Ухвала

від 29.09.2023 по справі 908/2912/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.09.2023 Справа № 908/2912/23

м. Запоріжжя

Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши матеріали заяви за вих. від 18.09.23 про видачу судового наказу

від заявника (стягувача): комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7», 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11

до боржника: приватного підприємства «Антипенко», 69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 2, кв. 239

про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 30.10.06 № 1881/8 у розмірі 25 010,40 грн. та 268,40 грн. судового збору.

ВСТАНОВИВ:

19.09.23 до Господарського суду Запорізької області звернулось комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 7» (далі КП «ВРЕЖО № 7») з заявою про видачу судового наказу за вих. від 18.09.23 про стягнення з боржника - приватного підприємства «Антипенко» (надалі ПП «Антипенко») заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 30.10.06 № 1881/8 у розмірі 25 010,40 грн. Крім того, заявник просить стягнути з боржника 268,40 грн. судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2912/23 між суддями від 19.09.23 вказану заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Положеннями ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Відповідно до ч., ч. 1-3 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно із ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 1 частини 3 ст. 150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 1 ст. 151 ГПК України встановлено, що за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2023 року становить 2 684,00 грн.

Згідно п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір за ставкою 0,1 % від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, при зверненні до суду з даною заявою заявником мав бути сплачений судовий збір у сумі 268,40 грн.

Втім, доказів дотримання заявником наведених вище норм права до заяви не додано.

З зазначеного слідує про порушення заявником положень ст.ст. 150, 151 ГПК України та п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладені обставини, невиконання заявником норм чинного законодавства стосовно сплати судового збору в установленому законом розмірі, суд дійшов висновку про відмову КП «ВРЕЖО № 7» у видачі судового наказу.

У зв`язку з відмовою заявнику у видачі судового наказу, правова оцінка викладеним в заяві КП «ВРЕЖО № 7» обставинам не надавалась.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 147, 148, 150-153, 155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити КП «ВРЕЖО № 7» у видачі судового наказу.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 29.09.23 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.Л. Корсун