Рішення

від 26.09.2023 по справі 946/1267/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/1267/23

Провадження № 2/946/1954/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, заявою від 12.05.2023 року уточнив позовні вимоги та просить: визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 права засновника на юридичну особу: Селянське (фермерське) господарство «МІФ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32314245), мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 . Заповіту він не залишив. За життя він заснував селянське (фермерське) господарство «МІФ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32314245). Спадщину після його смерті прийняв позивач та відповідачки: його дружина ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_3 . Для оформлення спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. Проте листом від 12.01.2023 року нотаріус роз`яснила йому про неможливість оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що заяви про відмову від прийняття спадщини від відповідачок надійшли після спливу шестимісячного строку і запропонувала для вирішення цього питання по суті звернутися до суду. В СФГ «МІФ» немає сформованого статутного (складеного) капіталу, що вбачається зі Статуту та детальної інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву від 26.09.2023 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі всудове засіданняне з`явилися,надали відзив від27.03.2023року,згідно якогопозовні вимогивизнали уповному обсязі,від спадщиниу виглядіправ засновникаСелянського (фермерського) господарства «МІФ» відмовились, просили позов задовольнити.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно положень ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19.07.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.03.2003 року головою Селянського (фермерського) господарства «МІФ» ОСОБА_4 був затверджений статут Селянського (фермерського) господарства «МІФ».

На підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Селянського (фермерського) господарства «МІФ», СФГ МІФ» було зареєстровано 28.03.2003 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником Селянського (фермерського) господарства «МІФ» є ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входять права засновника на юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство «МІФ».

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55508214 від 18.03.2019 року, наданого приватним нотаріусом Веліксар Т.І., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 , являються:

-дружина ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.11.1967 року;

- син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 01.02.1974 року

-донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 28.08.1968 року, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 02.03.1993 року, згідно якого ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину (спадкова справа № 72/2019).

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заявою від 20.03.2019 року ОСОБА_3 відмовилась від належної частки спадщини на користь ОСОБА_1 .

Заявою від 18.03.2019 року ОСОБА_2 відмовилась від належної частки спадщини на користь ОСОБА_1 .

Згідно відповіді нотаріуса від 12.01.2023 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично прийняли спадщину.

Встановлено,що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спадщинупісля смерті ОСОБА_4 , увигляді правзасновникаСелянського (фермерського) господарства «МІФ» не претендують, позовні вимоги визнають.

Згідно з п. 23Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса і оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1, ч. 4ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частинами 1, 4ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство»визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до нормст.19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідностатті 20 зазначеного Законумайно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

Згідно з ч. 1ст. 23 Закону України "Про фермерське господарство" успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до положеньстатті 35 Закону України "Про фермерське господарство"діяльність фермерського господарства припиняється: у разі реорганізації фермерського господарства; ліквідації фермерського господарства; визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Із змісту зазначеної норми випливає, що таке немайнове право засновника фермерського господарства, як вирішення питання щодо господарського діяльності фермерського господарства може переходити до спадкоємців засновника.

В роз`ясненнях, що містяться в п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц зроблено висновок, що у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

У зв`язку із вищевикладеним, зважаючи на те, що позивач як спадкоємець померлого засновника фермерського господарства - ОСОБА_4 бажає продовжити діяльність фермерського господарства, а його смерть не означає припинення діяльності цієї юридичної особи, суд приходить до висновку про визнання за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 права засновника на юридичну особу: Селянське (фермерське) господарство «МІФ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32314245).

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.12,13,133,141,259,263-265ЦПК України,ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ), про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 права засновника на юридичну особу: Селянське (фермерське) господарство «МІФ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32314245).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2023 року.

Суддя: О.Я.Присакар