Рішення

від 19.09.2023 по справі 910/7387/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2023Справа № 910/7387/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" Миколаївської області

до Міністерства юстиції України

третя особа Коблівська сільська рада

про визнання протиправним та скасування наказу

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від позивача: Бумба О.А.,

від відповідача: Барановська А.М.,

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

у травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 28 грудня 2004 р. між ним як правонаступником Закритого акціонерного товариства "База відпочинку "Лазурний" та Березанською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., зареєстрований в реєстрі за № 1436, згідно з яким йому було надано у користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,2200 га із земель Очаківського державного лісомисливського господарства (в т.ч. 0,05 га - забудованих земель, 0,17 га - піски) (кадастровий номер 4820982200:09:000:0276) для рекреаційного призначення під розміщення існуючого спального корпусу бази відпочинку "Голубий Факел", яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Коблевської сільської ради по проспекту Курортний, 33, Березанського району Миколаївської області.

На підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 138 від 22 лютого 2005 р. "Про продаж Закритому акціонерного товариству "База відпочинку "Лазурний" земельної ділянки площею 0,2200 га для рекреаційного призначення під розміщення існуючого спального корпусу бази відпочинку Голубий Факел по проспекту Курортний, 33, Березанського району Миколаївської області " 23 лютого 2005 р. між ним та Березанською районною державною адміністрацією було укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки, 3 травня 2006 р. йому видано державний акт на право власності серія ЯА № 547486 на цю землю.

Постановою Південно-Західного апеляційного суду від 23 червня 2020 р. у справі № 915/1818/18 позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 до Березанської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" про визнання незаконними та скасування розпоряджень, недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки, акту на право власності на землю та зобов`язання повернути земельну ділянку задоволено частково, визнано незаконним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 138 від 22 лютого 2005 р., недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки, акт на право власності на землю.

19 січня 2021 р. на підставі рішення приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Т.Л. № 56214094 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний", яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2004 р.

23 серпня 2022 р. відповідачем прийнято наказ № 3559/5 "Про задоволення скарги", яким скаргу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області задоволено в повному обсязі, скасовано вищевказане рішення № 56214094 від 19 січня 2021 р. прийняте приватним нотаріусом.

Указував, що напередодні за результатами засідання Центральної колегії Міністерства юстиції України від 14 грудня 2021 р. з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, на підставі висновку членами комісії було вирішено рекомендувати Міністерству юстиції України відмовити в задоволенні скарги Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 22 жовтня 2021 р. у зв`язку з тим, що рішення державним реєстратором прийнято відповідно до законодавства.

Посилаючись на те, що наказ № 3559/5 "Про задоволення скарги" прийнятий з порушенням вимог ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки, який за рішенням суду визнано недійсним та не потягнув правових наслідків у вигляді припинення договору оренди, строк якого до часу набрання таким рішенням законної сили не сплив, скарга була подана з пропуском встановленого строку для подачі такої, наказ порушує його права як землекористувача, позивач просив позов задовольнити, визнати наказ протиправним та скасувати.

Також просив покласти на відповідача понесені ним витрати з оплати судового збору, у т.ч. 35000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, відповідність прийнятого ним наказу вимогам чинного законодавства. Вказував, що за результатом розгляду скарги встановлено, що приватним нотаріусом Боненко Т.Л. порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення договір оренди був припинений, а також за наявності суперечностей між відомостями Державного реєстру прав та поданим договором оренди в частині орендодавця. Зазначав, що третя особа звернулася до Міністерства юстиції України в строк, визначений ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з дня, коли вона дізналася про порушення її прав.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Коблівську сільську раду (далі-третя особа).

Третя особа у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце його проведення повідомлена у встановленому порядку, пояснень по суті спору суду не надала.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності третьої особи за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (далі-Закон).

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. (ст. 1 Закону).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону).

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Частиною 2 ст. 3 Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначених цим Законом (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Судом встановлено, що 28 грудня 2004 року між позивачем як правонаступником Закритого акціонерного товариства "База відпочинку "Лазурний" та Березанською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б., зареєстрований в реєстрі за № 1436, згідно з яким позивачу було надано строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,2200 га із земель Очаківського державного лісомисливського господарства (в т.ч. 0,05 га - забудованих земель, а 0,17 га - піски) (кадастровий номер 4820982200:09:000:0276) для рекреаційного призначення під розміщення існуючого спального корпусу бази відпочинку "Голубий Факел", яка знаходиться за межами населеного пункту, в межах території Коблевської сільської ради по проспекту Курортний, 33, Березанського району Миколаївської області.

Згідно п. 7 договору орендна плата за земельну ділянку справляється виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати становить - 757,01 грн. за рік.

На підставі розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 138 від 22 лютого 2005 р. "Про продаж Закритому акціонерного товариству "База відпочинку "Лазурний" земельної ділянки площею 0,2200 га для рекреаційного призначення під розміщення існуючого спального корпусу бази відпочинку Голубий Факел по проспекту Курортний, 33, Березанського району Миколаївської області " 23 лютого 2005 р. між позивачем та Березанською районною державною адміністрацією було укладено договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки.

3 травня 2006 р. позивачу було видано державний акт на право власності серія ЯА № 547486 на вищевказану землю ділянку.

Постановою Південно-Західного апеляційного суду від 23 червня 2020 р. у справі № 915/1818/18 позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 до Березанської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" про визнання незаконними та скасування розпоряджень, недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки, акту на право власності на землю та зобов`язання повернути земельну ділянку задоволено частково, визнано незаконним та скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 138 від 22 лютого 2005 р., недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки, акт на право власності на землю.

19 січня 2021 р. на підставі рішення приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Т.Л. № 56214094 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний", яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2004 р.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договору оренди, постановою суду, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 240992956 від 19 січня 2021 р.

Також встановлено, що наказом Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 3559/5 від 23 серпня 2022 р., прийнятого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11 серпня 2022 р., задоволено скаргу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

За змістом наказу прийняте приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Т.Л. рішення № 56214094 від 19 січня 2021 р., яке стосувалось реєстрації права оренди на земельну ділянку, скасовано.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями скарги Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 1 листопада 2021 р., наказу відповідача № 3559/5 від 23 серпня 2022 р. "Про задоволення скарги", висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11 серпня 2022 р.

Ухвалюючи таке рішення міністр юстиції виходив у т.ч. з факту припинення договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2004 р. у зв`язку із її продажем позивачу, оскільки згідно умов цього договору його дія припиняється у разі, зокрема, придбання орендарем (позивачем) земельної ділянки у власність.

Заявлені позивачем вимоги зводяться до того, що наказ відповідача не відповідає чинному законодавству, подальші ж дії щодо його виконання призводять до порушення його прав на користування нерухомим майном на підставі чинного договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2004 р.

Цивільно-правовий договір - є основною підставою виникнення зобов`язально-правових відносин (зобов`язань), що встановлює певні суб`єктивні права i суб`єктивні обов`язки для сторін, які його уклали. Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, змiну або припинення цивiльних правовідносин. Предметом договору завжди є певна дія. Договір вважається дійсним при дотриманні таких умов: законнiсть дії; волевиявлення сторiн; дотримання встановленої законом форми договору; правоздатність i дiєздатнiсть сторiн. Головним елементом кожного договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не суперечить закону.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно умов п. 33 договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2004 р. дія цього договору припиняється, зокрема, у разі придбання орендарем земельної ділянки у власність.

Положення договору оренди у цій частині узгоджуються з вимогами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" у чинній на час виникнення відносин оренди та продажу землі редакції, згідно з якими поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря припиняє договір оренди

Як вже встановлено судом позивач придбав раніше орендовану земельну ділянку площею 0,2200 га із земель Очаківського державного лісомисливського господарства, уклавши з Березанською районною державною адміністрацією договір купівлі-продажу цієї землі.

Отже, з урахуванням вищенаведених положень закону та договору оренди останній припинився 23 лютого 2005 р.

Подальше визнання договору купівлі-продажу недійсним не заперечує припинення договору оренди як юридичного факту, настанню якого сприяла поведінка самого орендаря.

Так само недійсність правочину в силу вимог ст. 216 ЦК України не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що відбулися на підставі цього правочину. Чинне ж земельне законодавство не передбачає механізму автоматичного поновлення договору оренди землі після його припинення.

Убачається, що позивач, який бажав придбати у власність орендовану земельну ділянку після укладення договору купівлі-продажу, сам виходив з факту припинення договору оренди землі, припинивши вносити належну за неї орендну плати, а також суб`єктивно не ставився до цієї землі як до чужої, що перебуває у його строковому користуванні.

Тому доводи позивача з цього приводу є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у т.ч. відомості, що містять персональні дані особи.

Статтею 18 Закону передбачено порядок державної реєстрації прав, зокрема: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

За змістом п. 1 ч. 5, ч. 2 ст. 24 Закону державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації прав, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Отже, у приватного нотаріуса були наявні підстави для відмови в державній реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний", яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2004 р., дія якого була припинена.

Проте приватний нотаріус зареєстрував право оренди на землю за особою, у якої були відсутні цивільні права на неї, порушивши вимоги ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Такі дії приватного нотаріуса є незаконними, а прийняте ним рішення - неправомірним.

Частиною 3 ст. 37 України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

З наявних матеріалів скарги Коблівської сільської ради вбачається, що остання звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою № СК-2815-21 22 жовтня 2021 р., після одержання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 вересня 2021 р., тобто протягом встановленого законодавством строку.

Доводи позивача з цього приводу є необґрунтованими, оскільки суперечать зібраним у справі доказам та встановленим судом обставинам.

Отже, наказ Міністерства юстиції України, яким було задоволено скаргу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, прийнятий відповідачем відповідно до вимог чинного законодавств, є законним та не порушує заявлених прав позивача.

Враховуючи наведене у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Лазурний" Миколаївської області відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 27 вересня 2023 року.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар