Рішення

від 21.09.2023 по справі 904/2963/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2963/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, ідентифікаційний код 00152307)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орас Плюс" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна. буд. 99, ідентифікаційний код 44094999)

про стягнення 4 158 474,31 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти

Представники:

від позивача: Сухорук А.М., ордер АІ № 1399997 від 25.05.2023, адвокат;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №14/08-832 від 25.05.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орас Плюс" 4 158 474,31 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 62 377,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №463/2/2118 поставки нафтопродуктів від 01.06.2021 щодо своєчасної та повної оплати за нафтопродукти отримані на загальну суму 4 445 869,51 грн. за наступними актами приймання-передачі нафтопродуктів:

- №1/07 від 31.07.2021 на суму 480 178,16 грн.;

- №1/08 від 31.08.2021 на суму 760 850,69 грн.;

- №1/09 від 30.09.2021 на суму 648 069,52 грн.;

- №1/10 від 31.10.2021 на суму 872 720,76 грн.;

- №1/11 від 30.11.2021 на суму 533 461,73 грн.;

- №1/12 від 31.12.2021 на суму 603 683,54 грн.;

- №1/01 від 31.01.2022 на суму 546 905,11 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2963/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 10.07.2023 о 11:00 год.

До суду 10.07.2023 відповідачем подано клопотання про перенесення підготовчого засідання оскільки відповідач не отримував ні позов, ні ухвали суду у зв`язку з чим відповідач не мав можливості підготувати відзив на позов. Також відповідач зазначає, що оригінали документів по взаємовідносинам з позивачем були вилучені детективами БЕБ у ході кримінального провадження №72023140000000012 від 24.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду та підготовче засідання відкладено на 21.08.2023 о 12:00 год.

До суду 25.07.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що дійсно між сторонами 01.06.2021 був укладений договір поставки нафтопродуктів №463/2/2118 від 01.06.2021 згідно якого відповідач отримав від позивача газ нафтовий скраплений на загальну суму 4 183 727,23 грн. Відповідач згідно даних бухгалтерського обліку здійснило оплату отриманого товару, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Орас Плюс" вилучено всі первинні документи, які стосувалися взаємовідносин ТОВ "Орас Плюс" та ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, в т.ч. договору №463/2/2118 від 01.06.2021, відповідач не має можливості перевірити достовірність первинних документів на поставку та оплату товару за спірним договором.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 21.09.2023 о 12:30 год.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2021 року між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орас Плюс" (далі - покупець, відповідач) укладено договір №463/2/2118 поставки нафтопродуктів (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до договору.

Одиниця виміру товару тонна (п. 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється постачальником автомобільним транспортом. Базис поставки товару DDP (резервуари, вказані покупцем в заявці і що належать покупцеві на праві власності або використовуються ним на інших правових підставах), згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі". Поставка товару здійснюється у відповідності із заявкою покупця, в якій зазначені всі необхідні для здійснення відвантаження реквізити для організації поставки товару до пункту призначення (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики щодо його втрати (псування) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі нафтопродуктів.

Відповідно до пункту 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 17.12.2021) строк поставки товару - з моменту підписання сторонами договору по 31.12.2022.

Ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до договору (п. 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник указує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який указаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

Пунктом 7.1 договору (в редакції додаткової угоди від 17.12.2021) визначено, що строк дії договору з моменту підписання сторонами по 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного їх здійснення.

У специфікаціях до договору сторони погодили поставку такого товару:

1) №1/07 від 01.07.2021 на загальну суму 480 178,16 грн.:

- газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017 у кількості 9,557 т за ціною з ПДВ - 27 429,35 грн/т;

- газ нафтовий скраплений марки С ДСТУ EN 589:2017 у кількості 7,949 т за ціною з ПДВ - 27 429,35 грн/т;

2) №1/08 від 01.08.2021 на загальну суму 760 850,69 грн.:

- газ нафтовий скраплений марки А ДСТУ EN 589:2017 у кількості 3,700 т за ціною з ПДВ - 29 718,41 грн/т;

- газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017 у кількості 21,902 т за ціною з ПДВ - 29 718,41 грн/т;

3) №1/09 від 05.09.2021 на загальну суму 648 069,52 грн.:

- газ нафтовий скраплений марки А ДСТУ EN 589:2017 у кількості 7,256 т за ціною з ПДВ - 30 084,00 грн/т;

- газ нафтовий скраплений марки С ДСТУ EN 589:2017 у кількості 14,286 т за ціною з ПДВ - 30 084,00 грн/т;

4) №1/10 від 01.10.2021 на загальну суму 872 720,76 грн.:

- газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017 у кількості 20,995 т за ціною з ПДВ - 30 562,80 грн/т;

- газ нафтовий скраплений марки С ДСТУ EN 589:2017 у кількості 7,560 т за ціною з ПДВ - 30 562,80 грн/т;

5) №1/11 від 04.11.2021 на загальну суму 533 461,73 грн.:

- газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017 у кількості 8,879 т за ціною з ПДВ - 30 972,00 грн/т;

- газ нафтовий скраплений марки С ДСТУ EN 589:2017 у кількості 8,345 т за ціною з ПДВ - 30 972,00 грн/т;

6) №1/12 від 03.12.2021 на загальну суму 603 683,54 грн.:

- газ нафтовий скраплений марки А ДСТУ EN 589:2017 у кількості 2,251 т за ціною з ПДВ - 31 616,40 грн/т;

- газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017 у кількості 12,360 т за ціною з ПДВ - 31 616,40 грн/т;

- газ нафтовий скраплений марки С ДСТУ EN 589:2017 у кількості 4,483 т за ціною з ПДВ - 31 616,40 грн/т;

7) №1/01 від 01.01.2022 на загальну суму 546 905,11 грн.:

- газ нафтовий скраплений марки А ДСТУ EN 589:2017 у кількості 7,334 т за ціною з ПДВ - 31 598,40 грн/т;

- газ нафтовий скраплений марки В ДСТУ EN 589:2017 у кількості 9,974 т за ціною з ПДВ - 31 598,40 грн/т.

На виконання умов договору позивач у 2021 році та у січні 2022 року поставив відповідачу вказаний товар на загальну суму 4 445 869,51 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № 463/2/2118 від 01.06.2021, підписаним відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень:

- №1/07 від 31.07.2021 на суму 480 178,16 грн.;

- №1/08 від 31.08.2021 на суму 760 850,69 грн.;

- №1/09 від 30.09.2021 на суму 648 069,52 грн.;

- №1/10 від 31.10.2021 на суму 872 720,76 грн.;

- №1/11 від 30.11.2021 на суму 533 461,73 грн.;

- №1/12 від 31.12.2021 на суму 603 683,54 грн.;

- №1/01 від 31.01.2022 на суму 546 905,11 грн.

Також позивачем супровідним листом №38/10-775 від 04.04.2023 (а.с. 51-53 том 1) направлені наступні рахунки-фактури на оплату на загальну суму 4 183 727,23 грн.:

- №90789771 від 31.07.2021 на суму 218 035,88 грн.;

- №90806038 від 31.08.2021 на суму 109 958,11 грн.;

- №90806037 від 31.08.2021 на суму 650 892,58 грн.;

- №90820807 від 30.09.2021 на суму 218 289,50 грн.;

- №90820805 від 30.09.2021 на суму 429 780,02 грн.;

- №90834984 від 31.10.2021 на суму 641 665,99 грн.;

- №90834989 від 31.10.2021 на суму 231 054,77 грн.;

- №90842809 від 30.11.2021 на суму 275 000,39 грн.;

- №90842805 від 30.11.2021 на суму 258 461,34 грн.;

- №90854873 від 31.12.2021 на суму 71 168,52 грн.;

- №90854870 від 31.12.2021 на суму 390 778,70 грн.;

- №90854877 від 31.12.2021 на суму 141 736,32 грн.;

- №90863056 від 31.01.2021 на суму 315 162,44 грн.;

- №90863060 від 31.01.2022 на суму 231 742,57 грн.

Відповідач розрахувався за поставлені нафтопродукти частково у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 4 158 474,31 грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою позивачем товару за договором поставки нафтопродуктів та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо його оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки розрахунки за товар у порядку попередньої оплати відповідачем не здійснювались і вимога про оплату товару після його поставки позивачем не направлялась, то за умовами пункту 4.2 договору відповідач повинен був оплатити отриманий від позивача товар не пізніше 60 календарних днів від дати поставки згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів, тобто строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати є таким, що настав.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за отриманий товару в сумі 4 158 474,31 грн.

Заперечення відповідача проти позову щодо неможливості здійснення оплати у зв`язку з відсутністю оригіналів документів бухгалтерського обліку, що унеможливлює підтвердження достовірності документів та своєчасної оплати, судом відхиляються оскільки у відповідача вилучені документи вже після виникнення зобов`язання по оплаті та позивачем доведені обставини наявності у відповідача боргу з огляду на таке.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати в сумі 4 158 474,31 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

У відповідності до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного між сторонами договору, господарський суд зазначає, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором, з урахуванням сукупності обставин та дій обох сторін, враховуючи, що відповідачем не спростовано факт постачання позивачем товару за договором, а докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, є більш вірогідними, ніж неспростування відповідачем в загальному порядку доведених позивачем обставин з огляду на що, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 158 474,31 грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у сумі 62 377,11 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орас Плюс" про стягнення 4 158 474,31 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орас Плюс" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна. буд. 99, ідентифікаційний код 44094999) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, ідентифікаційний код 00152307) 4 158 474,31 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти та витрати по сплату судового збору у сумі 62 377,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 28.09.2023.

Суддя Е.М. Бондарєв