Постанова

від 28.09.2023 по справі 400/1764/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1764/23Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023р. по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Фермерського господарства «ФЕРМЕР» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2023р. ГУ ДПС у Миколаївській області звернулося в суд із адміністративним позовом до ФГ «ФЕРМЕР», в якому просило стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 12 164,39грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь Держави в рахунок погашення податкового боргу: земельного податку у розмірі 2 617,7грн., орендної плати у розмірі 3 059,69грн., податку на прибуток у розмірі 6 487грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі податкових декларацій, поданих відповідачем, у нього виник податковий борг із земельного податку у розмірі 2617,7грн, орендної плати у розмірі 3 059,69грн., податку на прибуток у розмірі 6 487грн..

Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив, у зв`язку із чим наявні підстави для звернення до суду із даним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023р. адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з ФГ «ФЕРМЕР» заборгованість у розмірі 6 487грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ФГ «ФЕРМЕР», на користь держави в рахунок погашення податкового боргу із податку на прибуток у розмірі 6 487грн..

Відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ФГ «ФЕРМЕР» заборгованості на користь держави в рахунок погашення податкового боргу із земельного податку у розмірі 2 617,7грн. та орендної плати у розмірі 3 059,69грн..

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Миколаївській області просить рішення суду скасувати в частині відмови та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови та прийняття у відповідній частині нової постанови про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив та будь-яких доказів на підтвердження сплати заборгованості станом на день розгляду цієї справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надійшло, а тому суми грошових зобов`язань відповідача із земельного податку у розмірі 2 617,7грн., орендної плати в розмірі 3 059,69грн. і податку на прибуток у розмірі 6 487грн. вважаються узгодженими та є податковим боргом.

При цьому, позовні вимоги позивача в частині земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не підлягають задоволенню, оскільки позивач просить стягнути податковий борг за податком на майно на користь держави (Державного бюджету України), а не відповідної територіальної громади (місцевого бюджету).

Проте, з таким висновком суду першої не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ФГ «ФЕРМЕР» подало позивачу податкові декларації:

1) від 2.03.2021р. на прибуток підприємства за 2020 рік на суму податкового зобов`язання 6 487грн (а.с.31-33);

2) від 20.10.2020р. з плати за землю (земельний податок та / або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вересень-грудень 2020р. на суму податкового зобов`язання з орендної плати 1 694,27грн. за кожен відповідний місяць (а.с.38-40);

3) від 9.12.2020р. з плати за землю (земельний податок та / або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень-грудень 2020р. на суму податкового зобов`язання із земельного податку 1 456,01грн. за червень-листопад і 1 455,95грн. за грудень 2020р. (а.с.34-37);

ГУ ДПС у Миколаївській області виставило відповідачу податкову вимогу від 29.03.2021р. №28597-13 (форма «Ф») на суму 12 504,39грн. (а.с.80), яку він не отримав у зв`язку «із закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою установи поштового зв`язку (ф.20) від 12.06.2021р. (а.с.81).

Загальний розмір податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становив 12 164,39грн., що підтверджується відповідним розрахунком позивача (а.с.83) та витягом з інтегрованої картки платника (а.с.8-14, 52-79).

З метою стягнення з відповідача відповідного податкового боргу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність вимог податкового органу щодо стягнення податкового боргу, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.15.1.ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Заявлена контролюючим органом до стягнення заборгованість відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.87.9 ст.89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його Виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної Податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що вказаними нормами законодавства передбачено право податкового органу щодо стягнення з платника податку суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого у відповідний строк.

Як вбачається зі матеріалів справи, що підставою для стягнення податкового боргу з ФГ «ФЕРМЕР» стала податкова вимога від 29.03.2021р. №28597-13 (форма «Ф») на суму 12 504,39грн., яка виникла внаслідок подання платником податків відповідних податкових декларацій.

Судом першої інстанції встановлено, що вказана податкова вимога є узгодженою у розумінні вимог абз.2 п.42.5 ст.45 ПК України, оскільки у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

При цьому, як вбачається із рішення суду першої інстанції, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у відповідній частині стало те, що земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належать до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування, а тому суд вважав, що стягнення податкового боргу за податком на майно на користь держави (Державного бюджету України), а не відповідної територіальної громади (місцевого бюджету) задоволенню не підлягає.

З огляду на вказане, судова колегія виходить з наступного.

За правилами п.5 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративного територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 вказаної статті визначено, що бюджет план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Відповідно до ст.5 Бюджетного кодексу України, структура бюджетної системи України складається з: 1) державного бюджету, 2) місцевих бюджетів: а) бюджету АРК; б) обласних бюджетів; в) районних бюджетів; г) бюджетів місцевого самоврядування.

Пунктом 10.5 ст.10 ПК України передбачено, що зарахування місцевих податків та зборів до відповідних бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно ч.1, 4 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця; грошові кошти, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Як вбачається із матеріалів справи, що у позовній заяві позивач просив «Стягнути з ФГ «Фермер» (код ЄДРПОУ 19290549) заборгованість у розмірі 12 164,39грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь Держави в рахунок погашення податкового боргу з:

- земельного податку у розмірі 2 617,7грн.;

- орендної плати у розмірі 3 059,69грн.;

- податку на прибуток у розмірі 6 487грн.

З огляду на вказане, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо стягнення земельного податку та орендної плати до Державного бюджету України, оскільки позовні вимоги не містять такого формулювання.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.01.2021р. по справі №819/1399/17.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам у справі та допустив порушення норм процесуального та матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відтак, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу, який складається із земельного податку у розмірі 2 617,7грн., орендної плати у розмірі 3 059,69грн. підлягає стягненню на користь Держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 202р. скасувати в частині відмови.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до Фермерського господарства «ФЕРМЕР» про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ФЕРМЕР» (вул. Центральна, 56, кв.11, м.Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57303; код ЄДРПОУ: 19290549) заборгованість у розмірі 5 677,39грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят сім гривень тридцять дев`ять копійок) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ФЕРМЕР», на користь держави в рахунок погашення податкового боргу із земельного податку у розмірі 2 617,7грн. (дві тисячі шістсот сімнадцять гривень сімдесят копійок), орендної плати у розмірі 3 059,69грн. (три тисячі п`ятдесят дев`ять гривень шістдесят дев`ять копійок).

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко