Рішення

від 22.09.2023 по справі 260/4387/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2023 року м. Ужгород№ 260/4387/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Гебеш С.А.

при секретарі судового засідання Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

учасники справи у судове засідання - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про визнання рішення протиправним і зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

1. визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради у визнанні ОСОБА_1 отримувачем соціальних послуг з догляду, а ОСОБА_2 надавачем соціальних послуг по догляду;

2. зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради внести до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг відомості про ОСОБА_3 , як отримувача соціальних послуг, та ОСОБА_2 , як надавача соціальних послуг, відповідно до поданих ними заяв про згоду отримувати соціальні послуги з догляду та про згоду надавати соціальні послуги на непрофесійній основі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок когнітивних порушень у ОСОБА_1 , яка є прабабкою по материнській лінії ОСОБА_2 , такі звернулися до відповідача із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та із заявою про згоду отримувати соціальні послуги з догляду, однак листом від 31.03.2023 року повідомила про відмову у визнанні ОСОБА_1 такою, що потребує соціальних послуг з догляду, а ОСОБА_2 надавачем соціальних послуг. Представник позивачів вказує на те, що вказане рішення відповідача є протиправним , так як відповідно до п. 12, 32 Порядку формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2021 року №99, підставами для внесення відомостей про отримувача соціальних послуг до Реєстру є надходження звернення/повідомлення про надання соціальних послуг. Вказує про те, що внесення відомостей до Реєстру здійснюється протягом однієї доби з моменту настання відповідної події (надходження звернення/повідомлення про надання соціальних послуг). Обов`язок внесення до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг відповідних відомостей не залежить від факту призначення або відмови в призначенні особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради 13 червня 2023 року, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка (а.с. 39, 40).

Відповідач відзив на позов не подав.

04 вересня 2023 року подав клопотання про долучення до справи додаткових доказів.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду даної справи, учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, однак 22 вересня 2023 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є прабабкою по материнській лінії ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження та укладення шлюбів (а.с. 12-13) та не заперечується відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №200 від 15.03.2023 року, виданою ЦНАП Чопської міської ради (а.с. 7. на звороті).

Згідно висновку комісії ЛКК №35/1 від 15.03.2023 року ОСОБА_1 (88 років), внаслідок когнітивних порушень потребує постійного стороннього догляду (а.с. 8, на звороті).

Представник позивачів у позовній заяві вказує на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інших осіб, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_1 не має.

21 березня 2023 року позивачі подали до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та заяву про згоду отримувати соціальні послуги з догляду (а.с. 48-49).

Листом від 31 березня 2023 року відповідач повідомив позивачів про відмову у визнанні ОСОБА_1 такою, що потребує соціальних послуг з догляду, так як не належить до IV-V групи рухової активності (а.с. 7).

Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує соціальні права ОСОБА_1 , позивачі звернулися до суду, за захистом порушених, на їх думку, прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року № 2671-VIII (далі - Закон №2671-VІІІ).

Згідно пункту 17 статті 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною шостою статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 15 вказаного Закону реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі - Реєстр) створюється для забезпечення: 1) реалізації права особи/сім`ї на соціальні послуги; 2) профілактики складних життєвих обставин; 3) подолання складних життєвих обставин; 4) мінімізації негативних наслідків складних життєвих обставин; 5) обліку надавачів, отримувачів соціальних послуг та послуг, що їм надаються; 6) координації діяльності у системі надання соціальних послуг.

Реєстр складається з розділів про надавачів соціальних послуг, окремо - про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, та про отримувачів соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №2671-VIII підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: 1) заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; 2) звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.

Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є подані їм заява, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 19 Закону №2671-VIII).

У відповідності до ч. 4 вказаної статті порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг.

Відповідно до норм частин 1-4 ст. 21 Закону 2671 рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач.

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для невідкладного надання соціальних послуг структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону, може надати право надавачам соціальних послуг державної/комунальної власності приймати рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (консультування, надання притулку, догляд, підтримане проживання, короткотермінове проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам/сім`ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено (кризово) приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення, повідомлення.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг не пізніше трьох робочих днів після його прийняття видається або надсилається заявнику. У рішенні про надання соціальних послуг обов`язково зазначаються результати оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах та надавач соціальних послуг. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим.

Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, у разі отримання заяви про надання соціальних послуг, повинен розглянути її та прийняти рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування. У контексті вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Як вже встановлено судом, позивачі звернулись до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради із заявами про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.

До вказаних заяв позивачі долучили висновок №35/1 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

Із вказаного висновку вбачається, що такий виданий для отримання соціальної послуги ОСОБА_1 з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи та вказаним підтверджується те, що хвора ОСОБА_1 потребує постійного домашнього стороннього догляду.

Разом з тим, довідкою №200 від 15.03.2023 року, виданою ЦНАП Чопської міської ради підтверджено факт спільного проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд констатує, що при прийнятті рішення, яке викладено відповідачем у листі від 31 березня 2023 року, такий не взяв до уваги висновок №35/1 та довідку про спільне проживання, не вказав чому саме такі документи не взяті ним до уваги та розгляду.

Доказів на підтвердження обставин зазначених в листі від 31 березня 2023 року, яку позивачі розцінюють як відмову у визнанні отримувачем та надавачем соціальних послуг, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, суду не надав, відзив на позов не подав.

Отже, відповідач як уповноважений орган при прийнятті оскаржуваної відмови, яка викладена у листі від 31 березня 2023 року, діяв не у спосіб, визначений законом, тому таке його рішення не може вважатися правомірним.

Водночас суд вказує, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг відомості про ОСОБА_1 , як отримувача соціальних послуг, та ОСОБА_2 , як надавача соціальних послуг, відповідно до поданих ними заяв про згоду отримувати соціальні послуги з догляду та про згоду надавати соціальні послуги на непрофесійній основі, то суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 2671-VII підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є подані їм заява, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Як було встановлено раніше, виключною компетенцією структурного підрозділу відповідної ради (у спірному випадку Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради) є прийняття рішення про надання соціальних послуг та внесення відомостей до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Відтак, з метою захисту порушеного права позивачів, ефективним та належним є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача розглянути повторно подані заяви та прийняти вмотивоване рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджено квитанцією від 06.06.2023 року.

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256, 371, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про визнання рішення протиправним і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради від 31.03.2023 року у визнанні ОСОБА_1 отримувачем соціальних послуг з догляду та ОСОБА_2 надавачем соціальних послуг.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради (вул. Залізнична, булю 1, м. Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ - 35102380) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.03.2023 року про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та заяву ОСОБА_1 про згоду отримувати соціальні послуги від 17.03.2023 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради (вул. Залізничка, буд. 2, м. Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ - 04053737) солідарно на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 вересня 2022 року.

СуддяС.А. Гебеш