Ухвала

від 27.09.2023 по справі 127/2-2460/11

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2-2460/11

Провадження 6/127/246/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусове виконання по цивільній справі № 2-2460/11,-

встановив:

ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулося в суд з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусове виконання по цивільній справі № 2-2460/11. Заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду м Вінниця від 09.09.2011 року задоволено позов ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП ВТФ "Агропромселбуд" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/96/270808 від 27.08.2008 року. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2022 року було замінено стягувана у виконанні рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 09.09.2011 року з ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП ВТФ "Агропромселбуд". У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи, що були передані ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» до ТОВ «Українська факторингова компанія» виконавчого листа по справі № 2-2460/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП ВТФ "Агропромселбуд". ТОВ «Українська факторингова компанія» було направлено до Першого Відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці запити щодо відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП ВТФ "Агропромселбуд" за виконавчим листом №2-2460/11, що був виданий Ленінським районним судом м. Вінниця. Згідно відповіді якого вбачається на виконанні перебувало виконавче провадження № 53210205 відносно ОСОБА_2 , та було завершено 24.08.2017 року на підставі п.2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та було повернуто ПАТ «БМ БАНК». Національний банк України рішенням Правління від06.11.2018№749-ршвідкликав банківськута генеральнуліцензії наздійснення валютнихоперацій уАТ "БМБанк"та виключивцей банкз Державногореєстру банків,після чоговідбувся процес ліквідаціїбанку,а юридичнуособу булоприпинено.Виконавчий листвідносно ППВТФ «Агропромселбуд»на виконанніне перебуває.Виконавче провадження№50980801відносно ОСОБА_1 перебувало навиконанні,на підставізаяви відТОВ «ГРОУФКАПІТАЛ ФАКТОРИНГ»про поверненнявиконавчого листабез подальшоговиконання 16.01.2020року винесенопостанову проповернення виконавчогодокумента стягувачу.Крім цього,доказів щодонаправлення виконавчоголиста стягувачудержавним виконавцемнадані небули. Отже, станом на теперішній час Рішення Ленінського районного суду м Вінниця від 09.09.2011 року не виконано. 24.02.2022 року розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну. В зв`язку із збереженням здоров`я та життєдіяльності працівників, державні органи влади тимчасово припинили свою діяльність. Після відновлення робочого процесу, ТОВ «Українська факторингова компанія» одразу звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. У зв`язку з тривалим отриманням інформації від державної виконавчої служби щодо стаж виконавчого провадження, часом на здійснення відповідних дій відносно заміни стягувача по справі 2- 2460/11 отриманням ухвали. ТОВ «Українська факторингова компанія» були пропущені строку не залежали від волі стягувача. Просить видати дублікати виконавчого листа по справі № 2-2460/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/96/270801 від 27.08.2008року. Поновити строк пред`явлення виконавчого листа по справі № 2-2460/11 про заборгованості з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/96/270808 від 27.08.2008 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленим про дату, час, місце розгляду справи в порядку визначеному чинним законодавством. Представник заявника в заяві просив її розгляд провести у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст.433, п.п. 17.2, 17.4Перехідних положень ЦПК Українинеявка учасників справи та інших заінтересованих осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м Вінниця від 09.09.2011 року задоволено позов ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП ВТФ "Агропромселбуд" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1/96/270808 від 27.08.2008 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2022 року було замінено стягувана у виконанні рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 09.09.2011 року з ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП ВТФ "Агропромселбуд".

15.11.2011 представником позивача отримано виконавчих листи (а.с. довідковий лист до справи).

ТОВ «Українська факторингова компанія» було направлено до Першого Відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці запити щодо відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП ВТФ "Агропромселбуд" за виконавчим листом №2-2460/11, що був виданий Ленінським районним судом м. Вінниця. Згідно відповіді якого вбачається на виконанні перебувало виконавче провадження № 53210205 відносно ОСОБА_2 , та було завершено 24.08.2017 року на підставі п.2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та було повернуто ПАТ «БМ БАНК».

30.06.2023 судом отримана заява про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

Пунктом 17.4Перехідних положень ЦПК Українипередбачено, що до дня початку функціонування єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно дост. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Зі змісту цієї норми слідує, що поновлення пропущеного строку можливе у випадку, якщо стягувач обґрунтує обставинами (причинами) як такими, що характеризують поважність пропуску строку, передбаченого законом для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, та переконає суд в їх існуванні, посилаючись та надаючи відповідні докази по кожній з наведених таких обставин. При цьому, поважною причиною може бути лише перебіг у часі такого стану речей, який виникає незалежно від волі стягувача та прямим наслідковим зв`язком перешкоджає йому в реалізації свого інтересу, тобто в даному випадку, звернути стягнення боргу на свою користь за рішенням суду в примусовому порядку. Суд же при вирішенні цього питання повинен з`ясувати причини пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 в справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шостастатті 12 Закону №1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина першастатті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1розділуХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992). Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зістаттею 9Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України», заява № 32053/13 ).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред`явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Як установлено судом виконавчий лист був виданий стягувачу 15.11.2011 та відповідно дост. 22 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) міг бути пред`явлені до виконання протягом року.

16.01.2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», оригінал виконавчого документа був направлений простим поштовим відправленням на адресу ТОВ «Гроуф капітал Факторинг».

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України«Про виконавчепровадження» в новій редакції.

Пунктом 5Перехідних положеньвказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1ст.12Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 5ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, в силу положеньст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий лист міг бути повторно пред`явлений до виконання до 16.01.2023, враховуючи п. 5Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Однак і у вказаний строк виконавчий лист не був пред`явлений до виконання. Наведене свідчить про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений.

Обґрунтовуючи причини поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та його поновлення, заявник вказує, що виконавчий лист не передавався первісним кредитором та він не перебуває на примусовому виконанні.

Однак такі доводи заявника не свідчать про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При цьому суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів про те, що банк реально цікавився рішенням суду, його виконанням боржником, чи ним вживалися активні дії для реалізації своїх прав як стягувача чи навпаки існували об`єктивні обставини, що перешкоджали йому реалізовувати такі свої права.

Суд звертає увагу, що до нового кредитора право вимоги перейшло 15.02.2022року відповідно до договору факторингу №1502/2022_ГКФ, однак заміна кредитора у зобов`язанні не може вважатись поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, так як і не може давати більший обсяг прав новому кредитору аніж первісному кредитору в розумінністатті 514 ЦК України.

При цьому суд відмічає, що з моменту отримання заявником права вимоги (лютому 2022) до моменту направлення відповідних запитів до органів ДВС та надалі до суду пройшло більше 1,5 року, однак жодних доказів про те, що в такий період часу існували об`єктивні обставини, що перешкоджали заявнику реалізовувати свої права стягувача, в тому числі й звернення до суду, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та відповідно заява в цій частині задоволенню не підлягає.

При цьому суд звертає увагу, що дублікат виконавчого листа може бути виданий в разі, якщо строк для пред`явлення його до виконання не сплив або суд його поновив. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Зважаючи, що суд відмовив в задоволенні заяви про поновлення строку, а вимога про видачу дубліката виконавчого листа безпосередньо пов`язується із можливістю пред`явлення його до виконання, право на яке є втраченим у зв`язку з закінченням строків його пред`явлення, суд також відмовляє у задоволенні заяви в цій частині.

Керуючись п. 17.4Перехідних положень,ст.260,261,354,433 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до примусове виконання по цивільній справі № 2-2460/11- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 28.09.2023року.

Суддя: