Рішення

від 28.09.2023 по справі 910/10248/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2023Справа № 910/10248/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/10248/23

За позовом Приватного підприємства «С-Буд-Д»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд»

про стягнення 324560,14 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «С-Буд-Д» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд» (далі - відповідач) про стягнення 324560,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором підряду №04/06/19 від 14.06.2019 не в повному обсязі розрахувався за виконані роботи, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення борг у розмірі 324560,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10248/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.07.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21.

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.07.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2019 року між Приватним підприємством «С-Буд-Д» (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд» (далі - замовник) було укладено договір підряду №04/06/19 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого підрядник зобов`язується власними силами виконати роботи: «Благоустрій території в ЖК «Велика Британія» по вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові».

Пунктом 1.2 та 1.3 договору сторони встановили, що замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконанні роботи. Підрядник виконує роботи, передбачені цим договором, зі матеріалів замовника.

Закупівлю необхідних для виконання робіт матеріальних ресурсів, здійснює замовник, замовлення та оплату машин і механізмів здійснює підрядник. Замовник несе відповідальність за доброякісність матеріалів, що використовуються при виконанні монтажник робіт (пункти 2.1 та 2.2 договору).

Згідно пункту 3.1 договору підрядник виконує роботи у відповідності з будівельними нормами та правилами із застосуванням прогресивних методів організації виробництва та праці.

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість робіт, передбачених цим договором, відповідає договірній ціні та складає 1635929,92 (один мільйон шістсот тридцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 92 коп.), в т.ч. ПДВ - 272654,99 грн.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що вартість договору може переглядатися сторонами за таких умов: а) обставин непереборної сили; б) корегування за рішенням замовника проектних рішень, яке зумовило зміну в обсягах робіт та витрат на їх виконання; в) тимчасового припинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо вони викликають додаткові витрати у підрядника.

Розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього в такому порядку: замовник після підписання договору перераховує підряднику погоджений сторонами аванс у розмірі 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) (пункт 5.1 договору).

Підставою для здійснення розрахунків за виконання проміжних робіт є підписані сторонами акти приймання виконаних робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 8.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору.

При цьому, сторонами було підписано договірну ціну на будівництво «Благоустрій території в ЖК «Велика Британія» по вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові» що здійснюється у 2019 році, яким погодили найменування робіт та матеріалів, одиницю вимірювання у м2, кількість, вартість робіт та матеріалів за одиницю вимірювання, загальну суму у розмірі 1635929,92 грн у тому числі ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято погодженні роботи, що підтверджується актами №1 від 05.07.2019 на суму 151835,35 грн, №2 від 16.08.2019 на суму 499206,90 грн, №3 від 16.08.2019 на суму 50586,00 грн, №4 від 06.09.2019 на суму 292933,14 грн, №5 від 06.09.2019 на суму 37713,60 грн, №6 від 22.11.2019 на суму 187714,69 грн, №7 від 22.11.2019 на суму 101615,28 грн, №8 від 22.11.2019 на суму 46049,70 грн, №9 від 09.06.2020 на суму 108861,24 грн, №10 від 23.07.2020 на суму 13929,00 грн, №11 від 10.11.2020 на суму 247911,24 грн та №12 від 10.11.2020 на суму 75204,00 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень та скріплені печатками сторін.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо виконаних робіт.

Тоді як, відповідач свого обов`язку з оплати виконаних та прийнятих без заперечень робіт, тобто узгоджених, належним чином не виконав, сплативши лише 1489000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 324560,14 грн.

05.05.2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою від 03.05.2023 про сплату заборгованості за договором підряду №04-06-19 від 14.06.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами направлення, а саме: накладною №7900900446515 та описом вкладення у цінний лист від 05.05.2023, у якій вимагав від відповідача виконати взяті на себе зобов`язання за договором та перерахувати на його банківський рахунок наявну заборгованість у розмірі 324560,14 грн, однак даний лист був повернутий на адресу позивача з підстав «за закінченням встановленого терміну зберігання», як наслідок відповідач наявну заборгованість не сплатив, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Умовами пункту 5.2 договору сторони встановили, що підставою для здійснення розрахунків за виконання проміжних робіт є підписані сторонами акти приймання виконаних робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику.

Відтак, враховуючи погоджений пунктом 5.2 договору порядок розрахунків, суд дійшов висновку, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено строку, у який відповідач зобов`язаний оплатити надані позивачем послуги.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Як встановлено судом, засобами поштового зв`язку 05.05.2023 позивач цінним листом направив на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, вимогу від 03.05.2023 про сплату заборгованості за договором підряду №04-06-19 від 14.06.2019, в якій просив виконати взяті на себе зобов`язання за договором та перерахувати на його банківський рахунок наявну заборгованість у розмірі 324560,14 грн.

Однак, даний лист був повернутий на адресу позивача з підстав «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку регулюються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила).

Так, п. 21 Правил визначено, що адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу (п. 101 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до п. 116 Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (пункт 117 Правил).

Із наведеного слідує, що повернення поштою реєстрованого поштового відправлення із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував, а саме не звернувся до поштового відділення для отримання листа, який зберігався на пошті встановлений законом строк, і який лише після його сплину повертається за зворотною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога від 03.05.2023 про сплату заборгованості за договором підряду №04-06-19 від 14.06.2019 не була отримана відповідачем, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» за ідентифікатором відстеження пересилання поштового відправлення №7900900446515, де, зокрема, зазначено, що 11.05.2023 р. - відправлення не вручене під час доставки: інші причини, а 22.05.2023 р. - повернення за зворотною адресою: за закінчення встановленого терміну зберігання.

Отже, враховуючи викладене та умови надання послуг поштового зв`язку, суд прийшов до висновку, що неотримання листа та повернення його за зворотною адресою з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» є наслідком діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею.

При цьому, днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повернення з підстав неможливості вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є саме дата оформлення названим підприємством цього повернення.

Зазначене відповідає принципам справедливості, добросовісність та розумність, визначених статтею 3 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що днем отримання відповідачем вимоги від 03.05.2023 про сплату заборгованості за договором підряду №04-06-19 від 14.06.2019 є 22.05.2023, тобто, дата, коли відділенням поштового зв`язку було оформлено довідку (внесено інформацію) про повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Отже, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором на момент розгляду справи настав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором не виконав.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання робіт, визначених умовами договору підряду №04/06/19 від 14.06.2019, та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 324560,14 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку оплатити виконані позивачем роботи, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статей 13, 14, 73, 74, 76-80, 129, 178, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «С-Буд-Д» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд» про стягнення 324560,14 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; ідентифікаційний код 41983158) на користь Приватного підприємства «С-Буд-Д» (81600, Львівська обл., Стрийський р-н., м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, буд. 4, оф. 4; ідентифікаційний код 42000301) основний борг у розмірі 324560 (триста двадцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят) грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 4868 (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2023.

СуддяТ.В. Васильченко