Постанова

від 27.09.2023 по справі 707/1750/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 707/1750/23Провадження № 22-ц/821/1437/23Категорія: 302090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Бородійчука В.Г.

за участю секретаря: Ярошенка Б.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Стойко Анатолій Юрійович

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі»

розглянувши у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської областівід 05 липня 2023 року (ухваленого під головуванням судді Миколаєнко Т.А. в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

05 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом до ТОВ «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником землеьної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7124989000:03:001:0531, площею 1,3935 га, розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

11 вересня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Грін Ленд Індастрі» було укладено Договір оренди землі № 410, згідно з умовами якого відповідач приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай).

Пунктом 9 Договору унормовано, що щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму у натуральній шляхом надання сільськогосподарської продукції (у тому числі шляхом надання послуг та виконанням робіт).

Згідно з п. 11 Договору орендна плата виплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або, за погодженням сторін, в будь-який інший строк протягом року.

Позивач стверджує, що всупереч зазначеним вище положенням Договору, орендну плату за 2021 2022 роки у строки та в порядку, передбаченому умовами Договору, йому не сплачено.

На переконання позивача, про неналежне виконання умов Договору оренди землі свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 28 лютого 2023 року, що не містять інформації про отримання позивачем доходу від відповідача за надання земельної ділянки в орендну у 2021 2022 роках.

При цьому, позивач наголошує, що несплата відповідачем орендної плати за 2021 2022 роки у встановлений Договором строк свідчить про систематичність неналежного виконання умов договору оренди та є підставою для його розірвання.

На підставі викладеного, з метою захисту своїх порушених прав, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить розірвати договір оренди землі № 410 від 11 вересня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Грін Ленд Індастрі», зобов`язати ТОВ «Грін Ленд Індастрі» повернути земельну ділянку загальною площею 1,3935 га, кадастровий номер 7124989000:03:001:0531, розташовану в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, власнику ОСОБА_1 із користування ТОВ «Грін Ленд Індастрі».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 05 липня 2023 року у задоволенні позову - відмовлено.

Рішення судумотивовано тим,що позивачемне наданодостатніх доказівна підтвердженняфакту систематичної(двата більшевипадків)несплати орендноїплати,передбаченої договором,в тойчас яквідповідачемдоведено факт сплати орендної плати та надано обґрунтовані пояснення з приводу незначної затримки виплати, що пов`язана з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України; проведенням посівних робіт навесні 2022 року із запізненням; утрудненою реалізацією зерна через блокування рф зернового коридору та ракетні обстріли портів і зернових терміналів; відсутністю ціни на зернові; погодними умовами, що не дозволили ТОВ «Грін Ленд Індастрі» вчасно завершити збір урожаю у 2022 році.

Суд першої інстанції вбачав в діях орендаря порушення строку сплати орендної плати за 2021 рік, а також констатував незначне, тривалістю у 50 календарних днів, прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, яке, на думку суду, не позбавило орендодавця «значною мірою» того, що він розраховував отримати при укладенні договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 07 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування їх судом першої інстанції, а також порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що позивач, як сторона правочину, очікує, що інша сторона буде виконувати належним чином свої зобов`язання відповідно до умов договору.

Позивач, підписуючи договір оренди, очікував отримувати кошти саме в період, погоджений договором та чітко зазначений, а саме: з 01 серпня по 31 грудня, а не в будь-який інший на розсуд відповідача.

Також вказує, що суд першої інстанції не надав належну оцінку відомостям з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, оскільки метою такого доказу було саме відображення відсутності нарахування (сплати) на користь платників податків-фізичних осіб сум отриманого з них податку та сум нарахованого єдиного податку. На переконання скаржника, саме дані відомості засвідчують факт нарахування орендної плати, яка в даному випадку відсутня.

До того ж особа, що подала апеляційну скаргу вказує, що сам відповідач підтвердив факт порушення умов Договору щодо виплати орендної плати, посилаючись на «незначне затримання виплати коштів». Втім навіть це, як зазначає скаржник, не є підставою для ігнорування та невиконання взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі.

Часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи була виплачена заборгованість в подальшому.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 06 вересня 2023 року, ТОВ «Грін Ленд Індастрі», вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05 липня 2023 року залишити без змін, вважаючи рішення суду законним, обгрунтованим , таким, що відповідає зібраним доказам, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 333774404 від 29 травня 2023 року судом установлено, що за позивачем у справі ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124989000:03:001:0531, площею 1,3935 га (а.с. 5).

11 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Грін Ленд Індастрі» укладено Договір оренди землі № 410 (а.с. 4).

Відповідно до пунктів 1,2 вказаного Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) з кадастровим номером 7124989000:03:001:0531, площею 1,3935 га, розташовану в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Пунктом 8 Договору визначено, що цей договір укладено строком на 15 років.

Згідно з пунктом 9 Договору щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму у натуральній шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконанням робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Орендодавець не менш ніж в тижневий строк, шляхом подачі письмової заяви або в інший доступний спосіб, попереджає орендаря про бажану дату, форму і розмір проведення розрахунків по орендній платі та надає орендодавцю необхідну вихідну інформацію (номер банківського рахунку тощо). Орендар нараховує, утримує та сплачує до бюджету ПДФО та інші обов`язкові внески/платежі із суми орендної плати та всіх інших виплат, здійснених за цим договором на користь орендодавця, використовуючи ставку податку в розмірі та порядку, визначеному законодавством. Орендна плата виплачується за вирахуванням усіх належних податків та зборів.

Відповідно до пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 Договору унормовано, що орендна плата виплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або, за погодженням сторін, в будь-який інший строк протягом року.

Згідно з пунктом 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але, в будь-якому випадку, не більше 10 % річного розміру орендної плати. Орендар не несе відповідальності за прострочення виплати орендної плати у випадку, якщо таке прострочення виникло з вини орендодавця.

За змістом пункту 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі»,договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Положеннями статей 21, 22 зазначеної редакціїЗакону України«Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюютьсяза згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати заземельні ділянкидержавної та комунальної власності ,які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За правилами ч. 1статті 32 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 24 ЗУ «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, орендодавець має право вимагати у орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Відповідно до ч. 3ст.12, ч. 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3ст. 77 ЦПК України, визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Грін Ленд Індастрі» укладено Договір оренди землі № 410. Предметом договору визначено земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) з кадастровим номером 7124989000:03:001:0531, яка розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Згідно п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3935 га сільськогосподарських угідь рілля, право власності на яку посвідчено державним актом ЯА 441546 від 21 червня 2005 року.

п. 8 Договору визначено, що останній укладено строком на 15 років.

Згідно п. 9 Договору, щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму натуральній шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконання робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Орендодавець не менш ніж в тижневий строк, шляхом подачі письмової заяви або в інший доступний спосіб попереджає орендаря про бажану дату, форму і розмір проведення розрахунків по орендній платі та надає орендодавцю необхідну вихідну інформацію (номер банківського рахунку тощо). Орендар нараховує, утримує та сплачує до бюджету ПДФО та інші обов`язкові внески/платежі із суми орендної плати та всіх інших виплат, здійснених за цим Договором на користь орендодавця, використовуючи ставку податку в розмірі та порядку, визначеному законодавством. Орендна плата виплачується за вирахуванням усіх належних податків та зборів.

Згідно п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10 % річного розміру орендної плати. Орендар не несе відповідальності за прострочення виплати орендної плати у випадку, якщо таке прострочення виникло з вини орендодавця.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо інше не встановлено законом (п. 20 Договору).

Відповідно до п. 21 Договору об`єкт за договором оренди землі вважається поверненим орендарем орендодавцю з моменту державної реєстрації припинення права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо інше не встановлено законом.

п. 38 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 44 Договору, договір є укладеним в момент його підписання сторонами. Право оренди за цим договором підлягає державній реєстрації та виникає з моменту реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та діє до закінчення строку дії Договору.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 травня 2023 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована на території Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, площею 1,3935га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124989000:03:001:0531, право власності зареєстровано 16.10.2020 року.

Орендарем земельної ділянки є ТОВ «Грін Ленд Індастрі». Характеристика іншого речового праващорічна орендна плата виплачується у грошовій формі в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічній сумі натуральнійшляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконання робіт).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 28 лютого 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2022 року отримав дохід від ПП «СПП «РВД-АГРО».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договором оренди землі визначено форми орендної плати, яка повинна вноситься орендарем щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або за погодженням сторін в будь-який інший строк протягом року. Згідно копії відомості про орендну плату за 20 лютого 2023 року вбачається що ОСОБА_1 нараховано 415,30 грн., відраховано виданий раніше аванс 6584,70 грн., до видачі 7000,00 грн. В графі «розписка про одержання» проставлено підпис ОСОБА_1 .

Суд вбачав в діях орендаря порушення строку сплати орендної плати як за 2021 рік так і за 2022 рік. Однак, якщо договором оренди землі передбачена сплата орендної плати щорічно до 31 грудня, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати - це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку. Оскільки вимога про повернення земельної ділянки орендодавцю є похідною від основної, остання також не підлягає до задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є вимоги про дострокове розірвання договору оренди, у зв?язку з істотним порушенням їх умов, а саме систематичною несплатою орендної плати, а також повернення земельної ділянки.

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно доч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідностатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до статті 629 ЦК України.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов?язані з орендою землі,регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакціїЗакону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є:об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди;орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Положеннями статей 21, 22 зазначеної редакціїЗакону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі.За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За правилами ч. 1статті 32 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об?єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, орендодавець має право вимагати у орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі, і несплату орендної плати.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 479/210/21 дійшов до висновку, що систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором, є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання такого договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Як вбачається безпосередньо з матеріалів позовної заяви, в обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ТОВ «Грін Ленд Індастрі» орендну плату за 2021 та 2022 роки в строки та в порядку, передбаченому умовами договору, не сплачено. Це свідчить про систематичність неналежного виконання умов договору оренди та є підставою для розірвання договору оренди.

Крім цього, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що він як сторона правочину очікував, що інша сторона буде належним чином виконувати зобов`язання, взяті за умовами договору.

Позивач, підписуючи договори оренди землі очікував отримувати кошти саме в період, погоджений в договорах, де чітко зазначено (п. 11) з 01 серпня по 31 грудня, а не в будь-який інший на розсуд відповідача термін. Сторонами жодним чином не погоджувався інший ніж передбачено договором строк.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно частин 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано відомості про виплату орендної плати за 2021-2022 роки - 20 лютого 2023 року. Отже, з наданої відомості вбачається порушення строків сплати орендної плати за 2021 рік на 416 календарних днів та порушення строків сплати орендної плати за 2022 рік на 51 календарний день.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що відповідно до правового висновку Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі № 131/891/19, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки позивач ОСОБА_1 обгрунтовував позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги тим, що відповідачем у порушення умов договору невчасно сплачувалась орендна плата за 2021 рік та за 2022 рік, то відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про відсутність систематичної затримки зі сплати орендної плати.

Разом з тим, відповідач вказані доводи не спростував, а навпаки, надав на підтвердження систематичної затримки з виплати орендної плати відомості про виплату орендної плати від 20 лютого 2023 року, підтвердивши порушення строків виплати позивачу орендної плати, передбачених п. 11 договору оренди землі.

В даному випадку всі ризики неналежного виконання умов договору покладаються на орендаря.

Посилання ТОВ «Грін Ленд Індастрі» на ту обставину, що затримка із виплатою орендної плати сталася з підстав повномасштабного вторгнення російських військ на територію України не може бути підставою для визнання обґрунтованих доводів про несвоєчасну виплату орендної плати, оскільки в даному випадку (враховуючи, що всі ризики щодо недобросовісного виконання умов договору оренди покладаються на орендаря), оскільки саме відповідач мав би звернутися до позивача з пропозицією про внесення змін в пункти договору оренди щодо строків виплати орендної плати, однак відповідач не надав суду доказів про своє звернення до позивача з такою пропозицією. При цьому, суд, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову врахував лише доводи відповідача в цій частині та безпідставно не взяв до уваги посилання позивача про те, що згідно з повномасштабним вторгненням російських військ на територію України його фінансове становище також похитнулося внаслідок різкого підвищення цін і його права внаслідок несвоєчасного отримання орендної плати були порушені, оскільки він не отримав своєчасно того, на що розраховував при укладенні договорів та був позбавлений права розпорядитися відповідними коштами (орендною платою) вчасно.

Згідно з пунктом 14 договорів у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але, в будь-якому випадку, не більше 10 % річного розміру орендної плати. Орендар не несе відповідальності за прострочення виплати орендної плати у випадку, якщо таке прострочення виникло з вини орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець не вжив ніяких заходів щодо сплати пені, як компенсації за несвоєчасну виплату на користь позивача за прострочення сплати орендної плати за 2021 рік на 416 днів та за 2022 рік на 51 день.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.

За наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції було достовірно встановлено, що позивач розраховував отримувати орендну плату щорічно у строк встановлений в договорах оренди землі (п. 11), проте відповідач сплатив орендну плату із порушенням строку, при цьому орендні відносини між сторонами тривають лише з 2020 року. В зв`язку з цим позивач не може очікувати, що в подальшому відповідач належно виконуватиме обов`язки за умовами договорів.

Систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору оренди землі та є підставою для розірвання такого договору, оскільки значною мірою позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором грошові кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. Аналогічна думка висвітлена в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року за наслідками розгляду справи № 479/210/21 (номер провадження 61-8008ск22).

Крім того, як зазначено вище в постанові апеляційного суду, відповідно до позиції Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі № 131/891/19 часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість вподальшому.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для справи, а саме: систематичну затримку відповідачем виплати орендної плати за 2021 рік та за 2022 рік, яка призвела до істотного негативного впливу на інтереси позивача, позбавивши його законних сподівань отримати очікуване в строки та на умовах укладених договорів оренди земельних ділянок, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору та безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зіст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що між ним та адвокатом був підписаний договір про надання правової допомоги та сторони погодили фіксовану суму гонорару в розмірі 5 000 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь вказані судові витрати на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано на підтвердження вищевказаних тверджень доказів укладення між ним та адвокатом договору про надання правничої допомоги, ордеру, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги відповідно до ст.ст. 62, 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, апеляційний суд, задовольнивши вимоги позивача та ухваливши нове судове рішення, змінює розподіл судових витрат, вважає, що з відповідача ТОВ «Грін Ленд Індастрі» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати за сплату судового збору, сплаченого в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 5368,00 грн. (2147,20 + 3220,80).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Тому, з урахуванням врахуванням норм чинного законодавства та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність вимог апеляційної скарги, що дає підстави для скасування судового рішення з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 05 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі № 410 від 11 вересня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» повернути земельну ділянку загальною площею 1,3935 га, кадастровий номер 7124989000:03:001:0531, розташовану в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, власнику - ОСОБА_1 із користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повногосудового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуюча О. В. Карпенко

Судді В. Г. Бородійчук

Л. І. Василенко

/ повний текст постанови суду виготовлено 28 вересня 2023 року/