Ухвала

від 26.09.2023 по справі 909/879/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/879/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.09.2023 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шевченка,44А, м. Підгайці, Тернопільський район, Тернопільська область, 48000

вул.Замкова,6, м.Бережани, Тернопільська область, 47501

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД", вул. Академіка Гнатюка, буд. 4, кв. 38, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 43 082 грн 57 коп.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Філія "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 4/2/4 від 08.05.2020 в сумі 43082 грн 57 коп., з яких 42237 грн 82 коп. - сума заборгованості за договором; 844 грн 72 коп. - штраф в розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов"язання щодо оплати поставленого товару згідно з договором купівлі-продажу необробленої деревини№4/2/4 від 08.05.2020, який укладений між Державним підприємством "Бучацьке лісове господарство" (яке реорганізоване шляхом приєднання до Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство", правонаступником якого в свою чергу є Філія "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД".

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на таке.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У силу приписів ст. 80 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Згідно зі ст. 64 Господарського кодексу України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Частиною 1 ст. 95 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3 ст. 95 ЦК України).

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 95 ЦК України).

Тобто філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи щодо здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Суд зазначає, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається щодо підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення кола таких повноважень.

Таким чином, у спірних правовідносинах за правилами, встановленими процесуальним законодавством, позивачем може виступати юридична особа або юридична особа в особі її представництва (якщо представництво наділене відповідними повноваженнями і про це є належні докази). Тобто, можливість подання позову відокремленим підрозділом юридичної особи чинним ГПК України не передбачена.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви вх.№11030/23 від 21.09.2023 позивачем зазначено Філію "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", а не Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі такої філії.

При цьому філія не долучила до матеріалів позовної заяви доказів надання Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" відповідних повноважень на подання до суду такої позовної заяви від імені юридичної особи. За таких обставин філія не надала доказів наявності у неї процесуальної дієздатності для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява Філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 43 082 грн 57 коп. належить повернути.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків: якщо вона буде подана юридичною особою в особі відокремленого підрозділу, за наявності відповідних повноважень у останнього, докази чого мають бути додані позивачем до позовної заяви.

Керуючись п. 1 ч. 5 ст. 174, 234-235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву вх.№11030/23 від 21.09.2023 з додатками повернути Філії "Бережанське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 26.09.2023

Суддя Т. В. Максимів