Рішення

від 30.08.2006 по справі 13501-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

13501-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404

РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2006Справа №2-27/13501-2006

Запозовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Бухгалтер”, м. Алушта, вул. Ювілейна, 14. кв. 33.   

До відповідача    Алуштинська міська рада, м. Алушта, пл. Радянська, 1.

Про визнання права на оренду та  визнання договору дійсним.

Суддя Воронцова  Н.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Кіреєв Д. В., дор. у справі; Почтаренко Д. С., дор. у справі.

Від відповідача –  не з'явився.

Сутність спору:  Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Бухгалтер”  звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача  про визнання за ТОВ “Бухгалтер” право на оренду земельної ділянки ( кадастровий номер 01 103 000 00:01:009:0132 ) загальною площею 0,7395 га., розташований в м. Алушта, вул. Комсомольська, в районі пансіонату “Західний Донбас”, а також просить визнати дійсним договір оренди землі від 20.09.2004 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Бухгалтер” та Алуштинською міською радою.   

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що  відповідач, не зважаючи на ухвалу Верховного суду України від 20.03.2006 р. про зупинення виконання рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 16.08.2005 р. до закінчення касаційного провадження,  03.08.2006 р.  звернувся до ТОВ “Бухгалтер” з письмовою пропозицією розірвати договір як недійсний, у зв'язку з визнанням у судовому порядку незаконним та відміною рішення Алуштинської міської ради №17/74 від 26.05.2004 р. “Про надання ТОВ “Бухгалтер” земельної ділянки в оренду”.

Позивач вважає, що вказані обставини перешкоджають ТОВ “Бухгалтер” у належному володінні і використанні наданої в оренду земельної ділянки та порушують права позивача як орендаря, в зв'язку з чим, керуючись ст.. 35 Закону України “Про оренду землі” , згідно до якої спори, пов'язані з орендою землі,  вирішуються в судовому порядку, позивач вважає за потрібне, у судовому порядку визнати вказаний договір оренди землі дійсним.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не представив, клопотанням від 28.08.2006 р. просить справу розглянути за наявними у справі матеріалами за відсутністю представника Алуштинскої міської ради.  

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у неї матеріалами, в порядку ст.. 75 ГПК України. Не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.  

До суду від Маломаякської сільської ради надійшло клопотання від 30.08.2006 р., відповідно до якого Маломаякська сільська рада повідомила про те, що спірна земельна ділянка по справі відноситься до земель Маломаякської сільської ради. Таким чином всі рішення по даній земельній ділянці, прийняті Алуштинською міською радою і укладений договір оренди землі від 20.09.2004 р. є незаконним.  

Також  Маломаякська сільська рада просить суд справу слуханням відкласти і притягнути її стороною по даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,   суд, -

в с т а н о в и в:

20 вересня 2004 року ТОВ “Бухгалтер” та Алуштинська міська Рада на підставі рішення 17 сесії 24 скликання Алуштинської  міської ради № 17/74 від 26.05.2004р.  уклали договір оренди землі.

16.08.2005 року рішенням Алуштинського міського суду та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27.12.2005 року визнано незаконним і відмінено рішення Алуштинської міської ради № 17/74 від 26.05.04 р "Про надання ТОВ "Бухгалтер" земельної ділянки в оренду".

03 серпня 2006року Відповідач звернувся до ТОВ “Бухгалтер” з письмовою пропозицією розірвати Договір як недійсний, у зв'язку з визнанням у судовому порядку незаконним і відміною рішення Алуштинської міської ради № 17/74 від 26.05.04 р "Про надання ТОВ "Бухгалтер" земельної ділянки в оренду".

Позивач не погодився з твердженням відповідача, що договір оренди землі є недійсним та таким що підлягає розірванню та подав до суду позов про визнання права на оренду земельної ділянки, яку він орендує та визнання договору оренди землі дійсним.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 35 Закону України “Про оренду землі” (далі - Закон) спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Алуштинського міського суду від 16.08.2005 року та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27.12.2005 року не визнавався недійсним договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем 20 вересня 2004 року. Більш того, позивачем оскаржені вказані вище судові рішення до Верховного суду України.

Верховний суд України своєю ухвалою від 20.03.2006 року прийняв до свого провадження вказану касаційну скаргу та задовольнив клопотання ТОВ "Бухгалтер" про зупинення виконання судового рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 16.08.2005 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до вимог статей 14 та 349 Цивільного процесуального кодексу України ухвала Верховного суду України від 20.03.2006 року підлягає обов'язковому виконанню з дня її проголошення, тобто з 20.03.2006 року рішення суду першої інстанції від 16.08.2005, яким визнано незаконним і відмінено рішення Алуштинської міської ради № 17/74 від 26.05.04 р "Про надання ТОВ "Бухгалтер" земельної ділянки в оренду" року, не підлягає виконанню.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з укладенням договору оренди землі, є цивільно-правовими та права і обов'язки сторін договору виникають з договору та не можуть регулюватися рішеннями міської ради.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є правочин (договір).

Вимоги щодо визнання договорів оренди землі недійсними містяться у ч.2 ст. 15 Закону, а саме: відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно до умов договору оренди землі, укладеному між позивачем та відповідачем 20 вересня 2004 року, відповідач передавав, а позивач прийняв у платне володіння строком на 49 років земельну ділянку несільськогосподарського призначення (зелені насадження загального користування) загальною площею 0,7395га, яка знаходиться в м. Алушта, вул. Комсомольська, в районі пансіонату “Західний Донбас”.

Згідно пункту 15 договору передача земельної ділянки у оренду відбувається згідно проекту відводу земельної ділянки, розробленому за рахунок коштів Орендаря на підставі Рішення сесії Алуштинської міської ради від 14.04.2004р. № 16/312.

Факт передачі вказаної вище земельної ділянки в оренду підтверджується актом прийому-передачі, підписаному сторонами Договору.

На виконання умов п. 9 договору, позивач за користування орендованою земельною ділянкою сплачував орендну плату, яка станом на 09.11.2005р. сплачена у сумі 19347, 00 грн.

На підставі рішення 25 сесії 4 скликання Алуштинської міської ради від 09.11.2005р. про “Внесення доповнень до договору оренди землі від 20.09.2004р.”, виплата орендної плати призупинена до 01.01.2007р.

В матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем цільового використання орендованої земельної ділянки.

Суд вважає, що згідно з вимогами ст.ст. 14, 15 Закону, Земельного та Цивільного кодексів України при укладені договору оренди землі від 20 вересня 2004 року сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, форма платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Ці істотні умови договору закріплені у пунктах 1 – 38 договору оренди землі від 20 вересня 2004 року.

Відповідно до вимог статей 18, 20 Закону, пункту 38 договору оренди землі від 20 вересня 2004 року, договір оренди землі підлягає державній реєстрації та вступає в силу тільки після такої реєстрації.

Позивачем після підписання договору оренди землі була проведена державна реєстрація договору, про що свідчить підпис секретаря міського голови та печатка Алуштинської міської ради на останньому аркуші договору оренди від 20 вересня 2004 року.

Вимоги відповідача до позивача про розірвання договору оренди землі від 20 вересня 2004 року суд не бере до уваги, тому що відповідно до п. 34 договору, розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.  Дострокове розірвання договору можливо лише за згодою сторін та рішенням суду за вимогою однією зі сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір оренди землі від 20 вересня 2004 року, укладений між позивачем та відповідачем, є дійсним і вступив в силу зі дня його підписання та державної реєстрації.

Відповідно до ст. 6 Закону, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.. 125 Земельного кодексу України  право користування земельною ділянкою виникає  після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ).

Межі орендованої позивачем земельної ділянки (кадастровий № 01 103 000 00:01:009:0132) загальною площею 0,7395 га, розташованої в м. Алушта, вул. Комсомольська, в районі пансіонату "Західний Донбас", були встановлені в натурі, про що свідчить акт № 161 вибору та обслідування земельної ділянки в натурі від 23 квітня 2004 року.

Позивач, набув право оренди на вказану вище земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 20 вересня 2004 року, який пройшов державну реєстрацію. Таке право позивач набув у відповідності з приписами законодавства України, якє регламентує земельні правовідносини.

Згідно зі ст. 27 Закону, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону, орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забеспечує рівні умови захисту прав на земельну ділянку, право на оренду землі захищається на рівні з правом власності на землю.

Захист прав власності на земельну ділянку може здійснюватися шляхом визнання права та застосування інших, передбачених законом способів.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що права позивача як орендаря земельної ділянки згідно договору оренди від 20 вересня 2004 року підлягають захисту шляхом визнання права на оренду землі та визнання договору оренди землі дійсним.

При таких обставинах справи,  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Клопотання від 30.08.2006 р. Маломаякської сільської ради судом не приймається до уваги в зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.. 18 ГПК України до  складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи,  прокурор,  інші  особи,  які  беруть  участь  у  процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Маломаякська сільська рада не є стороною по справі, що розглядається, а предметом розгляду по справі є  правовідносини, які виникли між  ТОВ “Бухгалтер” і Алуштинською міською радою, до яких Маломаякська сільська рада, за думкою суду, не має ніякого відношення.

Дане клопотання від 30.08.2006 р. на адресу позивача і відповідача направлене не було.

Клопотання Маломаякської сільської ради суд залишає без розгляду, оскільки Маломаякською сільською радою не дотримана процедура, передбачена ст.. ст.. 24, 26, 27 ГПУ України, і не конкретизувано в якої якості вона має  намір приймати участь в процесі.

Крім того, позовна заява позивача не містить вимог до Маломаякської сільської ради. Що ж стосується повідомлення  Маломаякської сільської ради про підготовку позовної заяви про визнання спірного договору недійсним, то суд при наявності обставин, передбачених ст.. ст.. 112 – 114 ГПК України, вправі переглянути прийняте їм рішення за нововиявленими обставинами.

За правилами ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті держмита і інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд відносить на відповідача.

З обліком викладеного, керуючись ст.ст.  49,  82-84  ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Бухгалтер” (АР Крим, м. Алушта, вул. Ювілейна, 14, кв. 33, код ЄДРПОУ 30411663) право на оренду земельної ділянки (кадастровий № 01 103 000 00:01:009:0132) загальною площею 0,7395 га, розташованої в м. Алушта, вул. Комсомольська, в районі пансіонату "Західний Донбас".

3.           Визнати дійсним Договір оренди землі від 20 вересня 2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бухгалтер” (АР Крим, м. Алушта, вул. Ювілейна, 14, кв. 33, код ЄДРПОУ 30411663) та Алуштинською міською радою (АР Крим, м. Алушта, пл. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 34496494).

     4.    Стягнути з  Алуштинська міська рада, м. Алушта, пл. Радянська, 1, ( ЄДРПОУ 34496494, банківські реквізити не відомі )  на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бухгалтер”, м. Алушта, вул. Ювілейна, 14,  кв. 33, ( ЄДРПОУ 30411663, банківські реквізити не відомі )  85 грн. держмита і 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання   рішення господарського суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.