Постанова

від 20.11.2007 по справі 4/208-07-5341

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/208-07-5341

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" листопада 2007 р. Справа № 4/208-07-5341

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Гринченко Ф.С. (довіреність № 29 від 03.01.2007 року)

від відповідача: Васильченко Т.М. –голова (паспорт КЕ 495579 від 29.01.1997 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Петрівської селищної ради

на рішення господарського суду Одеської області від „13” серпня 2007 року

по справі № 4/208-07-5341

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Іванівського району електричних мереж  

до Петрівської селищної ради

про стягнення 65 948,75 грн.

В С Т А Н О В И В :

19.06.2007 року Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Іванівського району електричних мереж (далі по тексту –позивач, Постачальник електроенергії) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Петрівської селищної ради (далі по тексту –відповідач, Споживач) заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 65 948,75 грн., з яких 20 926,80 –основний борг, 38 191,38 –пеня, 5 315,40 грн. –інфляційних, 1 515,17 грн. –3 % річних.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої зобов'язання по укладеному між сторонами договору про постачання електричної енергії в частині сплати за фактично спожиту електроенергію своєчасно та в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість, яку він зобов'язався погасити згідно гарантійного листа, але належним чином та повністю цього не зробив.  

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.08.2007 року (суддя Літвінов С.В.) позовні вимоги ВАТ„ЕК „Одесаобленерго” в особі Іванівського РЕМ задоволені частково. Стягнуто з Петрівської селищної ради на користь позивача 20 926,80 грн. –суму боргу за спожиту електроенергію, 1 515,17 грн. –3 % річних, 5 315,40 грн. –індексу інфляції та 8 191,38 грн. –пені, 362,74 грн. державного мита та 65 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Висновок суду про зменшення пені обґрунтований тим, що відповідач є державною установою та фінансується з державного бюджету. На виконання даного рішення, господарським судом Одеської області 27.08.2007 року видано відповідний наказ.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Петрівська СР звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити: стягнути лише 20 926,80 грн. –суму боргу за спожиту електроенергію, 362,74 грн. державного мита та 65 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам і виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону, а також порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно та безпідставно не прийняв до уваги та відхилив факти того, що індекс інфляції, 3 % річних та пеня передбачалися в угоді про погашення заборгованості № 844/05 від 16.11.2005 року, тобто в гарантійному листі по сплаті боргу в сумі 55 095,70 грн. № 844/05 від 16.11.2005 року були вже закладені кошти на пеню за порушення термінів сплати, індекс інфляції та 3 % річних.

Крім того, скаржник стверджує, що на користь ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Іванівського РЕМ вже перераховані кошти в розмірі 20 926,80 грн. та 427,74 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 4600 від 21.09.2007 року та № 4601 від 21.09.2007 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2007 року надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу Петрівської СР без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2004 року між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Іванівського РЕМ та Петрівською СР укладено договір     № 97 про постачання електричної енергії разом з додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.9-32).

Пунктом 9.4 Договору, строк його дії сторонами встановлений до „31” грудня 2005 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов, а тому вищевказаний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.  

Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов'язався відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним Договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідач повинен був сплачувати за фактично використану електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені Договором.

Під час виконання зазначеного Договору, сторони домовились керуватись його умовами, а по питанням, що не обумовлені цим договором –чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Додатком № 2а до Договору сторонами передбачений порядок розрахунків.

Так, розрахунковим вважається період з 15 числа до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважати прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника (пункт 1 Додатку).

Згідно з пунктом 3 названого Додатку, розмір коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого Споживачем „Акту про обсяги спожитої електроенергії” як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на обсяг, спожитої в розрахунковому періоді, електроенергії.

У разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком, платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі 0,5 % на суму боргу, і сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (пункт 5 Додатку).

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 % від суми, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На виконання Договору № 97 від 03.02.2004 року, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Іванівського РЕМ у відповідності з встановленими даним Договором умовами та величинами споживання електричної енергії здійснювало постачання електроенергії відповідачу.

Між тим, Петрівська СР, в свою чергу, зобов'язання за Договором № 97 від 03.02.2004 року в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї перед позивачем утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію і станом на 01.01.2005 року склала 67 747,08 грн., що підтверджується складеним сторонами актом             № 14/97-1321 від 12.01.2005 року звірки взаємних розрахунків за спожиту електроенергію (а.с.33).

Петрівська СР частково погасила вказану вище заборгованість та 16.11.2005 року звернулася до ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” з гарантійним листом № 844/05, відповідно до якого просила дати дозвіл на підключення виробничих об'єктів до електромереж ВАТ „ЕК Одесаобленерго” та гарантувала проведення розрахунків за електричну енергію, а саме: оплату поточного споживання електроенергії –в обсязі 100 % на умовах Договору на користування електричною енергією та борг за активну електроенергію, який станом на 16.11.2005 року склав 55 095,70 грн. згідно з відповідним графіком. В разі невиконання встановленого графіку погашення, Споживач просив, з метою недопущення зростання боргу, негайно припинити електропостачання на його об'єкти без додаткового попередження (а.с.34-35).

Петрівська СР, зобов'язавшись сплатити 55 095,70 грн. заборгованості в строк до 20.10.2007 року, зробила останню проплату в листопаді 2006 року, залишивши несплаченими 20 926,80 грн. боргу за спожиту в листопаді-грудні 2004 року електроенергію.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Іванівського РЕМ та стягнення на його користь з Петрівської СР 20 926,80 грн. –суму боргу за спожиту електроенергію, 1 515,17 грн. –3 % річних та 5 315,40 грн. –індексу інфляції, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Отже, правомірними є вимоги позивача про стягнення з Петрівської СР 1 515,17 грн. –3 % річних за період з 01.12.2004 року по 30.04.2007 року та 5 315,40 грн. –індексу інфляції за період з 01.12.2004 року по 31.03.2007 року, оскільки саме Петрівська СР свої зобов'язання, згідно гарантійного листа № 844/05 від 16.11.2005 року, по сплаті заборгованості за спожиту електроенергію в повному об'ємі не виконала, залишивши несплаченими 20 926,80 грн. боргу за спожиту в листопаді-грудні 2004 року електроенергію, на суму яких і здійснено нарахування.

Між тим, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення з Петрівської СР на користь позивача пені, з огляду на таке.

Як вбачається з позовної заяви ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” в особі Іванівського РЕМ, останнє просить стягнути на його користь з відповідача пеню у розмірі 38 191,38 грн. за період з 01.05.2006 року по 30.04.2007 року.

Відповідно ж до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.   

Крім того, як було вище зазначено, у відповідності до п.5 Додатку № 2а до Договору № 97 від 03.02.2004 року, у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком, платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі 0,5 % на суму боргу, а п.4.2.1 Договору встановлено, що у разі внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 % від суми, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Таким чином, позивач в порушення вищевказаних умов Договору та норм чинного законодавства, здійснив неправильний розрахунок пені, оскільки, по-перше, розрахував пеню за рік, а не за шість місяців, а, по-друге, помилився у періоді, на який нарахував пеню, так як непогашена заборгованість утворилася у грудні 2004 року, а тому і період, на який можливо було нараховувати пеню становив з грудня 2004 року по червень 2005 року, а не як помилково визначив позивач –з 01.05.2006 року по 30.04.2007 року.

Судовою колегією не приймаються до уваги та відхиляються всі доводи та заперечення скаржника, оскільки, по-перше, Петрівська СР в апеляційній скарзі сама визнала свою провину про існування у неї заборгованості, пославшись на її погашення, про що надала відповідні платіжні доручення № 4600 від 21.09.2007 року на суму 20 926,80 грн. та № 4601 від 21.09.2007 року на суму 427,74 грн., по-друге, угода про погашення заборгованості № 844/05 від 16.11.2005 року, нібито в якій, за твердженням скаржника, вже було передбачено індекс інфляції, 3 % річних та пеня, в матеріалах справи відсутня та скаржником до суду не надана, і, по-третє, боржник –Петрівська СР, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (пункт 1 статті 625 Цивільного кодексу України).   

Сторони ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які сторони посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.  

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 13.08.2007 року по справі № 4/208-07-5341 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга Петрівської СР –частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Петрівської селищної ради задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 13.08.2007 року по справі   № 4/208-07-5341 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Іванівського району електричних мереж задовольнити частково.

Стягнути з Петрівської селищної ради (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Карла Маркса,28а, р/р 31422000700202 в УДК Іванівського р-ну, Банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 04378385) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Іванівського району електричних мереж (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Горького,1, п/р 2603130103784 в ОПЕРв облуправління м. Одеси, МФО 328845, код 26302322) 20 926,80 грн. – суму боргу за спожиту електроенергію.

Стягнути з Петрівської селищної ради (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Карла Маркса,28а, р/р 31422000700202 в УДК Іванівського р-ну, Банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 04378385) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Іванівського району електричних мереж (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Горького,1, р/р 26005300019896 у Іванівському відділенні Ощадбанку № 5437, МФО 388119, код 26302322) 1 515,17 грн. –3 % річних та 5 315,40 грн. – індексу інфляції, 276,98 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 49,56 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Решту рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Іванівського району електричних мереж (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Горького,1, р/р 26005300019896 у Іванівському відділенні Ощадбанку № 5437, МФО 388119, код 26302322) на користь Петрівської селищної ради (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Карла Маркса,28а, р/р 31422000700202 в УДК Іванівського р-ну, Банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 04378385) 41,24 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                             М.С. Петров