Ухвала

від 15.09.2023 по справі 757/23166/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23166/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2023 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Соколова О.М.

при секретарі судових засідань Матвійчуку В.П.

справа №757/23166/22-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача 1 ГО «Українська асоціація футболу», адвоката Бєлкіна М.Л. щодо непідсудності справи та закриття провадження у цивільній справі № 757/23166/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Громадської спілки «Українська асоціація футболу», Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» про визнання незаконними та скасування протоколу засідання ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» та визнання незаконними дій ГС «Українська асоціація футболу», щодо організації та проведення ХХV Конгресу Української асоціації футболу,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року адвокат Бутенко Інна Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася з позовом до Громадської спілки «Українська асоціація футболу», Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» про визнання незаконними та скасування протоколу засідання ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» та визнання незаконними дій ГС «Українська асоціація футболу», щодо організації та проведення ХХV Конгресу Української асоціації футболу.

Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження , з повідомленням осіб та призначено судове засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року заяву представника позивача адвоката Бутенко Інни Олександрівни про забезпечення позову у цивільній справі №757/23166/22-ц - задоволено. Заборонено Громадській спілці «Українська асоціація футболу» (код ЄДРПОУ 14279566, адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, провулок Лабораторний, будинок 7А) вчиняти дії щодо підготовки, проведення і розгляду на звітно-виборному XXV Конгресі УАФ питань порядку денного в частині обрання Президента УАФ, обрання перших віце-президентів, віце-президентів, членів Виконавчого комітету та аудиторського органу УАФ.

23 вересня 2022 року на адресу суду від представника відповідача 1 адвоката Бєлкіна М.Л. надійшла заява щодо непідсудності справи № 757/23166/22-ц та щодо закриття провадження. В обґрунтування якої, представник відповідача 1 зазначив, що ураховуючи суть спірних правовідносин, а саме, що спір стосується тимчасового припинення членства у Федерації футболу України, компетенція державних судів не поширюється на цей спір. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 757/11487/17-ц. Відповідно до вимог Статуту ГС «УАФ» та Статуту ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» такі спори повинні розглядатися органами здійснення футбольного правосуддя УАФ та/або Спортивним арбітражним судом м.Лозанна.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року, скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В судове засідання представник відповідача 1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, проте на адресу суду від представника відповідача 1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, заяву про закриття провадження - підтримав.

В судове засідання відповідача 2 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 , ставить питання щодо: визнання незаконними дій ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» щодо проведення 16.06.2021 засідання виконавчого комітету і складання протоколу №2 засідання; визнання незаконним і скасування протоколу засідання ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» №2 від 16.06.2021; визнання незаконними дій ГС «УАФ» щодо допуску до проведення звітного виборного Конгресу ГС «УАФ» делегата від ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України», а також вжиття заходів щодо підготовки та проведення Конгресу ГС «УАФ» в частині, зокрема, обрання Президента, віце- президентів, членів Виконавчого комітету.

Згідно зі ст.1 Статуту ГС «УАФ» Громадська спілка «Українська асоціація футболу» (далі -УАФ) є всеукраїнським громадським об`єднанням фізкультурно-спортивного спрямування, організацією зі статусом юридичної особи, створеною відповідно до законодавства України. УАФ є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Організаційно-правова форма УАФ громадська спілка. Відповідно до свого правового статусу УАФ користується всіма встановленими законодавством України правами для виконання мети, завдань та досягнення цілей, визначених Статутом. УАФ має статус національної асоціації (федерації), наданий їй центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, який делегував УАФ. Правовою основою діяльності УАФ є Конституція та законодавство України, статутні і регламентні документи ФІФА та УЄФА, цей Статут, регламентні документи та рішення загального характеру, що приймаються УАФ у межах її повноважень і є обов`язковими для всіх її членів.

Громадська організація «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» також є спортивною громадською організацією, суб`єктом футболу та асоційованим членом ГС «АУФ».

Так у позові зазначається, що ОСОБА_1 є членом виконавчого комітету Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України».

Відповідно до п. 19 розділу 1 Статуту УАФ, «суб`єкт футболу» будь-які юридичні або фізичні особи, які задіяні або працюють у футболі.

Відповідно до п. 20 розділу 1 Статуту УАФ, «Офіційна особа» кожний член виконавчого або адміністративного органу, комітету, делегат, спостерігач арбітражу, офіцер зв`язку, арбітр та асистент арбітра, власники або керівники клубу, тренери, інші особи, відповідальні за технічні, медичні, адміністративні та організаційні справи здійснюють спеціальні повноваження від імені УАФ, члена УАФ чи клубу.

Отже, обидва Відповідачі, а також ОСОБА_1 є суб`єктами футболу і на них розповсюджується дія Статуту ГС «УАФ» та Статуту Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України», в тому числі і в питанні вирішення спорів.

Згідно з п. 1.2. ч. 1 ст. 3 Статуту, УАФ, а також її члени, офіційні особи, клуби, тренери, футболісти та інші суб`єкти футболу зобов`язані визнавати юрисдикцію Спортивного арбітражного суду у Лозанні (Швейцарія), як це визначено у відповідних положеннях Статутів ФФА та УЄФА.

Отже, всі позовні вимоги стосуються саме внутрішньої діяльності спортивних громадських організацій та їх органів управління.

При цьому, Статути Відповідачів визначають спеціальний порядок розгляду спорів та конфліктів, які можуть виникнути між суб`єктами футболу, який в цьому випадку виключає розгляд справи в поряду цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», якою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЗУ «Про громадські об`єднання», самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Так, відповідно до ст. 11 ЗУ «Про громадські об`єднання», статут громадського об`єднання, серед іншого, має містити відомості про порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг. Відповідно, законодавством встановлений принцип невтручання органів державної влади, зокрема і судів, в діяльність громадських об`єднань, який забезпечується закріпленням спеціального порядку розгляду спорів у статутах громадських організацій.

Статтею 34 Статуту ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» (далі - АВФУ) передбачений порядок вирішення спірних питань і конфліктів.

Відповідно до п. 1 статті 34 Статуту ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» визначено, що члени та працівники АВФУ визначено, що члени та працівники АВФУ повинні вживати необхідних заходів, щодо врегулювання виникаючих між ними конфліктних ситуацій, керуючись законодавством, положеннями Статуту, регламентними документами ФІФА, УЄФА, ФФУ та АВФУ.

Згідно з п. 2 ст. 34 Статуту ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» визначено, що справи передаються на розгляд до Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ.

Відповідно до ст. 15 Статуту ГС «УАФ» члени УАФ, їх офіційні особи та інші працівники, повинні вживати всіх необхідних заходів, щодо врегулювання виникаючих між ними конфліктних ситуацій, керуючись законодавством, положеннями Статуту, регламентними документами УАФ. Члени УАФ мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів управління порядку, визначеному Процедурним регламентом чи Дисциплінарними правилами УАФ. Якщо цими документами не визначений порядок оскарження певних дій або бездіяльності, скарги на рішення, дії, бездіяльність керівних чи органів розглядаються Конгресом УАФ, а в період між Конгресами Виконавчим комітетом УАФ.

Згідно зі ст.24 Статуту ГС «УАФ» рішення Конгресу набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо не передбачено іншого. Рішення Конгресу є обов`язковими для всіх суб`єктів футболу. Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 49 Статуту УАФ, органами здійснення футбольного правосуддя УАФ є- Контрольно-дисциплінарний комітет орган першої інстанції; - Апеляційний комітет орган другої інстанції.

Органи здійснення футбольного правосуддя вирішують усі внутрішні спори між УАФ, її членами та іншими особами, які задіяні або працюють у футболі.

Юрисдикція та процесуальні дії органів здійснення футбольного правосуддя визначаються Дисциплінарними правилами УАФ, затвердженими Виконавчим комітетом.

Відповідно до Дисциплінарних правил УАФ, Статуту УАФ, ст.ст. 60,61 Статут УЄФА та ст. 59 Статуту ФІФА для вирішення будь-яких спірних питань і конфліктів, що виникають між суб`єктами футболу в межах дії Статуту або регламентованих документів УАФ юридичні особи, клуби, офіційні та посадові особи, тренери, футболісти повинні використовувати виключно внутрішні способи правового захисту в межах норм статутних і регламентованих документів УАФ, також в Спортивному арбітражному суді як останній інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 розділу XI Статуту ГС «УАФ» апеляційний комітет уповноважений розглядати апеляції на рішення Контрольно- дисциплінарного комітету відповідно до чинних на той момент Дисциплінарних правил УАФ.

Згідно зі ст. 52 розділу XI Статуту ГС «УАФ» палата з вирішення спорів УАФ (далі - ПВС УАФ) незалежна, утворена згідно з вимогами ФІФА інстанція з розгляду та вирішення спорів, що виникають між суб`єктами футболу. ПВС УАФ має виключну компетенцію розглядати та вирішувати спори, пов`язані з діяльністю у професійному футболі, зокрема: між професіональними клубами та футболістами, а також між професіональними клубами та тренерами, які стосуються питань працевлаштування і контрактних спорів, що виникають із трудових правовідносин; між професіональними клубами з питань виконання трансферних зобов`язань та виплати механізму солідарності; між професіональними клубами та аматорськими клубами або дитячо- юнацькими спортивними закладами з питань визначення розміру та виплати компенсації за підготовку футболістів.

Статтею 53 розділу XI Статуту ГС «УАФ» визначено, що порядок оскарження рішень органів здійснення футбольного правосудця та Палати з вирішення спорів УАФ визначається Дисциплінарними правилами УАФ.

Рішення Апеляційного комітету УАФ та ПВС УАФ є остаточними та обов`язковими для виконання. Вони можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді у м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому цим Статутом, Дисциплінарними правилами УАФ, Регламентом ПВС УАФ та Кодексом Спортивного арбітражного суду (м. Лозанна, Швейцарія).

Відповідно до статті 54 розділу XI Статуту ГС «УАФ» спортивний арбітражний суд (м. Лозанна, Швейцарія) має виключну компетенцію розглядати всі спори в межах діяльності ФІФА та УЄФА, а також апеляції на рішення Апеляційного комітету УАФ, як орган останньої інстанції. Спортивний арбітражний суд (м. Лозанна, Швейцарія) не приймає апеляції на рішення щодо відсторонення від участі в чотирьох матчах або терміном до трьох місяців.

Отже, статутами Відповідачів, зокрема статутом ГС «Українська асоціація футболу», визначено спеціальних суб`єктів, яким підпорядковано вирішення усіх спорів між суб`єктами футболу, а саме: органи здійснення футбольного правосуддя Контрольно-дисциплінарний комітет як орган першої інстанції, Апеляційний комітет як орган другої інстанції; рішення Апеляційного комітету можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому Статутом, Дисциплінарними правилами Української асоціації футболу та Кодексом Спортивного арбітражного суду м. Лозанна.

Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, компетенція державних судів не поширюється на цей спір. Відповідно до вимог Статуту ГС «УАФ» та Статуту ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» такі спори повинні розглядатися органами здійснення футбольного правосуддя УАФ та/або Спортивним арбітражним судом м. Лозанна.

Вказаний висновок узгоджується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №757/11542/17-ц, у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі №757/11487/17-ц та у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі №757/25820/20-ц.

Втручання держави у діяльність найвищого органу управління громадської спілки шляхом здійснення судового контролю за прийнятими рішеннями суперечить принципу самоврядності громадських організацій, закріпленому у ст.3 ЗУ «Про громадські об`єднання».

Крім того, суд бере до уваги, висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 826/4734/16 з питань застосування норм права в аналогічних обставинах.

Зокрема, у згаданій справі за участі Всеукраїнської громадської організації «Федерація баскетболу України» Верховний Суд дійшов висновку, що «позов про визнання протиправним і скасування рішення ФБУ не може бути розглянутий в судовому порядку адміністративним судом (у тому числі у судовому порядку будь-якої юрисдикції)», оскільки Статут Федерації баскетболу України містив відповідні норми про розгляд спорів у системі органів здійснення спортивного правосуддя з можливістю оскарження до Спортивного арбітражного суду в м. Лозанні (Швейцарія).

Отже, Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду та Великої Палати Верховного Суду в аналогічних справах за участю спортивних громадських об`єднань, зокрема у трьох постановах, ухвалених щодо ГС «УАФ» (до зміни назви «Федерація футболу України»), визначив, що внутрішні спори з питань діяльності громадських організацій (зокрема оскарження дій та/або рішень органів управління) взагалі не знаходиться в юрисдикції будь-яких судів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 4 ч. 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Отже, в цій справі позовні вимоги Позивача не належать до юрисдикції судів України взагалі та Печерського районного суду м. Києва зокрема.

Відповідно до статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 255, 263, 264, 265, 352, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача 1 ГО «Українська асоціація футболу», адвоката Бєлкіна М.Л. щодо непідсудності справи та закриття провадження у цивільній справі № 757/23166/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Громадської спілки «Українська асоціація футболу», Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» про визнання незаконними та скасування протоколу засідання ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» та визнання незаконними дій ГС «Українська асоціація футболу», щодо організації та проведення ХХV Конгресу Української асоціації футболу - задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 757/23166/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Громадської спілки «Українська асоціація футболу», Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» про визнання незаконними та скасування протоколу засідання ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» та визнання незаконними дій ГС «Українська асоціація футболу», щодо організації та проведення ХХV Конгресу Української асоціації футболу - закрити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Соколов