Ухвала

від 27.09.2023 по справі 908/1993/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/1993/21 (908/930/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023

у справі № 908/1993/21 (908/930/22)

за позовом Підприємства об`єднання громадян «Батур»

до Головного управління ДПС у Київській області

про зобов`язання вчинити дії,-

в межах справи №908/1993/21

про банкрутство Підприємство об`єднання громадян «Батур»

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 у справі №908/1993/21(908/930/22) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області та зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленої Підприємством об`єднанням громадян «Батур» у розмірі 1 379 089,00 грн відповідно до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Підприємства об`єднання громадян «Текстиль-Трейд» 2 481,00 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 у справі № 908/1993/21 (908/930/22) залишено без змін.

До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшла касаційна скарга разом із клопотанням про поновлення стоку на касаційне оскарження, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі №908/1993/21 (908/930/22) і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/1993/21 (908/930/22) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.09.2023.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 4 статті 293 цього Кодексу.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 27.02.2023, повний текст постанови складено 16.03.2023, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 05.04.2023. Проте, касаційна скарга подана скаржником 07.09.2023, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі ГУ ДПС у Київській області просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі №908/1993/21 (908/930/22) посилаючись на те, що вперше скаржником було направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення в межах строку, встановленого ст. 288 ГПК України, однак вказану скаргу було повернуто скаржнику ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги, а саме, несплатою судового збору за подання касаційної скарги. Скаржник вказує, що одразу після усунення обставин, які стали підставою для повернення касаційної скарги, а саме, сплата судового збору, скаржником повторно подано касаційну скаргу на зазначені судові рішення у справі №908/1993/21 (908/930/22).

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Ухвала Верховного Суду від 13.06.2023 про повернення касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області, яка подана на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 908/1993/21 (908/930/22) була вручена ГУ ДПС у Київській області засобами поштового зв`язку 27.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим номером 01016 1835666 4. Проте, повторно касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на зазначені судові рішення у справі №908/1993/21 (908/930/22) було подано до Верховного Суду лише 07.09.2023, тобто більш ніж через 2 місяці після усунення обставин, які стали підставою для повернення касаційної скарги (сплати судового збору). Будь - яких обґрунтувань причин пропуску такого строку під час подання повторної касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області наведено не було.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, а також не зазначено об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 292 ГПК України:

- Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

- Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

- Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 908/1993/21 (908/930/22) підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом наведення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та подання суду належних доказів поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 становить 2 481, 00 грн.

Відповідно до пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру визначена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи, що скаржник просить скасувати судові рішення суду у повному обсязі, судовий збір за подання даної касаційної скарги підлягає сплаті у розмірі 9 924,00 грн (4 962,00 х 200%).

Проте, скаржником за платіжною інструкцією №1576 від 28.07.2023 сплачено лише 4 962,00 грн, тобто на 4 962,00 грн менше від суми судового збору, що підлягає сплаті у цьому випадку.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: подати суду документ про доплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку на суму 4 962,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,

- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,

- код класифікації доходів бюджету - 22030102,

- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 3 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними аргументи клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 908/1993/21 (908/930/22).

2. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 908/1993/21 (908/930/22) залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню ДПС у Київській області строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Головному управлінню ДПС у Київській області усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- подати суду докази доплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 908/1993/21 (908/930/22) в сумі 4 962,00 грн;

- надати суду клопотання/заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з підстав, які відмінні від тих що зазначені у раніше поданому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження.

5. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Київській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, до касаційної скарги будуть застосовані наслідки, які передбачені положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік