Постанова

від 14.11.2007 по справі 8/139-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/139-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2007                                                                                   Справа № 8/139-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П.  (доповідача).,

суддів: Швеця В.В., Чус О.В

Секретар судового засідання Ревкова Г.О., Мацекос І.М.

За участю представників сторін:       

від позивача:  Грудниста В.Ю. провідний спеціаліст - юрисконсульт, довіреність № 26  від 06.11.07;

від відповідача:  Рябенко Ж.А. директор, паспорт № АМ1041580  від 20.10.00;

від відповідача:  Косюк А.П. представник, довіреність № 01/21-09  від 21.09.07;

від третьої особи представник не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали апеляційної скарги  товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства “Придніпровська будівельна компанія” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 26.06.07 р.   у справі № 8/139-07

за позовом:  Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства “Придніпровська будівельна компанія” м. Дніпропетровськ

третя особа: Державне підприємство “Дніпропетровськавтотранссервіс”.

про стягнення  4033, 70 грн.

ВСТАНОВИВ:

          В травні 2007  року Регіональне відділення Фонду державного майна України звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничого підприємства “Придніпровська будівельна компанія” м. Дніпропетровськ за участю третьої особи: Державне Дніпропетровське обласне автотранспортне управління м. Дніпропетровськ    про стягнення 4033, 70 грн.

          На підставі свідоцтва про державну реєстрацію, наданого представником третьої особи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2007 року змінено найменування третьої особи з Державного Дніпропетровського обласного автотранспортного управління на Державне підприємство “Дніпропетровськавтотранссервіс”.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2007 року (суддя –Дубінін І.Ю.) –позов задоволено. Стягнуто  з відповідача в доход державного бюджету –3 816, 07 грн. основного боргу, 217, 63 грн. пені.

          Не погодившись з рішенням господарського  суду, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою і посилаючись на неправильне застосування господарським норм процесуального та матеріального  права, просить скасувати прийняте рішення, винести постанову, якою в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів які підтверджують користування відповідачем майном, яке передано в оренду після закінчення терміну договору і посилається на те, що позивач лише зазначає про   відсутність акту прийому –передачі повернутого орендованого майна.

           Позивач та третя особа не  надали відзиву на  апеляційну скаргу.  Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності третьої особи, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні позивач апеляційну  скаргу не підтримав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення,  рішення господарського суду  - без змін.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що рішення господарського суду не підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровські області та товариством з обмеженою відповідальністю науково –виробничим підприємством “Придніпровська будівельна компанія” 01.09.2005 року був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1875-ОД.

Відповідно до умов даного договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно –вбудоване приміщення адміністративної будівлі на шостому поверсі шестиповерхового будинку, площею 37,1 кв. м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 23, що знаходиться на балансі ДП Дніпропетровськавтотранссервіс”, вартість якого складає 70 500, 00 грн., для використання під офіс, на строк  - до 01.08.2006 року.

Вказане майно передано актом прийому –передачі від 01.09.2005 року.

Відповідно до п.п. 3.1 –3.4 договору, орендна плата у розмірі 600, 53 грн. (базова за серпень місяць 2005 року), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з вересня місяця. Нарахування  ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинному законодавству України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць і перераховується таким чином: - 70% - до державного бюджету –у розмірі 420,37 грн., 30% - балансоутримувачу –у розмірі 180, 16 грн. Орендна плата сплачується відповідачем щомісяця, у термін не пізніше сьомого числа наступного місяця.

Позивач направляв претензію № 12/21-6313 від 01.11.2006 року відповідачу, якою Регіональне відділення Фонду державного майна наполягало на виплаті заборгованості по орендній платі, але на направлену претензію відповідач відповіді не надав.

Згідно з п. 3.6. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день сплати. Нарахована позивачем пеня за прострочку сплати орендної плати  склала 217, 63 грн.

Доказів розірвання або припинення даного Договору оренди  суду не надано.

Господарський суд правильно зазначив, що факт невиконання зобов'язань за вказаним договором оренди матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.

Господарський суд правильно визначив, що оскільки предметом  договору оренди є державне майно, спірні правовідносини у даній справі підпадають під одночасне регулювання Цивільного кодексу України та Закону України “Про оренду державного та комунального мана”, але при цьому відповідні положення Закону мають переважне значення.

Згідно  ст. ст. 18,19 Закону “Про оренду державного та комунального мана”, строки внесення орендної плати визначаються в договорі, а орендар зобов'язаний вносити її своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має  виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що виходячи із статей 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою. Пеня -  це  неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових котів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З огляду на вищевикладене не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення  суду першої інстанції доводи викладені в апеляційній скарзі.  

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення  господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції   відповідає обставинам справи і при його  прийнятті  судом не порушено норми матеріального та процесуального права.

         На підставі наведеного та керуючись ст. 101 - 103, 105  ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково –виробничого підприємства “Придніпровська будівельна компанія” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 26.06.07 р.   у справі № 8/139-07 –залишити без задоволення.

           Рішення  господарського суду Дніпропетровської області  від 26.06.07 р. –залишити без змін.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

           Головуючий суддя                                                                              П.П. Павловський

           Суддя                                                                                          В.В.Швець    

           Суддя                                                                                                    О.В. Чус