Ухвала

від 28.09.2023 по справі 160/8456/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8456/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року по справі №160/8456/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Текс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Текс" задоволено.

Дане судове рішення надіслане до Єдиного державного реєстру судових рішень 17.01.2023 та оприлюднене в Реєстрі 19.01.2023.

Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 10.08.2023 втретє подав апеляційну скаргу. Одночасно відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.09.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у встановлений строк надати документ про сплату судового збору.

Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 04.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 05.09.2023 о 12:27 год.

На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги або продовжити строк для усунення недоліків скарги в цій частині до припинення (або скасування) воєнного стану в Україні з посиланням на відсутність коштів, призначених на вказані цілі. Окрім того, у вказаному клопотанні скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те,

що вперше апеляційна скарга була ним подана в межах процесуального строку. Скаржник зазначає, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання попередньо поданої скарги у встановлений судом строк через відсутність бюджетних асигнувань. Вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому КАС України. Просить врахувати, що згідно інформації від управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку в червні місяці очікується надходження фінансування на сплату судового збору.

Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на апеляційне оскарження в поданому клопотанні, судом з`ясовано наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд враховує, що скаржник зазначає причини пропуску процесуального строку ідентичні тим, що були ним наведені при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших вмотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, скаржник не наводить.

Суд наголошує, що підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України в частині сплати судового збору, що і стало підставою для повернення попередньо поданих апеляційних скарг. При повторних зверненнях з апеляційною скаргою відповідачем також не було сплачено судовий збір, тобто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданих апеляційних скарг, скаржник так і не усунув.

На час постановлення цієї ухвали (28.09.2023) скаржником судовий збір досі так і не сплачений, незважаючи на наведені ним в клопотанні про поновлення пропущеного строку обставини щодо очікування надходження фінансування на сплату судового збору в червні місяці, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

Аргументи, якими відповідач обґрунтовує несплату судового збору, фактично ґрунтуються на неналежному фінансуванні органу, що перешкоджало скаржнику вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону. Однак, ці обставини стосуються організації діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як об`єктивна та непереборна перешкода у реалізації ним права на апеляційне оскарження.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів та/або здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі до повторного звернення з апеляційною скаргою, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у цій справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач, як при зверненні з апеляційною скаргою, так і в межах встановленого строку на усунення недоліків апеляційної скарги, не надав.

З огляду на таке, факт подання попередніх апеляційних скарг протягом нетривалого проміжку часу з дня отримання копій ухвал Третього апеляційного адміністративного суду про їх повернення не може мати вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки свідчить лише про формальне повторне подання апеляційної скарги без урахування і усунення причин, які стали підставою для її повернення.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем в касаційному порядку ухвал Третього апеляційного адміністративного суду про повернення попередніх апеляційних скарг від 11.04.2023 та 06.07.2023.

Суд вважає, що для приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання цієї апеляційної скарги після ухвалення рішення суду першої інстанції і виготовлення його повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістомрішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Аргументи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не можуть бути розцінені як об`єктивні обставини особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

За таких обставин розгляд заявленого скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження процесуального строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору є недоцільним.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року по справі №160/8456/22.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року по справі №160/8456/22.

Ухвала набирає законної сили з 28.09.2023 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська