Рішення

від 19.09.2023 по справі 902/882/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2023 р. Cправа № 902/882/23

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-бетон" (вул. Айвазовського, буд.10, м. Вінниця, 21022)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Бетон Сервіс" (вул. Соборна, буд. 58, кв.39, м. Гнівань)

про стягнення 3 864 319,43 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

За участю представників сторін:

позивача: Кучерява І.П.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

29.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-бетон" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Бетон Сервіс" про стягнення 3 864 319,43 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.06.2023 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 03.07.2023 відкрито провадження у справі № 902/882/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 902/882/23 признач на 02.08.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.07.2023.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 07.08.2023 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 19.09.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, при цьому суд зауважує, що про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 07.08.2023.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 18.05.2020 між ТОВ «Каскад-Бетон» та ТОВ «Поділля Бетон Сервіс» було укладено договір поставки № 180520/1 за умовами якого Постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність Покупця Товар, а саме: бетон товарний, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його у порядку та строки, встановлені договором.

Кількість та асортимент кожної партії Товару вказується у замовленнях (заявках) Покупця, прийнятих до виконання Постачальником, визначається в супроводжуючих документах (товарпо- гранспортиих накладних) та (або) у видаткових накладних, які видаються на одну або кілька партій Іовару (при умові поставки водному календарному місяці), підписаних уповноваженими представниками сторін, які є невід`ємною частиною даного договору.

Сторони домовились, що товарно-транспортна накладна або видаткова накладна ( разом або кожний документ окремо незалежно один віл одного), що підписані уповноваженими особами сторін, підтверджують факт передачі товару Постачальником Покупцю.

Покупець вправі надати замовлення на поставку на свій вибір: листом, факсограмою. телефонограмою, електронною поштою чи іншим способом (п.п.1.2.,1.3. договору).

Ціна на Товар договірна в залежності від кон`юнктури та цін на ринку, визначається Постачальником в гривнях та узгоджується із Покупцем, фіксується в рахунках.

Розрахунки за поставку по даному договору Товарів проводиться Покупцем шляхом 100% авансування на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставлених ним рахунків.

У разі неповної оплати наданого рахунку, кінцеві розрахунки за поставлений Товар у повному обсязі Покупець зобов`язаний здійснити, у будь-якому разі, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня виставлення рахунку.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020 в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. Якщо ні одна із сторін нене повідомила про бажання розірвати договір за 1 місяць до дати закінчення строку дії договору, Договір продовжується на кожен наступний календарний рік.

Так, матеріалами справи стверджується, що за період з 30.05.2020 по 23.02.2023 включно ТОВ «Каскад-Бетон» здійснило поставку товару Відповідачу ТОВ «Поділля Бетон Сервіс» на загальну суму 30 526 671,40 грн.

Протягом періоду з 21.12.2020 до 08.05.2023 включно відповідач частково погасив заборгованість за поставлений йому товар, сплативши кошти в загальній сумі 28 950 062,31 грн.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що у разі неповної оплати по виставленому рахунку за партію Товару, наступні платежі зараховуються в порядку черговості: спочатку погашення боргу за минулий рахунок, далі - сплата за наступну партію товару.

З огляду на викладене, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на дату подання цього позову складає 1 576 609,09 грн, який не заперечується відповідачем.

Так, після подання позову до суду відповідачем сплачено суму основного боргу повністю.

Не проведення розрахунку відповідачем в добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за договором, відповідно настав, а доказів оплати товару станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими.

Поряд з цим, судом встановлено, що сума основного боргу станом на день подання позову становила 1 576 609,09 грн, що підтверджено матеріалами справи, водночас після подання позову до суду відповідачем було її сплачено 08.08.2023.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов`язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, та факт сплати суми основного боргу після подання позову до суду, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 1 576 609,09 грн суми основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в даній сумі.

Щодо заявленої до 435 518,59 грн інфляційних втрат, 622 004,68 грн 30 % річних, 914 865,25 грн пені, 315 321,82 грн штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 30 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою правильності розрахунків судом не виявлено помилок.

Поряд з цим, пунктом 6.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов Цього Договору винна Сторона зобов`язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим Договором Штрафні санкції. Відшкодування збитків не звільняє винну Сторону від виконання нею зобов`язань за даним Договором.

Відповідно до пункту 6.3. Договору за несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% суми заборгованості.

У пункті 6.4. Договору Сторони погодили відповідно до вимог ст. 232 ГК України, що нарахування неустойки, передбачених п. 6.3. Договору, не обмежується 6-ти місячним строком, а нараховується і сплачується за увесь час прострочення виконання зобов`язання. За домовленістю сторін, строк позовної давності по даних правовідносинах (включаючи стягнення неустойки) складає 5 років. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання Покупець зобов`язаний сплатити сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга: Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунок штрафу та пені судом не виявлено помилок, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо пені, штрафу, 30 % річних та інфляційних втрат у тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, а саме підлягає до стягнення 435 518,59 грн інфляційних втрат, 622 004,68 грн 30 % річних, 914 865,25 грн пені, 315 321,82 грн штрафу.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8,10,11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 130, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд.

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Бетон Сервіс" (вул. Соборна, буд. 58, кв.39, м. Гнівань, код ЄДРПОУ 40463739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Бетон" (вул. Айвазовського, буд. 10, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 39405951) 435 518,59 грн інфляційних втрат, 622 004,68 грн 30 % річних, 914 865,25 грн пені, 315 321,82 грн штрафу та 57 964,79 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Закриття провадження у справі в частині стягнення 1 576 609,09 грн суми основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в даній сумі.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7.Примірник повного судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та на електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідача - office.vinbrton@gmail.com.

Повне рішення складено 28 вересня 2023 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Айвазовського, буд.10, м. Вінниця, 21022)

3 - відповідачу (вул. Соборна, буд. 58, кв.39, м. Гнівань)