еверест М», включаючи час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, включений до даних про набутий позивачкою страхового стажу застрахованої особи у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що підтверджується витягом із зазначеного Реєстру.

З наступного дня після закінчення перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто з 16.05.2021, час її перебування у трудових відносинах з ПП «Еверест М» до її страхового стажу не зараховується, страхові внески роботодавцем за неї не сплачуються.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відомості про смерть засновника (учасника), керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи після смерті власника ПП « Еверест М » ОСОБА_4 до зазначеного реєстру до даного часу не внесені.

З огляду на зазначене, після закінчення відпустки по догляду на дитиною позивачка не мала можливості повернутись на роботу у ПП «Еверест М», оскільки підприємство припинило свою діяльність, а посада продавця продовольчих товарів та робоче місце позивачки за відповідною посадою не збереглись. Відтак, після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто з 15.05.2021 і по даний час, позивачка, у зв`язку зі смертю єдиного учасника ПП «Еверест М» позбавлена можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, або у строк, про який вона просить з підстав догляду за дитиною з інвалідністю.

Викладене змушує позивачку звернутись до суду з цим позовом.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

28 серпня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.13).

Клопотання про інший порядок розгляду справи до суду не надходило.

За адресою відповідача, вказаною у позові, судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

З Акту судового розпорядника Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.09.2023 вбачається,що 15.09.2023 він виходив за адресою: АДРЕСА_2 для вручення ухвали суду у справі № 585/3433/23 від 28.08.2023, але за даною адресою ПП «Еверест» не існує, там розташований супермаркет «Спар», співробітники якого стверджують, що їх підприємство не є правонаступником ПП «Еверест М» і відмовляються від отримання документів з суду.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що на підставі наказу № 2 від 01.10.2020 ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду старшого продавця ПП «Еверест М» з 01.10.2010, наказом № 12 від 28.04.2012 з 29.04.2012 переведена на посаду продавця продовольчих товарів (а.с.6).

ПП «Еверест М» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.09.2010, номер запису: 16311020000000727. Одноособовим засновником (учасником) ПП «Еверест М» був ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), розмір частки засновника (учасника): 998600,00 грн., 100%. (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила сина, ОСОБА_3 (а.с.8).

З довідки Управління соціального захисту населення РМР від 24.08.2023 № 1026 вбачається, що ОСОБА_1 з 22.07.2019 по 14.05.2036 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення РМР, одержує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям інвалідам, а саме на ОСОБА_3 (а.с.10 зворот).

З доданого до позовної заяви посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 11.12.2019 Управлінням соціального захисту населення РДА, вбачається, що на дитину з інвалідністю ОСОБА_3 призначена державна соціальна допомога, законним представником дитини з інвалідністю є позивачка ОСОБА_1 , державну соціальну допомогу призначено з 01.12.2019 по 14.05.2036 у розмірі 1638,00 грн. (а.с.10 зворот).

З долучених до позову Відомостей про страховий стаж позивача вбачається, що щомісячна виплата допомоги по догляду за дитиною припинена з наступного дня після досягнення сином позивачки трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Час роботи позивачки у ПП «Еверест М», включаючи час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, включений до даних про набутий позивачкою страхового стажу застрахованої особи у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що підтверджується витягом із з Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с.9 зворот).

З наступного дня після закінчення перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто з 16.05.2021, час її перебування у трудових відносинах з ПП «Еверест М» до її страхового стажу не зараховується, страхові внески роботодавцем за неї не сплачуються (а.с.9).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.09.2020 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 51 рік в м. Гагарін ОСОБА_4 помер (а.с.10).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відомості про смерть засновника (учасника), керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи після смерті власника ПП « Еверест М » ОСОБА_4 до зазначеного реєстру не внесені (а.с.7).

З досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склалися правовідносини з приводу припинення трудових відносин, які підлягають вирішенню на підставі норм КЗпП України.

Норми права, застосовані судом:

Завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року N 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року N 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року N 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, дослідивши аргументи сторін по матеріалам справи, і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява N 1365/07, § 39), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява N 21722/11, § 170)).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" ("Cantoni v. France", заява N 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" ("Vyerentsov v. Ukraine", заява " N 20372/11, § 65)) Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.08.2023 5 цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява N 47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchli v. France, заява N 35787/03, § 29).

При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях "правової визначеності" та "належного здійснення правосуддя" як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах "Карт проти Туреччини" (Kart v. Turkey [ВП], заява N 8917/05, § 79 (в кінці); "Ефстатіу та та інші проти Греції" (Efstathiou and Others v. Greece, заява N 36998/02, § 24 (в кінці); "Ешим проти Туреччини" (Esim v. Turkey, заява N 59601/09, § 21).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді старшого продавця ПП «Еверест М» з 01.10.2010. Наказом № 12 від 28.04.2012 ОСОБА_1 з 29.04.2012 переведена на посаду продавця продовольчих товарів (а.с.6).

У зв`язку із народженням у позивачки 15.05.2018 року сина ОСОБА_3 , їй за місцем роботи було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а Управлінням захисту населення позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Щомісячна виплата допомоги по догляду за дитиною припинена з наступного дня після досягнення сином позивачки трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 22.07.2019 по 14.05.2036 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення РМР, одержує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям інвалідам, а саме на ОСОБА_3 . На дитину з інвалідністю призначена державна соціальна допомога.

ПП «Еверест М» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.09.2010, номер запису: 16311020000000727. Одноособовим засновником (учасником) ПП «Еверест М» був ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), розмір частки засновника (учасника): 998600,00 грн., 100%.

Під час перебування позивачки ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною одноособовий засновник та власник ПП «Еверест М» ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перед закінченням відпустки по догляду за дитиною позивачка з`ясувала, що фактично після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 власника ПП «Еверест М» ОСОБА_4 зазначене підприємство припинило свою господарську діяльність і у його штаті відсутні керівник чи будь-яка інша уповноважена особа, яка б мала повноваження на вчинення адміністративно-господарських функцій у ПП «Еверест М».

Час роботи позивачки у ПП «Еверест М», включаючи час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, включений до даних про набутий позивачкою страхового стажу застрахованої особи у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що підтверджується витягом із зазначеного Реєстру.

З наступного дня після закінчення перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто з 16.05.2021, час її перебування у трудових відносинах з ПП «Еверест М» до її страхового стажу не зараховується, страхові внески роботодавцем за неї не сплачуються.

Відомості про смерть засновника (учасника), керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи після смерті власника ПП « Еверест М » ОСОБА_4 до зазначеного реєстру до даного часу не внесені (а.с.7).

З огляду на зазначене, після закінчення відпустки по догляду на дитиною позивачка не мала можливості повернутись на роботу у ПП «Еверест М», оскільки підприємство припинило свою діяльність, а посада продавця продовольчих товарів та робоче місце позивачки за відповідною посадою не збереглись.

Відтак, після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто з 15.05.2021 і по даний час, позивачка, у зв`язку зі смертю єдиного учасника ПП «Еверест М» позбавлена можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, або у строк, про який вона просить з підстав догляду за дитиною з інвалідністю.

Враховуючи порушення права позивачки на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні, а у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема, з підстав догляду за дитиною з інвалідністю, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За обставин цієї справи положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення позивачки права на захист її порушених прав у обраний нею спосіб.

Саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 757/61865/16-ц та підтверджена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 520/11437/16-ц, від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20. Тому, з урахуванням вимог частини другої статті 5 ЦПК України ефективним способом захисту прав позивачки є визнання припиненими трудових відносин між сторонами на підставі частини першої статті 38 КЗпП України з 15 травня 2021 року.

Таким чином порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення її позову.

Позивач не ставить вимоги про стягнення на свою користь судового збору, сплаченого за подання даного позову, тому це питання судом не вирішується.

Також судом застосовані норми процесуального права, які регул юють порядок ухвалення рішення: ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

С у д в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Еверест М» про визнання припиненими трудових відносин, задовольнити у повному обсязі.

Визнати припиненими трудові відносини між Приватним підприємством «Еверест М» (Сумська обл., м. Ромни, бул. Шевченка, буд. 29, приміщення 67, код ЄДРПОУ 37138052) і ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з 15 травня 2021 року згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання його повного тексту.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач Приватне підприємство «Еверест М», адреса: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, бул. Шевченка, 29 приміщення 67, ЄДРПОУ 37138052.

Повний текст рішення суду складений 28.09.2023.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова