Рішення

від 13.09.2023 по справі 906/190/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/190/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Бондарчук А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Локшин А.В. - довіреність від 30.12.2021;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" ОТП Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська"

про стягнення 495779,07 грн, розірвання договору фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021 та зобов`язання повернути об`єкт лізингу

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" звернулося до суду з позовом, згідно якого просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська" 495178,55 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021 та 600,52 грн пені;

- розірвати договір фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" дисковий лущильник Oppall-Agri Pegas 8M, 2020 року виготовлення, серійний №2011298.

Ухвалою від 28.02.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 30.03.2023.

Ухвалою від 30.03.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 18.05.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/189/23 в судове засідання 18.05.2023 не вносилась, ухвалою від 30.05.2023 призначено підготовче засідання на 27.06.2023.

Ухвалою від 27.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/189/23 до судового розгляду по суті на 27.07.2023.

07.08.2023, з поштовою відміткою "не проживає", повернулась без вручення копія ухвали від 27.02.2023, яка направлялася відповідачу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві (а.с. 90).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція неодноразово направлялася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ, крім того інформація про призначені судові засідання розміщувалася і на офіційному веб-порталі Судова влада України.

Водночас судом взято до уваги, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію і несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Представник позивача у засіданні суду підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Справа розглядається з урахуванням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛЯ ШВАЙКІВСЬКА" (лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021 далі - Договір (а.с.13-25)).

Згідно з цим договором лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (надалі - "Договір купівлі-продажу") зобов`язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - "Предмет лізингу"), наведене в специфікації (Додаток №1 до договору) (надалі - "Специфікація"), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу згідно з Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 2 до договору) (надалі - "Графік") та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу (надалі - "Акт приймання-передачі") за формою, встановленою лізингодавцем, та закінчується не раніше 1 (одного) року від дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.1.5. договору строк (термін) і місце передачі об`єкта лізингу лізингоодержувачу зазначається у специфікації.

Загальна вартість об`єкта лізингу на момент укладення договору зазначається в графіку (п.1.6 договору).

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, що приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан предмета лізингу і відповідність предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям, та умовам договору.

Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до договору, а також вартість послуг за організацію фінансування, яка зазначається в додатку № 2 до договору, який є його невід`ємною частиною (п. 5.1 договору).

Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також періодичних лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду лізингодавця у зв`язку з передачею у лізинг предмета лізингу (надалі "Винагорода") (п. 5.2, 5.2.1, 5.2.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачений перелік подій, що вважаються істотним порушенням умов договору лізингоодержувачем, зокрема, не здійснення оплати лізингоодержувачем лізингового платежу або інших платежів (частково або в повному обсязі) за договором з дня настання строку платежу згідно з договором (п.п. 6.1.1.).

Пунктом 6.2 договору встановлено, що у випадку виникнення будь-якої події невиконання зобов`язань, передбаченої в підпунктах 6.1.1 - 6.1.10 договору, лізингодавець має право на свій власний розсуд:

a ) достроково в односторонньому порядку розірвати (відмовитись) від договору та вимагати погашення всієї заборгованості по будь-яким платежам за договором та повернення предмета лізингу;

б) застосувати штрафні санкції, передбачені договором;

в) вилучити предмет лізингу, у порядку, передбаченому договором та/або законодавством України, в тому числі у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса або в інший спосіб за вибором лізингодавця, який не суперечить чинному законодавству;

г) застосувати інші заходи, не заборонені законодавством України;

д) застосувати заходи, передбачені підпунктами а), б), в) і г) пункту 6.2. договору як окремо, так і в сукупності. При цьому, всі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають. У випадку, якщо зазначені платежі не покривають заподіяних лізингодавцеві збитків, він має право вимагати відшкодування таких збитків.

У випадку, настання будь-якої з "Події Невиконання зобов`язань" зазначених в підпунктах 6.1.1.-6.1.10 цього договору, лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та/або вилучення предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Підтвердженням отримання лізингоодержувачем такого повідомлення про відмову від договору (його розірвання) є повідомлення про вручення цінного листа або відміткою поштової служби про відмову від прийняття цінного листа або закінчення терміну зберігання, або повідомлення про вручення листа службою кур`єрської доставки, або розписка уповноваженої особи лізингоодержувача на примірнику повідомлення лізингодавця про вручення йому такого повідомлення. Договір вважається розірваним з дати наведеної в такому повідомленні про відмову від договору (його розірвання) та/або вилучення предмета лізингу (п. 6.3 договору).

Цей договір може бути розірваний за письмовою згодою сторін, та в односторонньому порядку, передбаченому договором. При цьому лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу протягом десяти робочих днів з дня припинення (розірвання) цього договору будь-яким чином та сплатити належні за договором платежі на дату припинення чи розірвання договору та на дату повернення об`єкту лізингу (п. 6.6 договору).

Суд встановив, що договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень та виправлень.

З матеріалів справи також вбачається, що сторонами також складено, підписано та скріплено печатками підприємств додатки до цього договору, а саме:

- додаток № 1 - Специфікація, згідно якого об`єктом лізингу є дисковий лущильник Oppall-Agri Pegas 8M, новий (одна) одиниця (а.с. 22).

- додаток № 2 - Графік сплати лізингових платежів, відповідно до якого встановлено об`єкт лізингу (дисковий лущильник Oppall-Agri Pegas 8M, новий (одна) одиниця), вартість об`єкта лізингу - 2596352,00 грн, вартість послуг за організацію фінансування до 15.07.2021 - 51927,00, перший авансовий платіж, в т.ч. ПДВ - до 15.07.2021 у розмірі 1051522,56 грн. Також погоджено графік сплати періодичних лізингових платежів (25.08.2021-25.07.2026) в загальному розмірі 2195190,34 (а.с. 22 (зворотній бік), 23).

- додаток № 3 - Умови страхування (а.с.24-25).

09.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021, згідно п.1 якої сторони домовились внести зміни в додаток № 2 до договору та викласти його в редакції, згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди (а.с. 25 (зворотній бік)).

Додатком № 1 до додаткової угоди № 1 від 06.07.2021 до договору фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021 сторонами погоджено новий графік сплати лізингових платежів, а саме перший лізинговий платіж (авансовий платіж) вноситься до 09.07.2021 в розмірі 1051522,56 грн, графік сплати періодичних лізингових платежів (25.07.2021-25.06.2026) в розмірі 2193143,64 грн (а.с. 26).

09.07.2021 сторони без зауважень підписали та скріпили печатками акт приймання-передачі до договору фінансового лізингу №1015-SME-FL від 06.07.2021, в якому позивач передав відповідачу дисковий лущильник Oppall-Agri Pegas 8M, новий, 2020 року виготовлення, серійний №К2011298, у кількості 1 (одна) одиниця, загальною вартістю 2593504,00 грн (а.с.27).

Також суд враховує, що позивач до позовної заяви надав бухгалтерську довідку б/н б/д, в якій зазначена залишкова вартість предмета лізингу станом на 23.01.2023 для Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЛЯ ШВАЙКІВСЬКА" по договору фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021 у розмірі 1541981,44 грн (а.с.28)

На виконання умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу відповідачем частково вносились лізингові платежі, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою за поточним рахунком (а.с. 29-30), внаслідок чого за період з 26.09.2021 по 18.01.2023 утворилася заборгованість в сумі 495178,55 грн.

Вищевказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду, з вимогами про стягнення з відповідача 495178,55 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021, 600,52 грн пені, розірвання договору фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська" та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" дисковий лущильник Oppall-Agri Pegas 8M, 2020 року виготовлення, серійний №2011298.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів проведення розрахунків з позивачем та повернення орендованого майна позивачу.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалося сторонами, що правовідносини між ними виникли на підставі Договору фінансового лізингу №10159-SME-FL від 06.07.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу (п.3 ч.1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг").

За змістом п.3 ч.2 ст.21 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплату лізингових платежів здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у сумі 495178,55 грн. Відповідачем протилежного не доведено, аргументи позивача не спростовано.

Враховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 495178,55 грн підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття цього рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 600,52 грн пені, яка нарахована відповідно до п.8.2.1 договору.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п. 8.2.1 Договору, за порушення обов`язку зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення та відшкодовує всі збитки, завдані лізингоодержувачем лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через вісімнадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися. Сплата пені не звільняє лізингоодержувача від обов`язків за даним договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 9), пеню останнім нараховано за період з 26.07.2021 по 21.01.2022, на відповідну суму лізингового платежу, що складає 1502,83 грн. При цьому, відповідачем було сплачено 902,31 грн пені, внаслідок чого, станом на час звернення до суду сума пені по простроченим лізинговим платежам склала 600,52 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Закон", суд встановив, що останній є арифметично вірним, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 600,52 грн за невиконання зобов`язання зі сплати лізингових платежів за договором, також підлягають задоволенню.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань по сплаті лізингових платежів у встановлені строки, що за доводами позивача, підтверджує істотні порушення умов договору зі сторони лізингоодержувача, позивач просить розірвати договір фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 1,2 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України).

Оцінку порушення договору як істотного здійснює суд, відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладені договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Також критерієм істотного порушення законодавець визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору, тобто позбавляється можливості отримання очікуваних результатів виконання договору (Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №904/4628/17).

Як було зазначено вище, сторони в п.6.1.1. договору погодили, що не сплата лізингоодержувачем лізингового платежу або інших платежів (частково або в повному обсязі) за договором з дня настання строку платежу згідно з договором вважається істотним порушенням умов договору лізингоодержувачем.

Слід зазначити, що при укладенні спірного договору позивач розраховував на належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань і відповідно, на отримання від лізингоодержувача лізингових платежів у порядку, строки та розмірах, встановлених договором. Тобто, в разі добровільного та належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач розраховував на отримання передбаченої винагороди.

Факт несплати відповідачем лізингових платежів за період з вересня 2021 року по 18.01.2023 року підтверджується матеріалами справи.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у даному випадку обставин, визначених умовами договору як істотне порушення його умов, а відтак, наявність підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу позивача в порядку ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотним порушення договору відповідачем.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про повернення йому об`єкта лізингу з посиланням на те, що у разі розірвання договору фінансового лізингу зобов`язання сторін припиняються, та як наслідок у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування об`єктом лізингу, в зв`язку з чим відповідно до умов договору фінансового лізингу та вимог чинного законодавства об`єкт лізингу підлягає поверненню позивачу, як власнику об`єкту лізингу.

Згідно з п.7 ч.2 ст.21 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

З огляду на те, що відповідач в порушення умов договору фінансового лізингу не сплачував 12 місяців лізингові платежі, що порушило інтереси позивача, який укладаючи договір з відповідачем розраховував на його виконання та отримання оплат, вимоги позивача про розірвання договору фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021, та повернення об`єкта лізингу - дисковий лущильник Oppall-Agri Pegas 8M, 2020 року виготовлення, серійний №2011298 підлягають задоволенню, оскільки є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 12804,69 грн судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Так, відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Тобто, за одну вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру позивач повинен був сплатити 12804,69 грн (7436,68 грн + 2684,00 грн + 2684,00 грн). При цьому, вимога про зобов`язання повернути предмет лізингу не є тотожною вимозі про витребування майна (аналогічна позиція викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №674/31/15-ц) .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За вказаного, судовий збір у розмірі 20445,73 грн підлягає поверненню позивачу за його клопотанням.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська" (13342, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Демчин, вул. Горячого С., буд. 22А, код ЄДРПОУ 40496104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 35912126):

- 495178,55 грн основного боргу,

- 600,52 грн пені;

- 12804,69 грн судового збору.

3. Розірвати договір фінансового лізингу №10158-SME-FL від 06.07.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (код ЄДРПОУ 35912126) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська" (код ЄДРПОУ 40496104).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Швайківська" (13342, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Демчин, вул. Горячого С., буд. 22А, код ЄДРПОУ 40496104) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 35912126) дисковий лущильник Oppall-Agri Pegas 8M, 2020 року виготовлення, серійний №2011298.

5. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.09.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек.).