Рішення

від 21.09.2023 по справі 120/2998/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 вересня 2023 р. Справа № 120/2998/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дмитришеної Р.М.,

за участю секретаря судового засідання: Коваль С.В.

представника позивача: Шевчук О.В.

представника відповідача: Лозінської І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 28.07.2022 за результатами фактичної перевірки товариства з питань обігу пального за період з 01.04.2020 по 28.07.2022, відповідачем було складено акт № 4481/02-32-09-04/24898750.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №6159/02-32-09-01 від 20.09.2022; №6160/02-32-09-01 від 20.09.2022; №6161/02-32-09-01 від 20.09.2022.

Позивач вважає такі рішення неправомірними з підстав того, наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.07.2022 №1802к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" винесено з порушенням умов та порядку прийняття рішення про проведення перевірки.

Так, позивач вказує, що в наказі від 18.07.2022 №1802 к підставою перевірки зазначені підпункт 75.1.3. пункту 75.1 статті 75, підпункт 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 без наведення фактичних підстав для його застосування щодо зазначеного платника податків.

Проте, позивач вважає, що ст. 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а.

Також позивач вказує, що зміст наказу не містить зазначення періоду, який буде перевірятися, що вказує на невідповідність наказу положенням ПК України.

У своїх доводах позивач покликається на постанову Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №826/14478/17 у якій зазначено, що відсутність конкретизації періоду господарської діяльності позивача, який буде перевірятися також створює у позивача відчуття правової невизначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього.

Також позивач вказує, що застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України можливе виключно у випадку необладнання рівнемірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, що відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 580/9246/21.

Проте, позивач з 27.09.2019 вивів з експлуатації 7 резервуарів, про що комісія склала Акт № 1 "Про виведення з експлуатації резервуарів РГС75, які розташовані в резервуарному парку за №№4; 7; 8; 9; 11; 12; 13 згідно з наказом №26 від 27.09.2019.

Зазначені резервуари були опломбовані та не використовувалися, що також підтверджується Інвентаризаційною відомістю основних засобів на 31.12.2022.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду з вимогами про скасування спірних рішень.

Ухвалою 27.03.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).Установлено строк для подання заяв по суті.

17.04.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. По суті позовних вимог відповідач вказав, що наказ про проведення фактичної перевірки позивача від 18.07.2022 №1802к відповідає п. 81.1 ст. 81 ПК України, адже відповідно до зазначених положень податкового законодавства в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Окрім того, спірний наказ чітко й вичерпно визначає мету проведення перевірки - протидія незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального, дотримання вимог Податкового кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального в Україні.

В підтвердження своїх мотивів відповідач наводить постанову Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 460/1239/19 де зазначено, що в межах подібних правовідносин судами попередніх інстанцій не перевірено наявність (відсутність) підстав для проведення перевірки. При цьому, незазначення такої підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Отже, на думку відповідача, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правову підстава), пред`явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України документів (формальна підстава).

Так, листом ДПС України від 15.07.2022 року №7230/7/99-00-09-02-03-01-07 з метою протидії незаконному обігу пального, запобігання та виявлення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, зобов`язано провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання, в тому числі ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА".

Отже, внаслідок отримання такої інформації виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу щодо здійснення належного податкового контролю.

На виконання листа ДПС України від 15.07.2022 року №7230/7/99-00-09-02-03-01-07 управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області було складено доповідну записку від 18.07.2022 №896/02-32-09 про необхідність проведення фактичної перевірки ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального. На підставі зазначеної доповідної записки в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято управлінське рішення "Дозволяю", яким надано дозвіл на проведення фактичної перевірки товариства.

За результатами проведеної фактичної перевірки "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" встановлено порушення вимог статті 12 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" та підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України. Зокрема, товариство з 01.10.2019 року здійснювало зберігання та реалізацію бензину та дизельного пального з акцизного складу №1006893, на якому не було обладнано 7 резервуарів рівнемірами-лічильниками рівня пального, не зареєстровано та не своєчасно зареєстровано 5 рівнемірів-лічильників рівня пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відтак, за наслідками проведеної перевірки прийняті спірні рішення, які відповідач вважає правомірними.

Окремо звернуто увагу, що процедурні порушення щодо призначення та проведення контролюючого заходу на підставі наказу не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже вони об`єктивно не могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення (постанова Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 815/551/14).

23.05.2023 на адресу суду надійшли пояснення від представника позивача у яких остання спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення.

28.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання від позивача про об`єднання в одне провадження адміністративних справ №120/2998/23 та №120/7410/23. Дане клопотання обґрунтоване тим, що предметом спору у справі №120/7410/23 є податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі фактичної перевірки товариства з питань обігу пального за період з 15.03.2020 по 01.03.2023, з 01.04.2020 по 03.03.2023, з 15.03.2020 по 07.03.2023. Отже, позивач вказує на однотипність справ, одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача, а заявлені позивачем у цих справах вимоги стосуються оскарження податкових повідомлень-рішень, які пов`язані між собою передумовами та підставами прийняття.

Ухвалою від 05.07.2023 клопотання позивача задоволено, об`єднано в одне провадження для спільного розгляду справи №120/2998/23 та №120/7410/23 за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Об`єднаній справі присвоєно №120/2998/23.

Так, відповідно до позовної заяви від 31.05.2023 позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення, що прийняті відповідачем за наслідками фактичних перевірок (а.с. 98-113).

В обґрунтування позовних вимог позивач, як і в першій позовній заяві, вказує на протиправність наказів щодо проведення фактичної перевірки зважаючи на їх невідповідність положенням ПК України. Так, зокрема, на думку позивача, без зазначення підстави для проведення перевірки та без окресленого періоду, розпорядчий акт не може бути правомірним.

У постанові від 08.04.2021 у справі №640/21528/19 Верховний Суд вказав, що інформація (а саме, доповідна записка) на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію, хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

По суті встановлених порушень, позивач вказує, що складом правопорушення, за яке передбачена фінансова санкція у п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України, є необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі. Водночас указана норма та інші положення ст. 128-1 ПК не передбачають відповідальність за порушення строку реєстрації зазначених рівнемірів та витратомірів, оскільки підставою відповідальності є саме відсутність реєстрації такого обладнання.

На переконання позивача, він не допускав порушення вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК, за яке передбачена відповідальність п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України, оскільки на момент фактичної перевірки, за результатами якої складено Акт від 07.03.2023 обладнання було повірене, а відповідальність за несвоєчасну реєстрацію витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі цими положеннями не передбачена.

27.06.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву від 31.05.2023 у якому заперечує вимоги позивача. Аргументуючи свої доводи ГУ ДПС у Вінницькій області, звертає увагу суду, що відповідно до п. 19-1.1.14. ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері та здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, згідно з п.п. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

З огляду на зазначене, працівники ГУ ДПС у Вінницькій області мають право проводити фактичну перевірку незалежно від настання певних обставин, а реалізовуючи завдання, які покладені законом (в даному випадку п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України) на контролюючий орган.

Відповідно до пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України термін "податкова інформація" для цілей оподаткування розуміється у значенні, визначеному Законом України Про інформацію № 2657-ХІІ від 02.10.1992.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 04.09.2020 року №470 (із змінами і доповненнями) при організації проведення фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів, а також реалізацію матеріалів перевірки.

Відповідач звертає увагу, що по змісту доповідні записки, містять конкретні встановлені ймовірні порушення вчинені платником податків, також окремо дані щодо господарської діяльності суб`єкта господарювання в сфері оптової торгівлі пальним формуються та накопичуються в електронних базах даних ITC "Податковий блок" та відповідних реєстрах виходячи із відомостей, які подаються самим платником.

Внаслідок отримання такої інформації виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу щодо здійснення належного податкового контролю. Належний ефект, що може бути досягнутий від проведення контролю, залежить від своєчасного та якісного опрацювання такої інформації.

При цьому, відповідач, покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 вказує, що підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, яка на думку позивача є протиправною, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Відповідач звертає увагу суду, що податковим органом під час призначення проведення перевірки не було допущено жодних порушень, щоби вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень.

Ухвалою від 06.07.2023 постановлено розгляд об`єднаної адміністративної справи №120/2998/23 проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до судового розгляду на 22.08.2023.

22.08.2023 судовий розгляд справи не відбувся по причині відсутності постачання електроенергії у приміщені суду. Судовий розгляд відкладено на 20.09.2023.

19.09.2023 на адресу суду надійшла заява №56662, у якій представник позивача вказує на технічні неточності у нумерації спірних рішень, тому долучає уточнений перелік податкових повідомлень-рішень, які є предметом позову об`єднаних справ (а.с. 246-247).

В ході судового розгляду учасники процесу підтримали заявлені вимоги та заперечення, з підстав, що наведені у заявах по суті.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши мотиви позову та відзиву, докази та надавши їм оцінку, встановив наступне.

ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" (далі - позивач) зареєстроване 18.01.1999 за №1160120000 Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області, код ЄДРПОУ - 24898750. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Товариства є КВЕД 46.71- Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено чотири перевірки платника податків ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА".

Так, наказом від 18.07.2022 №1802к постановлено провести фактичну перевірку ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" за період з 01.04.2020.

Даний наказ прийнято відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.07.2022 року № 896/02-32-09.

Так, підставою перевірки став лист ДПС України від 15.07.2022, яким повідомлено про перелік суб`єктів для відпрацювання з метою протидії незаконного обігу пального, запобігання та виявлення порушень у сфері обігу підакцизних товарів. До листа долучено перелік суб`єктів господарювання, у яких вказувався і позивач (а.с. 58-59).

На виконання листа ДПС України від 15.07.2022 року №7230/7/99-00-09-02-03-01-07 управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області було складено доповідну записку від 18.07.2022 №896/02-32-09 про необхідність проведення фактичної перевірки ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального. На підставі зазначеної доповідної записки в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято управлінське рішення "Дозволяю", яким надано дозвіл на проведення фактичної перевірки товариства (а.с. 63).

За результатами проведеної фактичної перевірки "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" складено Акт від 28.07.2022 №4481/02-32-09-04/24898750 у якому встановлені порушення (далі - Акт від 28.07.2022) (а.с. 20-23).

Так, перевіркою встановлено порушення вимог статті 12 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" та п.п. 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.

Зокрема, товариство з 01.10.2019 року здійснювало зберігання та реалізацію бензину та дизельного пального з акцизного складу №1006893, на якому не було обладнано 7 резервуарів рівнемірами-лічильниками рівня пального, не зареєстровано та не своєчасно зареєстровано 5 рівнемірів-лічильників рівня пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

- товариство несвоєчасно зареєструвало встановлені витратоміри-лічильники в кількості дві одиниці, а саме витратомір серійний номер 62406 - дата встановлення 29.09.2019, натомість дата реєстрації - 31.03.2020, витратомір серійний номер 62500 - дата встановлення 29.09.2019, дата реєстрації 31.03.2020;

- товариство невчасно подано до центрального органу "Довідку про зведені за добу підсумкові облікові щодо обсягу та залишків пального" за період з 01.04.2020 по 28.07.2022 в кількості один електронний документ за одну звітну добу.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 20.09.2022:

- №6159/02-32-09-01, яким застосовано штрафну санкцію відповідно до п. 128-1.1 ст. 128 ПК в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, кількість яких становить 12 (а.с. 24-25);

- №6160/02-32-09-01, яким застосовано штрафну санкцію відповідно до п. 128-1.1 ст. 128 ПК в розмірі 20 000 гривень за кожний незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, кількість яких становить 2 (а.с. 26-27);

- №6161/02-32-09-01, яким застосовано штрафну санкцію відповідно до п. 128-1.1 ст. 128 ПК в розмірі 1000 гривень за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяги обігу пального або спирту етилового (а.с. 28-29).

Також відповідачем здійснювалася перевірка даного платника податків ще за трьома зареєстрованими місцями господарської діяльності за адресами: Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Гайсинське шосе, буд.1; Вінницька область, м. Немирів, вул. Соборна, буд. 216; Вінницька область, Тульчинський район, смт.Шпиків, вул. Незалежності, буд. 2.

Відповідно контролюючим органом прийнято накази про проведення фактичної перевірки ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА".

Зокрема, наказом №469к від 21.02.2023, з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 21.02.2023 №№299/02-32-09-04, наказано провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" за період з 01.04.2020 (а.с. 169).

Доповідною запискою №299/02-32-09-04 від 21.02.2023 вказано на інформацію про виявлене ймовірне порушення Позивача в частині зберігання пального без встановлення та реєстрації рівнемірів-лічильників рівня пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі (а.с. 168).

За наслідками перевірки складено Акт від 03.03.2023 №2552/02-32-09-04/24898750 (далі - Акт від 03.03.2023) у якому вказано на допущені позивачем порушення. (а.с. 172-173), а саме п.п. 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 3 Закону України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг".

