Постанова

від 28.09.2023 по справі 925/1085/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2023 р. Справа№ 925/1085/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс" (вх.№09.1-04.3/1159/22) на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022

у справі №925/1085/21 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс"

про стягнення 1165,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1 165,38 грн. заборгованості за поставку теплової енергії та відшкодування судових витрат 2 270,00 грн. сплаченого судового збору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 у справі №925/1085/21 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс" на користь приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" 1165,38 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію та 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Вказане рішення оскаржується повністю з причин відсутності боргу відповідача перед позивачем, оскільки зобов`язання з по сплаті 1 165,38 грн заборгованості за поставку теплової енергії було припинено виконанням і сплачено відповідачем в повному обсязі до початку судового розгляду справи. Позивач вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають дійсним обставинам справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 у справі №925/1085/21, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

24.09.2013 між публічним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" в особі директора відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ ПАТ "Черкаське хімволокно" (далі - Енергопостачальна організація, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кверетіс» (далі - Споживач, відповідач у справі) було укладено договір №987 про постачання теплової енергії, який відповідно до п.12.1.1 вважається щорічно пролонгованим з дня спливу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом місяця до закінчення строку дії договору від жодної зі сторін не надійшло до іншої сторони заяви про його припинення. За спірний період жодних заяв про розірвання Договору від Відповідача не надходило.

Рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від 20.04.2018 змінено найменування Позивача з Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» (витяг зі статуту наявний в матеріалах справи).

Згідно п.1.1 Договору Позивач зобов`язався постачати Відповідачу теплову енергію, а Відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору тарифи на теплову енергію, встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього Договору і може змінюватись протягом дії цього Договору. Постачання теплової енергії здійснювалось за адресою, вказаною у додатку №1 до Договору.

Розділом 8 Договору передбачено порядок розрахунків за теплову енергію. В п. 8.2 Договору зазначено, що оплата за теплову енергію, що споживається, здійснюється рахунком-фактурою. Згідно п. 8.3 Договору розрахунок реалізованої теплової енергії Споживачу за звітний період здійснюється Теплопостачальною організацією за фактом відпуску теплової енергії на межу продажу теплової енергії Сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об`єкт(и) та/чи приміщення Споживача (населення, бюджет, інші).

За грудень 2018 року Позивачем було відпущено Відповідачу теплової енергії згідно рахунку-фактури №5093 за договором №987 від 24.09.2013 по тарифу, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 1.79 Гкал на загальну суму 2 251,84 грн.

Позивачем у лютому 2020 року було зроблено перерахунок-донарахування за теплову енергію поставлену у листопаді-грудні 2018 року на підставі пп.2 п.2 постанови НКРЕКП від 17.12.2019 №2884.

З урахуванням перерахунку за грудень 2018 року та оплат, здійснених відповідачем, заборгованість складає 1 165,38 грн.

Тариф 1590,88 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3225 від 29.12.2015 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239).

Тариф 1048,34 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14.06.2018.

Даною Постановою, яка оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора-НКРЕКП 20.06.2018 та офіційно опублікована в газеті „Урядовий кур`єр (15.08.2018 №152), у п. 13 вказано про внесення змін до постанови від 29 грудня 2015 року №3225 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПАТ Черкаське хімволокно:

абзаци другий та третій підпунктів 1 та 3 пункту 1 викласти в такій редакції:

тариф на теплову енергію 1047,75 грн/Гкал (без ПДВ) (у тому числі: паливна складова 762,07 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової 285,68 грн/Гкал) за такими складовими:

тариф на виробництво теплової енергії 973,03 грн/Гкал (без ПДВ) (у тому числі: паливна складова 762,07 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової 210,96 грн/Гкал);

тариф на теплову енергію 1048,34 грн/Гкал (без ПДВ) (у тому числі: паливна складова 762,63 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової 285,71 грн/Гкал) за такими складовими:

тариф на виробництво теплової енергії 973,62 грн/Гкал (без ПДВ) (у тому числі: паливна складова 762,63 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової 210,99 грн/Гкал);

27 лютого 2018 року НКРЕКП прийняла постанову №239 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП". Згідно з цією постановою позивачу був установлений тариф на теплову енергію для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, в розмірі 1590,88 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

Постанова НКРЕКП від 27.02.2018 №239 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" була опублікована в газеті "Урядовий кур`єр" за 27.10.2018 №202 і відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 28.10.2018.

Як вказано вище, 14 червня 2018 року НКРЕКП прийняла постанову №404 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП". Згідно з цією постановою позивачу був установлений тариф на теплову енергію для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, в розмірі 1048,34 грн за 1 Гкал без ПДВ. Ця постанова була опублікована в газеті "Урядовий кур`єр" за 15.08.2018 №152 і відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 16.08.2018.

Отже, у листопаді та грудні 2018 року одночасно були чинними Постанови НКРЕКП від 27.02.2018 №239 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" і від 14.06.2018 №404 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", якими для позивача були встановлені різні тарифи на теплову енергію для інших споживачів.

У рішенні від 03.10.97 №4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У цьому рішення суд зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній".

З цього рішення Конституційного Суду України випливає, що з прийняттям нового акта, якщо ним не передбачено інше, автоматично скасовується діючий у часі раніше прийнятий однопредметний акт.

У даному випадку вбачається, що на час прийняття НКРЕКП постанови від 14.06.2018 №404 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" раніше прийнята НКРЕКП постанова від 27.02.2018 №239 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" ще не діяла, оскільки не набрала чинності, тому автоматично вона не була скасована.

Навпаки, після набрання чинності постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", а саме з 28.10.2018, постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №404 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" була автоматично скасована.

Отже, з 28.10.2018 сторони за договором мали застосовувати в обов`язковому порядку регульований тариф на теплову енергію, встановлений згідно з постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" в розмірі 1590,88 грн за 1 Гкал без ПДВ.

На офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено 23.12.2019 постанову 17.12.2019 №2884 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Черкаське хімволокно" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання". Постанову складено за результатами відкритого слухання Актів планової перевірки від 02 грудня 2019 року №427, №428 та №429, накладено на ПрАТ "Черкаське хімволокно" штрафи і предписано в термін до 01 квітня 2020 року здійснити перерахунок за категоріями споживачів бюджетні організації, інші споживачі, релігійні організації недонарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, що стало підставою для прийняття рішення про стягнення заявленої суми боргу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, спір між сторонами виник через донарахування позивачем відповідачу вартості теплової енергії за іншою чинною постановою НКРЕКП, ніж та, яку було застосовано позивачем у листопаді-грудні 2018.

Згідно з затвердженим Указом Президента України від 10 вересня 2014 року №715/2014 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Комісія, зокрема, встановлює тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; тарифи на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Доказів скасування постанов НКРЕКП України щодо встановлення тарифів, які застосовує позивач у відносинах із відповідачем в межах виконання умов Договору у справу не подано.

Позивач є суб`єктом природних монополій з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, інформація про що занесена до Зведеного переліку суб`єктів природних монополій, розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет за адресою: https://amcu.gov.ua/zvedenij-perelik-subyektiv-prirodnih-monopolij.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч. 3 ст. 12 Закону про ціни).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (надалі - Закон) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор/ НКРЕКП), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 3 ч. 2 п. 2-3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом. Згідно ст. 3 ч. 3 п. 6 Закону основними завданнями Регулятора є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що в лютому 2020 року позивачем було зроблено донарахування відповідачу за поставлену у листопаді-грудні 2018 року теплову енергію з урахуванням тарифу 1590,88 грн за 1 Гкал на підставі постанови НКРЕКП України від 29.12.2015 №3225 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП 27.02.2018 №239 (а.с.13).

З урахуванням цього перерахунку за листопад - грудень 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 165,38 грн.

Затверджені постановами НКРЕКП тарифи на теплопостачання є обов`язковими для виконання ПрАТ "Черкаське хімволокно". Тому зі свого боку відповідач, як споживач, повинен оплачувати спожиті ним послуги теплопостачання виключно за тарифами, які затверджуються постановами НКРЕКП і не регулюються договором.

Відповідач всупереч умов договору не виконав грошові зобов`язання щодо оплати поставленої йому позивачем в листопаді-грудні 2018 року теплової енергії, чим порушив права позивача на своєчасне і повне одержання плати за поставлену теплову енергію.

Отже, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу.

Проте, апелянт подає до суду дублікат квитанції №ПН5025808 від 21.09.2021 про сплату 1 165,38 грн. на користь ПАТ «Черкаське хімволокно» з призначенням платежу : оплата за теплоенергію рах. №1230 дог.987 від ТОВ «Кверетіс».

Одночасно між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на період: січень 2018 - вересень 2021 за договором №987 від 24.09.2013, відповідно до якого сплачена 21.09.2021 року сума 1 165,38 грн. врахована під час звірки взаєморозрахунків, та зазначено про відсутність заборгованості ТОВ «Кверетіс» за даними ПАТ «Черкаське хімволокно» на 30.09.2021.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Позовна заява Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс" про стягнення 1165,38 грн. була подана до суду 16.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.08.2021 прийнято позовну заяву у справі №925/1085/21 до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати її у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем проведено оплату в сумі 1 165,38 грн. 21.09.2021, що вбачається з дублікату квитанції №ПН5025808 про сплату на користь ПАТ «Черкаське хімволокно» з призначенням платежу : оплата за теплоенергію рах. №1230 дог.987 від ТОВ «Кверетіс».

З огляду на викладене, у зв`язку зі сплатою відповідачем грошових коштів у розмірі 1 165,38 грн. після пред`явлення позову позивачем та до прийняття рішення у справі, провадження у справі щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 165,38 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 у справі №925/1085/21 підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення - про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з частковим її задоволенням на підставі ст.129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеній частині апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276 ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс" (вх.№09.1-04.3/1159/22) на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 у справі №925/1085/21 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 у справі №925/1085/21 скасувати.

3. Провадження у справі №925/1085/21 закрити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кверетіс» (бул. Шевченка, 250, офіс 4, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 33585478) 1240,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

6. Матеріали справи №925/1085/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова