Постанова

від 25.09.2023 по справі 597/957/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 597/957/23Головуючий у 1-й інстанції Васильченко В.В. Провадження № 22-ц/817/849/23 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №597/957/23 за апеляційною скаргою Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2023 року в справі за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю),

В С Т А Н О В И В:

Тернопільський обласний центр зайнятості в особі Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 з метою пошуку роботи та працевлаштування 05.07.2021 звернувся у Заліщицьку районну філію Тернопільського обласного центру зайнятості (надалі - Тернопільський ОЦЗ). Під час реєстрації ОСОБА_2 пред`явив до служби зайнятості копію наказу Державної установи «Центр пробації» МЮ України №116/к «Про особовий склад» від 28.05.2021 про те, що підполковник внутрішньої служби звільнений зі служби з посади начальника Заліщицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області з 07.06.2021 на підставі п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). У наказі було зазначено, що відповідач одержав одноразову грошову виплату у зв`язку зі звільненням. Відповідно до норм законодавства та наказу центру зайнятості відповідачу було надано статус безробітного з 05.07.2021, призначено допомогу по безробіттю з 05.07.2021 по 29.06.2022, відкладено виплату допомоги по безробіттю, у зв`язку з одержанням компенсаційних виплат при звільнені, з 05.07.2021 по 07.07.2021. Відповідачу розпочато виплату допомоги по безробіттю з 08.07.2021. Відповідач 23.06.2022 особисто подав письмову заяву до ЦЗ про зняття з реєстрації у зв`язку з відмовою від послуг служби зайнятості, у зв`язку з чим йому припинено виплату допомоги по безробіттю, припинено його реєстрацію, як безробітного, з 23.06.2022.

Позивач зазначає, що відповідно до укладеного Індивідуального плану працевлаштування безробітного від 08.08.2021 відповідач був зобов`язаний протягом трьох робочих днів інформувати Центр зайнятості про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного, у разі необхідності та відповідно до законодавства повертати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг. Згідно додатку 2 до індивідуального плану відповідач був зобов`язаний своєчасно подавати інформацію про обставини, що впливають на умови виплати йому матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації. 25.05.2022 відповідач у приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду одержав власноручно копію рішення суду у справі №500/8852/21 з відміткою про набрання ним законної сили 12.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №500/8852/21 від 12.04.2022, якими суд встановив, що відповідно до пункту «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» йому належить пенсія за вислугу. Згідно Додатку 1 до Персональної картки ОСОБА_2 продовжував відвідування центру зайнятості 12.04.2022, 28.04.2022, 12.05.2022, а також 26.05.2022, однак не повідомив кар`єрному раднику про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного та на виплату допомоги по безробіттю, а саме про вищезазначене рішення суду, а також, що він набув право на пенсію за вислугу років. Під час опрацювання провідним фахівцем з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг бази даних обміну «від РЗО (реєстр застрахованих осіб) про отримання соцвиплат» ПФУ щодо осіб, які перебувають (перебували) на обліку у Державній службі зайнятості, як безробітні, виявлений дохід у ОСОБА_2 (пенсія за вислугу років) з 12.04.2022. За результатом проведеного розслідування страхових випадків складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, який супровідним листом направлено ОСОБА_2 поштовим листом з повідомленням про вручення, для ознайомлення. Одночасно Акт службовою запискою направлений до Тернопільського ОЦЗ, для прийняття подальшого рішення. Директором Тернопільського ОЦЗ прийнято рішення про повернення відповідачем коштів допомоги по безробіттю за період перебування на обліку як безробітного з 12.04.2022 по 22.06.2022 рік у розмірі 20610.87 грн. Копія наказу надіслана разом з повідомленням про відшкодування коштів ОСОБА_2 поштовим листом з повідомленням про вручення для повернення коштів у добровільному порядку протягом 15 календарних днів з дня одержання повідомлення.

На адресу ЦЗ надійшов лист від ОСОБА_2 про те, що він вважає вимогу про повернення коштів та виданий наказ неправомірними та такими, що порушують його права на соціальний захист. На підставі зазначеного вбачається, що в діях відповідача присутні ознаки недобросовісності та ухилення від обов`язків своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому матеріального забезпечення про які він був повідомлений та знав про відповідальність за надання недостовірної інформації. Відповідач одночасно одержав два види соціальних виплат (допомога по безробіттю, пенсію) за один і той самий період (квітень, травень, червень 2022 року), що суперечить Закону України «Про зайнятість населення», а саме: згідно «Розрахунку пенсії за пенсійною справою пенсіонера ОСОБА_2 » Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Тернопільській області було нараховано йому суми виплат пенсії:

за квітень 2022 6870.32 грн,

за травень 2022 10847.87 грн,

за червень 2022 10847.87 грн,

а всього згідно рішення суду на загальну суму 28566.06 грн.

Згідно довідки Чортківської філії Тернопільського ОЦЗ №15/04/44/0/23-01-23 від 03.04.2023 безробітному ОСОБА_2 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю:

за квітень 2022 5309.08 грн,

за травень 2022 8853.74 грн,

за червень 2022 6449.05 грн, а всього 20610.87 грн, що підлягають поверненню, як незаконно одержані до Фонду, які Відповідач відмовляється повернути, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути зазначену суму в судовому порядку, а також судовий збір.

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04.07.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Тернопільський обласний центр зайнятості в особі Чортківської районної філії подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04.07.2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнувши з відповідача ОСОБА_2 на його користь незаконно отриману допомогу по безробіттю на суму 20610.87 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2684 грн. за подання позовної заяви та 4026 грн. за подання апеляційної скарги.

Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до винесення помилкового рішення.

Зокрема зазначає, що відповідач 25.05.2022 у приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду одержав власноручно копію рішення суду у справі №500/8852/21 з відміткою про набрання ним законної сили 12.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі N500/8852/21 від 12.04.2022, якими суд встановив, що відповідно до пункту «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» йому належить пенсія за вислугу. Згідно Додатку 1 до Персональної картки ОСОБА_2 продовжував відвідування центр зайнятості 12.04.2022, 28.04.2022, 12.05.2022, а також 26.05.2022, однак у відповідності до вимог ЗУ «Про зайнятість населення» та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не повідомив кар`єрному раднику про обставини, що впливають на припинення реєстрації безробітного та на виплату допомоги по безробіттю, а саме про вищезазначене рішення суду, а також, що він набув право на пенсію за вислугу років.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Відзив обґрунтовує тим, що в його діях був відсутній умисел чи недобросовісна поведінка щодо отримання виплати по безробіттю в період з 12.04.2022 по 22.06.2022, оскільки про існування постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі N500/8852/21 від 12.04.2022 щодо призначення йому пенсії він дізнався лише 25.05.2022 року, що підтверджується матеріалами справи та визнається апелянтом.

Крім того зазначає, що згідно з резолютивною частиною постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі N500/8852/21 від 12.04.2022 йому не призначена пенсія, а зобов`язано ПФУ в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_2 вислугу років та вирішити питання щодо призначення пенсії.

Вказує, що відповідно до ч.1 п.13 ст.45 ЗУ «Про зайнятість населення» реєстрація припиняється, серед іншого, у разі призначення пенсії.

Також вказує, що про сам факт призначення йому пенсії він довідався від спеціаліста Управління ПФ України 22.06.2023 року, а на наступний день одразу звернувся з заявою в Центр зайнятості щодо припинення йому виплат по безробіттю. При цьому зазначає, що документальне підтвердження факту призначення йому пенсії згідно листа УПФ в Тернопільській області датоване 05.07.2023, до якого також долучено розрахунок пенсії, де вказано про те, що за квітень, травень та червень виплату не здійснено. Крім того вказує, що у тому ж листі вказано про те, що пенсія йому призначена на підставі протоколу від 26.05.2022 року, а саме повідомлення надійшло через відділення Укрпошти значено пізніше.

Таким чином вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а оскаржуване рішення місцевого суду законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.

Судом встановлено, що 28.05.2021 наказом Державної установи «Центр пробації» №116/к відповідно до підставі п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 , начальника Заліщицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області, 07 червня 2021 року. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 21 (двадцять один) рік 08 (вісім) місяців 17 (сімнадцять) днів, у пільговому обчисленні 28 (двадцять вісім) років 11 (одинадцять) місяців 12 (дванадцять) днів.

05.07.2021 ОСОБА_2 звернувся до Заліщицької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно копій наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 : наказом від 05.07.2021 №НТ210705 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, відкладено виплату допомоги по безробіттю з 05.07.2021 по 07.07.2021. Наказом від 08.07.2021 №НТ210708 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 08.07.2021. Наказом від 23.06.2022 №НТ220623 було припинено виплату допомоги по безробіттю, припинено реєстрацію безробітного. Наказом від 27.12.2022 №НТ221227 вирішено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

23.06.2022 ОСОБА_2 подав письмову заяву про зняття з реєстрації у зв`язку з відмовою від послуг служби зайнятості.

26.09.2022 начальником відділу надання соціальних послуг Заліщицької районної філії Данюком В.В. складено службову розписку на ім`я заступника голови комісії з розслідування страхових випадків Заліщицької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості, відповідно до якої під час співставлення (звіряння) первинних документів особи з інформацією від РЗО про отримання соцвиплат, що надійшла 26.09.2022, встановлені розбіжності ОСОБА_2 , якому з 12.04.2022 призначена пенсія за вислугу років, який перебував на обліку з 05.07.2021 по 23.06.2022. Місяці, за які виявлено розбіжності - квітень, травень, червень 2022.

Наказом Заліщицької філії Тернопільського ОЦЗ №35 «аг» від 27.09.2022 «Про розслідування страхових випадків», наказано заступнику начальника відділу надання соціальних послуг Вовк Н.А. організувати перевірку розбіжностей, які виявлені між даними про особу з ПФУ та даними, пред`явленими у районну філію безробітним, що впливають на умови призначення та виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг ОСОБА_2 .

Позивачем складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за №32 від 09.12.2022, яким встановлено: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою пошуку роботи та працевлаштування 05.07.2021 звернувся у Заліщицьку районну філію Тернопільського обласного центру зайнятості. Під час реєстрації ОСОБА_2 пред`явив до служби зайнятості копію наказу ДУ «Центр пробації» №116/ «Про особовий склад» від 28.05.2021, про те що підполковник (вищий офіцерський склад) внутрішньої служби звільнений зі служби з посади начальника Заліщицького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області з 07.06.2021 на підставі п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). У наказі Державної установи «Центр пробації» МЮ України №116/к «Про особовий склад» від 28.05.2021 зазначено, що ОСОБА_2 , полковник внутрішньої служби на день звільнення 07.06.2021 має вислугу років у календарному обчисленні - 21 рік 08 місяців, 17 днів, а у пільговому обчисленні - 28 років 11 місяців 12 днів. Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та де яких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державні пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, мають право на довічну пенсію за вислугу років на умовах визначених положеннями цього Закону. Відповідно до пункту «a» cт.12 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що такі особи, які звільнені з військової служби та мають календарну вислугу 20 років і більше, незалежно від віку, або при наявності календарної вислуги 25 років і більше, мають право на пенсію за вислугу років. Також Верховним Судом України чітко встановлено та роз`яснено поняття «календарна вислуга років» - де вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 к.д., календарний місяць 30 к.д.) (Постанова ВС від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, адміністративне провадження №K/9901/15011/19). Відповідно до ч.1 п.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до ч.1 п.1 ст.43 3У «Про зайнятість населення», наказу Заліщицької районної філії Тернопільського ОЦЗ НТ210705 від 05.07.2021 - ОСОБА_2 було надано статус безробітного з 05.07.2021 року. Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.22, ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наказу Заліщицької районної філії Тернопільського ОЦЗ НТ210705 від 05.07.2021 року призначено допомогу по безробіттю з 05.07.2021 року по 29.06.2022 рік. Відповідно до п.4 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», наказу Заліщицької районної філії Тернопільського ОЦЗ НТ210705 від 05.07.2021 ОСОБА_2 відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з наданням компенсаційних виплат з 05.07.2021 року по 07.07.2021 рік. На підставі ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наказу Заліщицької районної філії Тернопільського ОЦЗ НТ210708 від 08.07.2021 безробітному ОСОБА_2 розпочато виплату допомоги по безробіттю з 08.07.2021. ОСОБА_2 23.06.2022 особисто подав письмову заяву про зняття з реєстрації до Заліщицької районної філії Тернопільського ОЦЗ, таким чином відповідно до п.п.3 п.1 ст.45 ЗУ «Про зайнятість населення», ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та випадок безробіття» п.п.10 п.1 ст.31, п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ №792 від 19.09.2018 року, наказу Заліщицької районної філії Тернопільського ОЦЗ НТ220623 від 23.06.2022 йому було припинено виплату допомоги по безробіттю, припинено його реєстрацію, як безробітного з 23.06.2022, у зв`язку з поданням заяви про відмову від послуг служби зайнятості. Заліщицькою районною філією Тернопільського ОЦЗ за даними обміну РЗ0 (реєстр застрахованих осіб) ПФУ про отримання соціальних виплат щодо осіб, які перебувають на обліку у Державній службі зайнятості, як безробітні, 15.07.2022 виявлений дохід ОСОБА_2 (пенсія за вислугу років) з 12.04.2022 року. ОСОБА_2 під час перебування на обліку у Заліщицькій районній філії Тернопільського ОЦЗ належним чином повідомив фахівця центру занятості про те, що під час перебування на обліку, як безробітний, йому не призначена пенсія та він її не одержує, однак інформував, що він вирішує це питання в судовому порядку згідно чинного законодавства України. За результатом опрацювання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 по справі №500/8852/21, яке набрало законної сили 12.04.2022, встановлено, що Тернопільський окружний адміністративний суд від 05.10.2021 рішенням у справі №500/4119/21, яке набрало законної сили 05.11.2021, встановив, що відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII у гр. ОСОБА_2 достатньо календарних років вислуги для призначення пенсії за віком (вислуга років у календарному обчисленні - 21 рік 08 місяців, 17 днів, у пільговому обчисленні - 28 років 11 місяців 12 днів) та цим рішенням зобов`язав Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України підготувати та направити документи ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області для призначення пенсії за вислугу років. Процедура призначення пенсій військовослужбовцям визначена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 М 3-1, зареєстрованого в МЮУ 15.02.2007 року за №135/13402 (далі Порядок), а саме згідно п.1 Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються до головних управлінь ПФУ через структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної пенітенціарної служби України і т.п., на які покладаються функції підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. Згідно п.6 вищезазначеного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви військовослужбовця про призначення пенсії, оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ними особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсію за місцем проживання особи, додаткові документи (копії), необхідні для призначення пенсії, військовослужбовець подає до уповноваженого структурного підрозділу, якій завіряє їх в установленому порядку і направляє до органу, що призначає пенсію. Отже особи, які звільнені з військової служби, самостійно не готують і не подають до ПФУ документи для оформлення пенсії, а тільки через уповноважені структурні підрозділи, у випадку ОСОБА_2 через Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України, яке Тернопільський окружний адміністративний суд від 05.10.2021 року рішенням у справі №500/4119/21 зобов`язав належним чином підготувати та подати документи для призначення пенсії. Тернопільський окружний адміністративний суд у справі №500/8852/21 від 17.01.2022 зобов`язав Головне управління Пенсійного Фонду України Тернопільській області зарахувати ОСОБА_2 календарну вислугу років на пільгових умовах - 28 років 11 місяців 12 днів та вирішити питання щодо призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За інформацією, що надійшла до Заліщицької районної філії Тернопільського ОЦЗ від Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/8852/21 встановлено, що ОСОБА_2 надіслав 04.05.2022 через електронну форму звернення громадян, яка наявна на офіційному веб-сайті суду, заяву про видачу копії рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/8852/2 з відміткою про набрання ним законної сили та виконавчих листів по справі. ОСОБА_2 одержав ці документи особисто 25.05.2022 у приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду, про що наявна відмітка на його заяві (а.с.120). Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №500/8852/21 від 12.04.2022 була надіслана судом апеляційної інстанції 12.04.2022, однак у зв`язку із зазначенням некоректної поштової адреси ОСОБА_2 , повернута до суду 10.05.2022 (а.с.119) з відміткою «відсутня адреса». Згідно загальної інформації, що надійшла на запити Заліщицької районної філії Тернопільського ОЦЗ від Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області відомо, що ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років з 12.04.2022, яка призначена відповідно до п.«a» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 у справі №500/8852/21, яке набрало законної сили 12.04.2022, ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Тернопільській області протоколом №1906005922 від 14.06.2022, яку він почав одержувати з липня 2022 року, копії відповідних документів, додаються».

Наказом Тернопільського обласного центру зайнятості «Про повернення коштів» №655 «Д» від 14.12.2022 наказано гр. ОСОБА_2 протягом 15-ти календарних днів повернути кошти у сумі 20610.87 грн. (двадцять тисяч шістсот десять гривень вісімдесят сім копійок) за період перебування на обліку як безробітного з 12.04.2022 року по 22.06.2022 року. Директору Заліщицької районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості Михайлу Гнатишину протягом 2-х робочих днів надіслати копію наказу та повідомлення про повернення коштів гр. ОСОБА_2 .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем вини відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про отримання пенсії з метою незаконного отримання допомоги з безробіття, та не доведення факту отримання пенсії в період надання відповідачу допомоги по безробіттю.

З таким висновком колегія суддів погоджується.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

При цьому призначення вказаної допомоги по безробіттю пов`язується саме з наявністю/відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

Згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону, та збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до ст.45 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до п.п.3, 8, 13 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі:

- подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;

- встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу зареєстрованого безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;

- досягнення особою встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

При цьому, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №802/1206/17-а та від 24.04.2019 у справі №757/17820/17-ц (провадження №61-45759св18). Вищевказане узгоджується із висновком викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі №545/163/17 (провадження №61-33727св18).

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність здійснених розрахунків, на основі яких була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц, провадження №14-445цс18, дійшла висновку, що у ст.1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та апеляційної скарги, позивач просить стягнути з відповідача 20610.87 грн надміру виплачених коштів (допомоги по безробіттю) за період з 12 квітня по 22 червня 2022 року, тобто з моменту набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року по день написання відповідачем заяви про зняття з реєстрації у зв`язку з відмовою від послуг служби зайнятості, мотивуючи тим, що відповідач не повідомив своєчасно позивача про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг

Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 року залишено без змін рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року у справі № 500/8852/21, яким визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 25.11.2021 №1900-0307-8/35147, у призначенні ОСОБА_2 пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_2 календарну вислугу років на пільгових умовах - 28 років 11 місяців 12 днів та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішення.

Зазначена постанова набрала законної сили 12.04.2022 року. Згідно з матеріалами справи, зокрема відповіді Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року №07-06/11757/22 копію даної постанови відповідач ОСОБА_2 отримав 25.05.2022 року в приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду.

Згідно з долученого до позовної заяви журналу відвідування центру зайнятості, ОСОБА_2 протягом усього періоду отримання виплат по безробіттю систематично відвідував вказаний Центр, в тому числі у період з 12.04. по 23.06.2022 року, про що свідчать його особисті підписи у журналі. Тобто відповідач, отримавши 25.05.2022 року копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 року, дійсно не повідомляв відповідача про дану обставину.

Однак, на думку колегії суддів, той факт, що відповідач не надав Центру зайнятості інформацію щодо наявності вказаної вище постанови суду одразу після її отримання, не свідчить про його умисел приховати дану інформацію задля отримання відповідної допомоги.

Як зазначалось вище, відповідно до п.3, 8, 13 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Так, згідно з наявної в матеріалах справи копії заяви ОСОБА_2 від 16.06.2022 року, надісланої на адресу ГУПФ України в Тернопільській області, відповідач звертався до останніх з проханням проінформувати його щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року у справі № 500/8852/21.

Відповідно до відповіді ГУПФ України в Тернопільській області від 25.05.2022 року ОСОБА_2 повідомлено, що ними було здійснено запит 10.05.2022 на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду щодо роз`яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року в частині з якої саме дати призначати ОСОБА_2 пенсію, після чого йому буде проведено розрахунок пенсії.

Як зазначає відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві на позовну заяву та відзиві на апеляційну скаргу, про призначення йому пенсії було повідомлено через телефонний дзвінок від працівника УПФ України в Тернопільській області лише 22.06.2022 року, після чого, 23.06.2022 року, тобто на наступний день, одразу звернувся до відповідача з заявою про зняття з реєстрації у зв`язку з відмовою від послуг служби зайнятості. Офіційно про призначення пенсії відповідача повідомлено листом лише 05.07.2022 року, з якого він і дізнався про призначення йому пенсії.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа ГУПФ України в Тернопільській області від 05.07.2022 року, адресованому ОСОБА_2 , йому призначено пенсію за вислугу років у відповідності до протоколу про призначення пенсії від 26.05.2022.

Таким чином, із врахуванням обставин даної справи, а також наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц, провадження №14-445цс18, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_2 не свідчать про його недобросовісність щодо отримання виплат, оскільки про призначення йому пенсії офіційно стало відомо лише 05.07.2022 року, при тому, що звернувся ОСОБА_2 до відповідача з заявою про зняття його з реєстрації раніше, ще 23 червня того ж року.

Крім того, як вбачається з наведеного вище, ОСОБА_2 особисто звертався до ГУПФ України в Тернопільській області для отримання інформації щодо виконання рішення суду про перерахунок пенсії, що, на думку колегії суддів, свідчить про його заінтересованість у найшвидшому вирішенні цього питання.

Будь-яких доказів того, що відповідач ОСОБА_2 володів інформацією щодо дати призначення йому пенсії та, зловживаючи нею, умисно вчиняв будь-які дії чи бездіяльність задля отримання виплат від позивача, в матеріалах справи немає і позивачем не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач зобов`язаний був звернутися до центру зайнятості одразу після отримання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 року та надати їм відповідні відомості, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки ані вказана постанова суду, ані рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2022 року не містить вказівки про призначення пенсії ОСОБА_2 , а лише зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_2 календарну вислугу років на пільгових умовах - 28 років 11 місяців 12 днів та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішення.

Тобто, про зміну обставин, які реально могли б вплинути на припинення реєстрації відповідача в центрі зайнятості у відповідності до ст. 45 ЗУ «Про зайнятість населення», а саме про наявність протоколу про призначення пенсії ОСОБА_2 від 26.05.2022 року, останньому офіційно стало відомо лише 05.07.2022 року, а тому підстав вважати поведінку відповідача недобросовісною, у колегії суддів немає.

Щодо інших доводів позивача у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість апеляційних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04.07.2023 року є законними та обґрунтованими і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості в особі Чортківської філії Тернопільського обласного центру зайнятості - залишити без задоволення.

Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2023 року.

Головуючий

Судді