Постанова

від 27.09.2023 по справі 910/19444/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. Справа№ 910/19444/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 27.09.2023 у справі №910/19444/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023, повний текст якого складений 14.04.2023,

якою відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика - 2» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу

у справі № 910/19444/21 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про відшкодування 22 767 816,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів процесуального законодавства саме суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, а відтак, враховуючи, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, підстави для винесення Господарським судом міста Києва додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог ст. 244 ГПК України відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21 та направити справу до Господарського суду міста Києва про продовження розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку на оскарження вищевказаного рішення.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, немотивованою та такою, що грубо порушує права апелянта.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що ним у визначені законодавством строки було надано суду належні, допустимі та достатні докази понесення судових витрат, а відтак суд першої інстанції мав розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023, справу № 910/19444/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю, Гончаров С.А..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19444/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, після надходження матеріалів вищезазначеної справи.

06.06.2023 до суду від апелянта надійшла заява про уточнення вимог апеляційної скарги, згідно з якою апелянт просить апеляційний суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21 та прийняти нове судове рішення,яким стягнути з відповідача на користь позивача 134 583,33 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

07.08.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/19444/21.

У період із 07.08.2023 по 25.08.2023 головуючий суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.09.2023 о 14:30 год.

20.09.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позивач просить розглянути справу без участі апелянта та його представника за наявними в матеріалах справи документами та зазначає про те, що підтримує апеляційну скаргу.

27.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Станом на 27.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач представників в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив., просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Позов заявлено про стягнення з відповідача на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» 22 767 816,90 грн., що є подвійним розміром шкоди, завданої позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 по справі № 910/19444/21 позов задоволено повністю.

16.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика - 2» звернулось до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в сумі 134 583,33 грн..

З огляду на подання Акціонерним товариством «Українська залізниця» апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 матеріали справи № 910/19444/21 були направлені до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 по справі № 910/19444/21 рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

30.03.2023 справу № 910/19444/21 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до приписів процесуального законодавства саме суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, а відтак, враховуючи, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, підстави для винесення Господарським судом міста Києва додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог ст. 244 ГПК України відсутні.

Колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пп. б), в) п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі з резолютивної частини із зазначенням, серед іншого, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у разі скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає про те, що оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 по справі № 910/19444/21 рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову, за змістом пп. б), в) п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, ч. 14 ст. 129 ГПК України, саме суд апеляційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінює розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Аналогічна за змістом прамово позиція викладена у постарів Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/12876/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу станом на дату поставлення оскаржуваної ухвали були вірними та відповідали положенням процесуального законодавства.

Водночас колегія суддів зауважує на наступному.

Постановою Верховного Суду від 22.06.2023 скасовані рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 910/19444/21, а справу № 910/19444/21 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У вказаній постанові судом касаційної інстанції зазначено про те, що розподіл судових витрат відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Отже, оскільки на даний час справу № 910/19444/21 по суті вирішено не було, правові підстави для розподілу судових витрат у цій справі, зокрема, і витрат на правничу допомогу відсутні, адже розподіл всіх судових витрат здійснюється за наслідками прийняття рішення щодо позовних вимог.

Колегія суддів приймає до уваги правову позицію, яка викладена у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18 та згідно з якою відповідно до статті 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном. Незважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову в частині стягнення основного боргу, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, проте, з огляду на скасування постановою Верховного Суду від 22.06.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 910/19444/21, та передачі справу № 910/19444/21 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21 підлягає скасуванню, а заява позивача про ухвалення додаткового рішення - передачі до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» задовольняється частково.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/19444/21 скасувати

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогістика-2» про ухвалення додаткового рішення передати до Господарського суду міста Києва для розгляду.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/19444/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров