Постанова

від 20.11.2007 по справі 21/204-07-6435

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/204-07-6435

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" листопада 2007 р. Справа № 21/204-07-6435

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Поліщук Л.В.

                                 Таценко Н.Б.

          Склад судової колегії змінений розпорядженнями голови Одеського апеляційного господарського суду №145 від 01.11.2007р., заступника голови Одеського апеляційного господарського суду № 159 від 19.11.2007р.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача -  Петрук В.П. - по довіреності;

від відповідача -  Судейко В.І., Богуш О.О. —по довіреностям

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ольга”

на рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2007р.

по справі № 21/204-07-6435

за позовом  Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ольга”

про визнання договору недійсним

(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

          У судовому засіданні 20.11.2007р. згідно ст.77 ГПК України оголошено перерву до 15.15год.

          У судовому засіданні 20.11.2007р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

В серпні 2007р. ЗАТ “Страхова група “ТАС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до СТОВ “Ольга” про визнання недійсним договору  добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур від 15.05.2007р. №012712121 (надалі —договір страхування) з відповідними правовими наслідками у вигляді обов'язку позивача повернути суму страхового платежу відповідачу;  зобов'язання відповідача надати позивачу платіжні реквізити для повернення відповідачу страхового платежу в сумі 27973,33грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ЗАТ “Страхова група “ТАС” послалось на ч.ч.1, 3, 5 ст.203, п.2 ч.2 ст.207, ч.ч.1, 3 ст.215, ч.1 ст. 241, ч.ч.1, 2 ст.998 ЦК України, ст.29 Закону України “Про страхування”; обставину укладення спірного договору представником позивача (директором Південної регіональної дирекції ЗАТ “Страхова група “ТАС” Биць Ю.М.) з перевищенням наданих йому повноважень.

          Заявою про зміну позовних вимог від 12.10.2007р. ЗАТ “Страхова група “ТАС”  уточнило свої вимоги у зв'язку з поверненням страхового платежу відповідачеві, виключивши зі складу позовних вимог зобов'язання позивача повернути страховий платіж та  надати платіжні реквізити.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2007р. (суддя –Зеленов Г.М.), підписаним 16.10.2007р., позов задоволено; визнано недійсним договір  добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур № 012712121 від 15.05.2007р., укладений між ЗАТ “Страхова група “ТАС” та СТОВ “Ольга”; стягнуто з відповідача на користь позивача 85грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. —на ІТЗ судового процесу.

          В обґрунтування свого рішення суд послався на ст.ст. 202, 203, 207, 215, 216, 237, 238 ч.2, 241, 246, 979, 998 ЦК України, ст.ст.175, 352, 354, 355 ГК України, ст.ст.16, 29 Закону України “Про страхування” та зазначив про те, що директор Південної регіональної дирекції ЗАТ “Страхова група “ТАС” Биць Ю.М. не мав достатніх повноважень на укладення спірного  договору, оскільки довіреність, на підставі якої він діяв, обмежує його право укладати договір добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника зі страховою сумою, що перевищує 400000грн. без письмового погодження або дозволу ЗАТ “Страхова група “ТАС”, цей дозвіл не надавався; директор Південної регіональної дирекції ЗАТ “Страхова група “ТАС” уклав договір страхування, який передбачає серед страхових ризиків посуху, що суперечить Наказу позивача №52/заг від 06.04.2007р., з яким Биць Ю.М. був ознайомлений, внаслідок чого такий договір є недійсним; відповідачем не надано доказів отримання дозволу або погодження від ЗАТ “Страхова група “ТАС” на укладення спірного договору з сумою страхового відшкодування 799238грн.; доводи відповідача щодо схвалення позивачем спірного договору страхування спростовуються тим, що страховий платіж у сумі 27973,33грн. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок Південної регіональної дирекції ЗАТ “Страхова група “ТАС”, а не позивача. Місцевий господарський суд також відхилив клопотання відповідача щодо виклику у судове засідання для надання пояснень представників та посадових осіб позивача, оскільки вказані відповідачем документи, складені за участю цих осіб, не є предметом судового дослідження.

          Не погодившись з рішенням суду як винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, СТОВ “Ольга” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2007р. скасувати, покласти судові витрати на позивача. Скаржник посилається на ст.ст.241, 979, 988, 992 ЦК України, п.9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” та вказує на те, що позивач знав про існування спірного договору, оскільки Страховиком згідно преамбули цього договору є ЗАТ “Страхова група “ТАС”; страховий платіж відповідач перерахував на рахунок ЗАТ “Страхова група “ТАС”, яке прийняло кошти без зауважень; згідно з п.7.1. договору страхування він набрав чинності з моменту надходження  на рахунок ЗАТ “Страхова група “ТАС” платежу; позивач схвалив договір страхування, виплативши винагороду своєму повіреному за роботу по укладенню спірного договору; суд порушив ст.43 ГПК України, оскільки ним не задоволено клопотання відповідача про витребування додаткових доказів, що беззаперечно підтверджують схвалення спірного договору ЗАТ “Страхова група “ТАС”; суд порушив ст.77 ГПК України, прийнявши рішення за відсутністю представника відповідача, який на дату прийняття рішення був госпіталізований.

          ЗАТ “Страхова група “ТАС” надано відзив на апеляційну скаргу, де викладені заперечення проти доводів скаржника, зокрема, щодо схвалення позивачем оспорюваного договору. Позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, скаргу —без задоволення.

          У засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали викладені доводи стосовно наслідків перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку. Представник скаржника також пояснив, що не підтримує викладені в апеляційній  скарзі твердження стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права прийняттям рішення за відсутності 12.10.2007р. представника у судовому засіданні.

          Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

          Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.05.2007р. між ЗАТ „Страхова Група „ТАС” (надалі —Страховик) в особі директора Биць Ю.М., який діє на підставі довіреності  № 04-05/314 від 27.04.2007р., та СТОВ „Ольга” (надалі —Страхувальник) в особі директора Костенець С.М., був укладений договір добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур за №012712121 (надалі —договір страхування від 15.05.2007р.), за умовами якого Страхувальник зобов'язався сплатити страховий платіж та виконувати інші умови цього договору, а Страховик зобов'язується відшкодувати Страхувальнику збитки, які будуть заподіяні Страхувальнику внаслідок настання страхового випадку згідно з умовами та в порядку, визначеними цим договором та Правилами страхування.

          Відповідно до п.2.1., 2.2. договору від 15.05.2007р. об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майбутнім врожаєм сільськогосподарських культур, що належить Страхувальнику на праві власності або знаходиться в його розпорядженні на правах оренди (користування). На умовах цього договору застрахований майбутній врожай: на полі №11-А, площею 26 га, сівозміни № 1; на полі №8, площею 92 га, сівозміни № 1; на полі без номеру, площею 100 га, сівозміни № 2, на полі без номеру, площею 122 га, сівозміни № 2, що перебувають за адресою: Одеська область, Ширяєвський район, с. Копійкове, землі СТОВ „Ольга”.

          Згідно п.3.1. –п.3.2. договору від 15.05.2007р. страховими ризиками за цим договором є неотримання або недоотримання врожаю у зв'язку з його повною або частковою загибеллю чи пошкодженням внаслідок прямої дії: весняних заморозків (ожеледі, вимерзання); граду; землетрусу; лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного селю; пожежі внаслідок стихійного лиха, в тому числі блискавки, крім лісових пожеж; бурі, урагану, бурану; зливи; повені (поводі); паводку; посухи; нестачі води у зрошуваних каналах через відсутність опадів; протиправних дій третіх осіб (крадіжок, хуліганських дій) стосовно посівів.

          Пункт 3.2. договору від 15.05.2007р. містить тлумачення термінів страхових ризиків, зокрема, терміну “посуха”, під яким розуміється загибель та пошкодження рослин внаслідок тривалого дефіциту опадів при підвищеному температурному режимі у теплий період року, внаслідок чого вичерпуються запаси вологи ґрунту за рахунок випаровування і транспарації. При цьому розрізняють атмосферну або повітряну посуху, коли опадів випадає недостатньо, утримуються високі температури повітря на фоні низької вологості повітря (менше 30%), та ґрунтову посуху, коли відбувається висушування ґрунту, що приводить до недостатнього забезпечення рослин водою і викликає передчасне пожовтіння та засихання рослин.

          Пунктом 3.3. договору від 15.05.2007р. передбачено, що страховим випадком за цим договором визнається заподіяння прямих збитків майновим інтересам Страхувальника, пов'язаних з неотриманням або недотриманням врожаю сільськогосподарських культур в результаті настання страхових ризиків, визначених п.3.1. цього договору, та у зв'язку з яким виникає зобов'язання Страховика сплатити страхове відшкодування Страхувальнику або призначеній ним особі, яка може зазнати збитків в результаті настання страхового випадку (Вигодонабувачу).

          Відповідно до п.5.2., п.5.3., п.6.3., п.6.4. договору від 15.05.2007р. страхова сума визначається як вартість майбутнього врожаю шляхом множення середньої врожайності в господарстві за попередні п'ять років на площу посівів культури та вартості відповідної сільськогосподарської продукції. Загальна страхова сума за договором дорівнює 799238,00грн. Загальний страховий платіж за договором дорівнює 27973,33грн. Вказаний страховий платіж Страхувальник зобов'язаний сплатити Страховику в строк до 15 травня 2007р. до 00год. 00хвил.

          Договір страхування набуває чинності з моменту надходження в повному обсязі страхового платежу (або першої його частини) на поточний рахунок чи до каси Страховика та діє до кінця строку збирання врожаю, але не довше ніж до 00год. 00хв. 10.08.2007р.

          Відповідно до п.п.8.1.1. Страховик зобов'язаний ознайомити Страхувальника з умовами страхування та Правилами, а Страхувальник має право ознайомитись з Правилами та отримати їх.

          Розмір страхового відшкодування визначається за формулою, наведеною у п.3.5.2. договору від 15.05.2007р., і не може перевищувати розмір прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

          Особливими умовами договору страхування встановлено, що умови страхування, не вказані в договорі, регулюються Правилами добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, затвердженими Міністерством фінансів України 30.07.2001р. (по тексту договору —Правила). Страхувальник з Правилами ознайомлений та згоден (надалі - Правила).

          В розділі “Адреси та банківські реквізити сторін” в графі “Страховик” зазначено: ЗАТ „Страхова Група „ТАС”; Південна регіональна дирекція, м. Одеса, вул. Щорса, 125/1,  рахунок 26506303873102 в Одеському відділенні АКБ “ТАС-Комерцбанк” в м. Одесі, МФО 300164, ЗКПО 25433102.

          Згідно виписки АКБ „ТАС –Комерцбанк”, м. Київ, від 21.05.2007р. по особовому рахунку за 18.05.2007р., СТОВ „Ольга” перерахувало ЗАТ „Страхова Група „ТАС” страховий платіж у сумі 27973,33грн. згідно договору страхування, код “25”.

          Сплата страхового платежу здійснена за реквізитами Страховика, вказаними у договорі страхування, а саме на рахунок №26506303873102, ОКПО 25433102, код банку 300164, банк одержувача АКБ “ТАС-Комерцбанк”, одержувач ЗАТ “Страхова група “ТАС”, що підтверджується наданою СТОВ “Ольга” засвідченою копією платіжного доручення №184 від 18.05.2007р.

          Згідно заяви СТОВ “Ольга” про страхову подію від 12.06.2007р., внаслідок жорсткої повітряно-ґрунтової посухи в період квітня-травня місяців запаси продуктивної вологи в ґрунті знизились до нульових значень, рослини гороху в даних умовах сформували в середньому по 1-2 недорозвинених генеративних органів, висихання вегетативної маси повсимісне, висота рослин в середньому до 10см.

          Заява про страхову подію зареєстрована в ЗАТ „Страхова Група „ТАС” за вх.№005067 від 03.07.2006р.

          16.08.2007р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним договору страхування від 15.05.2007р., який був задоволений судом першої інстанції з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови.

          Проте з обґрунтованістю та правомірністю висновків місцевого господарського суду колегія суддів не погоджується з врахуванням наступного.

          Приймаючи рішення, суд виходив з того, що директор ПРД Биць Ю.М. не мав достатніх повноважень на укладення договору страхування з СТОВ “Ольга”, оскільки: а) довіреність, на підставі котрої він діяв, містить обмеження на укладення договорів добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника з страховою сумою, що перевищує 400000грн., та вимоги щодо наявності письмового дозволу (або письмового погодження) від ЗАТ „Страхова Група „ТАС” для укладення договору страхування на страхову суму, що перевищує 400000грн.; дозвіл на укладення договору добровільного страхування ризиків СТОВ “Ольга” зі страховою сумою 799238грн. директор ПРД не отримав; б) спірний договір передбачає серед страхових ризиків посуху, що суперечить положенням Наказу Голови  правління ЗАТ „Страхова Група „ТАС” №52/заг від 06.04.2007р., Наказ був доведений до відома директора Биць Ю.М. під його особистий підпис.

          Встановивши ці обставини, суд першої інстанції визнав оспорюваний договір недійсним на підставі ч.ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України, ст.ст.215, 241 цього Кодексу, ст.ст.238 ч.2, 998 ЦК України, ст.29 Закону України “Про страхування”.

          Втім, оскаржуване рішення не містить висновку суду стосовно того, недодержання яких саме вимог, встановлених ст.203 ЦК України, розглядається судом як підстава недійсності оспорюваного правочину, що є недотриманням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права —ст.29 Закону України “Про страхування”, ч.1 ст.215 ЦК України, п.3 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

          Адже згідно ст.29 Закону України “Про страхування” договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України. Відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі: 1) якщо його укладено після страхового випадку; 2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили. Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

          Ч.1 ст.215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, викладаючи правові підстави позовних вимог, стверджувало про порушення при укладенні договору страхування одночасно норм ч.ч.1, 3, 5 ст.203 ЦК України, тобто наявність як спеціальних підстав для визнання договору недійсним (ч.ч.3, 5 ст.203 ЦК України), так і невідповідність правочину вимогам цивільного законодавства у зв'язку з відсутністю у представника належних повноважень на його укладення.

          В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача на запитання колегії суддів не надав пояснень стосовно того, з якої саме з підстав, визначених ст.203 ЦК України, слід визнати оспорюваний договір недійсним.

          Місцевий господарський суд вмотивував рішення про визнання недійсним договору страхування відсутністю у директора ПРД Биць Ю.М. достатніх повноважень на його укладення, відхиливши доводи відповідача у відношенні подальшого схвалення правочину юридичною особою, від імені якої діяла вказана особа як представник за довіреністю, отже слід вважати, що в даному контексті мотивів задоволення позову суд першої інстанції застосував ч.1 ст.203 ЦК України, безпосередньо не зазначивши цю норму матеріального права, як того вимагає ч.1 ст.215 ЦК України, ст. 84 ч.1 п.3 ГПК України.

          Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

          Ч.3 ст.92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

          Оспорюваний договір страхування укладений від імені ЗАТ „Страхова Група „ТАС” (позивача) директором Биць Ю.М., який діяв на підставі довіреності №04-05/314 від 27.04.2007р., отже стороною оспорюваного договору є юридична особа —ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, а обсяг повноважень особи, що його уклала від її імені, визначається довіреністю.

          Як вбачається із змісту довіреності №04-05/314 від 27.04.2007р., дійсної з 04.05.2007р., директор ПРД ЗАТ „Страхова Група „ТАС” був вповноважений від імені товариства представляти його інтереси в межах повноважень, наданих Положенням про Дирекцію; для виконання представницьких функцій від імені товариства Биць Ю.М. має право, зокрема, укладати та підписувати договори страхування відповідно до ліцензій на право здійснення страхової діяльності, правил та умов страхування, в тому числі договори страхування, максимальна страхова сума за якими перевищує встановлені у довіреності суми за умови письмового погодження вповноваженими представниками Товариства (шляхом отримання дозволу).

          Згідно довіреності максимальний розмір страхової суми за договорами страхування, укладеними згідно з Правилами добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника (код 25), не повинен перевищувати 400000грн.; в той же час оспорюваний правочин укладений представником Биць Ю.М. на страхову суму 799238грн., тобто з перевищенням повноважень у кількісному відношенні без отримання відповідного дозволу.

          Суд першої інстанції, встановивши ці обставини, зробив помилковий висновок щодо відсутності у діях позивача ознак наступного схвалення укладеного представником правочину, оскільки страховий платіж був сплачений на рахунок ПРД ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, а не самої юридичної особи —ЗАТ „Страхова Група „ТАС”.

          Проте текст оспорюваного договору страхування не містить будь-яких спеціальних застережень щодо реквізитів, за якими сплачується страховий платіж, отже виходячи з положень ст.526 ЦК України відповідач повинен був виконати зобов'язання зі сплати страхового платежу виходячи з платіжних реквізитів Страховика, зазначених у розділі договору “Адреси та банківські реквізити сторін”, тобто на рахунок № 26506303873102  Одеського відділення АКБ “ТАС-Комерцбанк” в м. Одесі, МФО 300164, ЗКПО 25433102, що ним і було здійснено 18.05.2007р.

          Наявна у матеріалах справи банківська виписка від 21.05.2007р. є випискою АКБ “ТАС-Комерцбанк”, м. Київ, по особовому рахунку Південної регіональної дирекції ЗАТ „Страхова Група „ТАС”; що у сукупності з платіжним дорученням №184 від 18.05.2007р. підтверджує обставину отримання саме позивачем страхового платежу СТОВ “Ольга” за договором страхування від 15.05.2007р., повернення котрого на рахунок відповідача відбулося тільки 11.10.2007р., вже в ході розгляду справи господарським судом і за день до прийняття оскаржуваного рішення (а.с.78).

          На згаданій виписці є штамп Одеського відділення АКБ “ТАС-Комерцбанк” ідентифікаційний код 19356840, МФО 300164, а згідно Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого Постановою правління Національного банку України 31.08.2001р. №375 (надалі —Положення) банк може відкривати відділення (як на балансі банку, так і на балансі філії); по п.10.3 Положення операції відділення залежно від його підпорядкованості відображаються на балансі банку або філії, тоді як тільки операції філії банку мають відображатися на окремому балансі згідно п.9.3. Положення; згідно п.10.5 Положення у разі відкриття відділення банк зобов'язаний забезпечити, зокрема, щоденне формування операційної (формування документів операційного дня) та звітної інформації в розрізі відділень (у тому числі за територіальною ознакою) та доступ до цієї інформації Національного банку, що підтверджується інформацією банку (філії) про відповідні технічні можливості його програмного забезпечення; своєчасне, повне та достовірне відображення всіх операцій відділення на балансі банку (філії) згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.

          Повернення страхового платежу також здійснено з вищевказаного рахунку; банк платника АКБ “ТАС-Комерцбанк”, код банка 300164, про що свідчить зміст платіжного доручення №1603 від 11.10.2007р. (а.с.78).

          При цьому вчинення таких дій позивачем в той момент, коли сторони вже знаходились в стані судового спору, ні в якому разі не може розглядатись як відмова від схвалення дій представника, вчинених від імені ЗАТ „Страхова Група „ТАС”.

          Що стосується укладення представником договору страхування всупереч Наказу ЗАТ „Страхова Група „ТАС” №52/заг від 06.04.2007р. з включенням до його умов такого виду страхових ризиків як “посуха”, яке суд першої інстанції також визнав вчиненим директором ПРД Биць Ю.М. без достатніх повноважень, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

          По-перше, зазначивши, що Наказ №52/заг від 06.04.2007р. був доведений до відома директора ПРД Биць Ю.М., оскільки на ньому є особистий підпис цієї особи, суд першої інстанції визнав встановленою обставину, що є недоведеною належними доказами. Безпосередньо на Наказі №52/заг підпису директора ПРД ЗАТ „Страхова Група „ТАС” немає, а наявний у матеріалах справи окремий аркуш з підписами декількох осіб, у тому числі Биць Ю.М., не відповідає вимогам ст.34 ГПК України за відсутності жодних ознак належності підписів саме до питання ознайомлення цих осіб з цим Наказом.  Оригінал наказу з підписом голови правління ЗАТ „Страхова Група „ТАС” та вчиненими на ньому підписами ознайомлених з його змістом осіб суду не представлений. Крім того, як пояснив представник ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, Биць Ю.М. був ознайомлений з Наказом 13.04.2007р. як працівник (регіональний менеджер) ПРД ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, а не як директор ПРД.

          По-друге, довіреність на Биць Ю.М. від 27.04.2007р., дійсна з 04.05.2007р. - дати переведення Биць Ю.М. на посаду директора ПРД ЗАТ „Страхова Група „ТАС” згідно Наказу №274-к від 27.04.2007р., в частині, що вповноважує директора укладати договори страхування від імені позивача, вказує на вчинення цих дій відповідно до ліцензій на право здійснення страхової діяльності, правил та умов страхування, а не будь-яких наказів органів управління ЗАТ „Страхова Група „ТАС”. Обсяг прав представника за довіреністю не може бути звужений (або розширений) безпосередньо розпорядчими актами органів управління юридичної особи; при необхідності довіритель вправі скасувати довіреність і видати нову, змінивши обсяг повноважень представника.

          Отже у разі видання Наказу такого змісту, позивач повинен був включити відповідне обмеження на укладення договорів страхування представником у довіреність, що була видана Биць Ю.М.

          По-третє, оспорюваний договір від 15.05.2007р. є договором добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур СТОВ “Ольга”, отже на правовідносини сторін розповсюджуються положення ст.10 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” №1877-ІV від 24.06.2004р. (із змінами і доповненнями), пунктом 10.4.1. котрої встановлюється право виробника сільськогосподарської продукції добровільно застрахувати будь-які ризики її загибелі (втрати).

          Поняття “комплексне страхування” розкривається у п.10.2. ст.10 цього Закону: комплексним вважається страхування усіх з нижчеперерахованих ризиків загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції або її частини внаслідок: заморозку, ожеледі, вимерзання;  граду або удару блискавки; землетрусу;  лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного селю; пожежі, крім лісових пожеж; бурі, урагану, бурану; зливи, поводі, паводку;  посухи чи зневодження на землях, які підлягають примусовому орошенню або заводненню;  епітофітотійного розвитку хвороб, розмноження шкідників рослин, притаманних Україні, а також хвороб, які стали наслідком настання будь-якого з ризиків, визначених у підпунктах "а" - "з" цього пункту; протиправних дій осіб, що виражаються у крадіжках, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень; зруйнуванні покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей.

          П.3.2. договору страхування від 15.05.2007р. містить перелік страхових ризиків, одночасне страхування яких є комплексним страхуванням за змістом п.10.2. ст.10 Закону України №1877-ІV від 24.06.2004р.

          Умови страхування, не визначені договором, згідно з його особливими умовами регулюються Правилами добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, з якими був ознайомлений відповідач.

          Відповідно до ст.17 Закону України “Про страхування” Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Правила страхування повинні містити: предмет договору страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; виключення із страхових випадків і обмеження страхування; строк та місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права та обов'язки сторін; дії страхувальника у разі настання страхового випадку; перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови. У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу. Уповноважений орган має право відмовити у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо подані правила страхування або зміни чи доповнення до них суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника або не відповідають вимогам цієї статті.

          Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України “Про страхування” Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування.

          Для одержання ліцензії страховик подає до уповноваженого органу заяву з пакетом документів, зокрема, Правила (умови) страхування, а про внесення змін в такі документи (зокрема, в Правила) страховик зобов'язаний повідомити уповноважений орган в десятиденний строк з часу реєстрації цих змін у встановленому порядку (ст.38 Закону України “Про страхування”).

          “Правила добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника” ЗАТ „Страхова Група „ТАС” були затверджені Міністерством фінансів України 30.07.2001р., отже оспорюваний договір комплексного страхування був укладений у відповідності з цими Правилами, зокрема і в тій частині, що стосується переліку страхових ризиків, визначення страхових випадків, виключень із страхових випадків та обмежень страхування за договорами комплексного страхування.

          Це прямо випливає з імперативного припису ч.3 ст.16 Закону України “Про страхування”: договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

          Договір № 012712121 від 15.05.2007р. у розділі 4 “Виключення із страхових випадків та обмеження страхування” не містить виключення страхового ризику “посуха”.

          Виходячи з вищенаведеного, зміна істотних в розумінні ч.3 ст.16 Закону України “Про страхування” умов договору комплексного страхування, до яких закон відносить перелік страхових випадків, а саме виключення з п.3.1. договору страхування страхового ризику “посуха” і як наслідок виключення з п.3.3. договору страхування відповідного страхового випадку, може відбутися у зв'язку з внесенням змін до “Правил добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника” ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, і реєстрації цих змін Уповноваженим органом стосовно договорів комплексного страхування

          Проте, оспорюваний договір комплексного страхування був укладений відповідно до “Правил добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника” ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, затверджених у Міністерстві фінансів України 30.07.2001р.; доказів внесення змін до цих Правил і виключення будь-яких страхових ризиків з комплексного страхування у встановленому законом порядку позивач не надав.

          За таких обставин, позиція позивача щодо можливості встановлення заборони на укладення договорів з зазначенням страхового ризику “посуха” шляхом видання Наказу голови правління ЗАТ „Страхова Група „ТАС” №52/заг від 06.04.2007р. є хибною і не може слугувати підставою для висновку про укладення оспорюваного договору директором ПРД ЗАТ „Страхова Група „ТАС” без належних повноважень, визначених довіреністю від 27.04.2007р.: представник позивача вчинив цей правочин у відповідності зі змістом довіреності, яка містить пряму вказівку на укладення договорів страхування відповідно до Правил страхування і не обмежує представника у повноваженні укласти договір комплексного страхування з страховим ризиком “посуха”.

          Відповідно до п.6.3.12. Положення про Південну регіональну дирекцію ЗАТ „Страхова Група „ТАС”, затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ „Страхова Група „ТАС”  16.04.2005р., директор Дирекції укладає з юридичними та фізичними особами України договори, у т.ч. страхування, в межах наданих Товариством повноважень, ці межі з огляду на зміст преамбули оспорюваного договору страхування визначаються довіреністю від 27.04.2007р., отже директор ПРД ЗАТ „Страхова Група „ТАС” Биць Ю.М. всупереч твердженням позивача мав належні повноваження на укладення договору страхування з визначенням страхового ризику “посуха”, що виключає правомірність висновку про визнання цього договору недійсним з зазначених підстав.

          За вказаних обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, договір страхування від 15.05.2007р., укладений представником ЗАТ „Страхова Група „ТАС” з перевищенням повноважень в частині встановлення розміру страхової суми, є правочином, за яким відбулося наступне схвалення довірителем, отже за приписом ч.2 ст.241 ЦК України цей правочин створив цивільні права та обов'язки ЗАТ „Страхова Група „ТАС” з моменту його вчинення, тому підстави для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України відсутні.

          З матеріалів справи не вбачається також підстав для висновку про невідповідність договору страхування вимогам ч.ч.5, 3 ст.203 ЦК України, тобто наявності ознак фіктивності або удаваності правочину, зловмисної домовленості осіб, що його уклали, чи неадекватності форми зовнішнього волевиявлення позивача його внутрішній волі, тому вимоги позивача, що ґрунтувались на відповідних твердженнях, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

          Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням і порушенням норм матеріального права (ст.ст.203, 215, 241 ЦК України; ст.ст. 6, 16, 17, 38 Закону України “Про страхування”), що є підставою для його скасування і прийняття нового рішення про відмову у позові ЗАТ „Страхова Група „ТАС”.

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за позовом ЗАТ „Страхова Група „ТАС” покладаються на позивача.

          Витрати СТОВ “Ольга” по держмиту за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню позивачем на підставі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ольга” -  задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2007р. по справі №21/204-07-6435 скасувати.

3. В позові Закритого акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС”  відмовити.

          4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС” на користь  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ольга” 42,50грн. держмита за подання апеляційної скарги.

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя:                                                         Мишкіна М.А.

          Судді:                                                                              Поліщук Л.В.

                                                                                                    Таценко Н.Б.