Рішення

від 26.09.2023 по справі 132/2725/23

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/2725/23

Провадження № 2/132/690/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" вересня 2023 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Калинівської міської ради Вінницької області, третіх осіб без самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка м`ясопродукт», державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиної Людмили Василівни про визнання права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі в позові вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калинівського районного управління юстиції вінницької області видане свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 19.03.2012 року.

Після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_1 (далі-Позивач 1) та дочка ОСОБА_2 (далі-Позивач 2) отримали свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_3 за законом, успадкувавши все майно, що належало померлому.

У червні 2023 року Позивачами було виявлено довідку від 05.10.2010 р., видану директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка М`ясопродукт» ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 на момент смерті володіла 25% статутного капіталу ТОВ «Калинівка М`ясопродукт» в сумі 8300 (вісім тисяч триста) гривень 00 копійок (далі - Довідка від 05.10.2010 р.). Згідно вказаної довідки частка статутного капіталу ОСОБА_3 сформована повністю.

На підставі вказаного Позивачі звернулися до державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Василишиної Л.В. за отриманням свідоцтв про право на спадщину за законом на частку в статутному капіталі ТОВ «Калинівка М`ясопродукт», що належала їх матері.

Для цього Позивачами було подано державному нотаріусу такі документи: копія статуту ТОВ «Калинівка м`ясопродукт», затвердженого протоколом зборів засновників № 1 від 08.07.2005 р., зареєстрованого 26.07.2005 р. за № 11531020000000120; Безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; довідка Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області від 22.05.2023 р. № 01-01-08-959; довідка від 05.10.2010 р.

Однак, державним нотаріусом не було взято до уваги довідку від 05.10.2010 р. та постановою від 20.06.2023 р. № 410/02-31 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину на частку, що належала їх матері, у зв`язку із неможливістю встановити чи у повному обсязі померлою ОСОБА_3 було внесено частку в сумі 8300 грн. в статутний капітал товариства.

Тому позивачі звертаються до суду з даним позовом.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Сідлецький В.Д. надав до суду заяву, відповідно до якої позов підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, справу розглянути за його відсутності.

Відповідач уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області Трохименко М.В. в підготовче засідання не з`явився, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно судовими повістками про виклик до суду. Письмових пояснень, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

22.09.2023 року на адресу суду за вх. № 8080/23 від Калинівської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без представників нотаріальної контори.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калинівського районного управління юстиції вінницької області видане свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 19.03.2012 року.

Після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_1 (далі-Позивач 1) та дочка ОСОБА_2 (далі-Позивач 2) отримали свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_3 за законом, успадкувавши все майно, що належало померлому.

У червні 2023 року Позивачами було виявлено довідку від 05.10.2010 р., видану директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка М`ясопродукт» ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 на момент смерті володіла 25% статутного капіталу ТОВ «Калинівка М`ясопродукт» в сумі 8300 (вісім тисяч триста) гривень 00 копійок (далі - Довідка від 05.10.2010 р.). Згідно вказаної довідки частка статутного капіталу ОСОБА_3 сформована повністю.

На підставі вказаного Позивачі звернулися до державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Василишиної Л.В. за отриманням свідоцтв про право на спадщину за законом на частку в статутному капіталі ТОВ «Калинівка М`ясопродукт», що належала їх матері.

Для цього Позивачами було подано державному нотаріусу такі документи: копія статуту ТОВ «Калинівка м`ясопродукт», затвердженого протоколом зборів засновників № 1 від 08.07.2005 р., зареєстрованого 26.07.2005 р. за № 11531020000000120; Безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; довідка Хмільницької районної військової адміністрації Вінницької області від 22.05.2023 р. № 01-01-08-959; довідка від 05.10.2010 р.

Однак, державним нотаріусом не було взято до уваги довідку від 05.10.2010 р. та постановою від 20.06.2023 р. № 410/02-31 відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину на частку, що належала їх матері, у зв`язку із неможливістю встановити чи у повному обсязі померлою ОСОБА_3 було внесено частку в сумі 8300 грн. в статутний капітал товариства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також п. 1.5. статуту ТОВ «Калинівка М`ясопродукт» засновниками даного товариства є:

1. ОСОБА_4 , статутний внесок: 8 300 грн. (25%);

2. ОСОБА_3 , статутний внесок: 8 300 грн. (25%);

3. ОСОБА_5 , статутний внесок: 8 300 грн. (25%);

4. ОСОБА_6 , статутний внесок: 8 300 грн. (25%). Загалом статутний капітал товариства складає 33 200 грн.

Статтею 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників, визначає Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ст. 1297 ЦК України).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається ст. 130, ст. 147, ст. 166 ЦК України, ст. 55, 69 Закону «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку у статутному (складеному) капіталі.

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р.) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (правова позиція, викладена у постанові КЦС ВС від 10.11.2021 р., справа № 759/19779/18).

Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачами права на спадкування, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності іх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За вказаних обставин суд вважає за можливе визнати за позивачами право на спадкування після смерті матері ОСОБА_3 .

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вважає необхідним вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 113, 319, 328, 392, 1216, 1218, 1226, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Калинівської міської ради Вінницької області, третіх осіб без самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка м`ясопродукт», державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиної Людмили Василівни про визнання права на спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калинівка, Калинівського району Вінницької області, на 25% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка М`ясопродукт», а саме по 12,5 % кожному спадкоємцю.

Судові витрати по справі залишити за позивачами.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: