Рішення

від 26.09.2023 по справі 520/2894/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

26 вересня 2023 року №520/2894/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Л.Мар`єнко,

при секретарі судового засідання - К.Голотяк,

за участю:

представника позивача (в режимі відеоконференцзв`язку) - Г.Соловей,

представника відповідача (в режимі відеоконференцзв`язку) - О.Панчошака,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної митної служби України від №UA500540/2023/000002/2 від 22.01.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500540/2023/000002 від 20.01.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної митної служби України від №UA500540/2023/000001/2 від 22.01.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500540/2023/000003 від 20.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем до митниці під час оформлення вантажу було надано усі документи, котрі свідчать про правомірність визначення вартості товару за ціною договору та правильності числових значень, а тому оскаржувані рішення та картки відмови відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, так як ними порушено права та законні інтереси позивача.

Ухвалою суду від 13.02.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Також зазначив, що статтею 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МКУ. Митницею здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей використаних при обчисленні митної вартості. У результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності і неточності. Наданими декларантом документами висновки митного органу не спростовано, відтак прийняті рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому не погодившись з доводами представника відповідача, просив позовні вимоги задовольнити. Також зазначив, що право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Надані декларантом документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим до позову доказам.

Ухвалою суду від 28.06.2023 задоволено клопотання представника відповідача, вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 12.07.2023 призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 15.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та вирішено розпочати розгляд справи по суті.

Представник позивача - Г.Соловей, у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та відповіді на відзив, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - О.Панчошак, у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши правову позицію представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" є виробником велосипедів та з 1998 року основним видом економічної діяльності ТОВ "Велотрейд" за КВЕД 30.92 виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок, дата державної реєстрації: 29.07.1998. номер запису: 14801200000004551.

07.10.2020 року між ТОВ "Велотрейд" та TIANJIN FREE TRADE SERVICE CO, LTD (Китай) було укладено Контракт №07/10-2020.

Відповідно до п.1.1. вказаного Контракту №07/10-2020 продавець повинен поставити частини і комплектуючі велосипеда, далі по тексту Товар. Покупець повинен прийняти і оплатити його на умовах, вказаних в цьому контракті. До вказаного Договору був оформлений Інвойс №21ZMT221919 від 03.11.2022 року на загальну суму 11799,16 доларів США.

Згідно додаткової угоди №1 до вказаного контракту, підписаного його сторонами 29.12.2022 сторони дійшли згоди виключити п.3.8 цього Договору у редакції: "Строк поставки протягом 60 календарних днів з моменту оплати продукції" та додати п.3.8. цього договору, з наступним змістом: "3.8. До вартості товару включаються вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори, а також розвантажно-навантажувальні роботи в країні продавця".

Декларантом позивача, обрано 1 метод (графа 43) при заповненні митних декларацій, та розраховано митну вартість Товару: по МД ІМ №23UА500540000067U5 від 22 січня 2023 року, відповідно до якої Виробник: TIANJIN FREE TRADE SERVICE CO, LTD Країна виробництва: Китай, заявлений до декларування Товар (31 графа), а саме: частини велосипедів частини велосипедів: кривошипний механізм, рами велосипедні окрашені, без колес, без навісних пристроїв, без керма, без передньої вилки, без гальмівної системи зі сталі та з алюмінію, перемикання передач, ручки керма, сідло відомості про вартість 673790,77 грн з транспортними витратами. Згідно чого розрахував: 67379,08 грн (10% мито) + 148233,96 грн (ПДВ). Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість Товару: 673790,77 грн.

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч.2 ст.53 МК України надав до Одеської митниці обов`язкові документи: декларацію митної вартості ІМ МД №23UА500540000067U5 від 22.01.2023 року; Контракт №07/10-2020 від 07.10.2020 року ТОВ "Велотрейд" та TIANJIN FREE TRADE SERVICE CO, LTD (Китай) та Додаткова угода; Інвойс №21ZMT221919 від 03.11.2022 року на загальну суму 11799,16 доларів США; Пакувальний лист від 03.11.2022 року до інвойсу №21ZMT221919 від 03.11.2022 року; Коносамент (Bill of lading) №ООLU2709383360 від 13.11.2022; Коносамент (Bill of lading) №ZM22110228 від 13.11.2022; копія Договору №204018-119 від 04.01.2018 транспортного експедирування, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд"; копія Договору на оплату №105 від 10.01.2023 по 2-м контейнерам FSCU8817085, OOLU8527119 укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд"; копія рахунку на оплату №198 від 16.01.2023 року по контейнеру FSCU8817085 щодо навантажувально-розвантажувальних робіт за межами України, авто доставка, перевантаження, міжнародні транспорті послуги, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд"; копія довідки про транспортні витрати №1601-2 від 16.01.2023, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд"; Автотранспортна накладна (Road consignment note) LGI00685І23 від 16.01.2023, Лист TIANJIN FREE TRADE SERVICE CO, LTD про вміст Контейнеру FSCU8817085, Договір про надання послуг митного брокера з ФОП ОСОБА_1 , копія митної декларації країни відправлення №020220220000870123 від 10.11.2023; Сертифікат CCPIT №224400B0/037865 від 13.12.2022, виданого ССРІТ/ССООІС Республікою КНР на англійській мові та китайській мові, Звіт про оцінку майна 18/01/2023/03 від 18.01.2023 Регіонального торгівельно-виробничого підприємства "Гранід" у формі ТОВ.

Позивач зазначив, що Регіональне торгівельно-виробниче підприємство "Гранід" у формі ТОВ підтвердило те, що ринкова вартість відповідає вартості Товару, заявлена позивачем до митного оформлення, оскільки саме ринкова вартість приймає значення отримане при розрахунку за порівняльним підходом, оскільки цей підхід достатньо вовною мірою відображає специфічні особливості об`єкту оцінки і може виступати в якості ринкової вартості.

Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500540/2023/000002/2 від 22.01.2023 року за резервним методом відповідно до положень ст.64 МК України.

Підставою для прийняття оскарженого рішення владний суб`єкт обрав положення ст.ст.54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500540/2023/000002 від 20.01.2023 року.

З метою уникнення простою транспортних засобів та дефіцитну товару у виробництві, декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: МД №23UА500540000086U5 від 22 січня 2023 року.

Крім того, на виконання договору договір №07/10-2020 від 07.10.2020 позивач разом з контрагентом оформили Інвойс №21ZMT221918 від 03.11.2022 на загальну суму 11078,24 доларів США.

Декларантом позивача, обрано 1 метод (графа 43) при заповненні митних декларацій, та розраховано митну вартість Товару: по МД ІМ №23UА500540000066U5 від 22 січня 2023 року, Виробник: TANJIN FREE TRADE SERVICE CO., LTD Країна виробництва: Китай, заявлений до декларування Товар (31 графа), а саме частини велосипедів: частини велосипедів частини велосипедів: кривошипний механізм, рами велосипедні окрашені, без колес, без навісних пристроїв, без керма, без передньої вилки, без гальмівної системи зі сталі та з алюмінію, перемикання передач, ручки керма, сідло відомості про вартість 647427,72 грн з транспортними витратами, згідно чого розрахував: 64742,78 грн (10% мито) + 142434,10 грн (ПДВ).

Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість товару: 64742,78 грн.

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч.2 cт.53 МК України надав до Одеської митниці обов`язкові документи: декларацію митної вартості ІМ №23UА500540000066U5 від 22.01.2023; Контракт №07/10-2020 від 07.10.2020 року ТОВ "Велотрейд" та TIANJIN FREE TRADE SERVICE CO, LTD (Китай) та Додаткова угода; Інвойс №21ZMT221918 від 03.11.2022 року на загальну суму 11078,24 доларів США; Пакувальний лист від 03.11.2022 року до інвойсу №21ZMT221918 від 03.11.2022 року; Коносамент (Bill of lading) №ООLU2709383360 від 13.11.2022; Коносамент (Bill of lading) №ZM22110228 від 13.11.2022; копія Договору №204018-119 від 04.01.2018 транспортного експедирування, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд"; копія рахунку на оплату №105 від 10.01.2023 по 2-м контейнерам FSCU8817085, OOLU8527119 укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд"; копія рахунку на оплату №264 від 17.01.2023 року по контейнеру OOLU8527119 щодо навантажувально-розвантажувальних робіт за межами України, авто доставка, перевантаження, міжнародні транспорті послуги, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд"; копія довідки про транспортні витрати №1701-6 від 17.01.2023, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд"; Автотранспортна накладна (Road consignment note) LGI00685І23А від 16.01.2023, Лист TIANJIN FREE TRADE SERVICE CO, LTD про вміст Контейнеру OOLU8527119, Договір про надання послуг митного брокера з ФОП ОСОБА_1 , копія митної декларації країни відправлення №020220220000870123 від 10.11.2023; Сертифікат CCPIT №224400B0/037864 від 13.12.2022, виданого ССРІТ/ССООІС Республікою КНР на англійській мові та китайській мові, Звіт про оцінку майна 18/01/2023/02 від 18.01.2023 Регіонального торгівельно-виробничого підприємства "Гранід" у формі ТОВ.

Позивач зазначив, що Регіональне торгівельно-виробниче підприємство «Гранід» у формі ТОВ підтвердило те, що ринкова вартість відповідає вартості Товару, заявлена позивачем до митного оформлення, оскільки саме ринкова вартість приймає значення отримане при розрахунку за порівняльним підходом, оскільки цей підхід достатньо вовною мірою відображає специфічні особливості об`єкту оцінки і може виступати в якості ринкової вартості.

Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500540/2023/000001/2 від 22.01.2023 року за резервним методом відповідно до положень ст.64 МК України.

Підставою для прийняття оскарженого рішення владний суб`єкт обрав положення ст.ст.54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500540/2023/000003 від 20.01.2023 року.

Відповідачем, зокрема, зазначено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями Держслужби у максимально наближений термін, подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікації) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості.

З метою уникнення простою транспортних засобів та дефіцитну товару у виробництві, декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: МД №23UА500540000085U6 від 22 січня 2023 року.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями та картками відмови митного органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. (ч.3 ст.53 МК України).

Тобто, частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 4 ст.58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Приписами ч.5 ст.58 МК України визначено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, для розрахунку митної вартості товару застосовується ціна, що підлягає сплаті за контрактом.

Також, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо зауваження відповідача про відсутність даних щодо вартості упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням. Суд вважає, що вказана підстава не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки позивачем до митного оформлення подавалася Додаткова угода до Договору поставки від 07.10.2020 року №07/10-2020. Так, відповідно до п.2 Додаткової угоди до Договору поставки від 07.10.2020 року №07/10-2020 "У вартість товару включається вартість упаковки, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори, а також розвантажувально-вантажні роботи в країні продавця". Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД №23UA500540000086U5 від 22.01.2023 року та МД №23UA500540000085U6 від 22.01.2023 року "37.Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених Класифікатором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною. Оскільки за умовами договору та відповідно до наданих документів, зокрема Додаткової угоди до Договору поставки від 07.10.2020 року №07/10-2020 упаковка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця та її вартість включена до ціни товару, тому при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

Щодо зауваження відповідача про те, що відсутність в експортній митній декларації посилання на зовнішньоекономічний контракт спричинило підняття митної вартості товар, то суд приходить до висновку, що такі твердження є необґрунтованим з огляду на наступне. По-перше, у експортній митній декларації 020220220000870123 від 10.11.2022 року вказано номер інвойсів 21ZMT221918, 21ZMT221919, вказано отримувача товару LLC Velotrade, вказано відправника (Постачальника), номера контейнерів FSCU8817985, OOLU8527119, умови поставки FOB, коносамент OOLU2709383360 від 13.11.2022. По друге, ціна товару саме визначається в інвойсах 21ZMT221918, 21ZMT221919, а у зовнішньоекономічному контакту вказуються лише загальні умови, що регулюють поставку товару. Таким чином, всі дані, що містяться в експортній митній декларації співпадають з усіма документи, що подавалися до митного оформлення, тому відповідачем не доведено того, що відсутність посилання на зовнішньоекономічний контракт вплинуло на ціну товару та підставою для збільшення митної вартості товару.

Суд вважає, що твердження відповідача про те, що неможливість ідентифікації партії товару через не вказівку номера контракту в митній декларації відправника (Китай), не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки дані, що вказані в митній декларації відправника, а саме номер інвойсу, контейнера, отримувача є достатніми даними для ідентифікації партії товару. Суд вважає, що зазначені зауваження відповідача не впливають на митну вартість товару, не вказують про недійсність чи підробку вказаних документів.

Відповідно до ст.53 МК України, копія експортної митної декларації не є документом, який надається обов`язково (тільки в якості додаткового доказу на обґрунтовану вимогу митниці).

Таким чином, позивач не міг вплинути на зміст експортної декларації країни відправлення, оскільки не відповідає за її заповнення, а отже зауваження відповідача у цій частині є необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на те, що постачальник товарів є його виробником, внаслідок чого виникає сумнів в достовірності наданих ним документів, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Таким чином, позивач вільний в укладанні договорів (контрактів) та обставини щодо того, чи є постачальник позивача виробником товару, що поставляється жодним чином не впливає на ціну контракту та прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товару. Водночас, Пояснення Постачальника про вміст контейнеру надає митному органу додаткову інформацію разом із аналізом додаткової інформації з Звіту про оцінку майна, Інвойсу, Пакувального Листа, Сертифікату ССРІТ, що підтверджує митну вартість декларанта за першим методом декларування за ціною Інвойсу.

Щодо твердження відповідача про те, що відсутні договірні відносини між ТОВ "Велотрейд" та "Guangzhou Yijia Supply Chain Co". Відповідач у відзиві вказує, що на його думка митна вартість не може бути підтверджена, оскільки назва "Guangzhou Yijia Supply Chain Co,. LTD" міститься на документі, що засвідчує дійсність та відповідність Інвойсу в Китайській Народній Республіці за сертифікатами №234400B0/037864 від 13.03.2023 року. Суд приходить до висновку, що вказані твердження є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи встановлено, що компанія Guangzhou Yijia Supply Chain Co здійснює за дорученням Постачальника завірення документів в China Council for the Promotion of International Trade China Chamber of Internation Commerce (аналог в Україні Торгово-промислова палата). Судом встановлено, що здійснення посвідчення чинності інвойсу позивача із Постачальником через повірену юридичну особу Постачальника не може бути підставою для коригування митної вартості Товару. Так, на вказаному інвойсі проставлено печатку Guangzhou Yijia Supply Chain Co,. LTD. Проте, відповідачем не доведено того, що вказана обставина впливає на ціну товару.

Посилання відповідача на ненадання декларантом документів, укладеним по контрагентам позивача, з Shenzhen Tianqi Trading Company LTD суд вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено з матеріалів адміністративної справи ТОВ "Велотрейд" надано всі подані документи до митного оформлення в повній мірі підтверджують транспортні витрати з компаніями-перевізниками, з якими позивачем укладались договори, а саме, Договір №204018-119 від 04.01.2018 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів з ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд", рахунок на оплату №105 від 10 січня 2023 за морський фрахт за межами митної території України: Ксінганг, Китай-Гданьск,Польща щодо 2-х контейнерів FSCU8817085, OOLU8527119, рахунок на оплату ТОВ "Хіллдом Логістікс" №198 від 16 січня 2023, №264 від 17 січня 2023 про навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, автодоставка, оформлення ВМД за межами митної території України, міжнародні транспортні послуги, Довідки про транспортні та складські витрати ТОВ "Хіллдом Логістікс", Акт виконаних робіт, лінійний коносамент OOLU2709383360 від 13.11.2022, домашній коносамент ZM22110228, експортна митна декларація тощо.

Щодо посилання відповідача про те, що ТОВ "Хіллдом Логістікс" (компанія-перевізник) у договорі №204018-119 від 04.01.2018 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів з ТОВ "Хіллдом Логістікс" та ТОВ "Велотрейд" вказав розрахунковий рахунок в ПАТ "Укрсиббанк", а через 5 років, а саме у 2023 року в рахунках на оплату №105 від 10.01.2023 року вказав розрахунковий рахунок в ПАТ "Банк Восток" і це є обставиною, що вплинула на коригування митної вартості товару позивача.

Суб`єкт господарювання, юридична особа має право відкривати в установах банку відкривати декілька розрахунковий рахунків, в тому числі із різною валютою платежу, однак вказане не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Крім того, з 1 листопада 2019 року усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN для зручної ідентифікації банківських рахунків і здійснення розрахунків між ними.

Відтепер номери рахунків клієнтів банків в Україні міститимуть 29 символів та відповідатимуть вимогам стандарту IBAN, який використовується у Європі.

Судом встановлено, що відповідач вказує, що "за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформації системи (ЄАІС), АСМО "Інспектор" встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим".

Водночас позивач зазначає, що відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів і за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 року по справі №260/718/19, постанові від 25.05.2021 року у справі №520/10386/2020, постанові від 24.11.2021 року у справі №520/11059/2020, постанові від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020, від 09.02.2022 року у справі №520/12621/2020, від 09.11.2022 року №520/10381/2020 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АСАУР, Верховний Суд визнав необґрунтованим, оскільки вважає, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з`ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Тому застосування Митницею за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, де вказані митні декларації різних суб`єктів господарювання, позивач вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, митницею такого порівняння зроблено не було.

Тобто наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши спірні рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.

Також слід зазначати, що у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем не дотримано положень статті 55 МК України та "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів", затверджених наказом міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 за №883/21195), згідно яких прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У спірному рішенні зазначені відмінні умови поставки та відсутні розрахунок митної вартості, торгову марку, технічні характеристики товарів, що має значення, оскільки ціна товарів за контрактом встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива.

Верховний Суд розглядаючи судові справи щодо оскарження аналогічних рішень митниці висловлює у своїх постановах, зокрема, в постанові постанова від 22.04.2019 №815/6242/17, наступні правові висновки: "Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування".

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт при виданні оскаржених рішень не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував з неповно, діяння особи кваліфікував правильно, не оцінив усіх юридично значимих факторів.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що в межах даної справи саме відповідач повинен довести правомірність всіх складових сум коригування, які він визначив у спірних рішеннях коригування митної вартості товарів, і в разі недоведеності такі рішення підлягають скасуванню.

Беручи до ували викладене вище, суд вважає, що відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі рішень про коригування митної вартості товарів від 22.01.2023 № UA500540/2023/000002/2, № UA500540/2023/000001/2 та карток відмови про коригування митної вартості товарів від 20.01.2023 №UA500540/2023/000002, №UA500540/2023/000003.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул.Єнакіївська, буд.2 Є, м.Харків, 61158, код ЄДРПОУ 30036332) до Одеської митниці (вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної митної служби України від №UA500540/2023/000002/2 від 22.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500540/2023/000002 від 20.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної митної служби України від №UA500540/2023/000001/2 від 22.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500540/2023/000003 від 20.01.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул.Єнакіївська, буд.2 Є, м.Харків, 61158, код ЄДРПОУ 30036332) судовий збір у розмірі 11630,00 грн (одинадцять тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2023 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО