Справа № 188/1305/23
Провадження № 2/188/643/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючої судді Місюри К.В.
при секретарі Лисяк А.Є
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та припинення права спільної
часткової власності на земельну ділянку
В С ТА Н О В И В :
До суду звернулася позивачка з даним позовом до відповідачів в якому зазначає ,що
ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,3990 га., яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №005952 від 12.03.2002 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Пп №4935.
Вона та відповідач ОСОБА_2 успадкували кожний по 1/2 частці земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 загальною площею 5,3990 га., яким Петропавлівською державною нотаріальною конторою були видані свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі №227/2005.
10.03.2010 р. ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вказаної земельної ділянки.
У травні 2023 року вона після отримання Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.05.2023 р., №НВ-9919514552023, замовленого її представником дізналася, що відповідач у 2010 році замовив у ТОВ «Геосервіс» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднанні земельних ділянок, внаслідок чого із земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 загальною площею 5,3990 га., було виділено 1/2 частку відповідача та сформовано окрему земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:04:001:0613 площею 2,6986 га., державну реєстрацію якої проведено 03.08.2010 року.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманого представником 19.07.2023 р., вона дізналася, що 09.08.2010 року відповідачу видано Державний акт серії ЯЛ №038744 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:04:001:0613 площею 2,6986 га.
18.05.2020 р., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем на підставі вказаного Державного акту зареєстроване право власності (номер запису 36571122) на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:04:001:0613 площею 2,6986 га.
03.12.2015 р., їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га.
03.12.2015 р., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстроване право спільної часткової власності (номер запису 12339026) на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.05.2023 р., №НВ-9919511902023 площа земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 на даний час складає 2,6985 га.
Тобто відповідач таким чином фактично виділив успадковану ним 1/2 частку земельної ділянки, що залишилася після смерті їх матері та набув право власності на окрему сформовану земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:04:001:0613 площею 2,6986 га., яка утворилася в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 загальною площею 5,3990 га., між двома спадкоємцями .
31.07.2023 р., вона звернулася до Петропавлівської державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 2,6985 га., але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що по вказаній спадковій справі вже видане свідоцтво про право на спадщину за законом, а також у зв`язку з тим, що на день смерті у власності спадкодавця перебувала земельна ділянка кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га. З даного часу Позивачка дізналася про порушення її права.
На даний час у неї відсутня можливість здійснити виділ належної їй частки земельної ділянки в окрему земельну ділянку за договором про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна (як це передбачено ч.4 ст.364 ЦК України), оскільки інший співвласник (крім Позивачки) у земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га., відсутній.
Внаслідок поділу за ініціативи відповідача земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 - її площа на даний час складає 2,6985 га., тоді як в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачкою зареєстроване право власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки площею 5,3990 га.
Крім того, у матеріалах спадкової справи №227/2005, заведеної після смерті ОСОБА_3 , наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.11.2015 р., кадастровий номер 1223882500:05:001:0613, в якому вказано, що площа даної земельної ділянки становить 2,6985 га.
Таким чином, станом на 03.12.2015 р., (дату видачі Позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАС №963230) такого спадкового майна, як земельна ділянка кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 з площею 5,3990 га., вже не існувало в Державному земельному кадастрі.
Вона вважає , що внаслідок цього право спільної часткової власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га., підлягає припиненню, що і спонукало її звернутися до суду.
У судове засідання сторони не з"явилися. Надали суду письмові заяви про слухання справи без їхньої участі.
Позивач позов підтримує та просить його задовольнити.
Представник позивача також підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Відповідач в своїй заяві повідомив , що він не вбачає будь якого спору між ним та позивачкою та просить винести рішення на розсуд суду .
У якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Петропавлівську державну нотаріальну контору Дніпропетровської області, оскільки предметом спору по даній справі є визнання недійсним винесеного вказаною установою свідоцтва про право на спадщину за законом. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився , про час та місце слухання справи належним чином повідомлений(повідомлення № 188/1305/23/7937/23).
Вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає повному задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,3990 га., яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №005952 від 12.03.2002 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за Пп №4935.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували кожний по 1/2 частці земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 загальною площею 5,3990 га., яким Петропавлівською державною нотаріальною конторою були видані свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі №227/2005.
10.03.2010 р. ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вказаної земельної ділянки.
У травні 2023 року після отримання Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.05.2023 р., №НВ-9919514552023, замовленого представником ОСОБА_1 остання дізналася, що ОСОБА_2 у 2010 році замовив у ТОВ «Геосервіс» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднанні земельних ділянок, внаслідок чого із земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 загальною площею 5,3990 га., було виділено 1/2 частку відповідача та сформовано окрему земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:04:001:0613 площею 2,6986 га., державну реєстрацію якої проведено 03.08.2010 року.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманого представником позивачки 19.07.2023 р., вона дізналася, що 09.08.2010 року відповідачу видано Державний акт серії ЯЛ №038744 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:04:001:0613 площею 2,6986 га.
18.05.2020 р., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем на підставі вказаного Державного акту зареєстроване право власності (номер запису 36571122) на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:04:001:0613 площею 2,6986 га.
03.12.2015 р., ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га.
03.12.2015 р., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом зареєстроване право спільної часткової власності (номер запису 12339026) на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.05.2023 р., №НВ-9919511902023 площа земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 на даний час складає 2,6985 га.
Тобто відповідач таким чином фактично виділив успадковану ним 1/2 частку земельної ділянки, що залишилася після смерті ОСОБА_3 та набув право власності на окрему сформовану земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:04:001:0613 площею 2,6986 га., яка утворилася в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 загальною площею 5,3990 га., між двома спадкоємцями .
Отже внаслідок зазначених дій відповідача право спільної часткової власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га., підлягає припиненню.
Крім того , у травні 2023 році Позивачка звернулася до сільськогосподарських товаровиробників з метою передати успадковану нею земельну ділянку в оренду, але отримала відмовні відповіді, мотивовані тим, що розпоряджатися земельною ділянкою, яка перебуває у спільній частковій власності, можливо лише за згоди усіх її співвласників.
31.07.2023 р., позивачка звернулася до Петропавлівської державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 2,6985 га. , але виконуючий обов`язки завідувача Петропавлівської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В., відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що по вказаній спадковій справі вже видане свідоцтво про право на спадщину за законом, а також у зв`язку з тим, що на день смерті у власності спадкодавця перебувала земельна ділянка кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га.
На даний час у позивачки відсутня можливість здійснити виділ належної їй частки земельної ділянки в окрему земельну ділянку за договором про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна (як це передбачено ч.4 ст.364 ЦК України), оскільки інший співвласник у земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га., відсутній.
Внаслідок поділу за ініціативи відповідача земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 - її площа на даний час складає 2,6985 га., тоді як в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачкою зареєстроване право власності на 1/2 частку вказаної земельної ділянки площею 5,3990 га.
Крім того, у матеріалах спадкової справи №227/2005, заведеної після смерті ОСОБА_3 , наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.11.2015 р., кадастровий номер 1223882500:05:001:0613, в якому вказано, що площа даної земельної ділянки становить 2,6985 га.
Таким чином, станом на 03.12.2015 р., (дату видачі Позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАС №963230) такого спадкового майна, як земельна ділянка кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 з площею 5,3990 га., вже не існувало в Державному земельному кадастрі.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Частиною 1 ст. 87 ЗК України передбачено, що право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає: при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.
Відповідно до ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Частиною 2 ст. 367 ЦК України передбачено, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦК України, договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 2 ЦПК України Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно зі ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, а порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, отже належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:
1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;
3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Вказаний правовий висновок викладено у Постанові Верховного суду від 23.06.2020 р., по справі №922/2589/19. Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 90 ЗК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1278 ЦК України, ст.ст. 4, 263-264 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та припинення права спільної
часткової власності на земельну ділянку задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом по спадковій справі №227/2005, що зареєстроване в реєстрі за №863, видане 03.12.2015 р., державним нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори, згідно з яким спадкоємцем майна ОСОБА_3 1918 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її донька - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_2 ); спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з 1/2 частки земельної ділянки площею 5,3990 га., на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1223882500:05:001:0613 та припинити право спільної часткової власності Позивачки на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 5,3990 га.
Визнати за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1223882500:05:001:0613 площею 2,6985 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачкою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Місюра
Суд | Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2023 |
Оприлюднено | 02.10.2023 |
Номер документу | 113802749 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них |
Цивільне
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Місюра К. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні