Ухвала

від 20.09.2023 по справі 926/186/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 926/186/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриналь" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 (колегія суддів: Кравчук Н. М., Кордюк Г. Т., Галушко Н. А.) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.03.2023 (суддя Ярошенко В. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриналь" до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради про зобов`язання внести зміни до договору оренди нерухомого майна,

за участю представників:

позивача - Гелетна О. В.,

відповідача - Іванович Л. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриналь" (далі - ТОВ "Бриналь") звернулося до суду з позовом до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (далі - Управління) про зобов`язати останнього внести зміни до укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна від 12.09.2018 № 117 щодо збільшення строку дії оренди на термін не менше як п`ять років, уклавши договір в новій редакції.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Бриналь" послалося на необхідність приведення договору у відповідність до вимог частини третьої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 28.08.2018 Виконавчий комітет Чернівецької міської ради (далі - Виконком) прийняв рішення № 445/17 «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо оренди, позички, суборенди приміщення», згідно з яким погодив передачу в оренду на загальних умовах терміном на два роки й одинадцять місяців ТОВ "Бриналь" приміщення окремих будівель літ. А, Б загальною площею 1 771,50 кв. м, розташованого на вул. Хотинській, 41-Є (балансоутримувач - Міське комунальне підприємство "Чернівціспецкомунтранс", далі - МКП "Чернівціспецкомунтранс"), з метою використання під побутове обслуговування населення і надання ритуальних послуг населенню.

4. 12.09.2018 Управління як орендодавець і ТОВ "Бриналь" як орендар уклали договір оренди нерухомого майна № 117 та додаткові договори до нього, згідно з яким за актом приймання - передачі останньому передано в оренду нежитлові приміщення котельні літ. А та майстерні літ.Б, загальною площею 1 771,50 кв. м за названою адресою з метою використання їх під побутове обслуговування населення і надання ритуальних послуг. Договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 12.09.2018 до 11.08.2021 включно (пункт 1.5 договору). Це майно належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців і знаходиться на балансі МКП "Чернівціспецкомунтранс" (пункт 1.4 договору), що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 04.09.2007 Виконкомом, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.10.2007.

5. У пунктах 7.5 сторони домовилися про те, що зміни та доповнення, що вносяться до нього, розглядаються протягом тридцяти календарних днів та вносяться у тій самій формі, в якій укладено договір. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які ним передбачені, якщо інше не встановлено законодавством. Такі дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору, чи може укладатися новий договір.

6. 17.10.2018 Виконком прийняв рішення № 543/20 «Про передачу основних засобів», згідно з яким ці приміщення передані з балансу МКП "Чернівціспецкомунтранс" на баланс Департаменту житлово-комунального господарства міської ради на праві оперативного управління. Така передача відбулася 08.11.2018 на підставі акта прийому-передачі.

7. Оскільки названий вище договір укладений на строк, що становить менше п`яти років, з метою приведення у відповідність договору до Закону України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна", позивач 04.08.2021 звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до договору у частині збільшення строку дії оренди на термін не менше п`яти років, уклавши договір в новій редакції (листи від 28.07. та від 04.08.2021), а 12.08.2021 об`єкт оренди повернутий орендодавцю та балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

8. У відповіді від 13.08.2021 Виконком як уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, не погодив внесення запропонованих позивачем змін до договору, мотивуючи таку відмову потребою балансоутримувача для використання об`єкта оренди у виробничій діяльності.

9. 13.08.2021 Управління видало наказ № 38-А «Про відмову у внесенні змін до договору оренди нерухомого майна від 12.09.2018 №177, укладеного з ТОВ «Бриналь».

10. Цього ж дня Управління надіслало орендареві відмову у внесенні змін до названого договору, унаслідок відсутності згоди на це уповноваженого органу управління (Виконкому). До того ж така відмова мотивована тим, що відповідно до частини четвертої статті 16 Закону внесення змін до договору здійснюється лише до закінчення строку його дії. Нагадало про необхідність звільнення орендарем орендованого майна.

11. 11.10.2021 Виконком на адвокатський запит позивача від 05.10.2021 також підтвердив відсутність його згоди на внесення таких змін до договору. Така ж відмова надана позивачу у листі від 22.11.2021 на його запит від 17.11.2021. Відмова орендодавця у задоволенні пропозиції орендаря про внесення змін до названого договору щодо збільшення строку його дії на п`ять років стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

12. Справа розглядалася судами неодноразово.

13. 09.03.2023 Господарський суд Чернівецької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, про відмову у позові.

14. Судові рішення мотивовані тим, що така позовна вимога фактично є спонуканням відповідача вчинити дії по укладенню з позивачем договору оренди нерухомого майна у новій редакції, вона не є ефективним способам захисту порушеного права і не спроможна його відновити, тоді як таким способом захисту є вимога про визнання договору укладеним. При цьому звернули увагу на заявленні позивачем вимоги про внесення змін до договору без викладення його умов у новій редакції згідно з примірним договором, що не відповідає положенням пункту 125 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок), та статті 16 Закону України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна".

Короткий зміст касаційної скарги

15. ТОВ "Бриналь" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник просить надати висновок щодо застосування пунктів 125, 130 Порядку та статті 18 України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна" саме у цих правовідносинах, які склалися між сторонами.

16. Наполягає на тому, що суди помилилися, зазначаючи про те, що позовною вимогою є зобов`язання відповідача укласти договір, оскільки позивач заявив вимогу про зобов`язання відповідача внести зміни до договору оренди щодо збільшення строку дії оренди на строк не менше як п`ять років, уклавши договір в новій редакції. Скаржник вважає, що відсутня необхідність у викладенні нової редакції договору, оскільки це не вплинуло би на дії відповідача у разі задоволення позову. На переконання скаржника, суди належним чином не мотивували судові рішення у частині обрання позивачем неефективного способу захисту свого права. Крім того, помилково послалися на правові позиції Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 922/3129/18 та від 09.07.2019 у справі № 916/1668/18, правовідносини в яких не є подібними.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

17. Управління у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, повністю погоджуючись із аргументацією судів щодо відмови у позові.

Позиція Верховного Суду

18. Відповідно до частини третьої статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема, дій, що їх повинні виконати суд першої та (або) апеляційної інстанції у разі скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд.

19. Згідно з частиною першою статті 316 цього ж Кодексу вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

20. Суди попередніх інстанцій у новому розгляді цієї справи повністю виконали вказівки, що містилися у постанові Верховного Суду від 01.11.2022.

21. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що під час як першочергового так і повторного оскарження ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень підставою оскарження ТОВ "Бриналь" зазначало пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 18 України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна" та пунктів 125, 130 Порядку.

22. У постанові від 01.11.2022 суд касаційної інстанції відхилив доводи скаржника про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування статті 18 України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна", оскільки цією статтею визначений порядок продовження договору оренди, тоді як спірні правовідносини виникли з приводу внесення змін до договору оренди з метою приведення його строку у відповідність до вимог законодавства, що регулюється статтею 16 цього ж Закону. При цьому суд касаційної інстанції указав на те, що визначена скаржником підстава касаційного оскарження не підтвердилася, оскільки Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 921/604/20 сформулював висновок щодо застосування пунктів 125, 130 Порядку у подібних правовідносинах.

23. Разом з тим, направляючи цю справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції у пунктах 5.33-5.40 мотивувальної частини постанови від 01.11.2022 звернув увагу на те, що суди не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 921/604/20, зокрема, згідно з якими внесення змін до договору відбувається шляхом викладення його у новій редакції з примірним договором оренди, затвердженим частиною першою статті 16 України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності або представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності, а якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.

24. У постанові від 01.11.2022 суд касаційної інстанції доручив судам перевірити відповідність запропонованих позивачем змін до укладеного між сторонами договору цим положенням закону, дотримання необхідних умов для внесення таких змін, зокрема, у частині реєстрації права власності на об`єкт оренди за територіальною громадою, та ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 921/604/20. Інших вказівок зазначена вище постанова не містить.

25. За наслідками повторного розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій дотрималися вказівок, зроблених Верховним Судом у постанові від 01.11.2022, установили відсутність доказів викладення умов договору оренди нерухомого майна від 12.09.2018 № 117 у новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим частиною першою статті 16 України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна", та указали про недотримання позивачем положень пункту 125 Порядку.

26. Отже, висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо застосування положень пунктів 125, 130 Порядку та статті 16 Закону України від 03.10.2019 "Про оренду державного та комунального майна" у спірних правовідносинах відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.10.2021 у справі № 921/604/20, і суди ухвалили рішення з дотриманням вказівок суду касаційної інстанції, зазначених у постанові від 01.11.2022 у цій справі.

27. У пункті 71 постанови від 07.09.2022 у справі № 910/22858/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми ГПК України не поділяють висновків Верховного Суду щодо застосування норм права на ті, що викладені у постановах, якими справу направлено на новий розгляд, та ті, що викладені у постановах, якими завершений розгляд справи. Подібний підхід також відсутній у судовій практиці. Кожна постанова Верховного Суду в силу частини третьої статті 317 ГПК України є остаточною і оскарженню не підлягає, а якщо в ній викладені висновки щодо застосування норми права, то такі висновки підлягають врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів.

28. Зважаючи на те, що наведена ТОВ "Бриналь" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 4 частини першої статті 296 цього ж Кодексу, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за його касаційною скаргою у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Судові витрати

30. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриналь" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.03.2023 у справі № 926/186/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Л. І. Рогач