Постанова

від 26.09.2023 по справі 640/19964/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19964/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Журавель В.О.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.

при секретарі Литвин С.В.

за участю:

представника позивача: Сидорчук О.Є.

представника відповідача: Лісовського Є.О.

представника третьої особи: Ладигіна С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІГМА» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІГМА» до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут територіального планування» про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІГМА» (далі - Позивач, ТОВ «НІГМА») звернулося до суду із адміністративним позовом до Бучанської районної державної адміністрації Київської області (далі - Відповідач, Бучанська РДА) у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Бучанської РДА № 51 від 7 травня 2021 року;

- визнати протиправними дії Бучанської РДА щодо оголошення та проведення процедури громадських обговорень щодо розроблення містобудівної документації «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ТОВ «НІГМА» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.05.2021 року Бучанською РДА прийнято розпорядження № 51 «Про розроблення детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Коваль-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області» (Т.2 а.с.38-39), яке містить 9 пунктів (далі по тексту - оскаржуване розпорядження):

1. Розробити детальний план території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Коваль-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області.

2. Підготувати та укласти тристоронній договір на розроблення детального плану території між Бучанською районною державною адміністрацією, організацією, що має фахівців з відповідними кваліфікаційними сертифікатами та інвестором, визначеним відповідно до норм чинного законодавства.

3. Фінансування робіт із розроблення детального плану території здійснити згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

4. Повідомити через засоби масової інформації про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні для розгляду та узагальнення пропозицій громадськості до проектної документації детального плану території.

5. Урахувати державні інтереси під час розроблення детального плану території.

6. Забезпечити проведення громадських слухань з метою врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території.

7. Подати проект детального плану території на розгляд архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

8. Розробнику подати розроблений у відповідності до вимог законодавства України детальний план території на затвердження до Бучанської районної державної адміністрації.

9. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови адміністрації відповідно до розподілу обов`язків.

Розпорядження голови Бучанської РДА від 07.05.2021 року № 51 оприлюднено 11.05.2021 року на інформаційному стенді Бучанської районної державної адміністрації Київської області за адресою: 03115, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 126 та в подальшому опубліковано на офіційному веб-сайті Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

Згідно з накладною №01/1 від 5 липня 2021 року розробник ДПТ - ТОВ «Інститут територіального планування» (третя особа по справі) передав замовнику - Бучанській РДА на виконання укладеного договору текстові та графічні матеріали ДПТ, а також матеріали на електронних носіях «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Коваль - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

09.07.2021 року на веб-сайті Бучанської РДА, офіційних веб-сайтах Макарівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради та Немішаївської селищної ради, офіційній сторінці Facebook Бучанської РДА, та у районній газеті «Бучанські новини» (№ 27 (850) від 9 липня 2021 року) опубліковано повідомлення про початок процедури громадських обговорень щодо розроблення містобудівної документації - «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Коваль - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

23.07.2021 року проведено громадські слухання щодо проекту «Детального плану території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Коваль - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області» (протокол громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при обговоренні проекту містобудівної документації від 23.07.2021).

Упродовж періоду проведення громадських обговорень з 09.07.2021 року по 07.08.2021 року Бучанською РДА здійснювалась реєстрація пропозицій та зауважень громадськості щодо проекту ДПТ.

За результатами розгляду зауважень та пропозицій громадськості визначено перелік пропозицій, які підлягають врахуванню/частковому врахуванню, а також обґрунтування відмови у врахуванні тих пропозицій, які не можна прийняти. Наведене підтверджено наявним в матеріалах справи «Результатами розгляду пропозиції громадськості, юридичних, фізичних осіб до проекту містобудівної документації «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Коваль-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

Інформацію про оприлюднення інформації щодо врахування наданих зауважень та пропозицій опубліковано у газеті «Бучанські новини» від 20 серпня 2021 року № 33, сторінка 11, та офіційному сайті Бучанської РДА.

31.08.2021 року на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації розглянуто «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Коваль - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06)(орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

За результатами розгляду висловлено пропозиції та рекомендації до проекту детального плану території, які в подальшому були прийняті до уваги розробником.

З метою визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Бучанською РДА отримано пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування загальнодержавного рівня від Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 3 серпня 2021 року №06.2-02.2-09/3598/4468.

Повідомлення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документу державного планування - Детальний план території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва розміщено 31.07.2021 року у газетах «Нова доба» №33 (43) від 31 липня 2021 року та Голос України №143 (7643) від 31 липня 2021 року та на офіційному сайті Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

Процедуру громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, здійснено з 10 по 24 вересня 2021 р.

У справі наявні рішення місцевих рад, якими затверджено розроблені згідно із спірним розпорядженням ДТП.

Не погоджуючись з оскаржуваним розпорядженням № 51 від 07.05.2021 року, а також із діями відповідача щодо оголошення та проведення процедури громадських обговорень про розроблення містобудівної документації, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо оголошення та проведення процедури громадських обговорень, які вже відбулися в минулому, та в яких позивач особисто взяв участь, за результатами яких вже настали передбачені законом наслідки. При цьому, позивач не вказує, в який спосіб визнання судом протиправними цих дій надасть змогу ефективно захистити його права, що означає, що у даному випадку, позивачем обрано спосіб захисту не передбачений приписами ст.5 КАС України, що згідно з правовими позиціями Верховного Суду, тягне за собою відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Вимогами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року №2780-XII, в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення та вчинення дій (далі Закон №2780-XII) передбачено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Частиною 4 цієї ж норми передбачено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать:

- затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території;

- визначення територій для містобудівних потреб;

- внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Приписами ст.13 Закону №2780-XII передбачено, що до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо:

- реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території;

- планування територій на відповідному рівні; інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів;

- моніторингу забудови та іншого використання територій та інші.

Визначено також, що місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання у сфері містобудівної діяльності, визначені законом.

Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 17 Закону №2780-XII містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством. Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством. Порядок проведення експертизи містобудівної документації визначається Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 18 Закону №2780-XII визначено, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Відповідно до Закону України «Про основи містобудування» передбачено розробку, затвердження, впровадження містобудівної документації.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі Закон № 3038-VI) детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ст.14 Закону № 3038-VI рішення про розроблення схем планування території Автономної Республіки Крим, областей, районів або про внесення змін до них чи окремих їх розділів приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна обласна або районна рада.

Організація розроблення та внесення змін до схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів здійснюється відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та районними державними адміністраціями. Замовником схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні обласні та районні ради.

Схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів затверджуються рішенням відповідних рад за умови здійснення стратегічної екологічної оцінки та отримання позитивного висновку державної експертизи.

Склад, зміст, порядок розроблення містобудівної документації на регіональному рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ще перед початком затвердження схеми планування території, екологічна оцінка та отримання позитивного висновку державної експертизи мали бути в наявності у відповідача.

Статтею 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з ст. 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, та державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок.

Вимоги до детального плану території визначені у ч.4 цієї статті, яка передбачає, що:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів (ч.5 ст. 19 Закону № 3038-VI).

Вимогами ч.6 цієї статті передбачено, що склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

За приписами ч.7 ст. 19 Закону № 3038-VI визначено, що матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч.8 зазначеної статті детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом. Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану територій може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Відповідно до ч.9 цієї ж статті детальний план території не підлягає експертизі.

Вимоги щодо діяльності та розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою викладені у ст. 20 Закону № 3038-VI.

Приписами ст. 21 Закону № 3038-VI визначено порядок і процедуру проведення громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів.

Так, зокрема ч. 1-2 визначено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. При вирішенні відповідно до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.

За приписами ч.3 зазначеної статті замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації (ч.4 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються (ч.5 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні (ч.6 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія (ч.7 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність (ч.8 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації (ч.9 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України (ч.10 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону № 3038-VI узгодження питань щодо забудови визначених для містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах планування зазначених територій та генеральних планах населених пунктів.

Таким чином, наведеними вимогами Закону № 3038-VI чітко передбачено, що організація розроблення схем планування території районів здійснюється районними державними адміністраціями (ч.2 ст.14); розроблення детального плану території за межами населених пунктів здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації (ч.2 ст.19).

Пунктом 37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) передбачено, що до виключної компетенції сесії сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Відповідно до вимог пп. 6 п. а ч. 1 ст. 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівнім затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555.

Відповідно до вимог пункту 5 даного Порядку, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

- інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

- основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

- відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

- інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

- інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

- інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Щодо позовних вимог в частині оскаржуваного розпорядження, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, апелянт зазначає про незаконність оскаржуваного розпорядження в цілому. Проте, спірне розпорядження містить 9 пунктів, а скаржником не вказано, які саме пункти із цього розпорядження є протиправними і аналіз цим пунктам розпорядження не надано.

Підставою для скасування спірного розпорядження апелянтом зазначено, що воно не було оприлюднено та опубліковано у встановленому порядку.

Згідно з вимогами частини п`ятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. №2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти.

Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України, рішення та висновки Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних друкованих виданнях.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

У свою чергу, ст.8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 р. № 2782-XII передбачено, що органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Постанови Верховної ради України від 17 липня 2020 р. №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Бучанський район Київської області (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Бородянська, Києво-Святошинська та Макарівська районні державні адміністрації Київської області та їх структурні підрозділи реорганізовано на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» шляхом приєднання до новоутвореної юридичної особи публічного права - Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

Відповідно до вищевикладеного, а також на підставі записів, що містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань новоутворена юридична особа публічного права - Бучанська районна державна адміністрація Київської області є правонаступником щодо майна, прав та обов`язків реорганізованих районних державних адміністрацій.

Відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридична та фактична адреса реорганізованої Києво-Святошинської РДА: Україна, 03115, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 126.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, питання розміщення Бучанської районної державної в адміністративному центрі м. Бучі було вирішене лише у серпні 2021 року, що підтверджується рішення сесії Бучанської міської ради №1552-15-VIII від 29 липня 2021 р, Договором суборенди №3 від 20 серпня 2021 року.

Разом з тим, реорганізованій Києво-Святошинській РДА належали інформаційні стенди, що були розміщені в будівлі за адресою: 03115, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 126. Ці інформаційні стенди в подальшому застосовувалися правонаступником - Бучанською РДА.

Так, оскаржуване розпорядження голови Бучанської РДА від 7 травня 2021 року № 51 було оприлюднено 11.05.2021 року на інформаційному стенді Бучанської РДА, за адресою: 03115, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 126 та в подальшому опубліковано на офіційному веб-сайті Бучанської РДА.

Відповідачем надано інформацію про те, що режим проходу громадськості в будівлі за адресою: 03115, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 126 здійснювався безперешкодно, після ідентифікації особи охоронцем та надання рекомендацій щодо місцезнаходження відповідальної особи відповідно до мети візиту запитувача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведене відповідало приписам ч.7 ст. 19 Закону № 3038-VI щодо можливості розміщення розпорядження і повідомлення в приміщеннях РДА.

У свою чергу, проект детального плану території, розроблений третьою особою, розміщено на веб-сайті Бучанської РДА за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1OWV4aWQBaHVLOkgb6vNhvIOXnLflvLg8.

Крім того, Бучанська РДА не мала офіційного сайту, станом на момент проведення громадських обговорень, в тому числі, слухань.

Як встановлено судом, у матеріалах щодо проведення громадських слухань відповідно до звукозапису громадських слухань (41 хвилина 07 сек.) голова райдержадміністрації повідомляє присутнім, що в даний час сайт є, він працює.

Отже, відповідач вчинив усі передбачені законом необхідні дії щодо розміщення інформації про прийняття спірного розпорядження «Про розроблення детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Коваль-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області» від 07.05.2021 р. № 51, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо посилань скаржника, що розробника містобудівної документації, яким є третя особа - ТОВ «Інститут територіального планування», визначено з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», вказує на порушення замовником Порядку розроблення містобудівної документації, в частині виготовлення завдання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірним розпорядженням у п.2 передбачено «Підготувати та укласти тристоронній договір на розроблення детального плану території між Бучанською районною державною адміністрацією, організацією, що має фахівців з відповідними кваліфікаційними сертифікатами та інвестором, визначеним відповідно до норм чинного законодавства».

Цей пункт спірного розпорядження не містить жодних вимог або доручень щодо укладання договору з конкретними виконавцями чи всупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі.

Так, після видання спірного розпорядження Служба автомобільних доріг у Київській області звернулась з листом до голови Бучанської РДА щодо необхідності розробки детального плану території.

На підставі цього звернення, відповідачем було укладено тристоронню угоду щодо розроблення детального плану території будівництва ВКАД навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району.

Умовами даного договору визначено, по Бучанська районна адміністрація - замовник проекту детального плану території, так як саме орган державної влади має відповідні повноваження, ДП «Укрдіпродор» - платник, а ТОВ «Інститут територіального планування» - виконавець.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що подальші дії щодо укладення цього договору не є предметом спору у цій адміністративній справі і не входить до предмету доказування у даній справі, а тому наведені позивачем на його думку порушення законодавства при укладенні договору можуть бути предметом окремого звернення до суду. Разом з тим, у цій справі вказані позивачем доводи та аргументи не утворюють підстав для визнання протиправним та скасування спірного розпорядження, оскільки виходять за межі розгляду даної справи.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо оголошення та проведення процедури громадських обговорень щодо розроблення містобудівної документації «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У апеляційній скарзі, позивач наголошує, що Бучанська РДА, розпочавши процедуру громадських обговорень щодо розроблення містобудівної документації «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області», порушила ряд законодавчих вимог щодо порядку розробки, погодження затвердження детального плану території.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ДБН Б. 1.1 -14:2012, детальний план території складається з текстових та графічних матеріалів.

Відповідно до п.6.1 ДБН Б.1.1-14:2012, текстові матеріали детального плану відповідають графічним матеріалам та формують у вигляді пояснювальної записки, яка включає розділи:

1. Перелік матеріалів детального плану території (склад проекту).

2. Стислий опис природних, соціально-економічних і містобудівних умов.

3. Стисла історична довідка (за потреби).

4. Оцінка існуючої ситуації: стану навколишнього середовища, використання території, характеристика (за видами, поверховістю, технічним станом) будівель, об`єктів культурної спадщини, земель історико-культурного призначення, інженерного обладнання, транспорту, озеленення і благоустрою, планувальних обмежень.

5. Розподіл територій за функціональним використанням, розміщення забудови на вільних територіях та за рахунок реконструкції, структура забудови, яка пропонується (поверховість, щільність).

6. Характеристика видів використання території (житлова, виробнича, рекреаційна, курортна, оздоровча, природоохоронна тощо).

7. Пропозиції щодо встановлення режиму забудови територій, передбачених для перспективної містобудівної діяльності, в т.ч. для розміщення об`єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, охорони та збереження культурної спадщини.

8. Переважні, супутні і допустимі види використання територій, містобудівні умови та обмеження (уточнення).

9. Основні принципи планувально-просторової організації території.

10. Житловий фонд та розселення.

11. Система обслуговування населення, розміщення основних об`єктів обслуговування.

12. Вулично-дорожня мережа, транспортне обслуговування, організація руху транспорту і пішоходів та велосипедних доріжок, розміщення гаражів і автостоянок.

13. Інженерне забезпечення, розміщення інженерних мереж, споруд.

14. Інженерна підготовка та інженерний захист території, використання

15. Комплексний благоустрій та озеленення території.

16. Містобудівні заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища.

17. Заходи щодо реалізації детального плану на етап від 3 років до 7 років.

18. Перелік вихідних даних (додаток Б).

19. Техніко-економічні показники, у т.ч. прогнозні показники відповідно до етапів реалізації генерального плану (додаток В).

20. Матеріали проведених досліджень та проектних робіт, виконаних спеціалізованими організаціями (за наявності).

21. До примірників пояснювальної записки, що надаються замовнику, додаються ксерокопії рішень органів місцевого самоврядування, завдання на розроблення детального плану та вихідних даних. До архівного примірника пояснювальної записки додаються оригінали зазначених документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555), замовники містобудівної документації відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують:

- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;

- оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;

- реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;

- узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію;

- оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Згідно з пунктом 5 Порядок № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 555 особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.

Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова (пункт 11 Порядку № 555).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 555 затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 369/7675/14-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем не забезпечено оприлюднення проекту детального плану території та доступу до цієї інформації громадськості.

Відповідно, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги доводи апелянта, що Бучанською РДА не було забезпечено належної процедури проведення громадських слухань щодо проекту вказаного детального плану, що є порушенням відповідачем вимог чинного законодавства, яке регулює порядок проведення процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості стосовно детального плану території.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року по справі № 702/1384/16-а.

Також, очевидним неспівпадінням є доводи відповідача, що ДПТ був виготовлений та опублікований ще 05.07.2021 року, оскільки у вказаному документі з`явилися вихідні дані, датовані 19.07.2021 року, а саме - Лист Держагентства водних ресурсів України від 06.07.2021 №4043/3/3/11-21, який був отриманий третьою особою 19.07.2021 року.

Отже, проект детального плану території не міг бути готовим та опублікованим в повному обсязі навіть на сторінці Facebook Бучанської РДА, станом на 09.07.2021 року, оскільки в проекті ДПТ використані вихідні дані, отримані від Держагентства водних ресурсів України лише 19.07.2021 року.

Ще одним фактом відсутності повного та цілісного проекту ДПТ, станом на момент оголошення про проведення громадських слухань, є відсутність в ДПТ будь-яких даних щодо вирубки лісу від ДП «Київський лісгосп», ДП «Клавдієвський лісгосп» та ДП «Макарівський лісгосп», хоча смуга ВКАД, затверджена в ДПТ, проходить по землях лісогосподарського призначення вказаних лісових господарств.

Проте, станом на 23.07.2021 року (день проведення громадських слухань) проект ДПТ не містив даних лісгоспів щодо обсягу дерев у межах земельних ділянок, які запроектовані під розміщення ділянки ВКАД відповідно до ДПТ.

У свою чергу, у вересні 2021 року лісгоспи підтвердили, що лише проводять такий розрахунок обсягу дерев, а інформація щодо земель та лісів ДП «Київський лісгосп» взагалі відсутня в ДПТ і на даний час.

Таким чином, дії Бучанської РДА щодо ухилення від надання належного доступу громадськості до повного обсягу матеріалів ДПТ свідчать про порушення ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги висновки викладені в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 року по справі № 320/12726/21, яким задоволено позов ТОВ «НІГМА» та встановлено, зокрема, що на момент розміщення оголошення про проведення громадського обговорення (09.07.2021) текстова частина ДПТ була відсутня, що підтверджується відміткою про отримання 19.07.2021 розробником ДПТ листа Держагентства водних ресурсів України від 06.07.2021 №4043/3/3/11-21, який є частиною ДПТ.

Отже, суд першої інстанції не надав правової оцінки доводам скаржника, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, обмежившись лише висновками, що зазначений спосіб, обраний позивачем, унеможливлює ефективний захист порушеного права останнього. Відповідно, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд", яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У даному випадку, суд апеляційної інстанції зазначає, що відшкодування витрат сплату судового збору в розмірі за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 5675,00 грн. має відбутися на користь ТОВ «НІГМА» з Бучанської районної державної адміністрації, яка є відповідачем в даній справі та суб`єктом владних повноважень.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а доводи відповідача в цій частині не заслуговують на увагу суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, відповідно апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІГМА» - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо оголошення та проведення процедури громадських обговорень щодо розроблення містобудівної документації «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою визнати протиправними дії Бучанської районної державної адміністрації Київської області щодо оголошення та проведення процедури громадських обговорень щодо розроблення містобудівної документації «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бучанської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 44014159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІГМА» (код ЄДРПОУ 32630126), частково витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 5 675,00 грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять грн.).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: В.В. Файдюк

Є.В. Чаку

Повний текст виготовлено 28.09.2023 року