Рішення

від 28.09.2023 по справі 905/982/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.2023 Справа №905/982/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК (код ЄДРПОУ 09806443, вул. С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР (код ЄДРПОУ 37683429, вул.Центральна, буд.39, м.Слов`янськ, Донецька обл., 84122)

до відповідача 2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості за договором №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020 у розмірі 632672,13 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за договором про надання овердрафту №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020 у розмірі 632672,13 грн, з яких 530828,04 грн заборгованість по тілу кредиту, 101844,09 грн заборгованість по процентам.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем 1 станом на 05.07.2023 не виконано умов договору про надання овердрафту №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем.

Заперечення учасників

Відзив на позовну заяву

Згідно з позовною заявою та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР значиться: вул.Центральна, буд.39, м.Слов`янськ, Донецька обл., 84122.

Відповідно до позовної заяви та листа №1401.2.3-3905/1401.2.10-23 від 28.07.2023 Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції адресою відповідача 2 ОСОБА_1 значиться: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Господарським судом Донецької області ухвала про відкриття провадження у справі №905/982/23 надіслана на адресу відповідачів за місцем реєстрації.

12.09.2023, на адресу суду повернувся поштовий конверт Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР (вул.Центральна, буд.39, м.Слов`янськ, Донецька обл., 84122) разом з довідкою про причини повернення, в якій зазначено що конверт повертається за закінченням терміну зберігання.

14.09.2023, на адресу суду повернувся поштовий конверт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) разом з довідкою про причини повернення, в якій зазначено що конверт повертається за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 3 та ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про перебування відповідачів за іншою адресою ніж та, що зазначалась вище.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 по справі №910/16249/19.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі, станом на 26.09.2023, не реалізували своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 25.07.2023 зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби у Донецькій області надати інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

28.07.2023, на електронну пошту суду надійшов лист Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області управління №1401.2.3-3905/1401.2.10-23 від 28.07.2023, з якого вбачається, що за наявними обліками РТГ ІП «Реєстрація місця проживання» ЄІАС УМП ДМС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 28.07.2023 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/982/23; справу №905/982/23 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Направлення ухвали суду від 28.07.2023 здійснювалось засобами поштового зв`язку на адресу Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК (вул. С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032), Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР (вул.Центральна, буд.39, м.Слов`янськ, Донецька обл., 84122) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

10.12.2020, між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР» (відповідач, позичальник) підписаний договір про надання овердрафту №06.10.2020 К 2569.

Цей договір складається з 2 (двох) частин, які нероздільно пов`язані між собою, та додатків. Цей договір вважається укладеним за умови підписання сторонами обох частин цього договору та включаючи всі додатки до нього (Додатки складають невід`ємну частину цього договору) (п. 1 частини №1 кредитного договору).

Пунктом 2 частини №1 кредитного договору встановлено, що банк, за умови виконання вимог пункту 2.1 частини №2 цього договору, відкриває позичальнику овердрафт, а позичальник зобов`язується належним чином виконувати умови цього договору, повернути банку кредитні кошти у повному обсязі та сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, на умовах, порядку та у строки, визначені цим договором, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:

Ліміт овердрафту (надалі - ліміт): максимальний ліміт за цим договором становить 600000,00 грн. Цільове використання овердрафту: поповнення обігових коштів.

Строк користування овердрафтом: з 10.12.2020 по 09.12.2021 включно. Період безперервного користування овердрафтом: не більше ніж 90 календарних днів.

Процентна ставка за договором є фіксованою та складає: 18,0% річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить до 30 календарних днів (включно), 20,0% річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить 90 календарних днів (включно).

За умовами договору, строк сплати процентів за користування овердрафтом: щомісячно з "01" по "10" число (включно) місяця, наступного за календарним місяцем користування кредитними коштами і в дату остаточного погашення овердрафту.

В п. 3 частини №1 кредитного договору визначені терміни, що використовуються у цьому договорі, зокрема: овердрафт - банківська послуга, згідно з якою позичальник має право отримувати від банку кредитні кошти в межах встановленого максимального розміру (ліміту овердрафту) для здійснення оплати платіжних документів понад залишок коштів на рахунку для надання овердрафту; період безперервного користування овердрафтом - період, протягом якого на рахунку для надання овердрафту є непогашений овердрафт (наявне дебетове сальдо). Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається перший день, починаючи з якого виникла та безперервно існувала заборгованість позичальника за овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на рахунку для надання овердрафту зафіксована відсутність заборгованості позичальника за овердрафтом (наявний нульовий, або кредитовий залишок); обставини непереборної сили - обставини надзвичайного чи непередбачуваного характеру, такі як, пожежі, повені, інші стихійні лиха, або сезонні природні явища, війни, військові дії, страйки, масові заворушення, терористичні акти, прийняття нормативних актів, що будь-яким чином забороняють чи обмежують діяльність банку чи позичальника/можливість надання/отримання кредитів (фінансування), збої в роботі систем, програм, електромереж та інші обставини чи події, які не могли бути попереджені розумними заходами.

Інші умови цього договору викладені в частині №2 цього договору, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 4 частини №1 кредитного договору).

Частина №1 договору про надання овердрафту № Т 06.10.2020 К 2569 підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств без зауважень та виправлень.

Пунктом 1.1 частини №2 кредитного договору встановлено, що відповідно до умов цього договору, банк, надає позичальнику овердрафт шляхом кредитування рахунку для надання овердрафту, вказаного у п.2 частини №1 цього договору, тобто шляхом проведення платежів позичальника у разі відсутності/браку коштів на рахунку для надання овердрафту (вказаного у п.2 частини №1) у межах встановленого банком ліміту овердрафту на підставі платіжних документів та за умови додержання умов цього договору.

3 моменту здійснення таких платежів банк вважається таким, що надав позичальнику кредит за методом овердрафт на суму здійснених банком платежів у межах ліміту.

Дебетове сальдо, яке зафіксоване на рахунку для надання овердрафту на кінець поточного дня, вважається заборгованістю за овердрафтом.

Банк має право в односторонньому порядку відмовитись від своїх зобов`язань щодо надання будь-якої суми, або всієї суми овердрафту (відкличні зобов`язання) у випадках невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором та/або у випадку настання обставин непереборної сили, та/або в інших випадках, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2 частини №2 договору надання овердрафту здійснюється на умовах цього договору в межах ліміту овердрафту та строку користування овердрафтом, визначених в п.2 частини №1 цього договору.

Овердрафт надається позичальнику на цілі, визначені в п.2 частини №1 цього договору, а також для здійснення платежів по господарській діяльності (у тому числі оплаті послуг банку за розрахунково-касове обслуговування), яка передбачена установчими документами та не заперечує вимогам законодавства України. Не кредитується надання/повернення фінансової допомоги позичальника.

За користування овердрафтом банк щоденно нараховує проценти на суму зафіксованого дебетового залишку на рахунку для надання овердрафту на кінець попереднього банківського дня та, за наявності, на суму заборгованості за овердрафтом, віднесеної на рахунок для обліку простроченої заборгованості, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату. Проценти розраховуються за фактичну кількість днів користування овердрафтом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті кредитування (п. 1.3 частини №2 договору).

Пунктом 1.3.2 частини №2 договору визначено, що проценти за користування овердрафтом сплачуються щомісячно в межах строку сплати процентів за користування овердрафтом за попередній місяць. Проценти, нараховані за останній період користування овердрафтом сплачується у дату погашення овердрафту/не пізніше закінчення строку користування овердрафтом. При цьому, у випадку, якщо позичальник у період з 01 по 09 число (включно) місяця самостійно не здійснив погашення нарахованих процентів, банк 10 числа (у останній день строку, відведеного для сплати процентів), списує нараховані проценти з поточного рахунку позичальника у порядку договірного списання. Для самостійної сплати процентів, комісій, тощо (або інших платежів за договором) позичальник використовує рахунок, зазначений у реквізитах договору.

Не застосування банком визначеного даними умовами права договірного списання не звільняє позичальника від зобов`язань щодо сплати нарахованих процентів та не є підставою для не визнання банком несплачених, у визначені строки, процентів простроченими.

Проценти не сплачені у визначений строк визнаються простроченими.

Згідно з п. 1.8 частини №2 договору погашення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надійшли на рахунок для надання овердрафту, а у випадках, передбачених договором - за рахунок коштів, які надійшли на рахунок для сплати платежів.

Сума непогашених боргових зобов`язань підлягає поверненню не пізніше останнього робочого дня строку користування овердрафтом, з урахуванням періоду безперервного користування овердрафтом, визначеного в п.2 частини №1 цього договору, якщо інше не передбачено цим договором.

Не погашена у визначені цим договором строки (з врахуванням строків визначених для періоду безперервного користування овердрафтом) сума боргових зобов`язань визнається простроченою та відноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості Датою остаточного повернення заборгованості за цим договором є день фактичного виконання позичальником всіх своїх боргових зобов`язань перед банком в повному обсязі заборгованості за цим договором, включаючи повну сплату процентів, комісій банку, неустойки, пені, штрафів (якщо такі будуть).

Відповідно до п.1.9 частини №2 договору датою остаточного повернення заборгованості за цим договором є день фактичного виконання позичальником всіх своїх зобов`язань перед банком в повному обсязі заборгованості за цим договором, включаючи повну сплату процентів, комісії банку, неустойки, пені, штрафів (якщо такі будуть).

Днем (моментом) повного повернення овердрафту вважається день зарахування на рахунок для надання овердрафту грошових коштів до досягнення на ньому кредитового, або нульового залишку.

Погашення боргових зобов`язань за цим договором може проводитися в порядку, передбаченому цим договором, зокрема, але не виключно, такими способами (п. 1.10 частини №2 договору):

1.10.1. шляхом здійснення банком договірного списання відповідних сум з будь-якого рахунку позичальника, відкритого в банку (на що позичальник надає свою безумовну та безвідкличну згоду банку шляхом підписання цього договору); та/або

1.10.2. іншим чином, у випадку, якщо інший порядок погашення будь-якого зі боргових зобов`язань визначений цим договором, або якщо це не суперечить чинному законодавству України.

При цьому сторони погодились, що будь-яке поповнення/зарахування грошових коштів на рахунок для надання овердрафту вважається погашенням використаного позичальником ліміту овердрафту у сумі такого поповнення/зарахування, незалежно від того, чи таке зарахування було здійснено позичальником чи третьою особою.

Відповідно п. 3.1 частини №2 договору протягом всього строку дії цього договору позичальник зобов`язаний:

виконувати зобов`язання у строки, визначені цим договором та на умовах, передбачених цим договором (п. 3.1.1);

за порушення строків повернення заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом сплачувати банку пеню відповідно до умов цього договору (п. 3.1.2);

на письмову вимогу банку та у строк, зазначений в такій вимозі, у випадках, передбачених цим договором та/або діючими договорами забезпечення, достроково повернути заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за користування ним. При цьому, у випадку, якщо згідно з умовами цього договору, або отриманої від банку вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення боргових зобов`язань, сторони домовились, що дата повернення заборгованості за овердрафтом, зазначена в п.2 частини №1 цього договору, за домовленістю сторін, вважається перенесеною та такою, що змінена за згодою сторін, на дату чи строк, що зазначений у письмовій вимозі банку про дострокове погашення чи настає в інших випадках, передбачених цим договором (п. 3.1.13).

Відповідно до п. 3.4.1 частини №2 договору, банк має право безумовно, без попереднього повідомлення позичальника та без укладення будь-якого договору про внесення змін та доповнень до цього договору в односторонньому порядку відмовити позичальнику у наданні овердрафту, призупинити/зупинити надання позичальнику овердрафту та/або зменшити ліміт овердрафту та/або вимагати дострокового виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком за цим договором, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов`язань в порядку, визначеному п. 5.12 частини № 2 договору, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені сторонами як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті, у тому числі, зокрема: при порушенні/невиконанні позичальником будь-яких зобов`язань за цим договором; при невиконанні, або неналежному виконанні позичальником зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісій, тощо у строки та на умовах передбачених цим договором, та/або наявності будь-якої простроченої заборгованості за цим договором.

Банк має право вимагати дострокове погашення заборгованості в повному обсязі до закінчення строку користування кредитними коштами у випадку невиконання позичальником/поручителем будь-якого із зобов`язань, передбачених будь-яким кредитним договором, договором поруки, укладеним між позичальником/поручителем та банком (п. 3.4.12 частини №2 договору).

Пунктом 4.1 частини №2 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору позичальник зобов`язується нести відповідальність у межах розмірів спричинених збитків та у відповідності з чинним законодавством України та цим договором .

Відповідно до п.4.2 частини №2 договору визначено, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором банк має право нарахувати та стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день прострочення виконання здати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені (несвоєчасне погашення заборгованості), до дати припинення цих обставин.

З п.4.3 частини №2 кредитного договору вбачається, що відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, у випадку невиконання, або неналежного виконання будь-якої умови чи зобов`язання, що передбачені у додатках 3, 6 до цього договору, банк має право нарахувати, вимагати сплати та стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку в розмірі, вказаному відповідно у додатку 3, 6 до цього договору.

У випадку, якщо останній день строку, встановленого для вчинення позичальником певної дії для виконання цього договору, припадає на вихідний, святковий, або інший не робочий день, визначений відповідно до законодавства України, то позичальник має вчинити таку дію не пізніше останнього робочого дня, що передує строку, встановленому для вчинення певної дії (п. 5.10 частини №2 договору).

Недодержання позичальником строків виконання будь-якого із зобов`язань за цим договором не позбавляє позичальника обов`язку виконати відповідні зобов`язання в майбутньому, та не позбавляє банк права вимагати від позичальника виконання таких зобов`язань, в тому числі, в більш пізній строк (п. 5.11 частини №2 договору).

Пунктом 5.12 частини №2 договору встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п. 3.4.1 частини №2 цього договору, банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором, у визначеній банком частині, або в цілому (надалі - повідомлення). При цьому строк виконання позичальником боргових зобов`язань, за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на 10 (десятий) робочий день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах цього договору.

У цьому випадку позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за овердрафтом, сплатити проценти/комісії за користування овердрафтом та інші платежі, що належать до сплати за цим договором, у встановлений відповідно до цього пункту договору новий строк у визначеному банком обсязі.

Відповідно до п.7.1. частини №2 Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до дати повного погашення заборгованості позичальника перед банком за цим договором, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх боргових зобов`язань за цим договором.

09.12.2021 між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір №1 про внесення змін та доповнень до договору про надання овердрафту № Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020, а саме змінено ліміт овердрафту: максимальний ліміт за цим договором становить 600000,00 грн. На 1-й місяць кредитування на рівні 445000,00 грн та змінено строк користування на з 10.12.2020 по 08.12.2022 включно.

Сторони домовились викласти додаток №1 до кредитного договору в редакції згідно додатку №1 до цього договору, додаток №2 до кредитного договору в редакції згідно додатку №2 до цього договору, додаток №3 до кредитного договору в редакції згідно додатку №3 до цього договору відповідно, додаток №6 до кредитного договору в редакції згідно додатку №4 до цього договору відповідно (п. 2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (п.4 договору).

Інші умови кредитного договору, не змінені цим договором, залишаються в силі і сторони підтверджують за ним свої зобов`язання (п. 6 договору).

Даний договір підписаний сторонами 09.12.2021, скріплений печатками сторін, не містить зауважень та виправлень.

До договору №1 від 23.12.2021 про внесення змін та доповнень до договору про надання овердрафту № Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020 сторони затвердили наступні додатки:

Додаток №1 - Перелік забезпечення, що надається в рахунок забезпечення виконання боргових зобов`язань перед банком за договором про надання овердрафту №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020;

Додаток №2 Комісії за договором про надання овердрафту;

Додаток №3 Додаткові зобов`язання позичальника;

Додаток №4 Фінансові умови.

10.12.2020 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (кредитор, банк, позивач), з однієї сторони громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2 ) та з другої сторони Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР» (боржник, відповідач 2) підписаний договір поруки №Т26.03.2018 I 9316.

У відповідності до цього договору, поручитель поручається та зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору про надання овердрафту №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020, що укладений між кредитором та боржником, із всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що укладені на момент укладання цього договору або можуть бути укладені в майбутньому (Кредитний договір) (п. 1.1 договору поруки).

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі:

1.2.1. повернути кредитору в порядку, відповідно до умов кредитного договору, у терміни визначені кредитним договором, але в будь-якому разі не пізніше 09.12.2021 кредитні кошти в сумі 600000,00 грн, що надані у вигляді овердрафту (далі - кредит), в тому числі у разі будь-якого збільшення кредиту; в строки та в порядку, відповідно до умов кредитного договору сплатити проценти за користування кредитом (в тому числі у разі будь-якого збільшення процентів за кредитом) за ставкою в розмірі:

- 18,0% річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить до 30 календарних днів (включно);

- 20,0% річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить до 90 календарних днів (включно), з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, в строки, що встановлені кредитним договором;

1.2.2. сплатити комісії в порядку, в розмірах та в строки, встановлених кредитним договором;

1.2.3. сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з п.2.1 договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки 1 у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору, та копію надсилає боржнику.

Поручитель не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня відправлення вимоги кредитора (п. 3.1. цього договору) зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора з будь-яких причин не звільняє поручителя від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.3 договору поруки).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печаткою кредитора і боржника.

Порука за цим договором припиняється якщо кредитор протягом 5 (п`яти) років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя (п. 5.2 договору поруки).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою позивача та відповідачів без зауважень та виправлень.

09.12.2021 між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано Договір №1 про внесення змін та доповнень до договору поруки № T 26.03.2018 I 9316 від 10.12.2020.

Сторони домовились викласти пункт 1.1. розділу 1 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ ТА РОЗМІР ПОРУКИ» договору поруки в наступній редакції:

« 1.1. У відповідності до цього договору, поручитель поручається та зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору про надання овердрафту № Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020, договору про внесення змін та доповнень №1 від 09.12.2021 до договору про надання овердрафту № Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені майбутньому (далі - «Кредитний договір»)» (п.1 договору).

Сторони домовились викласти підпункт 1.2.1. пункту 1.2. розділу 1 «ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ ТА РОЗМІР ПОРУКИ» договору поруки в наступній редакції:

« 1.2.1. повернути кредитору в порядку, відповідно до умов кредитного договору, у терміни, визначені кредитним договором, але в будь-якому разі не пізніше 08.12.22 кредитні кошти в сумі 600000,00 грн, що надані у вигляді овердрафту (далі - кредит), в тому числі у разі будь-якого збільшення кредиту; в строки та в порядку, відповідно до умов кредитного договору сплатити проценти за користування кредитом (в тому числі у разі будь-якого збільшення процентів за кредитом) за ставкою в розмірі:

- 18,0% річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить до 30 календарних днів (включно);

- 20,0% річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить до 90 календарних днів (включно), з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, в строки, що встановлені кредитним договором».

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача 1 та підписаний відповідачем 2 без зауважень та виправлень.

Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи (банківськими виписками) та не заперечується відповідачами.

Відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження виконання договорів.

Позивачем направлялись відповідачам повідомлення-вимоги (№150175/70 від 05.06.2023 та №150176/70 від 05.06.2023), в яких останній вимагав у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, погасити заборгованість 623946,19 грн.

Оскільки відповідачі не здійснили погашення заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020 у розмірі 632672,13 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 530828,04 грн, заборгованість по відсотках 101844,09 грн.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою містить елементи кредитного договору, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, відповідно до п.1.8 частини №2 кредитного договору сума непогашених боргових зобов`язань підлягає поверненню не пізніше останнього робочого дня строку користування овердрафтом, з урахуванням періоду безперервного користування овердрафтом, визначеного в п. 2 частини №1 цього договору, якщо інше не передбачено цим договором. Не погашена у визначені цим договором строки (з врахуванням строків визначених для періоду безперервного користування овердрафтом) сума боргових зобов`язань визнається простроченою та відноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості.

З наданого до суду договору з урахуванням внесених змін вбачається, що сторонами погоджений строк користування відповідачем 1 овердрафтом по 08.12.2022 включно.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором надавши відповідачу 1 кредитні кошти в межах встановленого ліміту овердрафту, однак відповідач-1 заборгованість по тілу кредиту у розмірі 530828,04 грн не погасив. Відповідач 2 також не виконав свої зобовязання поручителя.

Вказані обставини підтверджуються виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР та розрахунком заборгованості, факт наявності заборгованості у заявленому до стягнення розмірі не заперечується відповідачем-1.

Отже, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020 відповідач 1 та відповідач 2 за договором поруки, належним чином не виконали, доказів повної оплати основної заборгованості за договором, матеріали справи не містять.

Відтак позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 530828,04 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимог Акціонерного товариство Таскомбанк про стягнення заборгованості по процентам у розмірі 101844,09 грн, то суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у статті 625 Цивільного кодексу України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за кредитним договором, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Отже, можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в іншому розмірі, ніж це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, має визначатися окремим зобов`язанням (умовою договору) та не може ототожнюватися з розміром процентів, визначеним умовами договору за правомірне користування кредиту в порядку частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.

Крім того, у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Розглядаючи матеріали справи за позовом Акціонерного товариства Таскомбанк до відповідачів на суму 101844,09 грн процентів, судом встановлено, що відповідач -1 не виконав у повному обсязі грошові зобов`язання за договором овердрафту №06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020.

Як встановлено судом, за умовами п. 2 частини №1 кредитного договору процентна ставка є фіксованою та складає:

-18,0 % річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить до 30 календарних днів (включно);

-20 % річних, якщо період безперервного користування овердрафтом становить до 90 календарних днів (включно);

Відповідно до п.1.3 частини №2 кредитного договору за користування овердрафтом банк щоденно нараховує проценти на суму зафіксованого дебетового залишку на рахунку для надання овердрафту на кінець попереднього банківського дня та, за наявності, на суму заборгованості за овердрафтом, віднесеної на рахунок для обліку простроченої заборгованості, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату. Проценти розраховуються за фактичну кількість днів користування овердрафтом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

При цьому, з початку періоду безперервного користування овердрафтом проценти нараховуються за найменшою ставкою, визначеною для мінімального періоду безперервного користування овердрафтом. При збільшення періоду безперервного користування овердрафтом в перший день нового періоду здійснюється донарахування процентів за користування овердрафтом за попередні дні періоду безперервного користування за процентною ставкою, що визначена для наступного (більшого) періоду безперервного користування овердрафтом. І так кожен раз при збільшенні періоду безперервного користування овердрафтом (п.1.3.1 частини №2 кредитного договору).

У п.1.3.2 частини №2 кредитного договору визначено, що проценти за користування овердрафтом сплачуються щомісячно в межах строку сплати процентів за користування овердрафтом за попередній місяць. Проценти, нараховані за останній період користування овердрафтом сплачується у дату погашення овердрафту/не пізніше закінчення строку користування овердрафтом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України.

Договором про надання овердрафту №06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020 встановлений строк користування овердрафтом по 08.12.2022 включно, отже з 09.12.2022 почалося прострочення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 530828,04 грн, а відтак неправомірне користування відповідачем 1 вказаними грошовими коштами.

Як вбачається з доданого до позову розрахунку заборгованості по відсоткам станом на 05.07.2023, позивачем за період з 10.12.2020 по 30.11.2021 здійснюється нарахування відсотків за ставкою 20 % річних, за період з 01.12.2021 по 20.12.2021 за ставкою 18 % річних, за період з 21.12.2021 по 04.07.2023 за ставкою 20%.

Дослідивши умови договору та наданий розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховані проценти за користування кредитними коштами до встановленого кінця строку їх повернення, а саме до 08.12.2022 (включно) у розмірі 42544,24 грн.

Водночас суд не погоджується з нарахуванням відсотків за ставкою 20% річних за період з 09.12.2022 по 04.07.2023 у розмірі 59229,85 грн, оскільки право банку нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитними коштами в межах обсягу овердрафту припинилось після спливу визначеного договором строку користування овердрафтом, а саме 08.12.2022.

В свою чергу у договорі між банком та позичальником не погоджувалось нарахування процентів та їх розмір за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Суд відзначає, що умовами п. 3.1.2 частини №2 кредитного договору передбачено лише зобов`язання позичальника у разі порушення строків повернення заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом сплачувати банку пеню відповідно до умов цього договору. Крім того, у розділі 6 кредитного договору сторони погодили умови про відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, серед яких відсутні положення про розмір процентів за неправомірне користування кредитом.

Суд акцентує, проценти, визначені кредитним договором за користування овердрафтом не можуть бути ототожнені з процентами, передбаченими ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Як вказано вище, проценти за користування кредитними коштами та проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання мають різну правову природу, а можливість визначити свій розмір процентів в разі спливу строку кредитування на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України має бути погоджена сторонами в самому договорі з вказівкою про природу цих процентів.

Отже, в даних правовідносинах суд виходить з обставин не визначення сторонами в договорі умови нарахування процентів та їх розміру на рівні 20% за неправомірне користування кредитними коштами, що регулюється положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, не погодження у договорі умов щодо нарахування процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами не позбавляє позивача права на застосування того розміру відповідальності за порушення грошового зобов`язання, який визначений у ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, те, що на будь-яке грошове зобов`язання поширюється дія частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги той факт, що зобов`язання за кредитним договором не виконано та застосовуючи принцип суд знає закон, право нарахування 3% річних на суму простроченого зобов`язання, відповідає вимогам закону.

Відтак, оскільки договором не передбачено право нарахування відсотків у розмірі 20% за неправомірне користування кредитними коштами, правомірними за період з 09.12.2022 до 04.07.2023 є 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, нараховані на суму заборгованості 530828,04 грн.

Разом з тим, згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на теперішній час триває.

Відповідно до приписів п. 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вже встановлено судом вище, починаючи з 09.12.2022 почалося прострочення грошового зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь банку процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання за спірним кредитним договором, які нараховуються відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану на всій території України, такі проценти підлягають списанню.

Отже, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають задоволенню частково.

Щодо стягнення заборгованості за договором овердрафту №Т06.10.2020 К2569 від 10.12.2020 солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР та ОСОБА_2 .

Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Таке забезпечувальне зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати окремо від основного (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №757/31762/14-ц (провадження №14-662цс18)).

Одним із видів акцесорного зобов`язання є порука (ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, 3 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно із ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Відповідно до ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Строк звернення з позовом до поручителя обмежується строком поруки відповідно до ч.4 ст.559 (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08 червня 2021 року у справі № 202/781/14-ц).

Строк, передбачений ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, чи встановлено договором або законом строк її дії, його сплив припиняє відповідне право кредитора.

Як вже встановлено судом, в забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР» за договором про надання овердрафту №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020 між позивачем та відповідачем 2 (поручителем) був укладений договір поруки № Т 26.03.2018 I 9316 від 10.12.2020, предметом якого є зобов`язання поручителя перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору про надання овердрафту №Т 06.10.2020 К 2569 від 10.12.2020.

Враховуючи умови п. 1.2 договору поруки, господарський суд дійшов висновку, що сторонами визначено обсяг зобов`язань відповідача 2 як поручителя за всіма зобов`язаннями за кредитним договором.

Пунктом 5.2 договором поруки встановлено, що порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом 5 (п`яти) років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя.

Судом встановлено, що кредитор (позивач) реалізував свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання у строк дії поруки шляхом пред`явлення протягом зазначеного у п.5.2. договору поруки строку позовної заяви з вимогою до поручителя.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки, позивач набув право вимоги до поручителя (відповідача 2) як солідарного боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи, що відповідачі не надали суду доказів у підтвердження сплати заборгованості за кредитними коштами (тілом кредиту) у розмірі 530828,04 грн, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства Таскомбанк підлягають задоволенню частково.

Судові витрати

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 75, 76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАВ КОМПОЗИТ ПОЛИМЕР (код ЄДРПОУ 37683429, вул.Центральна, буд.39, м.Слов`янськ, Донецька обл., 84122) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК (код ЄДРПОУ 09806443, вул. С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032) заборгованість у розмірі 573372 (п`ятсот сімдесят три тисячі триста сімдесят дві) грн 28 коп, з яких: 530828 (п`ятсот тридцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн 04 коп заборгованість по тілу кредиту, 42544 (сорок дві тисячі п`ятсот сорок чотири) грн 24 коп заборгованість по процентам та судовий збір у розмірі 8600 (вісім тисяч шістсот) грн 58 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2023

Суддя Д.М. Огороднік