Рішення

від 21.09.2023 по справі 902/729/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2023 р. Cправа № 902/729/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд", 21034, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Максима Шимка, будинок 56, ідентифікаційний код юридичної особи 41094603

про стягнення 1 123 088,98 гривень

за участю представників:

від позивача - Рой В.Л., згідно довіреності

від відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 30.05.2023 надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" про стягнення 1 123 088,98 гривень заборгованості, у тому числі 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом та 225 588,98 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором банківського обслуговування № б/н від 29.06.2017 року, укладеним 29.06.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, Заяви - анкети про зміну умов договору від 28.06.2022 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 05.06.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/729/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.07.2023 року о 10:00 год.

У судовому засіданні 04.07.2023 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засіданні у справі № 902/729/23 на 02.08.2023 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 02.08.2023 судом постановлено ухвали про задоволення клопотання представника позивача, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та продовження строку для подання доказів по справі, а також ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні у справі № 902/729/23 до 24.08.2023 о 10:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 24.08.2023 подав клопотання про залучення електронних доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.08.2023 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача, долучення поданих по справі доказів до матеріалів справи, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 24.08.2023 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/729/23, призначено справу № 902/729/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21.09.2023 року о 12:00 год.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою суду від 24.08.2023, яку було надіслано позивачу на повідомлену ним електронну адресу та за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслана відповідачу ухвала суду від 24.08.2023 повернена на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Окрім того, з метою належного повідомлення відповідача про судове засідання, судом було розміщено оголошення про виклик Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" як відповідача у судове засідання у справі № 902/729/23 на 21.09.2023 о 12:00 на офіційному веб-порталі судової влади України.

Положеннями частини 7 статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19.

Згідно частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України відповідача було належним чином повідомлено про судові засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи та його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 21.09.2023 року після закінчення судових дебатів, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 29.06.2017 року у розмірі 1 123 088,98 гривень, у тому числі 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом та 225 588,98 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 29.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" та Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" було підписано заяву на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, за умовами яких відповідачу було надано кредит у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок на суму 1 000 000,00 гривень.

28.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" та Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" було підписано із використанням електронного підпису заяву - анкету про зміну умов договору.

На порушення умов кредитного договору відповідач не повернув у повному обсязі кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитом.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв, клопотань під час розгляду справи до суду не подав.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.06.2017 року між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" (далі - відповідач, клієнт) було підписано заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (т. 1 а.с. 18-37).

За умовами вказаних заяви та анкети, підписавши цю анкету, відповідач погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг (розміщено на сайті банку www.pb.ua), тарифами банку, що разом із цією анкетою становлять договір банківського обслуговування. У порядку чинного законодавства відповідачем засвідчено згоду на ведення ПАТ КБ "ПриватБанк" документообігу, у тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладання електронного цифрового підпису, отриманого у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови).

Згідно пункту 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт), техніко-економічне обгрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку "Приват24", мобільний додаток Приват24, SМS-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.2.1.1.3. Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому "Умов та правил надання банківських послуг". Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного у повідомленні.

Відповідно пункту 3.2.1.1. Умов відповідачу надано банком наступний вид кредиту - "кредитний ліміт на поточний рахунок" корпоративного клієнта.

Згідно пункту 3.2.1.7.6. Умов під кредитною угодою розуміється цей розділ "Умов та правил надання банківських послуг" разом з угодами на приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з розрахунковими документами клієнта на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум.

Згідно пункту 3.2.1.1.5. договору кредитний ліміт стосовно до цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів і нормативних актів Національного банку України. Обов`язковою умовою встановлення/користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку є надання поруки фізичною особою - поручителем.

За умовами пункту 3.2.1.1.8. договору проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт- банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг", банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Термін також може бути змінений банком згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг". Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток "Приват24", SМS-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.10. договору проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим розділом "Умов та правил надання банківських послуг", проводиться банком до дати, яка встановлюється відповідно до п. 3.2.1.1.8. цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг".

За умовами пункту 3.2.1.2.2. договору клієнт зобов`язався: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (п. 3.2.1.2.2.1. договору); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3. (п. 3.2.1.2.2.2. договору); виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. (п.3.2.1.2.2.3. договору); виробляти погашення різниці між заборгованістю за кредитом і знову встановленим лімітом відповідно до п. 3.2.1.2.3.2, у разі перевищення заборгованості за кредитом над сумою знову встановленого Ліміту, протягом операційного дня, за станом на який виникла різниця. Погашення цієї різниці трактується як погашення кредиту (п. 3.2.1.2.2.4. договору); повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4. (п. 3.2.1.2.2.5. договору); сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6,3.2.1.4.11 (п. 3.2.1.2.2.7. договору).

Згідно пункту 3.2.1.2.3.4. договору при настанні будь-якого з наступних подій, зокрема при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого цим розділом «Умов та правил надання банківських послуг», в т. ч. при порушенні цільового використання кредиту, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями, строки виконання яких не наступили, терміни вважаються що настали в зазначену в повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному об`ємі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання.

Пунктами 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.1.3. договору передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п`ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних для договорів незабезпечених порукою.

Банк залишає за собою право продовжити період , в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення клієнта за допомогою повідомлення в Системі Інтернет-банк Приват-24 або рекомендованим листом на юридичну адресу клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно.

Згідно пункту 3.2.1.4.1.4. договору під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (п. 3.2.1.6.1. договору).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 1 000 000,00 гривень, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ "Вінтарнсбуд", довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, розрахунком заборгованості за договором № б/н від 29.06.2017, оглянутими у судовому засіданні електронними доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема меморіальними ордерами, виписками по рахунку ТОВ "Вінтарнсбуд" долученими до заяви від 24.08.2023 (т. 1 а.с. 57-69, 42, 43-56, 105-108).

28.06.2022 відповідачем підписано заяву-анкету про зміну умов договору (т. 1 а.с. 38), за умовами якої змінюються умови кредитування, а саме згідно пункту 10.1. встановлено: кредитний ліміт на рахунок - б/н від 29-06-2017; форма кредиту: строковий кредит; сума кредиту: сума фактичної заборгованості за основним боргом; строк кредиту: 12 місяців; графік погашення: рівними частинами щомісяця, починаючи з 4-го місяця; нараховані та несплачені проценти/комісії: сплата рівними частинами протягом 3 місяців; розмір процентної ставки: 25% річних.

Підписання вказаної заяви-анкети підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису: назва файлу з підписом: заява-анкета про зміну умов договору.pdf, який свідчить про накладення електронного підпису 28.06.2022 ОСОБА_1 , як директором ТОВ "Вінтрансбуд". За результатами перевірки підпису підтверджено, що підпис створено та перевірено успішно, цілісність даних підтверджено (т. 1 а.с. 38 (зворотня сторона).

Як вбачається із Протоколу рішення про короткострокову реструктуризацію (т. 1 а.с. 40-41) та Пропозиції про зміну істотних умов кредитування (т. 1 а.с. 39) 28.06.2023 банком погоджено зміни умов договору, яким є заява про приєднання б/н від 29.06.2017 року разом з Умовами та правилами падання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк "ІІриватБанк", що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором:

- сума заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 897 500,00 грн. (вісімсот дев`яносто сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню позичальником в порядку та на умовах передбачених кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором (п. 1 Пропозиції).

- кінцевий термін повернення кредиту встановлюється до 27.06.2023 року (включно). Погашення заборгованості за кредитом (повернення кредиту) здійснюється позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором (п. 2 Пропозиції).

- проценти за користування кредитом - тип процентної ставки - фіксований (п. 3 Пропозиції). За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 25 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються на непогашений залишок суми кредиту та сплачуються щомісяця, не пізніше 28 числа кожного місяця. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком за фактичний час користування кредитом, включаючи день надання банком кредиту та виключаючи день повернення кредиту. Проценти розраховуються на фактичну суму неповернутого кредиту, за методом "факт/360", згідно з яким для розрахунку днів використовується фактична кількість днів у місяці, та умовна кількість днів у році - 360.

Пунктом 4 Пропозиції погоджено графік погашення заборгованості.

Згідно пункту 5 Пропозиції усі інші умови кредитного договору, що не змінені в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором, залишаються чинними та діють з урахуванням особливостей, що встановлені чинним законодавством України.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.06.2017 станом на 28.02.2023 та виписок по рахунку вбачається, що станом на 28.02.2023р. за ТОВ "Вінтрансбуд" обліковується заборгованість за кредитним договором у сумі 1 123 088,98 гривень, у тому числі 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом та 225 588,98 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом (а.с.43-69, 108).

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів в обумовлений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 29.06.2017 у розмірі 1 123 088,98 гривень, у тому числі 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом та 225 588,98 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір відноситься до кредитних договорів, до регулювання правовідносин якого застосовуються загальні положення про договір глав 52, 53 та положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.

Згідно положень частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (стаття 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно пункту 12 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Частинами 3, 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Враховуючи, що електронний підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд вважає, що подані до суду паперові копії електронних доказів свідчать про погодження між сторонами 28.06.2022 року змін до істотних умов кредитного договору у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач (позичальник) 29.06.2017 року отримав від позивача у строкове користування кредитні кошти в межах кредитного ліміту (1 000 000,00 гривень), які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених кредитним договором.

28.06.2022 між сторонами погоджено зміну умов договору, визначено суму заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору у розмірі 897 500,00 грн., розмір процентів та погоджено графік погашення заборгованості за кредитним договором.

Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав.

Положеннями частини 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Посилаючись на умови договору, яким передбачено право банку при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань за договором вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі та з огляду на положення частини 2 статті 1050 ЦК України позивач зазначає, що відповідач порушив зобов`язання за договором, а тому АТ КБ "ПриватБанк" звертається до суду для захисту своїх прав із вимогою про стягнення з відповідача 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом та 225 588,98 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом.

У постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Правова позиція щодо можливості пред`явлення позикодавцем вимоги до позичальника про повернення суми позики саме шляхом подання до суду відповідного позову викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №750/13632/18, від 02.02.2022 у справі №743/212/19.

Викладену у позовній заяві вимогу щодо сплати 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом та 225 588,98 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом позивачем надіслано відповідачу.

Наявність у відповідача заборгованості перед АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 1 123 088,98 гривень, у тому числі 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом та 225 588,98 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами, виписками по рахунку ТОВ "Вінтрансбуд" (т. 1 а.с. 57-69, 108), розрахунком заборгованості за договором № б/н від 29.06.2017 (т. 1 а.с. 43-56) та не спростована відповідачем.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості за кредитним договором у сумі 1 123 088,98 гривень, у тому числі 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом та 225 588,98 гривень заборгованості по процентам за користування кредитом відповідач суду не надав та розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 1 123 088,98 гривень, у тому числі 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом, 225 588,98 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № ІНВ94B3WPV від 14.03.2023 сплачено судовий збір у розмірі 16 846,33 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 16 846,33 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтрансбуд" (21034, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Максима Шимка, будинок 56, ідентифікаційний код юридичної особи 41094603) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 1 123 088,98 гривень (один мільйон сто двадцять три тисячі вісімдесят вісім гривень, 98 копійок) заборгованості за договором № б/н від 29.06.2017 року, у тому числі 897 500,00 гривень заборгованості за кредитом, 225 588,98 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом та 16 846,33 гривень (шістнадцять тисяч вісімсот сорок шість гривень, 33 копійки) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси учасників справи: позивача - 14360570@mail.gov.ua, представника позивача - vladimir.roj@privatbank.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 29 вересня 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; 14360570@mail.gov.ua. vladimir.roj@privatbank.ua;

3 - відповідачу, 21034, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Максима Шимка, будинок 56.