ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2023 рокусправа № 380/11997/23 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -
у с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 23 вересня 2020 року по 07 лютого 2021 року з розрахунку 564 (п`ятсот шістдесят чотири) грн 53 коп за кожний робочий день в сумі 53065 (п`ятдесят три тисячі шістдесят п`ять) грн 82 коп.
Також просить рішення в частині виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць 12137 (дванадцять тисяч сто тридцять сім) грн 50 коп допустити до негайного виконання.
Підставою позову зазначено те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20, яке звернуто до негайного виконання, поновлено позивача на посаді заступника начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації з 01.01.2020. Вказав, що вказаним рішенням стягнуто з Турківської районної державної адміністрації, правонаступником якої є відповідач у справі, середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 102179,93 грн, виплату якої проведено 08.02.2021. У зв`язку з затримкою виконання рішення суду за період з 23.09.2020 по 07.02.2021 позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 02.06.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 02.06.2023 та копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа. Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідач станом день розгляду справи не скористався, відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
З 04.03.2016 ОСОБА_1 займав посаду заступника начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивача.
Розпорядженням голови Турківської районної державної адміністрації Львівської області № 226 від 30.10.2019 «Про впорядкування структури районної державної адміністрації та затвердження граничної чисельності працівників районної адміністрації» затверджено граничну чисельність працівників адміністрації, зокрема, і управління соціального захисту населення, яка становила 26 осіб.
На підставі наказу начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області «Про впорядкування структури управління соціального захисту населення та затвердженої граничної чисельності працівників управління» № 15-О від 31.10.2019 ОСОБА_1 31.10.2019 попереджено про можливе вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності штату. Звільнення обумовлено неможливістю переведення на іншу роботу у зв`язку з її відсутністю (повідомлення № 2240 від 31.10.2019).
Начальник Управління 31.10.2019 за вих. № 1 звернувся до голови профспілкового комітету з повідомленням про заплановане скорочення чисельності та штату працівників управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області та з метою проведення необхідних консультацій.
Розпорядженням голови Турківської районної державної адміністрації Львівської області «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 30 жовтня 2019 року № 226 «Про впорядкування структури районної державної адміністрації та затвердження граничної чисельності працівників районної державної адміністрації»» № 244 від 26.11.2019 граничну чисельність управління соціального захисту населення збільшено до 29 осіб.
Згідно з протоколом засідання профкому управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації № 4 від 28.11.2019 профспілковим комітетом на підставі повідомлення начальника Управління № 1 від 31.10.2019 надано згоду на вивільнення посад та звільнення працівників управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю.
Розпорядженням голови Турківської районної державної адміністрації Львівської області «Про затвердження штатного розпису апарату районної державної адміністрації та затвердження штатних розписів структурних підрозділів районної державної адміністрації на 2020 рік» № 281 від 20.12.2019 затверджено штатний розпис управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації на 2020 рік.
Згідно з наказом начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області «Про введення в дію штатного розпису управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації на 2020 рік» № 20-О від 23.12.2019 вищезазначений штатний розпис підлягав введенню в дію з 01.01.2020.
Відповідно до наказу начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області «Про звільнення ОСОБА_2 » № 21-к від 24.12.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників управління за п. 1 ст. 40 КЗпП з 31.12.2019.
Вказані обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі №380/949/20 змінено в частині мотивів задоволення позовних вимог.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Турківської районної державної адміністрації Львівської області (82500 Львівська область м. Турка вул. Січових Стрільців 62; код за ЄДРПОУ 04055854), управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області (82500 Львівська область м. Турка вул. Міцкевича 77; код за ЄДРПОУ 03194200) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області «Про звільнення ОСОБА_2 » № 21-к від 24.12.2019.
Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області з 01 січня 2020 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області (82500 Львівська область м. Турка вул. Міцкевича 77; код за ЄДРПОУ 03194200) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2020 по день постановлення судового рішення в сумі 102179 (сто дві тисячі сто сімдесят дев`ять) гривень 93 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області допущено до негайного виконання.
Рішення суду в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11855 (одинадцяти тисяч вісімсот п`ятдесяти п`ять) гривень 13 коп. допущено до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20, Управлінням соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації прийнято наказ № 1-к від 08.02.2021, яким скасовано наказ скасовано наказ від 24.12.2019 № 21-к «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_3 на попередній роботі на посаді заступника начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації з 01 січня 2020 року. Виплачено позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до рішення суду.
Позивач вважає, що оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20, яке звернуто до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді, не було змінено судом апеляційної інстанції в частині покладених судом зобов`язань, а позивача поновлено на посаді лише 07.02.2021, то в період з 23.09.2020 по 07.02.2021 позивача не поновлено на роботі внаслідок неправомірних дій роботодавця, відтак ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні справи, суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 43 Основного Закону України проголошує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 КЗпП України).
Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною сьомою цієї статті передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
А у силу статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При цьому, як визначено частиною другою статті 65 Закону України "Про виконавче провадження", рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Предметом цього спору є стягнення з роботодавця середнього заробітку на користь працівника за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Так, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 Кодексу законів про працю України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Таким чином, згідно статті 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Аналогічний висновок щодо правозастосування у спірних відносинах наведений у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 807/2434/15, що врахований судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.
На підставі викладеного суд зауважує, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20 в частині поновлення позивача на роботі підлягало негайному виконанню.
Верховний Суд у постановах від 27.11.2019 року у справі № 802/1183/16-а та від 05.03.2020 року у справі № 280/360/19 зазначив, що для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
За обставинами цієї справи позивач поновлений на роботі рішенням суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20, що у відповідній частині допущено до негайного виконання.
Однак, рішення суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20 фактично виконане відповідачем лише 08.02.2021 внаслідок видання наказу № 1-к, яким поновлено позивача з 01.01.2021.
Отже, у спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність відповідача (як правонаступника Управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації) щодо несвоєчасного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління соціального захисту населення Турківської районної державної адміністрації Львівської області з 01 січня 2020 року.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі з 23 вересня 2020 року по 07 лютого 2021 року в сумі 53065 (п`ятдесят три тисячі шістдесят п`ять) грн 82 коп, суд виходить з такого.
Як встановлено судом вище, наказ про поновлення позивача на роботі на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20 виданий лише 08.02.2021.
Згаданий вище наказ не містить положень щодо виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Доказів виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відповідачем не надано.
З урахуванням наведеного, суд визнає доведеним факт несвоєчасного виконання відповідачем рішення суду про поновлення позивача на роботі, що є підставою для стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку відповідно до статті 236 КЗпП України.
Визначаючи період для розрахунку відповідної компенсації, суд враховує такі обставини.
Наказ про поновлення позивача виданий 08.02.2021.
Таким чином, враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду у постановах від 27.11.2019 року у справі № 802/1183/16-а та від 05.03.2020 року у справі № 280/360/19 щодо обчислення періоду затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі ОСОБА_1 , суд констатує, що на користь позивача належить стягнути середній заробіток за період з 23.09.2020 до 07.02.2021.
Визначаючи конкретний розмір середнього заробітку, суд враховує такі обставини.
Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Абзацом першим пункту 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою відповідача (№ 80 від 21.01.2020) середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 564 грн 53 коп. Вказані обставини також встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/949/20.
За наведених обставин обчислення розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у період з 23.09.2020 до 07.02.2021 (94 робочих дні) належить проводити виходячи із середньомісячної заробітної плати 564,53 грн.
Як наслідок, на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду загалом у розмірі 53065,82 грн (94 х 564,53 грн).
Зазначена сума включає в себе податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Відтак суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки виконання рішення суду у справі № № 380/949/20 в сумі 53065,82 грн на користь позивача.
Позивачем також заявлено вимогу допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць 12137 (дванадцять тисяч сто тридцять сім) грн 50 коп.
Пунктом 1 частини першої статті 317 КАС негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд зазначає, що спір у цій справі пов`язаний із протиправністю дій відповідача щодо несвоєчасного виконання рішення про поновлення позивача на роботі, відтак вимога про звернення рішення до негайного виконання задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат останнім не надано, відтак такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації середній заробіток за період затримки виконання рішення суду у справі № 380/949/20 в сумі 53065 (п`ятдесят три тисячі шістдесят п`ять) грн 82 коп на користь ОСОБА_1 .
3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації (81400 Львівська область м. Самбір вул. Мазепи 14; код ЄДРПОУ 25258877).
СуддяКачур Роксолана Петрівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2023 |
Оприлюднено | 02.10.2023 |
Номер документу | 113796938 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні