Ухвала

від 29.09.2023 по справі 142/504/23

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 142/504/23

Номер провадження 2/142/223/23

У Х В А Л А

(про залишення позову без руху)

29 вересня 2023 року смт. Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши позовну заяву керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області, яка розташована в м. Тульчин Вінницької області, вул. Гагаріна, 14, подану в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації до Студенянської сільської ради, яка розташована в с. Студена Вінницької області, вул. Соборна, 42, ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , фермерського господарства «СОЛОМОНЧУК», яке розташоване в с. Миколаївка, вул. Лесі Українки, 1а, Тульчинського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована в АДРЕСА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державних реєстрацій, та додані до неї матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2023 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області, подана в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації до Студенянської сільської ради, ОСОБА_2 , ФГ «Соломончук», третя особа, військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державних реєстрацій, в якій позивач просить визнати недійсним рішення 11 позачергової сесії 8 скликання Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області №559 від 29.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 », яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2,0000 га кадастровий номер 0523281100:01:001:0287, для ведення особистого селянського господарства на території Студенянської сільської ради та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0523281100:01:001:0287, яка розташована на території Студенянської сільської ради. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державку реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 та інші речові права на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0523281100:01:001:0287, припинивши право приватної власності ОСОБА_1 та інші речові права на вказану земельну ділянку. Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га. з кадастровим номером 0523281100:01:001:0287, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, за категорією - землі сільськогосподарського призначення. Також просить стягнути з солідарно з відповідачів на користь Вінницької обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18 вересня 2023 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Гринишиній А.А.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

За змістом пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 Цивільно-процесуального кодексу України в позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до змісту ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Разом з тим в статті 5 ЦПК України визначені способи судового захисту. Так, згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить ефективний розгляд справи.

В поданій виконувачем обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації позовній заяві позивач визначає відповідачами Студенянської сільської ради, ОСОБА_3 , СВГ «ВИД». При цьому, позивач, в порушення ст. 175 ЦПК України, не обґрунтував зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зокрема ОСОБА_1 та ФГ «Соломончук».

Разом з тим, зі змісту позову слідує, що позивач вважає предметом оскарження у даній справі рішення 11 позачергової сесії 8 скликання Студенянської сільської ради Тульчинського району Вінницької області №559 від 29.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 ».

Таким чином, в порушення пунктів 4, 5 частини 5 статті 175 ЦПК України позивачем не зазначено в чому полягають порушення прав, свобод та інтересів позивача щодо кожного із відповідачів. Також позивач не вказав, який саме спосіб захисту, передбачений статтею 5 ЦПК України, обирає позивач для усунення порушених прав, свобод та інтересі, щодо кожного із відповідачів окремо.

Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що на цей час у зв`язку з тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523281100:01:001:0287, яка частково розташована у 30-ти метровій смузі уздовж лінії державного кордону, сформована, як землі сільськогосподарського призначення та перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та обробляється згідно договору оренди земельної ділянки ФГ «Соломончук», Вінницька обласна державна (військова) адміністрація позбавлена можливості розпорядитися земельною ділянкою уздовж лінії державного кордону та відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України надати її у постійне користування військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону.

Разом з тим, позивач не зазначає, які дії вживалась Вінницькою обласною державною (військовою) адміністрацією щодо розпорядження земельною ділянкою уздовж лінії державного кордону та надання її у постійне користування військовій частині НОМЕР_1 .

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Разом з тим, у частині другій статті 4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої, абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Разом з тим, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Таким чином, обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, позивачем, зокрема, не надано доказів визначення компетенції Тульчинської окружної прокуратури як окружної прокуратури для звернення до суду з даним з позовом. Також не зазначено, в чому полягає порушених відповідачами ОСОБА_1 та ФГ «Соломончук» невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів позивача. Разом з тим, позивачем в повній мірі не обґрунтовано які дії вживалась Вінницькою обласною державною (військовою) адміністрацією щодо розпорядження земельною ділянкою уздовж лінії державного кордону та надання її у постійне користування військовій частині НОМЕР_1 відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України.

На підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області, подану в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації до Студенянської сільської ради, ОСОБА_1 , фермерського господарства «СОЛОМОНЧУК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В`ячеслава Семенова, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державних реєстрацій залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що, в іншому випадку, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: