Ухвала

від 28.09.2023 по справі 369/12498/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12498/23

Провадження №2/369/5566/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Саєнко Ольга Олександрівна, державний реєстратор Підіпригора Тетяна Василівна Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Вишнева міська рада Бучанського району Київської області звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Саєнко Ольга Олександрівна, державний реєстратор Підіпригора Тетяна Василівна Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Крім того, представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484001:01:019:5102 та 3222484001:01:019:5103, а також здійснювати їх поділ чи об`єднання, заборонити проведення будь-яких робіт на вказаних земельних ділянках.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 01.07.2021 року зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:019:0228 площею 0,1612 га.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянку у ОСОБА_1 виникло на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №088868 від 20.08.2002 р., що виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2002 №294 та розробленої ФОП ОСОБА_2 у 2021 році Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Надалі, ОСОБА_1 на підставі заяви від 09.07.2021р. № 2619 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:019:0228 на дві земельні ділянки :

-3222484001:01:019:5102 площею 0,0806 га,

-3222484001:01:019 :5103 площею 0,0806 га.

На підставі вивчення інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру встановлено, що право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:019:0228 у 2021 році зареєстроване на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер ЧР 088868. виданий 20.08.2002р.. видавник Києво-Святошинський райвідділ земельних ресурсів, відомості з ДЗК. серія та номер 47354789, виданий 01.07.2021р., видавник Державний земельний кадастр.

Водночас договір купівлі-продажу земельної ділянки від 1 1.06.2002р. № 294 на території колишнього Києво-Святошинського району Київської області не укладався та не посвідчувався.

Крім того, державний акт є недійсним, так як, а ні Вишневою міською радою Бучанського району Київської області, а ні Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області дана земельна ділянка не передавалася з комунальної власності, жодних рішень щодо виділення чи відчуження прийнято не було.

Предметом даної позовної заяви є витребування із чужого незаконного володіння відповідача на користь Вишневої міської територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області земельних ділянок.

Згідно ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Вищевказана обставина свідчить, що здійснення поділу чи об`єднання земельної ділянки з іншими земельними ділянками під час розгляду цивільної справи може унеможливити у подальшому виконання рішення суду, що невілює захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах.

При цьому, відповідним та співмірним обмеженням має виступати утримання від подальшої зміни якісних характеристик земельних ділянок.

Невжиття заходів забезпечення позову у даній справі матиме негативні наслідки для дійсного власника спірних земельних ділянок у вигляді неможливості або значного утруднення віл їх використання для позивача.

Заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, оскільки державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 , у разі відсутності забезпечення позову, дає право відповідачу вільно ними розпоряджатися, у тому числі, відчужувати їх третім особам.

Таким чином, обгрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження, реєстрації, поділу чи об`єднання земельних ділянок із кадастровими номерами 3222484001:01:019:5102 площею 0,0806 га та 3222484001:01:019:5103 площею 0,0806 га, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, а також викликати подальше утруднення виконання рішення суду, в межах даної справи.

Вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 оскільки вони залишаються у її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача слід задовольнити з огляду на наступне.

Згідно ч. 1ст. 157 Цивільного процесуального кодексу Україниухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і за реєстрова на відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Згідно п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідачів на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484001:01:019:5102 та 3222484001:01:019:5103, а також здійснювати їх поділ чи об`єднання, заборонити проведення будь-яких робіт на вказаних земельних ділянках.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Саєнко Ольга Олександрівна, державний реєстратор Підіпригора Тетяна Василівна Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484001:01:019:5102 та 3222484001:01:019:5103, а також здійснювати їх поділ чи об`єднання, заборонити проведення будь-яких робіт на вказаних земельних ділянкахВідповідно до нормЗакону України "Про виконавче провадження"ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконанняв межах строків, визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження»для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Інформація простягувача: Вишнева міська рада Бучанського району, Київської області, адреса: 08132, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, код ЄДРПОУ: 04054628.

Інформація проборжника: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Копію даної ухвали направити заявнику для пред`явлення до виконання та сторонам для відома.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Тетяна ДУБАС