Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/1722/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/1722/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/1722/23

За позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовської Дар`ї Валеріївни

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус"

про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційних дій

Представники учасників справи:

від позивача: Усок Т.С.;

від відповідачів: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовської Дар`ї Валеріївни (далі - відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус" (далі - відповідач-3) про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційних дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі довіреності від 29.08.2022 на ім`я ОСОБА_2, яка позивачем не видавалася, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вербовською Дар`єю Валеріївною внесено зміни до ЄДР та здійснено державну реєстрацію шляхом створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус".

При цьому, разом з позовом позивачем подано клопотання про витребування у відповідачів документів, пов`язаних із реєстрацією юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1722/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.04.2023.

У судовому засіданні 13.04.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про витребування у відповідача-1 оригіналу довіреності від 29.08.2022, виданої громадянином України ОСОБА_1 , зареєстрованої в реєстрі №785/3/8-2022, м. Неаполь Республіка Італія, посвідченої Пашківською І.Р., віце-консулом Генерального консульства України в м. Неаполі; витребування у відповідача-2 копій документів, а саме: документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей (реєстраційний номер 54451674 від 14.10.2022); опису документів, що подавались заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус" (код ЄДРПОУ 44781144); документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус" (код ЄДРПОУ 44781144); матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус" (код ЄДРПОУ 44781144); витребування у відповідача-3 оригіналу протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус» №1 від 13.10.2022; відкладення підготовчого засідання на 25.04.2023.

Так, за приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлені права та обов`язки учасників справи. Зокрема, учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, статтею 81 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Відтак, з метою дотримання рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення права на справедливий судовий розгляд через призму змагальності, яке гарантоване як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, з урахуванням наведених доводів позивача щодо необхідності витребування у відповідачів документів, суд дійшов висновку про необхідність витребування вказаних доказів у ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовської Д.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус".

У судовому засіданні 25.04.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про повторне витребування у відповідача-1 оригіналу довіреності від 29.08.2022, виданої громадянином України ОСОБА_1 , зареєстрованої в реєстрі №785/3/8-2022, м. Неаполь Республіка Італія, посвідченої Пашківською І.Р., віце-консулом Генерального консульства України в м. Неаполі; у відповідача-2 копій документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей (реєстраційний номер 54451674 від 14.10.2022); опису документів, що подавались заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус" (код ЄДРПОУ 44781144); документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус" (код ЄДРПОУ 44781144); матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартбудхаус" (код ЄДРПОУ 44781144); у відповідача-3 оригіналу протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус» №1 від 13.10.2022 та відкладення підготовчого засідання на 16.05.2023.

16.05.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи доказів вручення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Вербовській Д.В. ухвали суду від 26.04.2023 та копії відмови Печерської районної в м. Києві державної адміністрації у наданні копій реєстраційної справи ТОВ «Смартбудхаус», у зв`язку з тим, що станом на 01.05.2023 запитувані документи відсутні у суб`єкта зберігання паперових носіїв матеріалів реєстраційної справи.

Втім, станом на 16.05.2023 на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовської Д.В. не надходили витребувані судом документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі 06.06.2023. Повторно витребувано у відповідачів документи, пов`язані із реєстрацією юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус», зокрема, у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовської Дар`ї Валеріївни документи, що стали підставою для проведення державної реєстрації довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей (реєстраційний номер 54451674 від 14.10.2022); опис документів, що подавались заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус» (код ЄДРПОУ 44781144); документи, що стали підставою для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус» (код ЄДРПОУ 44781144); матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус» (код ЄДРПОУ 44781144). Встановлено запитуваним особам строк для надання доказів до 02.06.2023 та попереджено, що у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд вправі застосувати заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

02.06.2023 рокучерез відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист про долучення до матеріалів справи доказів вручення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Вербовській Д.В. ухвали суду від 16.05.2023.

У судовому засіданні 06.06.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 27.06.2023 та у зв`язку з невиконанням приватним нотаріусом вимог ухвал суду, суд дійшов висновку про постановлення окремої ухвали у справі №910/1722/23, яку направити до Міністерства юстиції України для усунення недоліків в діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовської Дар`ї Валеріївни щодо невиконання вимог обов`язкових до виконання ухвал Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 та від 25.04.2023, які постановлені у відповідності до частини 4, 5 статі 233 ГПК України та ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2023.

У судовому засіданні 27.06.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання позивача та відкладення підготовчого засідання на 11.07.2023.

Так, відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

У даному випадку, клопотання позивачем про відкладення підготовчого засідання обґрунтоване тривалою процедурою отримання доступу до реєстраційної справи, а відтак з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення усного клопотання позивача та відкладення підготовчого засідання.

06.07.2023 року через відділ діловодства суду від приватного нотаріуса на виконання окремої ухвали суду надійшли, витребувані судом матеріали.

У судовому засіданні 11.07.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 21.07.2023 у зв`язку з необхідністю надати позивачу можливість ознайомитись з наданими приватним нотаріусом суду документами.

Судове засідання, призначене на 21.07.2023 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 підготовче засідання призначено на 15.08.2023.

У судовому засіданні 15.08.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 23.08.2023.

У судовому засіданні 23.08.2023 у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.08.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 28.08.2023 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

В свою чергу, відповідачі взагалі в судові засідання не з`являлися, хоча про час, місце і дату судових засідань були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи, втім про причини своєї неявки не повідомили і не подали жодних клопотань, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачам був встановлений строк для подання відзивів на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у встановлений строк не подали до суду ані відзиву на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.08.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у позовній заяві, з сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній Опендатабот ОСОБА_1 довідався, що є учасником та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус». З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за запитом стосовно ТОВ «Смартбудхаус» позивач довідався, що реєстраційну дію - створення юридичної особи - вчинено приватним нотаріусом Вербовською Д.В.

За зверненням ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Вербовської Д.В., остання видала позивачу наступні документи: копію Протоколу №1 Загальних зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус» від 13.10.2022 року та копію довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року.

З вказаних документів вбачається, що 13.10.2022 року прийнято рішення, оформлене протоколом №1 загальних зборів засновників про створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус», затвердження розміру статутного капіталу товариства, розміру часток учасників, переліку майна, що вноситься ОСОБА_1 як внесок до статутного капіталу товариства, грошової оцінки вкладів учасників та обрання директора товариства.

Відповідно до зазначеного протоколу №1 від 13.10.2022 року прийнято рішення про: затвердження статутного капіталу ТОВ «Смартбудхаус» у розмірі 1995000,00 грн.; здійснення розподілу часток учасників товариства у статутному капіталі товариства, а саме: ОСОБА_2 вносить до статутного капіталу грошові кошти - 95000,00 грн., що становить 5% статутного капіталу; ОСОБА_1 - передає до статутного капіталу майновий вклад у розмірі 1 900 000,00 грн., що становить 95 % статутного капіталу; затвердження переліку майна та грошової оцінки вкладів учасників товариства, а саме: ОСОБА_1 вносить свій вклад до статутного капіталу товариства у вигляді нерухомого майна шляхом передачі у власність товариства 19 земельних ділянок, площею 0,1 га кожна.

Вказаний протокол №1 загальних зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус» від 13.10.2022 року підписаний від імені ОСОБА_1 громадянином ОСОБА_2 на підставі довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року, посвідченої ОСОБА_3 , віце-консулом Генерального консульства України в Неаполі.

Відповідно до вказаної довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року ОСОБА_2 уповноважено від імені ОСОБА_1 , зокрема, управляти та розпоряджатися усім належним позивачу на праві власності рухомим та нерухомим майном на території України; бути представником ОСОБА_1 з питань представництва інтересів, розпорядження та користування належними позивачу земельними ділянками, що знаходяться у м. Києві, Деснянський район, с. Биківня згідно з переліком, наведеним у довіреності (19 земельних ділянок площею 0,1 га кожна).

14.10.2022 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» № 1000701020000097005 приватним нотаріусом Вербовською Д.В., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №477070572079 від 15.12.2022 року.

Отже, згідно відомостей, що містяться у ЄДР, та на підставі Протоколу №1 від 13.10.2022 року ОСОБА_1 є одним із засновників та учасників ТОВ «Смартбудхаус».

Проте, позивач наголошує на тому, що ОСОБА_1 не уповноважував ОСОБА_2 на вчинення жодних дій від свого імені, довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року на ім`я ОСОБА_2 не видавав, наміру брати участь у створенні юридичної особи не мав, будь-яких документів стосовно її створення не підписував, відчужити (передати) у статутний фонд ТОВ «Смартбудхаус» своє нерухоме майно наміру не мав, а протокол №1 загальних зборів засновників від 13.10.2022 року про створення юридичної особи підписаний від імені ОСОБА_1 особою, яка не мала повноважень щодо вчинення таких дій, що в сукупності є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус», оформлене протоколом №1 від 13.10.2022 року, скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» (код ЄДРПОУ 44781144) та запису в Єдиному реєстрі довіреностей про реєстрацію довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року, посвідченої Пашківською Іриною Романівною, віце-консулом Генерального консульства України в Неаполі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 06 лютого 2018 року «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Відповідно до приписів частини 1 та 6 статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Зі змісту позовних вимог та мотивів звернення позивача до суду з позовом вбачається, що позивач - ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги про скасування запису в Єдиному реєстрі довіреностей, про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» та визнання недійним рішення зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус», оформленого протоколом №1 від 13.10.2022 року, наводить обставини, які засвідчують порушення його прав через незаконне створення за його участю юридичної особи та визначення його засновником (учасником) такого товариства, посилаючись на відсутність його волевиявлення при вчиненні відповідного правочину з надання повноважень за спірною довіреністю фізичній особі ОСОБА_2 представляти його інтереси у відносинах з третіми особами, у тому числі й на відчуження нерухомого майна та включення його до статутного капіталу ТОВ «Смартбудхаус».

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику довірителем відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа.

При цьому, довіреність може бути направлена на наділення представника за довіреністю повноваженнями щодо відчуження нерухомого майна довірителя від імені довірителя на користь товариства з обмеженою відповідальністю в якості внеску частки у статутний капітал товариства.

Отже, оскільки наслідком такого відчуження є перехід до складу статутного капіталу товариства нерухомого майна особи, а також наділення особи правами та обов`язками учасника товариства, зокрема, щодо відповідальності за боргами товариства своєю часткою у статутному капіталі товариства, то відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України як спір щодо відчуження такої частки у статутному капіталі, так і спір щодо наділення представника повноваженнями на відчуження нерухомого майна засновника товариства шляхом внесення його у вигляді вкладу (частки) до статутного капіталу товариства належать до юрисдикції господарських судів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна довіреність є неукладеною, проте стала підставою для внесення запису в ЄДР про створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» та внесення запису до Єдиного реєстру довіреностей про реєстрацію довіреності, тобто підставою для виникнення корпоративного спору.

Таким чином, звернення позивача до суду із цим позовом пов`язане з захистом позивачем власних корпоративних прав щодо участі у новоствореній юридичній особі, розміру часток засновників та внесення часток засновників до її статутного капіталу, а не із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на це юридичний спір у цій справі в частині всіх заявлених вимог підпадає під юрисдикцію господарських судів як такий, що виник з корпоративних відносин.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №826/2778/16, а також у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі №925/394/18.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За нормами статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством (частини 1, 5 статі 245 ЦК України).

З наведеного вище вбачається, що за своїм змістом довіреність є одностороннім правочином, вольовою дією однієї особи. При цьому невід`ємним елементом, реквізитом довіреності як одностороннього письмового правочин (договору) є підпис довірителя, який має підтверджувати наміри та волевиявлення особи, яку представляють за довіреністю, на надання іншій особі (представнику) певних повноважень для здійснення від імені довірителя юридично значимих дій.

Відсутність же підпису довірителя на довіреності свідчить про те, що такий правочин є неукладеним у зв`язку з відсутністю згоди та волевиявлення довірителя на вчинення такого правочину.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц, підроблення підпису однієї зі сторін договору означає, що сторони згоди з будь-яких умов договору не досягали, такий договір є неукладеним.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові констатувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного правочину у мотивувальній частині судового рішення.

У даному випадку, як стверджує позивач у позовній заяві, ОСОБА_1 довіреність, зареєстровану в реєстрі за №785/3/08-2022, місто Неаполь, Республіка Італія, 29.08.2022 року, посвідчену ОСОБА_3 , віце-консулом Генерального консульства України в Неаполі, не видавав, на підтвердження чого надає суду нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 №2323 від 16.12.2022 року, згідно з якою підтверджує, що: до уповноважених органів для виготовлення/оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон не звертався; паспорту громадянина України для виїзду за кордон ніколи не мав та наразі не маю; кордон України ніколи не перетинав; в Республіці Італія ніколи не був; в Неаполі, Республіці Італія, 29.08.2022 року, не перебував; не звертався для оформлення довіреності в місті Неаполь, Республіка Італія, 29.08.2022 року; не уповноважував ОСОБА_2 на здійснення від свого імені державної реєстрації прав, зокрема, щодо створення юридичної особи.

Водночас, судом за матеріалами справи встановлено, що Міністерство закордонних справ України у відповідь на адвокатський запит №1 від 15.12.2022 року листом №71/36-570/1-108758 від 30.12.2022 року повідомило, що перевіркою реєстру для реєстрації нотаріальних дій встановлено, що 29.08.2022 року нотаріальні дії стосовно громадянина ОСОБА_1 не вчинялись, у тому числі, не посвідчувалась довіреність про надання ним повноважень громадянину ОСОБА_2 про розпорядження нерухомим майном та створення юридичної особи. Зазначений у запиті реєстраційний номер довіреності не відповідає реєстровим номерам нотаріальних дій Генерального консульства України в Неаполі, які оформлюються відповідно до встановленого порядку (копія відповіді №71/36-570/1-108758 від 30.12.2022 року наявна в матеріалах справи).

Разом з цим, у відповідь на адвокатський запит №1 від 15.12.2022 року, Державна міграційна служба України листом №6.3-12784/3.1-22 від 20.12.2022 року повідомила, що за наявною в ДМС інформацією паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не оформлювався (копія листа №6.3-12784/3.1-22 від 20.12.2022 року наявна в матеріалах справи).

У відповідь на адвокатський запит №1 від 15.12.2022 року, Державна прикордонна служба України листом №91-1139/18/23-вих від 10.01.2023 року повідомила, що згідно інформації, що зберігається в базі даних, відомостей про перетинання державного кордону України громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 29.08.2022 року по 10.01.2023 року в базі даних не виявлено.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що спірна довіреність містить невірні паспортні дані позивача, що в сукупності з встановленими судом обставинами неможливості перебування позивача у місті Неаполь у дату видачі спірної довіреності дає підстави стверджувати, що особа довірителя не була встановлена віце-консулом Генерального консульства України в Неаполі, а підпис на довіреності від імені ОСОБА_1 виконаний невстановленою особою, тобто є підробленим.

За таких обставин, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що ОСОБА_1 спірну довіреність не видавав, не підписував та відповідно не уповноважував ОСОБА_2 вчиняти від свого імені юридично значимі дії, у зв`язку з чим, за висновком суду, довіреність зареєстрована в реєстрі за №785/3/08-2022, місто Неаполь, Республіка Італія, 29.08.2022 року, є неукладеною, а отже не породжує жодних прав та обов`язків.

У той же час, судом встановлено, що 14.10.2022 року спірна довіреність №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Вербовською Д.В. за реєстраційним номером 54451674, що підтверджується повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей №49159989 від 16.01.2023 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з частинами першою-третьою статті 43 Закону України «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", національним паспортом іноземця або документом, що його замінює, посвідченням особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідченням, виданим за місцем роботи фізичної особи. Посвідчення водія, особи моряка, члена екіпажу, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

Аналогічні вимоги встановлено пунктами 2, 3 глави 3 затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Згідно з положеннями статті 44 Закону України «Про нотаріат» нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Аналогічні положення містить пункт 4 Глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно з яким перевірка повноважень представників осіб за довіреністю або за законом здійснюється за довіреністю або документом, що підтверджує повноваження законного представника. Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 Закону, а також перевіряє його дієздатність та обсяг наданих йому повноважень.

Дійсність нотаріально посвідченої довіреності перевіряється нотаріусом за Єдиним реєстром довіреностей, за винятком довіреностей, які посвідчено або видано за кордоном компетентними органами іноземних держав, за умови їх легалізації уповноваженими органами. Без легалізації такі довіреності приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.

У разі наявності сумнівів щодо обсягу повноважень уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної або юридичної особи, від імені якої діє представник

Згідно з пунктом 1, 2 Глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

Згідно з частиною 1 статті 45 Закону України «Про нотаріат» при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України 28.12.2006 року №111/5, установлюється порядок створення, ведення та користування Єдиним реєстром довіреностей (далі - Положення).

Згідно з пунктом 2.4 Положення, реєстрація довіреностей (їх дублікатів) та відомостей про припинення їх дії здійснюється шляхом унесення Реєстратором відповідних відомостей до Єдиного реєстру.

Пунктом 2.2 Положення передбачено, що реєстрація довіреностей (їх дублікатів), посвідчених посадовими, службовими особами, перерахованими в частині 3 статті 245 Цивільного кодексу України, статті 38 (у разі відсутності доступу до Єдиного реєстру), частині другій статті 40 Закону України "Про нотаріат", а також відомості про припинення їх дії, здійснюється в Єдиному реєстрі за заявою довірителя про реєстрацію таких довіреностей.

Заява про реєстрацію зазначених довіреностей надається Реєстратору безпосередньо довірителем. У разі неможливості подачі заяви на реєстрацію довіреності безпосередньо довірителем підпис довірителя на такій заяві повинен бути засвідчений підписом та печаткою особи, яка посвідчила довіреність.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень.

З наведених вище норм законодавства вбачається, що перш ніж вчинити певну нотаріальну дію, у тому числі дію щодо реєстрації довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей, нотаріус повинен встановити особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, а у разі звернення за вчиненням нотаріальних дій уповноваженого представника, нотаріус має встановити його особу та обсяг наданих йому повноважень.

При цьому у разі встановлення, що з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому законом порядку не уповноважена на вчинення таких дій (уповноважений представник не має необхідних повноважень), це є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з відповідною заявою про реєстрацію спірної довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей не звертався, а ОСОБА_2 , який звернувся до приватного нотаріуса Вербовської Д.В. з заявою про здійснення реєстрації довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року в Єдиному реєстрі довіреностей не мав необхідного обсягу повноважень на вчинення таких дій, оскільки, як встановлено судом раніше, спірна довіреність є неукладеною та такою, що позивачем не підписувалась та не видавалась.

Таким чином, у відповідності до вимог пункту 4 Глави 4 та 2 Глави 6 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, приватний нотаріус Вербовська Д.В. не перевірила належним чином повноважень особи, яка звернулась для реєстрації спірної довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей, а також не вчинила дій, спрямованих на встановлення дійсних намірів особи довірителя - ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що діючий номер мобільного телефону позивача (довірителя) ОСОБА_1 розміщений в мережі Інтернет за посиланням https://www.ua-region.com.ua/4l424748, відтак, приватний нотаріус Вербовська Д.В. безпосередньо перед вчиненням реєстрації довіреності мала можливість здійснити запит до відповідної фізичної особи, від імені якої діяв представник ОСОБА_2 , про її дійсні наміри.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що нотаріальна дія щодо реєстрації довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року в Єдиному реєстрі довіреностей була проведена за заявою не уповноваженого представника - ОСОБА_2, який не мав необхідних повноважень на вчинення від імені ОСОБА_1 відповідних дій, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині скасування запису в Єдиному реєстрі довіреностей, реєстраційний номер 54451674 від 14.10.2022 року (тип документа: довіреність, строк довіреності: 29.08.2025; дата посвідчення: 29.08.2022; номер у реєстрі нотаріальних дій 785/3/08-2022, довіреність посвідчено: Генеральне консульство України в Неаполі, віце-консул Пашківська І.Р., особа, яка видала довіреність - ОСОБА_1 ) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У той же час, судом встановлено, що 13.10.2022 року у м. Києві відбулись загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус», рішення яких оформлені протоколом № 1, копія якого наявна в матеріалах справи.

До порядку денного загальних зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус» були включені такі питання: 1. Про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус». 2. Про затвердження розміру статутного капіталу Товариства та розподіл часток. 3. Про затвердження переліку майна та грошової оцінки вкладів учасників. 4. Про визначення місцезнаходження Товариства. 5. Про затвердження Статуту товариства. 6. Про обрання директора товариства. 7. Про визначення видів економічної діяльності Товариства. 8. Про надання повноважень директору Товариства.

Зі змісту протоколу вбачається, що його від імені позивача підписано ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року, а справжність підпису ОСОБА_2 на протоколі посвідчено приватним нотаріусом Вербовською Д.В. та зареєстровано 13.10.2022 року в реєстрі за № 425, 426.

Згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом

Згідно з частиною 2 статті 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 145 ЦК України, статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» створення товариства відбувається за рішенням його засновників.

Положеннями статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому законом та статутом товариства.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При вирішенні питання про визнання недійсним рішення загальних зборів слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів (постанови Верховного Суду від 25.05.2023 року у справі №916/636/22 та від 03.11.2020 року у справі №916/3133/17).

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Як зазначалось судом вище, від імені позивача - ОСОБА_1 на зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус» 13.10.2022 року приймав участь гр-н ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року.

Відповідно до статті 245 ЦК України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законом.

При цьому, якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена або посвідчена з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

У даному випадку, судом встановлено, що ОСОБА_1 спірну довіреність №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року, згідно з якою ОСОБА_2 брав участь у голосуванні на зборах засновників ТОВ «Смартбудхаус» 13.10.2022 року від імені позивача, не видавав, не підписував та відповідно не уповноважував ОСОБА_2 приймати рішення від імені ОСОБА_1 щодо створення товариства та передачі у статутний капітал товариства нерухомого майна позивача.

Судом встановлено, що на дату видачі спірної довіреності ОСОБА_1 не міг перебувати у місті Неаполь, Італія, та поставити власноручно підпис на цій довіреності, оформлення довіреності відбулось з порушенням процедури її видачі, довіреність не була посвідчена в реєстрі нотаріальних дій Генерального консульства України в Неаполі, що свідчить про те, що довіреність №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року від імені позивача була підписана не встановленою особою за відсутності на це відповідних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 не був уповноважений позивачем на участь у спірних зборах засновників ТОВ «Смартбудхаус», які відбулись 13.10.2022 року, та відповідно не мав права голосу на цих зборах, оскільки діяв на підставі довіреності від 29.08.2022 року, яка позивачем не видавалась (є неукладеною), що є беззаперечною підставою для визнання спірних рішень зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус», оформлених протоколом №1 від 13.10.2022 року, недійсними, за встановлених судом обставин.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 та постанови Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №916/3902/21, від 10.05.2023 у справі №916/718/21).

Суд відзначає, що незаконне створення юридичної особи за участю особи, яка не мала наміру брати учать у її створенні, та визначення цієї особи засновникам (учасником) такого товариства, а також передання нерухомого майна цієї особи до статутного капіталу створюваної юридичної особи без відома та погодження такого відчуження з боку власника нерухомого майна, є у будь-якому випадку порушенням майнових корпоративних прав позивача, оскільки у такому випадку позивач набуває не лише права, але й обов`язки учасника товариства, зокрема, щодо відповідальності за боргами товариства своєю часткою у статутному капіталі товариства.

Таким чином, встановивши, що позивачем доведено порушення його корпоративних прав спірним рішенням зборів засновників товариства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус», яке оформлено протоколом №1 від 13.10.2022 року.

Разом з цим, судом встановлено, що на підставі спірної довіреності №785/3/08-2022 від 29.08.2022 року та оспорюваного протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус» №1 від 13.10.2022 року, приватним нотаріусом Вербовською Д.В. 14.10.2022 року здійснено реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо внесення запису про створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» (код ЄДРПОУ 44781144).

Проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» (код ЄДРПОУ 44781144) підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №477070572079 від 15.12.2022 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно Витягу з ЄДР у державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься наступна інформація стосовно ТОВ «Смартбудхаус»: перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_2 : 95 000,00; ОСОБА_1 : 1 900 000,00; Керівник: ОСОБА_2; розмір статутного капіталу: 1 995 000,00 грн.; дата запису: 14.10.2022 року; номер запису: 1000701020000097005.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 2 статті 25 вказаного Закону передбачено, що порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій; перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання; проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі). Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

За приписами частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи, в тому числі примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: 1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію); 2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами); 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством; 5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена; 6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. 9) установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частинами 2 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор, зокрема, приймає документи; встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що проведенню державної реєстрації має передувати перевірка повноважень особи, яка звертається для проведення державної реєстрації, якщо повноваження представника викликають сумнів - державний реєстратор має зробити запит до відповідної особи, від імені якої діє представник.

При цьому державний реєстратор перед вчиненням реєстраційної дії зобов`язаний перевірити документи, які йому подаються, їх повноту, достовірність відомостей, що вказані в реєстраційній картці, перевірити документи на відсутність підстав для залишення їх без розгляду чи відмови у проведенні державної реєстрації, зокрема, перевірити документи, що засвідчують повноваження, а також встановити відповідність поданих для реєстрації документів вимогам закону.

Як встановлено судом за матеріалами справи, до поданої приватному нотаріусу Вербовській Д.В. заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус» додано, зокрема, примірник нотаріально завіреної копії протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус» від 13.10.2022 року, а також Статут товариства.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що від імені позивача протокол зборів засновників та Статут товариства підписано Грибенюком О.Ю., який діяв на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_1 .

Справжність підпису ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_1 , на протоколі від 13.10.2022 року посвідчено приватним нотаріусом Вербовською Д.В. та зареєстровано 13.10.2022 року в реєстрі за № 425, 426. Справжність підпису ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_1 , на Статуті товариства посвідчено приватним нотаріусом Вербовською Д.В. та зареєстровано 13.10.2022 року в реєстрі за № 428, 429.

На вказаних документах приватним нотаріусом Вербовською Д.В. також зроблено запис, що особу ОСОБА_2 , який підписав документ, встановлено, його дієздатність та повноваження перевірено.

Водночас, як встановлено судом раніше, спірна довіреність від 29.08.2022 року, на підставі якої ОСОБА_2 підписано від імені ОСОБА_1 протокол зборів засновників товариства від 13.10.2022 року та Статут товариства, не підписувалась та не видавалась позивачем, проте приватним нотаріусом Вербовською Д.В. була здійснена реєстрації цієї довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей без належної перевірки повноважень ОСОБА_2 .

Зважаючи на те, що дії по встановленню особи ОСОБА_2 , його повноважень, справжності підписів на установчих документах, реєстрацію довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей та реєстрацію створення юридичної особи в ЄДРПОУ здійснювала саме Вербовська Д.В. на підставі наданої їй спірної довіреності від 29.08.2022 року, вона була зобов`язана встановити наявність/відсутність повноважень особи, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної та реєстраційної дії, та у разі відсутності таких повноважень - відмовити у державній реєстрації.

Статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачені підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема, подання документів особою, яка не має на це повноважень (пункт 1 частини 1 статті); подання документів, що суперечать вимогам Конституції та законів України (пункт 5 частини 1 статті); порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи (пункт 7 частини 1 статті).

Таким чином, приватний нотаріус Вербовська Д.В. в порушення вимог законодавства здійснила реєстрацію створення юридичної особи без належної перевірки повноважень особи, яка звернулася для проведення державної реєстрації, від імені особи, яка не мала наміру створювати юридичну особу, та на підставі установчих документів, які підписано від імені позивача неуповноваженою особою, внаслідок чого до ЄДР внесено недостовірні відомості.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

При цьому, при розгляді даної справи суд звертається до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04.09.2018 року у справі №904/5857/17 (провадження №12-96гс18), згідно з якою особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). І навіть, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, оскільки приватним нотаріусом Вербовською Д.В. було внесено до ЄДР недостовірні відомості щодо складу засновників (учасників) ТОВ «Смартбудхаус», розміру їх часток на підставі установчих документів (протоколу зборів засновників та Статуту товариства), які підписані від імені позивача неуповноваженою особою на підставі довіреності, яка є неукладеною, а також зважаючи на раніше викладені висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «Смартбудхаус», оформленого протоколом №1 від 13.10.2022 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14.10.2022 року про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус».

При цьому, судом враховано, що за змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статтей 2, 4 Господарського процеусального кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності суд, у даному випадку, вважає, що визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників №1 від 13.10.2022 року про створення ТОВ «Смартбудхаус» та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України про створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» фактично анулює всі вчинені від імені позивача на підставі сфальсифікованої довіреності юридично значимі дії, не правомірність яких станом на час розгляду судом цього спору, як зазначено вище, встановлено та доведено належними доказами у справі.

При цьому, зважаючи на те, що діяльність незаконно створеної юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» фактично не відбувалась, доказів того, що вказана юридична особа за період її існування могла набути прав та обов`язків перед третіми особами суду не надано, а частка позивача у статутному капіталі товариства складає 95%, за висновком суду, задоволення заявлених позовних вимог про скасування запису про створення ТОВ «Смартбудхаус» не свідчить про втручання суду в діяльність товариства та порушення інтересів іншого учасника товариства - ОСОБА_2 , який, в свою чергу, діючи недобросовісно та неправомірно, порушив законні права та інтереси позивача внаслідок створення юридичної особи без згоди та відома останнього.

У той час, як задоволення даного позову призведе до повного відновлення порушених прав позивача, якого протиправно, за відсутності його волевиявлення, було включено до складу засновників (учасників) ТОВ «Смартбудхаус» з проведенням відповідних реєстраційних дій в ЄДР, тобто до відновлення становища, яке існувало до моменту порушення прав позивача.

Разом з цим суд зауважує, що відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право визначення відповідача у справі належить позивачу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи

По суті, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним необхідно встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Крім того, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

У даній справі, позивач оскаржує дії державного реєстратора (приватного нотаріуса), пов`язані з реєстрацією створення юридичної особи, внесенням до реєстру недостовірних відомостей, зокрема, щодо складу учасників товариства, розміру їх часток, посилаючись при цьому на порушення приватним нотаріусом Вербовською Д.В. вимог чинного законодавства при внесенні запису до Єдиного реєстру довіреностей та проведення реєстраційних дій створення юридичної особи.

Позов у цій справі поданий з метою захисту корпоративних прав учасника товариства, порушених внаслідок вчинення державним реєстратором спірних реєстраційних дій та внесення спірних реєстраційних записів.

Отже, спірні правовідносини з огляду на їх суть та суб`єктний склад є правовідносинами, що виникли у сфері державної реєстрації юридичних осіб, та є корпоративними, оскільки звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав позивача.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» розрізняє такі два поняття як державний реєстратор та суб`єкт державної реєстрації.

У розумінні пункту 5 статті 1 цього Закону державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

За змістом пункту 14 статті 1 Закону суб`єктом державної реєстрації є, зокрема виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.

Державний реєстратор, зокрема, приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Отже, державний реєстратор є особою, яка безпосередньо здійснює прийом документів, поданих для державної реєстрації, проводить державну реєстрацію, зокрема реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводить реєстраційні дії, вносить реєстраційні записи до Єдиного державного реєстру.

У спірних правовідносинах Вербовська Д.В. є приватним нотаріусом, тобто одночасно і суб`єктом державної реєстрації, і безпосередньо державним реєстратором щодо вчинення спірних реєстраційних дій / записів.

Процедура оскарження реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора, умови відповідальності у сфері державної реєстрації визначені у розділі V Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації встановлений у статті 34 цього Закону, відповідно до частини першої якої рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Зазначена норма Закону визначає осіб, які можуть бути відповідачами у такому спорі, та передбачає можливість оскарження до суду рішення, дій або бездіяльності, зокрема, і державного реєстратора.

З огляду на викладене державний реєстратор у разі оскарження його рішень, дій або бездіяльності є належним відповідачем у таких спорах, оскільки відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» він є відповідальною особою за пред`явленими до нього позовними вимогами про скасування проведених ним реєстраційних дій.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.07.2021 року у справі №912/1625/20.

Належним відповідачем у даному спорі є і ОСОБА_2 так як позивач оскаржує нотаріальну та реєстраційну дію приватного нотаріуса Вербовської Д.В. щодо внесення запису до Єдиного реєстру довіреностей спірної довіреності від 29.08.2022 року без належної перевірки повноважень особи, яка звернулась до нотаріуса за вчиненням такої дії. Тобто при вирішенні питання щодо реєстрації спірної довіреності в реєстрі довіреностей на підставі заяви ОСОБА_2 приватний нотаріус мав перевірити та дослідити справжні наміри обох сторін - довірителя та повіреного.

Отже, в даному конкретному випадку позовна вимога щодо оскарження запису в Єдиному реєстрі довіреностей має бути пред`явлена безпосередньо до нотаріуса, а також до особи, яка звернулась до нотаріуса за вчиненням відповідної дії на підставі спірної довіреності, оскільки цей нотаріальний акт стосувався прав та інтересів обох сторін правочину (довіреності) - ОСОБА_1 як довірителя та ОСОБА_2 як повіреного.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористались своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними належними доказами, дослідженими судом, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-1, оскільки саме його неправомірні дії призвели до виникнення спору.

Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартбудхаус», оформлене протоколом №1 від 13.10.2022 року.

3. Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: державна реєстрація створення юридичної особи ТОВ «Смартбудхаус» (код ЄДРПОУ 44781144), 14.10.2022, 1000701020000097005, Вербовська Д.В. , приватний нотаріус Вербовська Д.В.

4. Скасувати запис №1 в Єдиному реєстрі довіреностей, реєстраційний номер 54451674, від 14.10.2022 року (тип документа: довіреність, строк довіреності: 29.08.2025; дата посвідчення: 29.08.2022; номер у реєстрі нотаріальних дій 785/3/08-2022, довіреність посвідчено: Генеральне консульство України в Неаполі, віце-консул Пашківська І.Р., особа, яка видала довіреність - ОСОБА_1 ).

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн 00 коп.

6. Видати накази позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2023.

Суддя Т.В. Васильченко