Ухвала

від 26.09.2023 по справі 463/3433/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/3433/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1155/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 травня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62022000000000108 від 14 лютого 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а :

вищезазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурорапершого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022000000000108 від 14 лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364КК України.

Накладено арешт, зокрема, на нерухоме майно - адміністративно-лабораторну будівлю, розташовану за адресою: місто Київ, проспект Палладіна Академіка, 46/2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 886932480386), яка на праві приватної власності належить компанії, зареєстрованій за законодавством Республіки Кіпр «Лінкмікс Холдінгс Лімітед», із забороною його відчуження, розпорядження та будь-яким іншим чином розпоряджатися (користуватися) таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше.

Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на яке накладено арешт.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 травня 2022 року у частині арешту нерухомого майна адміністративно-лабораторної будівлі, розташованої за адресою: місто Київ, проспект Палладіна Академіка, 46/2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 886932480386, яка на праві приватної власності належить Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед».

В обґрунтування апеляційний вимог адвокат покликається на те, що рішення слідчого судді прийняте з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме: в ухвалі відсутні доводи про необхідність арешту нерухомого майна, а також відсутнє обґрунтування ризиків (як того вимагає ч. 1 ст. 173 КПК України); слідчим суддею не враховані, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України: неможливість використання нерухомого майна як доказу у кримінальному провадженні; відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, вказує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, вчинені протягом 2016-2021 років, такі можливо вчинені службовими особами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Фонду державного майна України, ДП УкрНДІНП «МАСМА» (якому у 2016 році належало нерухоме майно). Водночас, нерухоме майно Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» не пов`язане з обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні і не може бути речовим доказом у цьому провадженні, оскільки таке майно було придбане 20 травня 2010 року, реєстрація права власності підтверджується реєстраційним посвідченням №022075 від 31 травня 2010 року.

Звертає увагу, що у 2013-2014 Компанія «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» провела реконструкцію цього нерухомого майна, в результаті якої його загальна площа збільшилася майже в три рази на 3089,2 кв.м. (до 4778,0 кв.м. згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації), порівняно з площею нерухомого майна під час придбання згідно з договором (1688,8 кв.м.).

Як зазначає апелянт, оскаржена ухвала не містить аргументації щодо арешту нерухомого майна з метою забезпечення можливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Окрім цього, не враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту нерухомого майна для Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед».

У судове засідання представник Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» - ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду, не з`явився. В поданій апеляційній скарзі просив здійснити розгляд такої у його відсутності. За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності апелянта.

Прокурор ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційних вимог, зазначивши, що такі не ґрунтуються на вимогах закону.

Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає у зв`язку з таким.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею першої інстанції було дотримано в повному обсязі.

Так, згідно з клопотанням, у провадженні Центрального апарату Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022000000000108 від 14 лютого 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України (а.с. 7).

Як слідує з матеріалів клопотання, службові особи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Фонду державного майна України, ДП УкрНДІНП «Масма» здійснили розтрату державного майна. Вищевказана група осіб, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи з корисливих мотивів, в період протягом 2016-2021 років, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших юридичних осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи підроблені документи, вчинили незаконні дії по виведенню з державної власності майна в особливо великих розмірах, належного ДП УкрНДІНП «Масма» у вигляді цілісно-майнових комплексів, які, зокрема, знаходяться за адресою: вул. Академіка Палладіна, 46, м. Київ, та земельних ділянок, розташованих під ними, з подальшою реєстрацією зазначеного нерухомого майна на суб`єктів господарської діяльності приватної фірми власності.

В ході досудового розслідування встановлено, що 21 березня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_9 на підставі підроблених документів - договору купівлі-продажу від 20.05.2010 року №1625, 1626, зареєстровано право приватної власності на адміністративно-лабораторну будівлю за адресою: м.Київ, проспект Палладіна Академіка, 46/2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 886932480386), яка належала ДП УкрНДІНП «МАСМА», за компанією зареєстрованою за законодавством Кіпру «Лінкмікс Холдінгс Лімітед».

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №301298391 від 12 травня 2022 року, адміністративно-лабораторна будівля за адресою: м.Київ, проспект Палладіна Академіка, 46/2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 886932480386) належить на праві приватної власності «Лінкмікс Холдінгc Лімітед» (компанія нерезидент зареєстрована за законодавством Кіпру).

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 від 12 травня 2022 року, зокрема, адміністративно-лабораторну будівлю, розташовану за адресою: м.Київ, проспект Палладіна Академіка, 46/2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 886932480386),визнано речовим доказом у кримінальному провадженіза №62022000000000108 від 14 лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364КК України.

12 травня 2022 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно - адміністративно-лабораторну будівлю, розташовану за адресою: місто Київ, проспект Палладіна Академіка, 46/2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 886932480386), яка на праві приватної власності належить компанії, зареєстрованої за законодавством Республіки Кіпр «Лінкмікс Холдінгс Лімітед», з забороною державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на майно, на яке накладено арешт.

Задовольняючи це клопотання сторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження №62022000000000108, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

Окрім того, колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Вказані норми невраховані апелянтом в його доводах, що вказує на необґрунтованість апеляційних вимог.

При цьомупокликання апелянтана те,що накладенийарешт єнеправомірним втручанняму правовласності Компанії«Лінкмікс ХолдінгсЛімітед»не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав власника майна. Крім того, накладення арешту на нерухоме майно з забороною вчинення реєстраційних щодо такого майна не припиняє права власності Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед», а лише тимчасово обмежує його.

Колегія суддів також враховує, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Твердження представника власника майна про те, що нерухоме майно Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» не пов`язане з обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки вказані обставини належать до фактичних обставин кримінального провадження, а тому такі мають досліджуватися, у випадку якщо кримінальне провадження надійде до суду, під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Питання щодо забезпечення можливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, також можуть бути вирішені лише під час розгляду справи по суті, а не на стадії досудового розслідування.

Той факт, що Компанія «ЛінкміксХолдінгс Лімітед»здійснила реконструкцію належного їй майна не може бути безумовною підставою для скасування оскарженого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

ухвалу слідчогосудді Личаківського районного суду м. Львова від 16 травня 2022 року про накладення арешту на майно, яке належить на праві власності Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед», у межах кримінального провадження №62022000000000108 від 14 лютого 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України - залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах Компанії «Лінкмікс Холдінгс Лімітед» - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4