Зокрема, товариство на акцизному складі №1006888 у період з 01.04.2020 року по 28.04.2020 року здійснювало господарську діяльність із приймання, відпуску та зберігання пального, з використанням рівнемірів-лічильників рівня та зберігання введених в експлуатацію резервуарів в кількості три одиниці (заводські номера №041523, №01524, та №041525) без наявного позитивного результату повірки та оцінки відповідності проведеного відповідно до законодавства та у період з 19.03.2021 року по 09.08.2021 року здійснювало фізичний відпуск (продаж) пального споживачем, через витратоміри-лічильники в кількості три одиниці, а саме: ПРК №1/2 заводський №970КО1477, ПРК 3/4 заводський №970КО1479 та ПРК №5/6 заводський №970КО7480 без позитивного результату повірки та оцінки відповідності;

- несвоєчасно подано до центрального органу виконавчої влади "Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального" (електронна форма документу J0210401) за період з 01.04.2020 року по 03.03.2023 року в кількості один електронний документ за одну звітну добу;

- у період з 01.04.2020 року по 03.03.2023 року на акцизному складі №1006888 при здійсненні реалізації пального не проводило окремі розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій фіскальний РРО 3000788591, що призвело до виникнення виявленої фактичної нестачі пального.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 20.04.2023:

- №5203/02-32-09-04/24898750, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 60 000грн за виявлене порушення п.п. 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК (а.с. 177-178);

- №5204/02-32-09-04/24898750, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 60 000грн за виявлене порушення п.п. 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК (а.с. 179-180);

- №5205/02-32-09-04/24898750, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 000грн за виявлене порушення п.п. 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК (а.с. 181-183).

Наказом №473к від 21.02.2023, з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 21.02.2023 №№299/02-32-09-04, наказано провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" за період з 15.03.2020 (а.с. 186).

Доповідною запискою №299/02-32-09-04 від 21.02.2023, як і в попередньому наказі, вказано на інформацію про виявлене ймовірне порушення Позивача в частині зберігання пального без встановлення та реєстрації рівнемірів-лічильників рівня пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі (а.с. 168).

За наслідками перевірки складено Акт від 02.03.2023 №2446/02-32-09-02/24898750 (далі - Акт від 02.03.2023) у якому вказано на допущені позивачем порушення. (а.с. 190-194), а саме п.п. 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, також вказано на нестачу пального та надлишок такого.

Зокрема, товариство в період з 01.04.2020 року до 28.04.2020 року здійснювало зберігання та реалізацію пального з 3 (трьох) резервуарів, які було обладнано рівнемірами-лічильниками типу DELPHI 485 за серійними номерами: №041529, №041530, №041531, проте на які були відсутні позитивні результати повірки або оцінки відповідності та в період з 20.03.2021 року по 09.08.2021 року здійснювало реалізацію пального через 3 (три) паливо роздавальні колонки, на які був відсутній позитивні результат повірки або оцінки відповідності;

- розпорядником акцизного складу уніфікований номер 1006892 не подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилини доби, що настає за звітною, Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (тримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального кількості 1 (одного) електронного документа за 1 звітну добу, а саме: за 18.12.2020 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 18.04.2023:

- №5049/02-32-09-01/24898750, яким застосовано штрафну санкцію за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в розмірі 1000,00грн (а.с. 205-206);

- №5047/02-32-09-01/24898750, яким застосовано штрафну санкцію за порушення до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в розмірі 60000,00грн. (а.с. 207-208);

№5048/02-32-09-01/24898750, яким застосовано штрафну санкцію за порушення до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в розмірі 60 000,00грн. (а.с. 209-210).

Наказом №521к від 28.02.2023, з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 27.02.2023 №330/02-32-09-04, наказано провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" за період з 15.03.2020 (а.с. 186).

Доповідною запискою №330/02-32-09-04 від 27.02.2023, вказано на інформацію про виявлене ймовірне порушення Позивача в частині зберігання пального без встановлення та реєстрації рівнемірів-лічильників рівня пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі (а.с. 212).

За наслідками перевірки складено Акт від 07.03.2023 №2728/02-32-09-04/24898750 (далі - Акт від 07.03.2023) у якому вказано на допущені позивачем порушення. (а.с. 216-219), а саме п.п. 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, також вказано розбіжності між обліковими та фактичними залишками пального.

Зокрема, товариство на акцизному складі №1006889 у період з 01.04.2020 року по 28.04.2020 року здійснювало господарську діяльність із приймання, відпуску та зберігання пального, з використанням рівнемірів-лічильників рівня в кількості три одиниці (заводські номера №041526, №01527, та №041528) без наявного позитивного результату повірки та оцінки відповідності проведеного відповідно до законодавства та у період з 19.03.2021 року по 09.08.2021 року здійснювало фізичний відпуск (продаж) пального споживачем, через витратоміри-лічильники в кількості дві одиниці, а саме: ПРК №1 заводський №16375 та ПРК 2 заводський №16376 без позитивного результату повірки та оцінки відповідності;

- товариство (розпорядником акцизного складу №1006889) не подано до центрального органу виконавчої влади «Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» (електронна форма документу J0210401) за період з 01.04.2020 року по 07.03.2023 року в кількості один електронний документ за одну звітну добу.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 20.04.2023:

- №5207/02-32-09-04/24898750, яким застосовано штрафну санкцію за порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в розмірі 60 000,00грн (а.с. 222-223);

- №5209/02-32-09-04/24898750, яким застосовано штрафну санкцію за порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в розмірі 40 000,00грн (а.с. 224-225);

- №5210/02-32-09-04/24898750, яким застосовано штрафну санкцію за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в розмірі 1 000,00грн (а.с. 226-227).

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення з підстав протиправності наказів на проведення фактичної перевірки.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Відповідно до п.п. 80.2.2 фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно із матеріалами справи, наказом від 18.07.2022 №1802к, з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ та Законів України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", від 6 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", постанови Правління НБУ України від 29.12.17 №148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 18.07.2022 року № 896/02-32-09, в.о. начальника постановлено провести фактичну перевірку ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" за період з 01.04.2020.

На підтвердження наявності підстав для проведення фактичної перевірки відповідачем було надано лист ДПС України від 15.07.2022.

На виконання листа ДПС України від 15.07.2022 року №7230/7/99-00-09-02-03-01-07 управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області було складено доповідну записку від 18.07.2022 №896/02-32-09 про необхідність проведення фактичної перевірки ТОВ "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального. На підставі зазначеної доповідної записки в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято управлінське рішення "Дозволяю", яким надано дозвіл на проведення фактичної перевірки товариства (а.с. 63).

Однак в даному листі ДПС України від 15.07.2022 відсутні конкретні порушення позивачем, а лише міститься перелік суб`єктів для відпрацювання з метою протидії незаконного обігу пального, запобігання та виявлення порушень у сфері обігу підакцизних товарів (а.с. 58-59).

Відтак, суд зазначає, що як у листі, який відповідач визначає як підставу для проведення перевірки, так у доповідній записці та і у самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) обставини невідповідності діяльності позивача вимогам чинного законодавства.

Таким чином, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства, що було би мотивом для призначення фактичної перевірки відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК.

Також суд звертає увагу, що формулювання підстав перевірки в зазначеному наказі не дає цілковите розуміння, що є причиною перевірки контролюючого органу, так як у ньому, окрім загальних положень Податкового кодексу, перераховано всі нормативно-правові акти, що регулюють питання фактичних перевірок при здійсненні контрольного заходу.

Ба більше, наказ від 18.07.2022 не містить конкретизованого періоду діяльності, який буде перевірятися, а лише вказано за період з 01.04.2020, без зазначення кінця такого періоду, що також не відповідає правомірності акта суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суду у постанові від 11.09.2018 у справі №826/14478/17 вказав, що відсутність конкретизації періоду господарської діяльності позивача, який буде перевірятися створює у позивача відчуття правової невизначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 11.07.2023 у справі 240/959/20 у подібних правовідносинах.

Крім того, суд погоджується із доводами позивача, що перевіряючі вийшли за межі перевірки, оскільки за висновками Акту перевірки від 28.07.2022 вказано, що з 01.10.2019 товариство здійснювало зберігання та реалізацію бензину та дизельного пального з акцизного складу №1006893, хоча в наказі вказано провести фактичну перевірку за період з 01.04.2020.

Подібне зазначено і щодо витратомірів, які встановлені 29.09.2019, а зареєстровані 31.03.2020 що виходить за період фактичної перевірки, яку наказом встановлено провести з 01.04.2020.

Окремо, позивачем підтверджено, що з 27.09.2019 товариством виведено з експлуатації 7 резервуарів, про що комісія склала Акт № 1 "Про виведення з експлуатації резервуарів РГС75, які розташовані в резервуарному парку за №№4; 7; 8; 9; 11; 12; 13 згідно з наказом №26 від 27.09.2019. Зазначені резервуари були опломбовані та не використовувалися, що також підтверджується Інвентаризаційною відомістю основних засобів на 31.12.2022.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що фактична перевірка проведена протиправно, без наявних правових підстав для її призначення, а відтак податкові повідомлення рішення прийнятті за її наслідками є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо фактичних перевірок відповідно до наказів від 21.02.2023 за №469к, №473к, від 28.02.2023 №521к, то такі призначені на підставі зокрема, п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК та доповідних записок, які містять інформацію про ймовірне порушення даного платника податків.

Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 у справі №500/5559/21 у подібних правовідносинах вказав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

У постановах від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), 07 листопада 2019 року (справа № 140/391/19), від 05 листопада 2018 року (справа №803/988/17), від 22 травня 2018 року (справа №810/1394/16), Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Водночас у постановах від 16 вересня 2021 року (справа №120/1431/20-а), від 12 жовтня 2021 року (справа №120/5729/20-а), Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення (відповідно до підстав, визначених нормами цього підпункту).

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2021 року (справа №120/1431/20-а) та від 12 жовтня 2021 року (справа №120/5729/20-а) уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 у справі № 160/9720/22 вказав, що ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

У наказах №469к, №473к, №521к не конкретизовано суть порушення, а окрім загальних положень, зазначено доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області.

Дані доповідні записки платнику податків не вручалися, оскільки на переконання відповідача, є внутрішнім документом, та ознайомлення з яким законодавством не передбачено.

Також за доводами відповідача, накази про проведення фактичної перевірки позивача відповідають п. 81.1 ст. 81 ПК України, адже відповідно до зазначених положень податкового законодавства в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Суд відхиляє такі доводи, оскільки як вказано Верховним Судом у постанові від 08.04.2021 у справі №640/21528/19, інформація (а саме, доповідна записка) на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію, хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Відповідно за змістом доповідних записок певні порушення не вказані, а лише зазначено про відомості з бази даних ІТС "Податковий блок" про ймовірні порушення в частині зберігання пального без встановлення реєстрації рівнемірів-лічильників рівня пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі.

Таким чином, контролюючим органом не доведено наявність підстав для призначення і проведення фактичної перевірки позивача відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Аналогічно попередньому накази не містять конкретизованого періоду діяльності, який буде перевірятися, а лише вказано за період з 01.04.2020 та з 15.03.2020 відповідно, без зазначення кінця такого періоду, що також не відповідає правомірності акта суб`єкта владних повноважень.

Щодо встановлених порушень, то за довадами відповідача, товариство здійснювало господарську діяльність із приймання, відпуску та зберігання пального, з використанням рівнемірів-лічильників без наявного позитивного результату повірки та своєчасно не здійснив їх реєстрацію, що є порушенням положень п.п. 230.1.2, 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК.

На противагу цим доводам представник позивача вказує, що на дату фактичних перевірок витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального пройшли повірку та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, що не заперечується відповідачем та підтверджується актами перевірок. Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію положеннями п. 128-1.1 ст. 128 ПК не передбачено.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі № 580/9246/21, сформував правову позицію, що застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми. Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на встановлені у цій справі обставин щодо протиправності призначення та проведення податковим органом фактичних перевірок, за наслідками яких були прийняті спірні рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Суд також відхиляє доводи відповідача, що процедурні порушення щодо призначення та проведення контролюючого заходу на підставі наказу не можуть мати вирішального значення, за умови допуску господарюючим суб`єктом посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та встановлення в результаті такої перевірки порушень законодавства таким суб`єктом - оскільки видання наказу про проведення податкової перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій, недотримання якого спростовує доводи податкового органу щодо правомірності наказу.

Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 20.09.2022 №6159/02-32-09-01, від 20.09.2022 №6160/02-32-09-01, від 20.09.2022 №6161/02-32-09-01, від 18.04.2023 №5047/02-32-09-01/24898750, від 18.04.2023 №5048/02-32-09-01/24898750, від 18.04.2023 №5049/02-32-09-01/24898750, від 20.04.2023 №5203/02-32-09-04/24898750, від 20.04.2023 №5204/02-32-09-04/24898750, від 20.04.2023 №5205/02-32-09-04/24898750, від 20.04.2023 №5207/02-32-09-04/24898750, від 20.04.2023 №5209/02-32-09-04/24898750, від 20.04.2023 №5210/02-32-09-04/24898750.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ НАФТОБАЗА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений судовий збір у розмірі 9 360 грн. (дев`ять тисяч триста шістдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Немирів нафтобаза" (код ЄДРПОУ - 24898750, вул. Польова, 3, м. Немирів, Вінницька область, 22800)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна